ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.01.2009 року Справа № 15/159
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3668858) )
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників:
від позивача: -повноважний представник не прибув;
від відповідача: -Куровська І.В., представник за дов. №5 від 08.01.09;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальної фабрики
"Центральна", м. Антрацит Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 18.11.08
по справі №15/159 (суддя –Пономаренко Є.Ю.)
за позовом: Державного територіально-галузевого об’єднання
"Південно-Західна залізниця", м. Київ
до відповідача: Колективного підприємства збагачувальної фабрики
"Центральна", м. Антрацит Луганської області
про стягнення 19810 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ (далі за текстом –ДТГО "Південно-Західна залізниця", позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 11.09.08 №НЮ-16-243/08 з вимогами про стягнення з Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна", м. Антрацит Луганської області (далі за текстом –КПЗФ "Центральна", відповідач), штрафу у сумі 19810 грн. 00 коп. за неправильне зазначення в залізничній накладній назви, коду та адреси одержувача.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159 позов задоволений у повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто штраф у сумі 19810 грн. 00 коп., державне мито у сумі 198 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
-ст.ст. 6, 23, 24, 118, 122 Статуту залізниць України; ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України; ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України; п. 1.1, п. 1.3, п/п. 2.1 п. 2, п/п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 №644 (z0861-00) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за №863/5084 (z0863-00) ; п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01 №542 (z0793-01) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.01 за №794/5985 (z0794-01) ;
-матеріали даної справи підтверджують вину відповідача у неправильному зазначенні відомостей щодо назви, коду та адреси одержувача у накладній №50520984.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №451 від 01.12.08, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на положення ст. ст. 6, 23, 24, 43, 118, 122 Статуту залізниць України; Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.00 (z0861-00) та вказує на наступне:
-на думку відповідача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та є таким, що підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права;
-з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для стягнення штрафу з відповідача у сумі 19810 грн. 00 коп. стало те, що вантажовідправником було неправильно зазначено у дорожній відомості №50520984 код одержувача, відповідач не згоден, оскільки, на його думку, цей висновок не відповідає фактичним обставинам даної справи;
-11.03.08 відповідачем зі станції Карахаш Донецької залізниці був відправлений вагон №60212461 з вугіллям марки антрацит за дорожньою відомістю №50520984; згідно рознарядки постачання вугілля повинно бути направлено на адресу Тростянецького районного паливного складу ВАТ "Вінницяоблпаливо"; відповідно до вимог ст. 23 Статуту залізниць України відповідачем було надано станції Карахаш Донецької залізниці заповнену накладну (комплект перевізних документів) на відправку вантажу на адресу Тростянецького районного паливного складу ВАТ "Вінницяоблпаливо"; у дорожній відомості №50520984 на відправку вагону №60212461 в графі "Одержувач" відправником було зазначено повне найменування, код одержувача та його поштова адреса, а саме: Тростянецький районний паливний склад ВАТ "Вінницяоблпаливо", код –1345, поштова адреса: 24300, Вінницька область, м. Тростянець, вул. Промислова, 2, станція і залізниця призначення: Могилів-Подільський, Одеської залізниці;
-у зв’язку з тим, що паливні склади не є юридичними особами за законодавством України договори укладаються від імені Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо". Код 1345 був відкритий ВАТ "Вінницяоблпаливо" згідно договору №1149217 від 15.12.08 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги через станцію Тростянець-Подільський;
-на думку відповідача, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується матеріалами справи висновок суду першої інстанції про те, що по прибуттю вагону №60212461 на станцію Могилів-Подільський було виявлено, що зазначений в перевізних документах вантажоодержувач –ВАТ "Вінницяоблпаливо" з кодом 1345, на станції Могилів-Подільський відсутній;
-по спірному вагону в перевізних документах було зазначено –Тростянецький районний паливний склад ВАТ "Вінницяоблпаливо", це свідчить про те, що відповідачем при заповненні комплекту перевізних документів неправильно було зазначено у дорожній відомості №50520984 на відправку вагону №60212461 станція призначення, тобто замість станції призначення –Тростянець-Подільський, як необхідно було зазначити в дорожній відомості, зазначено помилково станція призначення –Могилів-Подільський, факту неправильного зазначення в залізничній накладній коду та адреси одержувача не вбачається;
-ще до прибуття вагону №60212461 на станцію призначення відповідачем було подано заяву на ім’я начальника станції Карахаш (тобто станції відправлення) про зміну вантажоодержувача, без зміни станції призначення, яке надійшло на станцію Могилів-Подільській одночасно з прибуттям вищезазначеного вагону;
-відповідно до ст. 43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу;
-відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Як вважає відповідач, ніяких наслідків, у тому числі збитків у зв’язку з неправильним зазначенням вантажовідправником в залізничній накладній станції призначення позивачу не було завдано, оскільки вантаж отримано вантажоодержувачем своєчасно, без будь-яких зауважень;
-Статут залізниць України не передбачає відповідальності вантажовідправників у вигляді штрафу у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначену у накладній станцію призначення;
-господарським судом Луганської області при винесенні оскаржуваного рішення у даній справі не в повному обсязі були з’ясовані всі обставини справи та неправильно застосовані ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Позивач відзиву проти апеляційної скарги відповідача до Луганського апеляційного господарського суду не подав, його повноважний та компетентний представник у судове засідання, яке відбулося 13.01.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.12.08 відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" для розгляду апеляційної скарги Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна", м. Антрацит Луганської області, №451 від 01.12.08 на рішення господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя – Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР) , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (457-98-п) (далі –Статут залізниць) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається: для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334 (z0565-02) (далі за текстом –Правила складання актів).
Відповідно до п/п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.00 (z0861-00) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за №863/5084 (z0863-00) (далі за текстом - Правила №644), вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів:
-"Відправник" –зазначається точне ї повне найменування установи, підприємства, організації, особи –відправника вантажу та його цифровий код;
-"Його поштова адреса" –зазначається поштова адреса відправника з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку;
-"Одержувач" і "Його поштова адреса" –заповнюються у порядку, передбаченому для графи "Відправник".
Згідно з п. 5.5 Правил №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць.
Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідачем 11.03.08 зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію Могилів-Подільський ДТГО "Південно –Західна залізниця" за залізничною накладною (дорожньою відомістю) №50520984 у вагоні №60212461 був відправлений вантаж – вугілля марки антрацит АМ з зазначенням вантажоодержувача –Тростянецький районний паливний склад ВАТ "Вінницяоблпаливо", код 1345, а також поштової адреси вантажоотримувача –м. Тростянець, вул. Промислова, 2.
Даний вантаж прибув на станцію призначення 14.03.08.
Фактично, код 5857 був відкритий Відкритому акціонерному товариству "Вінницяоблпаливо" згідно договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №399 від 08.02.07, укладеного між позивачем у справі та Відкритим акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо", у якому вказана адреса останнього: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122.
Код 5857 відкрито для Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" за цим договором на станції Могилів-Подільський ДТГО "Південно-Західна залізниця", належить цей код Могилів-Подільському міському паливному складу ВАТ "Вінницяоблпаливо", який має адресу –м. Могилів-Подільський, вул. Гагаріна, 25 "б".
Зазначений вище вантаж був отриманий 14.03.08 Могилів-Подільським міським паливним складом ВАТ "Вінницяоблпаливо".
Вантажоодержувач з зазначеними відповідачем у накладній первісними даними на ст. Могилів-Подільський не знаходиться.
Одночасно з прибуттям вищезазначеного вагону на станцію Могилів-Подільський, а саме: 14.03.08 о 08 годині 06 хвилин зі станції Карахаш Донецької залізниці надійшло оперативне повідомлення від 13.03.08 №8, фактичне прибуття якого зареєстроване телетайпним апаратом на оригіналі зазначеного телеграфного повідомлення, з зазначенням фактичного одержувача та його коду –Могилів-Подільського міського паливного складу ВАТ "Вінницяоблпаливо" код 5857.
Це повідомлення було надане на підставі листа КПЗФ "Центральна" від 13.03.08 №89, в якому КПЗФ "Центральна" визнає свою помилку при заповненні залізничної накладної.
Згідно зі ст. 43 Статуту залізниць вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.
Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції, відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоотримувача про таку зміну.
Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.
Доказів дотримання відповідачем положень ст. 43 Статуту залізниць та необхідності застосування у даному випадку наведеної норми права в матеріалах справи не мається.
Тобто, у даному випадку, не було зміни вантажоодержувача.
У спірній ситуації не було переадресації вантажу, що слідує з наступного.
Поняття та порядок здійснення переадресації вантажу регламентовано Правилами переадресування вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542 (z0793-01) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №794/5985 (z0794-01) .
Так, виходячи з п. 1 Правил переадресування вантажів, переадресуванням визнається зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу.
У даному ж випадку станція призначення –Могілів-Подільський не змінювалась.
За фактом неправильного зазначення відповідачем назви, коду та адреси позивача у вищевказаній накладній №50520984 представниками останнього –вантажними контролерами Ульницькою Л.О. та Наумчик Н.В., а також приймальником вантажу Буровим Г.Ф. складено та підписано акт загальної форми №7 від 14.03.08.
Відповідно до п. 3 Правил №334 акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Матеріали справи свідчать про те, що переадресація вантажу у вагоні №60212461 та зміна одержувача вантажу не здійснювалась, але відповідач у відзиві на позов (а.с. 24) стверджує про протилежне, а в апеляційній скарзі стверджує, що відбулася зміна одержувача у порядку ст. 43 Статуту залізниць, що не відповідає обставинам справи.
Судовою колегією доводи відповідача залишаються поза увагою.
У відповідності зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У даному випадку провізна плата встановлена у розмірі 3962 грн. 00 коп., а тому розмір штрафу складає 19810 грн. 00 коп.
Позивач 12.01.09 надіслав до Луганського апеляційного господарського суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю направити свого належного представника у судове засідання, яке призначено на 13.01.09.
Це клопотання було предметом розгляду у судовому засіданні та судовою колегією відхиляється, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Луганський апеляційний господарський суд в ухвалі від 09.12.08 про порушення апеляційного провадження у справі №15/159 та в ухвалі від 23.12.08 про відкладення розгляду даної справи на 13.01.09 о 10 годині 00 хвилин, тобто двічі зазначив, що не з’явлення повноважних та компетентних представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та перегляду оскаржуваного рішення господарського суду Луганської області по суті.
Таким чином, з урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи та судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду залишається без змін.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 99 грн. 05 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на відповідача (заявника скарги) –Колективне підприємство збагачувальну фабрику "Центральна", м. Антрацит Луганської області.
У судовому засіданні за згодою представника відпові дача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна", м. Антрацит Луганської області, від 01.12.08 №451 на рішення господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 18.11.08 у справі №15/159 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 99 грн. 05 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) –Колективне підприємство збагачувальну фабрику "Центральна", м. Антрацит Луганської області.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова