Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Г.І. Мельник

суддів: Д.Ф. Новосад

О.В. Михалюк

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Легенда-Ф", м. Івано-Франківськ за вих. № 02-12/08 від 02.12.2008 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року

у справі № 3/6

за позовом: підприємця Соколової Світлани Леонідівни, м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф", м. Івано-Франківськ

до відповідача-2: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім", м. Івано-Франківськ

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 107 108,00 грн. та визнання договору оренди землі від 21.05.2004 року недійсним,

За участю представників сторін:

від позивача: Соколова С.Л.;

від відповідача-1: Добрянський І.В. (довіреність від 20.08.2007 року);

від відповідача-2: не з’явився;

від відповідача-3: не з’явився;

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області (колегія суддів в складі: головуючого-судді Фрич М.М., суддів: Булка В.І., Деделюк Б.В.) від 26.11.2008 року провадження у справі № 3/6 зупинено до вирішення по суті господарським судом Івано-Франківської області справи № 12/71, а також накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТзОВ "Легенда-Ф", м. Івано-Франківськ, а саме: приміщення на першому поверсі та цокольному приміщенні новозбудованого будинку на розі вул. Незалежності та Андрія Мельника в м. Івано-Франківську площею 0,0049 га.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині вжиття заходів до забезпечення позову, відповідач-1 –ТзОВ "Легенда-Ф"звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову (пункт 2), оскільки вважає ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому покликається на те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить обставин, які б свідчили про те, що виконання рішення у даній справі може бути неможливим або утрудненим в разі невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника, а місцевим господарським судом наявність таких обставин не встановлено. Вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не конкретизував (не визначив індивідуально) приміщення першого поверху та цоколя площею 0,0049 га, на які накладено арешт, та не врахував, що вжиті ним заходи забезпечення позову унеможливлять використання першого поверху і цокольного приміщення в цілому, що фактично призведе до втручання в підприємницьку діяльність відповідача та порушення права власності на майно відповідача-1, передбачене ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України. Крім того, посилається на неправильне застосування господарським судом приписів ст. ст. 66, 67 ГПК України, оскільки зазначає, що застосування визначених ст. 67 ГПК України заходів можливе лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, чого, на думку скаржника, у даному випадку не вбачається.

Позивач –Приватний підприємець Соколова Світлана Леонідівна у запереченні на апеляційну скаргу (б/н від 14.01.2009 року) в обґрунтування підстав для вжиття заходів до забезпечення позову посилається на те, що відчуження відповідачем приміщень на першому поверсі та цокольних приміщень площею 0,0049 га в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями господарського призначення, розташованих на розі вул. Незалежності та Андрія Мельника в м. Івано-Франківську, може утруднити виконання рішення по позовній вимозі № 5 та зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі. Крім того, зазначає, що відшкодування відповідачем матеріальних збитків та моральної шкоди, які зазначені в позовній заяві, є співрозмірними з вартістю приміщень площею 0,0049 грн., на які накладено арешт. На підставі наведеного просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Представники позивача та відповідача-1 в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у запереченні на неї.

Відповідачі-2,3 явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року у справі № 3/6 слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

У відповідності до вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право вжити заходи до забезпечення позову, визначені ст. 67 ГПК України. Одним з таких заходів є накладення арешту на майно.

Крім того, слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини щодо наданої в оренду позивачу земельної ділянки та використання її відповідачем-1 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського центру та торгівельно-офісного центру продовжуються понад 4 роки. З пояснень позивача та представника відповідача в судовому засіданні, а також матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання дольової участі приватного підприємця Соколової С.Л. у будівництві цього житлового будинку. На даний час і на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції будівництво розташованого на цій земельній ділянці на розі вул. Незалежності та Андрія Мельника в м. Івано-Франківську багатоквартирного житлового будинку завершено. В судовому засіданні з поданих позивачем фотознімків (на яких зображено оголошення про здачу в оренду приміщень) вбачається існування реальної загрози того, що приміщення цього новозбудованого будинку, що відповідають площі орендованої позивачем земельної ділянки на розі вул. Незалежності та Андрія Мельника в м. Івано-Франківську, і на які місцевим господарським судом накладено арешт, в подальшому можуть бути відчужені. На підставі цього колегія, беручи до уваги дійсні обставини справи, дійшла висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до винесення рішення у даній справі.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом при винесенні оспорюваної ухвали вірно враховано наявність зв‘язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак правомірно забезпечено позов шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна –приміщення на першому поверсі та цокольному приміщенні новозбудованого будинку на розі вул. Незалежності та Андрія Мельника в м. Івано-Франківську площею 0,0049 га. з урахуванням вимог ст. 66 ГПК України, з метою недопущення утруднення виконання рішення суду у даній справі. Крім того, варто зазначити, що вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову у даній справі є співрозмірним позовній вимозі.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактичних обставин, які би зумовлювали необхідність вжиття заходів забезпечення позову, висновків місцевого господарського суду не спростовують, оскільки доказів такого твердження скаржником колегії не надано.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. У задоволенні апеляційної скарги ТзОВ "Легенда-Ф", м. Івано-Франківськ за вих. № 02-12/08 від 02.12.2008 року –відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року у справі № 3/6 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.