КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
14.01.09р. № 6/118-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5122730) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13931826) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Київської області (rs4740582) )
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Фаловської І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -фізична особа-підприємець, свідоцтво НОМЕР_1 від 13.06.01;
від відповідача: Бринюк В.Г. -дов. від 07.11.2008 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року у справі № 6/118-08
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Арциз Одеської області,
до приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія", с. Капустинці Володарського району Київської області,
про стягнення 107911 грн. 44 коп.,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"про стягнення 107911,44 грн., з яких 90720,00 грн. основного боргу, 14243,04 грн. інфляційних втрат, 2948,40 грн. -3% річних. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2008 р. позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була прийнята до провадження та порушене провадження у справі № 6/118-08.
Заявою від 11.09.2008 р., яка була прийнята судом першої інстанції, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 131598,95 грн., з яких 90720,00 грн. основного боргу, 31116,96 грн. інфляційних втрат, 9761,99 грн. -3% річних. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.10.08 р. (суддя Маляренко А.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 90720,00 грн. основного боргу, 31116,96 грн. інфляційних втрат, 9761,99 грн. -3% річних. Позивачу відшкодовано судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду і справу передати на новий розгляд.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд порушив норми процесуального права -ст.ст. 4-2, 4-3, 77, 87, 116 ГПК України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження, апелянта зобов'язано привести вимоги апеляційної скарги у відповідність до повноважень апеляційної інстанції, визначених у ст. 103 ГПК України.
На виконання вимог ухвали від 03.12.2008 р. апелянт у судовому засіданні від 14.01.2009 р. надав до матеріалів справи апеляційну скаргу без дати і номера редакції, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення господарським судом ст.ст. 77, 87, 116 ГПК України при прийнятті рішення у справі.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, оскільки вважає її обґрунтованою.
У судовому засіданні позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, між приватним підприємством елітно-насіннєвою агрофірмою "Мрія"(замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(виконавець) було укладено договір № 10 від 25.07.2006 р. на збирання врожаю 2006 року (а.с. 14) (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець своїми комбайнами, на договірних засадах, проводить збирання сільськогосподарських культур на площах замовника, який за виконання роботи розраховується згідно акта виконаних робіт.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав покладені на нього зобов'язання, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 02 жовтня 2006 року на загальну суму 134118,00 грн. (а.с. 11).
Приватним підприємством елітно-насіннєвою агрофірмою "Мрія"на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. було перераховано 43398,00 грн. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач свої зобов'язання виконав не у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем та складає 90720,00 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав угоду про поступку права на вимогу від 21.12.2006 року (а.с. 54), де однією із сторін є фізична особа-підприємець ОСОБА_1., а іншою - ПП "Париж". Пунктом 1 даної угоди визначено, що ОСОБА_1. передає, а ПП "Париж"приймає на себе право вимоги та отримання розрахунків першого і стає кредитором за договором № 10 від 25.07.2006 року на збирання врожаю.
Згідно п. 2 даної угоди ПП "Париж"одержує право отримувати розрахунок по договору № 10 від 25.07.2006 року згідно акта виконаних робіт.
Позивач у суді першої інстанції заперечив факт підписання угоди про поступку права на вимогу з ПП "Париж", вважає, що вищезазначена угода сфальсифікована приватним підприємством елітно-насіннєвою агрофірмою "Мрія"у зв'язку з чим заявив клопотання про призначення експертизи по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2008 р. клопотання позивача було задоволено, призначено комплексну (почеркознавчу та технічну) експертизу у справі. Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд судової експертизи було винесені наступні питання:
- чи виконано підпис на угоді про поступку права на вимогу від 21.12.2006р. ОСОБА_1 чи його виконано іншою особою;
- яким засобом виготовлено відбиток у даному документі (шляхом малювання, хімічним чи фотоелектронним засобом, копіюванням з раніше виготовленого з нього відбитка тощо).
Відповідно до висновку № 5113 судово-почеркознавчої експертизи від 25.07.2008 р. (а.с. 117-118), проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1. в графі "Сторона - ПП фіз. ос. ОСОБА_1."в угоді про поступку права на вимогу від 21.12.2006 року, укладений між ОСОБА_1. та ПП "Париж" м. Арциз, Одеської області, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.
За оцінкою колегії суддів, місцевий господарський суд, враховуючи висновок експертизи, дійшов вірного висновку, що докази, на які посилається відповідач не достовірні та не є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 11.09.2008 року розмір інфляційних втрат становить 31116,96 грн., З % річних - 9761,99 грн.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, тому позовні вимоги щодо інфляційних витрат та трьох процентів річних судом першої інстанції правомірно визнано такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що сума боргу приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"перед позивачем, з урахуванням встановленого індексу інфляції та урахуванням 3 % річних за весь час прострочення складає: 131598,95 грн. (90 720,00 грн. + 9 761, 99 грн. + 31116, 96 грн.)
У доводах апеляційного оскарження апелянт стверджує, що судом першої інстанції в порушення ст.ст. 4-3, 77 ГПК України справу розглянуто без участі його представника, не зважаючи на поважність причин неявки.
Як вбачається з протоколу судового засідання та ухвали від 20.03.2008 р. (а.с. 31, 35), розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача. Згідно протоколів судового засідання від 03.04.2008 р. та від 22.04.2008 р. (а.с. 37, 62) представник відповідача був присутній у судових засіданнях та надавав свої пояснення, отже посилання скаржника на порушення ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України є необґрунтованими. Неявка у судові засідання від 07.10.2008 р. представника відповідача, повідомленого належним чином про час і місце розгляду апеляційної скарги, не створювала для суду першої інстанції обов'язок відкладати справу на підставі ст. 77 ГПК України, тому суд правомірно виніс рішення у судовому засіданні 07.10.2008 р.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Скаржник не доводить, яким чином наведені ним обставини щодо порушення строку направлення копії оскаржуваного рішення призвели до прийняття неправильного рішення, отже підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник вказує повне найменування - приватне підприємство елітно-насіннєва агрофірма "Мрія", у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне в тексті постанови вказувати повне найменування скаржника.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. суд зобов'язав апелянта: надати довідку державного реєстратора про включення підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2008 р., сформулювати вимоги апеляційної скарги з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, визначених у статті 103 Господарського процесуального кодексу України; надати нормативне обґрунтування вимог апеляційної скарги; надати довідку ГУУДК в Київській області про надходження до бюджету державного мита за розгляд апеляційної скарги приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія".
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухвалу від 03.12.2008 р. отримав 06.12.2008 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 152), тобто у відповідача було достатньо часу для виконання вимог суду. Проте, скаржником без поважних причин не виконано вимоги ухвали апеляційного господарського суду в частині надання довідки державного реєстратора про включення його підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2008 р., надання довідки ГУУДК в Київській області про надходження до бюджету державного мита за розгляд апеляційної скарги елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія".
Відповідно до ч. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
За невиконання скаржником вимог ухвали від 03.12.2008 р. колегія суддів вважає за необхідне стягнути з приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"в доход Державного бюджету України штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн.
Керуючись ст. ст. 83, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року у справі № 6/118-08 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року у справі № 6/118-08 залишити без змін.
Стягнути з приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія"(р/р 26000000777001 у Київському відділенні АТ "Індекс-Банк", МФО 300818, код 03753310) 51,00 грн. штрафу в доход Державного бюджету України. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарського суду Київської області.
Копію постанови апеляційної інстанції надіслати сторонам по справі.
Справу № 6/118-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Разіна Т. І
Агрикова О.В.
Фаловська І.М.
Дата відправки 19.01.09