Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л., розглянувши апеляційну cкаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тараопторг"б/н і без дати (вх. № 468 від 27.11.2008 року)

на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тараопторг", м.Рівне, про стягнення 1096,63 грн. боргу по орендній платі, та 72914,40 грн. неустойки.

за участю представників: від позивача –Боліщук І.Ю., від відповідача –Кулініч А.О., Герасимчук В.П.

Присутнім представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105 задоволено частково позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тараопторг", м.Рівне: стягнено з відповідача 1096,63 грн. заборгованості по орендній платі станом на 23.09.2008 року, 52097,68 грн. неустойки за період з 22.07.2007 року по 31.07.2008 року, та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі (вх. № 468 від 27.11.2008 року) Приватне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тараопторг"(надалі –ТОВ, Товариство) вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105 підлягає скасуванню, оскільки на його думку, воно прийнято за неповного з"ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обгрунтування даних підстав для скасування оскаржуваного рішення, відповідач посилається на те, що відповідач фактично не користується спірними приміщеннями, однак судом першої інстанції було прийнято рішення без з"ясування даних обставин. Просить за наслідками скасування рішення господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105, прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області в позові.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 15.12.2008 року та додатковому поясненні від 13.01.2009 року. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Апеляційний суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

02.02.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тараопторг", як орендарем, укладено договір оренди державного майна № 145-2004, надалі - Договір, згідно п.п. 1.1-1.2 якого, позивач зобов‘язувався передати відповідачу в оренду окреме нерухоме державне майно, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Відінська, 42а: приміщення на 7-9му поверхах для здійснення підприємницької діяльності у сфері надання комунальних та побутових послуг, загальною площею 1209,5 кв.м.

Строк дії даного Договору згідно п. 10.1: з 02.02.2004 року по 02.02.2007 року включно.

19.05.2004 року сторонами внесено зміни в п. 1.2 та 3.1 Договору, а саме щодо предмету договору, якими уточнено розмір та цілі передачі майна в оренду, та розмір орендної плати.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.6, 5.7 Договору відповідач взяв на себе зобов"язання в разі припинення цього Договору повернути по акту приймання-передачі орендоване майно позивачу або за його вказівкою балансоутримувачу. При цьому, майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

02.02.2007 року закінчився строк дії договору і позивач листом від 07.02.2007 року повідомив відповідача про небажання його пролонговувати та заявив про його повернення протягом 15-днів з моменту вручення даного листа.

Факт припинення дії Договору в зв"язку з закінченням строку на який його було укладено, і зобов‘язання ТОВ "Тараопторг"звільнити орендоване майно встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 27.02.2008 року у справі № 15/232, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 року. Крім цього, даними судовими рішеннями встановлено факт неповернення ТОВ "Тараопторг"на час їх прийняття орендованого по Договору майна.

Таким чином, в силу ст.ст. 35, 85, 105 ГПК України вищезазначене рішення господарського суду є обов‘язковим для виконання, а факти встановлені даним рішенням, мають преюдиційне значення при розгляді даної справи, і не підлягають повторному доведенню.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, вищенаведених рішень суду, заперечень відповідача на позовну заяву, апеляційної скарги, на час прийняття вищенаведених судових рішень, відповідач не звільнив орендованого по Договору майна та не повернув його позивачу в порядку, передбаченому п.п. 2.4, 2.6 Договору. Доказів протилежного, відповідачем суду не подано.

Щодо доводів скаржника про те, що він фактично не користується спірним майном, оскільки зазначені приміщення перебувають у користуванні інших осіб: підприємця Пущенка О.Г., ТОВ "Тіко", УТСТ "Омер"в підтвердження чого ним надано суду копії квитанцій про сплату зазначеними особами орендної плати за користування майном, то апеляційний суд вважає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки жодним чином не підтверджують виконання відповідачем свого зобов"язання по Договору щодо повернення орендованого майна в спосіб передбачений даним Договором. При цьому, сторонами не подано суду належних доказів ( договорів оренди, актів приймання-передачі тощо), які б підтверджували, що спірне майно перебуває в законному користуванні інших осіб. Крім цього, як вбачається з акту обстеження нежитлових приміщень від 26.08.2008 року, підписаного представниками Фонду та балансоутримувача - ТОВ "Байкал", листів підприємця Пущенко О.Г., ТОВ "Тіко"від 03.07.2007 року, адресованих відповідачу, пояснень представників сторін в даному судовому засіданні, об"єкти нерухомості, які були предметом оренди по Договору від 02.02.2004 року № 145-2004, перебувають у фактичному користуванні колишніх суборендарів ТОВ "Тараопторг". Однак, в силу положень ст.ст. 598, 774 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"зобов"язання сторін суборенди припиняються в зв"язку з припиненням зобов"язань по договору оренди в зв"язку з закінченням строку, на який його було укладено, і відповідно, саме на орендаря покладається обов"язок вимагати від суборендарів повернення йому орендованого майна, для наступної його передачі орендодавцю (балансоутримувачу) відповідно до вимог договору оренди, в даному випадку відповідно до п.п. 2.4, 2.6, 5.7 договору оренди від 02.02.2004 року № 145-2004. Сам факт сплати іншими особами певних коштів за користування майном, направлення орендодавцем листів про незаперечення щодо користування цим майном тощо, за відсутності факту укладення з належним орендодавцем державного майна договору оренди у відповідній формі в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексу України (435-15) , не є фактом, що свідчить про правомірність (підставність) користування даними особами зазначеним майном. При цьому, дані особи у відповідності до положень глави 83 ЦК України (435-15) , не позбавлені можливості у встановленому чинним законодавством порядку вимагати повернення зазначених коштів як таких, що безпідставно перераховані.

Згідно п. 5.2 Договору, відповідач взяв на себе зобов"язання своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наведеного, враховуючи матеріали справи, зокрема, подані позивачем копії банківських виписок, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в розмірі 1096,63 грн., яку орендар зобов‘язаний був сплачувати згідно п. 3, 5.2 Договору, ст. 526 ЦК України. Відповідачем доказів сплати заборгованості по орендній платі ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 33 ГПК України не представив.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, ст.ст. 551, 785 ЦК України стягнення неустойки за неповернення орендованої речі, її розмір встановлено законом (ч. 2 ст. 785 ЦК України), а період за який вона нараховується згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 785 ЦК України визначається часом прострочення повернення речі.

Щодо заперечень скаржника про те, що ним вчинялись дії спрямовані на передачу орендованого майна позивача, то апеляційний суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки з його змісту вбачається те, що в порушення п.п. 2.4 Договору відповідачем не вчинялось активних дій, спрямованих на передачу орендованого майна позивачу або третій особі, в передбачений Договором та зазначений позивачем в своєму листі від 07.02.2007 року строк. Відсутність дій відповідача щодо передачі орендованого майна позивачу встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 27.02.2008 року у справі № 15/232 за позовом Фонду до ТОВ "Тараопторг"про повернення орендованого майна по договору від 02.02.2004 року № 145-2004. Крім цього, відповідачем не подано суду відповідно до ст. 4-3, 33 ГПК України будь-яких інших доказів в підтвердження того, що ним на протязі строку прострочення вчинялись дії щодо передачі вищенаведеного майна, небажання позивача чи третьої особи щодо його прийняття, посвідчені неупередженими особами. Тобто в колегії суддів апеляційного суду, враховуючи подані сторонами докази, оцінені судом в сукупності у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, обставини, які ними стверджуються, відсутні підстави вважати наявним факт невиконання відповідачем зобов"язання щодо повернення орендованого майна через прострочення кредитора –позивача, його вину в неповерненні майна відповідно до умов Договору, як підставу для зменшення неустойки, та відсутності вини відповідача в невиконанні зазначеного зобов"язання як підстави для нестягнення неустойки.

За таких обставин, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність нарахування відповідачу неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України в розмірі 52097,68 грн. згідно розрахунку позивача за період з 22.07.2007 року по 31.07.2008 року, в межах строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України, наслідків його пропущення (ст. 267 ЦК України), враховуючи заяву відповідача про її застосування, висловлену у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тараопторг"залишити без задоволення.

2. Рішення рішення господарського суду Рівненської області від 07.11.2008 року у справі № 10/105 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в Господарський суд Рівненської області.