Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Підченко Ю.О.) провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 89349грн.02коп. припинив. Позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" м.Донецьк на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ пеню в сумі 5032грн.19коп., 3% річних в сумі 933грн.20коп., збитки від інфляції в сумі 4433грн.13коп. та штраф в сумі 114676грн., державне мито в сумі 2144грн.21коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 116грн.98коп. У задоволенні решти частини пені в сумі 1869грн.33коп. відмовив.

Відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

21.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" (Лізингоодержувач) були укладені договори фінансового лізингу №070921-38/ФЛ-Ю-С, №070921-39/ФЛ-Ю-С, №070921-40/ФЛ-Ю-С. Відповідно до умов вищезазначених договорів, позивач зобов"язується передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікаціях до Договорів, а відповідач зобов"язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені договорами.

Позовною заявою від 14.08.2008р. (а.с.2-5, т.1) позивач наполягав на стягненні з відповідача боргу в сумі 89349грн.02коп.; пені в сумі в 6901грн.52коп.; 3% річних в сумі 933грн.20коп., збитків в сумі 4433грн.13коп.; штрафу в сумі 114676грн.

Заявою від 28.10.2008р. (а.с.140-143, т.1) позивач зменьшив розмір позовних вимог та наполягав на стягненні: пені в сумі 5032грн.19коп.; 3% річних в сумі 933грн.20коп.; збитків в зв"язку з знециненням грошових коштів в сумі 4433грн.13коп.; штрафу в сумі 114676грн. за ненадання інформації. Господарський суд прийняв цю зміну предмету позову. Тобто позивач в позові не наполягав на стягненні заборгованості за договором, разом з тим, господарський суд розглянув вимогу про стягнення заборгованості та дійшов висновку, що відповідач сплатив суму боргу після звернення кредитора з позовом, тому суд припинив провадження відносно стягнення основного боргу в сумі 89349грн.02коп. на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України-в зв"язку з відсутністю предмету спору. (а.с.173, т.1). Господарський суд дійшов такого висновку безпідставно, оскільки позивач не заявляв вимоги про стягнення суми боргу, а господарський суд не має права самостійно визначати предмет позову. Тому господарський суд не мав законних підстав розглядати вимогу про стягнення боргу та визначатися щодо відсутності предмету спору.

Крім того, господарський суд безпідставно розглядав вимогу про стягнення пені в сумі 6901грн.52коп. та відмовив в стягненні пені в сумі 1869грн.33коп., оскільки заявою від 28.10.2008р. позивач зменьшив позовні вимоги-наполягав на стягненні пені в сумі 5032грн.19коп. Тобто у господарського суду не було законних підстав розглядати вимогу про стягнення пені в сумі 6901грн.52коп.

Разом з тим, господарський суд вірно встановив, що всупереч прийнятих обов"язків, Лізингоодержувач зобов"язання за договорами щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, лізингові платежі сплачує з затримкою, внаслідок чого за період з червня по липень 2008р. за ними виникла заборгованість, а саме:

1)за договором фінансового лізингу від 21.09.07р. № 070921-38/ФЛ-Ю-С заборгованість по сумі основного боргу без врахування штрафних санкцій за період з 28.06.08р. на момент подання позову становила 29102грн.09коп.;

2)за договором фінансового лізингу від 21.09.07р. № 070921-39/ФЛ-Ю-С заборгованість по сумі основного боргу без врахування штрафних санкцій за період з 28.06.08р. на момент подання позову становила 43282грн.54коп.;

3)за договором фінансового лізингу від 21.09.07р. № 070921-40/ФЛ-Ю-С заборгованість по сумі основного боргу без врахування штрафних санкцій за період з 28.07.08р. на момент подання позову становила 89349грн.02коп.

Згідно з п.11.2.1. договорів за порушення обов"язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даних договорів та графіків сплати лізингових платежів, інших платежів, передбачених договорами, Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов"язків, а саме сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. У разі несвоєчасної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов"язані зі збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Лізингоодержувач у термін п"яти банківських днів відшкодовує ці збитки після відповідної вимоги від Лізінгодавця.

Оскільки Лізингоодержувач не виконав свої зобов"язання у повному обсязі, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню:

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-38/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 3008грн.41 коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-39/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по11.08.2008р. в сумі 2212грн.20коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-40/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 1680грн.91коп.

На момент подачі позовної заяви вимога про стягнення пені становила 6901грн.52коп. Але, заявою від 28.10.2008р. позивач зменьшив позовні вимоги-наполягав на стягненні пені в сумі 5032грн.19коп.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Лізингодавець намагається стягнути з Лізингоодержувача 3% річних в сумі 933грн.20коп., а саме:

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-38/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 407грн.43коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-39/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по11.08.2008р. в сумі 297грн.42коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-40/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 228грн.35коп.

Крім того, згідно розрахунків інфляційної суми збитки від інфляції составляють 4433грн.13коп.:

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-38/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 2017грн.78коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-39/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по11.08.2008р. в сумі 1285грн.54коп.

- за договором фінансового лізингу від 21.09.07р. №070921-40/ФЛ-Ю-С за період з 28.10.2007р. по 11.08.2008р. в сумі 1129грн.81коп.

Відповідно до п.8.2.1. договорів Лізингоодержувач зобов"язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у встановленій сторонами формі. При цьому п.18.6. договорів сторони передбачили, що необхідним і достатнім доказом надсилання одним одному письмового повідомлення є поштова квитанція (касовий чек) поштового відділення про прийняття від надсилаючої сторони поштових відправлень - рекомендованих листів на адресу другої сторони. Позивач наполягає на тому, що протягом ІІІ-ІV кварталів 2007р. та І-ІІ кварталів 2008р. такі звіти відповідач не надав. Відповідно до вимог п.11.2.3. договорів за ненадання інформації про стан та місцезнаходження майна винна сторона сплачує штраф в розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладання договору за кожен випадок такого порушення. Оскільки договором передбачений щоквартальний звіт відповідача, то з урахуванням вимог п.11.2.3. договорів штраф нараховується за кожен випадок ненадання інформації, тобто за кожен квартал.

Відповідач не надав суду доказів надсилання позивачу звітів за ІІІ-ІV квартали 2007р. та І-ІІ квартали 2008р. в порядку, передбаченом п.18.6. договорів. Тобто відповідач не виконав умови договору, щодо надсилання звітів.

Вдповідач наполягає на тому, що він надсилав позивачу звіти експрес-поштою ТОВ "Експрес-Мото" (а.с.151-152, т.1). Разом з тим, апеляційний суд вважає, що надані відповідачем завірені ксерокопії авіанакладних №6943-05150; №6943-03953 не можуть бути доказами надсилання позивачу поштових відправлень, оскільки у графах: "подпись получателя"; "получил" відсутні відмітки про отримання, а у графі "дата доставки" не вказана така дата.

Таким чином, позивач обгрунтовано наполягає на стягненні передбаченого договором штрафу. Розмір штрафу складає 114676грн., який визначений із наступного розрахунку:

-за договором фінансового лізингу від 21.09.2007р. №070921-38/ФЛ-Ю-С вартість майна становить 1276600грн.; 4% (за чотири квартали) штрафу складають 51064грн.

-за договором фінансового лізингу №070921-39/ФЛ-Ю-С вартість майна становить 846450грн.; 4% штрафу складають 33858грн.

-за договором фінансового лізингу №070921-40/ФЛ-Ю-С вартість майна становить 743850грн.; 4% штрафу складають 29754грн.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що господарський суд обгрунтовано задовольнив позов в цій частині.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення у справі в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних збитків та штрафу підлягає залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то в цій частині господарський суд дійшов помилкового висновку, не врахувавши заяву від 28.10.2008р. (а.с.140-143, т.1), якою позивач зменьшив розмір позовних вимог. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволенних позовних вимог. Таким чином, стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" м.Донецьк на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ підлягає держмито в сумі 1250грн.72коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 70грн.

Керуючись ст. ст. 49, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

1)Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №40/181 частково скасувати.

3)Пункт перший із резолютивної частини рішення виключити.

4)Пункт четвертий із резолютивної частини рішення виключити.

5)Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" м.Донецьк (83004, м.Донецьк, вул. Батищева, б.13, кв.92, ід. код 30645586, р/р 26009301773854 в Головному Управлінні ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г, ід. код 33880354, р/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м.Київі, МФО 321637) витрати із сплати держмита в сумі 1250грн.72коп. та витрат по забезпеченню судового процесу в сумі 70грн. В стягненні іншої частини витрат відмовити.