ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.12.2012Справа №5002-16/4991-2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30929840) ) ( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs29469901) )
За позовом Заступника прокурора м. Феодосії, в інтересах держави в особі ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Феодосійської міської ради;
2. Виконавчого комітету Феодосійської міської ради;
3. Фонду комунального майна м. Феодосії
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. ОСОБА_2;
2. Фонду майна Автономної Республіки Крим;
3. КП Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації
про скасування рішень та наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна
Суддя М.О.Білоус
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1;
ОСОБА_3, довіреність № 1858, від 31.08.2012, представник;
від відповідачів - не з'явився;
Від третіх осіб - не з'явились;
Від прокуратури - Коноваленко А.В. посвідчення № 009332 від 15.12.2012.
Суть спору: Заступник прокурора м. Феодосії в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів - Феодосійської міської ради; Виконавчого комітету Феодосійської міської ради; Фонду комунального майна м. Феодосії та просить суд скасувати рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 1458 від 16.11.2007 «Про оформлення свідоцтва про право власності» в частині оформлення права власності за Феодосійською міською територіальною громадою в особі міської ради на нерухоме майно: нежитлових приміщень літер. «А» площею 84,8 кв.м в житловому будинку, що розташовані по АДРЕСА_1 скасувати рішення Феодосійської міської ради № 1222 від 27.11.2007 в частині включення до майна належного до приватизації: нежитлових приміщень літер. «А» площею 84,8 кв.м. в житловому будинку, що розташовані по АДРЕСА_1 скасувати наказ Фонду комунального майна в м. Феодосії № 71 від 03.03.2008 «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень літер. «А» площею 84,8 кв.м. в житловому будинку, що розташовані по АДРЕСА_1 визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна № 338 від 06.05.2008 нежитлових приміщень літер. «А» площею 84,8 кв.м. в житловому будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який складено між Фондом комунального майна м. Феодосії та ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 22.08.2011 між громадянкою ОСОБА_5 та Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Феодосії укладений договір купівлі-продажу інвентарних об`єктів вбудованого нежитлового приміщення шляхом викупу № 210, за яким по акту приймання-передачі було передано ОСОБА_5, нежитлові приміщення літер. «А» площею 84,8 кв.м. в житловому будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим приватизація вказаних об`єктів неможлива, оскільки вказане майно вже знаходиться в приватній власності.
17.09.2012 справа № 5002-11/4991-2011 за результатами автоматичного розподілу справ розподілена на суддю Білоус М.О.
Під час розгляду справи ухвалою від 31.12.2012 до участі у справі в порядку статті 24 ГПК України суд залучив іншого відповідача - ОСОБА_2
Ухвалою від 15.11.2012 до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Представництво Фонду майна АРК у м. Феодосії (а.с. 42-44 т. 4).
Ухвалою від 03.12.2012 в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_6 (а.с. 86-89 т.4).
В процесі розгляду справи прокуратурою м. Феодосії була подана заява, в порядку статей 66, 67 ГПК України, згідно з якою прокурор просить суд винести ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно - квартиру № 87, що розташована у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні 24.12.2012 прокурор, позивач та його представник, які і раніш підтримали позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, просили суд також задовольнити заяву в порядку статей 66, 67 ГПК України.
Відповідачі не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, незважаючи на те, що про день та час слухання справи були повідомлені належним чином - рекомендованою поштою.
Треті особи також не забезпечили явку своїх представників до засідання, незважаючи на те, що про день та час слухання справи були повідомлені належним чином - рекомендованою поштою.
Феодосійська міська рада та Виконавчий комітет Феодосійської міської ради раніш під час судових засідань не визнали вимоги, з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема вказували, що рішення прийняті відповідно до норм діючого законодавства на підставі документів, наданих Фондом комунального майна м. Феодосії. При цьому, зазначали, що в КП Феодосійському БРТІ були відсутні відомості про те, що спірне приміщення належало громадянці ОСОБА_1 на праві приватної власності, а відповідно до договору купівлі - продажу № 210 від 22.08.2001 ОСОБА_1 повинна була укласти договір на право дольової участі у землекористуванні на прибудовані приміщення, а також зареєструвати договір купівлі - продажу № 210 від 22.08.2001 у КП ФБРТІ, проте, ці дії позивачем не були здійснені. Натомість ОСОБА_2 здійснив капітальний ремонт спірних приміщень та ніяких претензій ОСОБА_1 не висувала до ОСОБА_2
Фонд комунального майна у м. Феодосії вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов та зазначав, що на момент укладення договору купівлі - продажу Фондом комунального майна м. Феодосії та ОСОБА_2 спірні нежитлові приміщення знаходились у комунальній власності територіальної громади м. Феодосії. Право власності на нежитлові приміщення були зареєстровані, про що свідчить свідоцтво про право власності, видане 29.02.2008 виконавчим комітетом міської ради на підставі рішення від 16.11.2007 № 1458. При цьому, ОСОБА_1 не зареєструвала за собою права власності в БРТІ, як це передбачено п.1.1. договору № 210 від 22.08.2001 (а.с. 57-58 т.3).
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився. У відзиві на позов (а.с. 1 т.4) просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 на момент придбання приміщень не знав та не міг знати про існування спірних рішень, а відтак вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу не можуть бути предметом спору та розглядатись Господарським судом АРК. Також вказував, що ОСОБА_2 не здійснює підприємницьку діяльність. Крим того, до свого відзиву відповідач надав ухвалу Апеляційного суду АРК від 01.08.2012, згідно з якою залишено без змін рішення Феодосійського міського суду АРК від 18.06.2012, яким відмовлено в позові прокурора м. Феодосії до ОСОБА_2, Фонду комунального майна м. Феодосія про витребування майна від добросовісного набувача.
Представник 3-ї особи Фонду майна АРК в своїх письмових поясненнях повідомив, що згідно з рішенням 19 сесії 23 скликання Феодосійської міської ради № 568 від 31.03.2000 «Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2000 році» майновий комплекс продовольчого магазину по АДРЕСА_1 у м. Феодосії включений до переліку об'єктів шляхом приватизації цього майна із визначенням аукціону.
КП Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації не забезпечив явку свого представника до судового засідання. Проте, 15.11.2012 присутній представник БТІ надав суду для огляду матеріали інвентарної справи.
Представництво Фонду майна АРК у м. Феодосії не забезпечив явку свого представника в судове засідання, незважаючи на те, що про день та час судового засідання був повідомлений належним чином - рекомендованою поштою. Згідно витягу із ЄДРПОУ станом на 03.12.2012 Представництво Фонду майна АРК у м. Феодосії значиться в реєстрі зі статусом юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 81-82 т.4).
3-я особа - ОСОБА_6 не надала своїх письмових пояснень по суті спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи достатньо характеризують правовідносини сторін, суд не знаходить підстав для відкладення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, його представника, прокурора, прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
Звернення з даним позовом до суду в інтересах громадянки ОСОБА_1 мотивовано прокурором необхідністю захисту порушення її майнових прав, відповідно до статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, прокурор посилається, що прокуратурою м. Феодосії у січні 2010 року була проведена перевірка за зверненням ОСОБА_5, під час якої виявлено, що на момент укладання договору купівлі - продажу від 06.05.2008 спірні нежитлові приміщення належали громадянці ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу від 22.08.2001.
22.08.2001 між Представництвом фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Феодосії (Продавець) на підставі наказу Фонду майна АРК № 8-лс від 03.03.2001 та ОСОБА_1, громадянкою України (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу інвентарних об'єктів вбудованого нежитлового приміщення шляхом викупу, згідно з п.1.1. договору продавець був зобов'язаний передати у власність Покупця вбудоване нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84,8 кв.м. і належить Феодосійській міській раді на підставі дублікату реєстраційного посвідчення, виданого Феодосійським МБРТІ 09.07.2001, записано у реєстрову книгу за № 405, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вбудоване нежитлове приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та пройти реєстрацію у бюро реєстрації та технічної інвентаризації (МБРТІ) Відчужується вбудоване нежитлове приміщення в літ. «А», загальною площею 84,8 кв.м, складається з 4-контора, пл. 8,0 кв.м., 5-кімната персоналу, пл.. 9,5 кв.м., 6- підсобне, пл.. 32,9 кв.м. - підсобне - пл.. 20,6 кв.м., 10 - туалет, пл.. 1, 4 кв.м., 11-дуова, пл. 2,6 кв.м., 12- коридор, пл. 9,8 кв.м (а.с. 18-19 т.1)
Згідно з п. 1.2. договору право власності на вбудоване нежитлове приміщення переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Зазначений у цьому договорі об'єкт продано за 1835 грн. (п. 1.4. договору).
Розділом другим вказаного договору встановлений порядок розрахунків за придбаний об'єкт приватизації.
Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому - передачі, який підписується сторонами (розділ 3 договору).
Згідно з п.13.1. цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у Феодосійській міській раді у місячний термін з моменту підписання.
Вказаний договір купівлі - продажу був посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3762.
Розпорядженням Феодосійського міського голови від 10.10.01 за № 2466-р «Про реєстрацію договорів купівлі - продажу», зокрема п.1.2. був зареєстрований договір купівлі - продажу № 210 комунального майна, проданого шляхом викупу вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Феодосія, АДРЕСА_1, засвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі 22.08.01 за № 3762 ( а.с. 20 т.1).
Отже, договір відповідав формі договору, встановленій ст. 227 Цивільного кодексу України (в редакції діючої на момент здійснення правочину).
За придбаний об'єкт ОСОБА_1 сплатила вартість нерухомого майна в сумі 1835 грн., про що свідчить квитанція ( а.с. 77 т.1).
Згідно актом приймання - передачі № 210 від 22.08.01 Представництво Фонду майна АРК у м. Феодосії передало, а покупець - ОСОБА_1 прийняла нежитлове приміщення 84,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Феодосія АДРЕСА_1 ( а.с. 80 т.2).
Разом з тим, Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 16.11.2007 було прийнято рішення № 1458 «Про оформлення свідоцтва про права власності», згідно з яким було оформлено право власності на нерухоме майно за Феодосійською міською територіальною громадою в особі міської ради згідно додатку. Підпунктом 1.2. цього рішення вирішено видати свідоцтво про право власності відповідно з підпунктом 1.1. дійсного рішення ( а.с. 15 т.1).
Згідно з п.1 переліку об'єктів нерухомого майна, яке знаходиться у комунальній власності та є Додатком до рішення № 1458 від 16.11.07 були включені нежитлові приміщення, загальною площею 84,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 2-н ( а.с. 16-17 т.1).
25 сесією 5-го скликання Феодосійською міською радою було прийнято рішення 27.11.07 за № 1222 «Про доповнення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації» Пунктом 1 цього рішення радою було включено до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом - конкурс, майно згідно додатку ( а.с. 12 т.1).
Відповідно до п.1. Переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом - конкурс числиться об'єкт приватизації за адресою м. Феодосія, вул.. Володарського 35, приміщення 2-н зі способом - конкурс ( а.с. 13 т.1).
03 березня 2008 року Фондом комунального майна м. Феодосії був виданий наказ № 71 «Про прийняття рішення з приватизації об'єкта комунальної власності» ( а.с. 14 т.1).
Пунктом 1 цього наказу здійснено приватизацію конкурентним способом - конкурс окремо індивідуально визначеного комунального майна Феодосійської міської територіальної громади ( об'єкт приватизації) - нежитлових приміщень в житловому будинку літер «А», площею 84,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 приміщення № 2-н, яке знаходиться на балансі КП «ЖЕК № 4» (а.с. 14 т. 1).
06 травня 2008 року між Фондом комунального майна м. Феодосії (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу комунального майна м. Феодосія, згідно з п.1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність Покупцю нежилі приміщення у житловому будинку літр «А», що розташоване за адресою АДРЕСА_1 приміщення № 2н, а Покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов договору та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у комунальному підприємстві «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації». Нежитлові приміщення, що відчужуються за цим договором, є власністю територіальної громади м. Феодосіїв особі Феодосійської міської ради і належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.02.2008, виконкомом Феодосійської міської ради АРК на підставі рішення № 1453 від 16.11.07 та на підставі рішення № 187 від 15.02.08 (а.с. 21-22 т.1).
Передача об'єкту приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації посвідчується актом прийому - передачі, який підписується сторонами (п.3.2. договору).
Згідно витягу про реєстрацію прав власності КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 04.07.08 нежитлові приміщення у житловому будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 прим.2 н зареєстровані за ОСОБА_2 (а.с. 69 т.3).
На думку прокурора спірні рішення Феодосійської міської ради та її виконавчого комітету, а також наказ Фонду комунального майна в м. Феодосії порушують норми діючого на той час законодавства та права ОСОБА_1, як власника та підлягають скасуванню. При цьому, прокурор посилався на ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, відповідно до якої право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як внаслідок підлягають скасуванню наказ Фонду комунального майна в м. Феодосія про прийняття рішення про приватизацію об'єкту комунальної власності - нежитлових приміщень літер «А» площею 84,8 кв.м. у АДРЕСА_1 Прокурор також просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу комунального майна № 338 від 06.05.08 р., укладений між Фондом комунального майна в м. Феодосії та ОСОБА_2 з посиланням на положення ст. 203, 215 ЦК України (а.с.128-130 т.3).
Дослідивши матеріали справи, представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї осіб, прокурора, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» ( зі змінами та доповненнями від 21 грудня 2000 року N 2182-III (2182-14) ) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» ( зі змінами та доповненнями в редакції від 21 грудня 2000 року N 2182-III (2182-14) ) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 6 цієї статті встановлено, що у триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.
Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою Радою (ч. 1 ст. 23).
Договір купівлі продажу від 22.08.01 пройшов нотаріальну та державну реєстрацію.
Разом з тим, в договорі купівлі - продажу від 22.08.01 вказується, що згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу України цій договір підлягає реєстрації в Феодосійському міжміському бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п.1.1. договору від 22.08.01 покупець був зобов'язаний, в тому числі пройти реєстрацію у бюро реєстрації та технічної інвентаризації (МБРТІ). Розділом 5 цього договору покупець був зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з послугами бюро технічної інвентаризації та експерта; приймати участь у загальних витратах для ЖЕК з управління та експлуатації житлового фонду пропорційно площі, яка зайнята у даному житловому фонді; оформити право землекористування відповідно зі ст. 22, 30 Земельного кодексу України», ст. 27 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» та інші обов'язки, передбачені цим розділом.
Згідно п.1.6 Інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 за № 121 (z0399-98) , та діяла до набрання чинності Закону України від 01.07.04 № 1952-IV (1952-15) , державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
Слід зазначити, що державна реєстрація є єдиним доказом існування зареєстрованого права, тобто вона створює презумпцію дійсності існування зареєстрованого права та тільки зареєстроване право надає можливість відчужевачеві однозначно стверджувати про правомірність його володіння річчю, тобто про володіння, засноване на праві.
Отже, відповідно до умов договору купівлі - продажу від 22.08.01, вказаного положення Інструкції позивач ОСОБА_1, як покупець, була зобов'язана здійснити реєстрацію у бюро реєстрації та технічної інвентаризації та реалізувати свої права як власник.
Проте, таких дій позивачем не було здійснено, у зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач не зареєструвала у встановленому порядку за собою право власності на спірне нежитлове приміщення, яке отримане ОСОБА_1 за актом приймання-передачі від 22.08.2001, а відтак і права на це майно у неї не виникло.
Як свідчать інвентарної матеріали справи, відповідь КП ФМБРТІ ( а.с. 35 т.1, а.с. 7-26 т.4) право власності на нежитлове приміщення у м. Феодосії по вул. Володарського 35 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 22.08.01 не було зареєстровано.
В матеріалах справи також відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 зверталась до органів реєстрації та технічної інвентаризації у 2001 році.
01.01.2004 набув чинності Цивільний кодекс України (435-15) в редакції від 16.01.2003. Статтею 182 частиною першою цього кодексу встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.п. 1, 3, 4 ст. 3 Закону України від 01.07.04 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
У зв'язку з відсутністю зареєстрованого належним чином права власності на нежитлові приміщення літер «А» площею 84,8 кв.м. у м. Феодосія по АДРЕСА_1, у 2007 році Виконавчий комітет Феодосійської міської ради, керуючись ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» 16.11.2007 прийняв рішення № 1458, яким оформив право власності на нерухоме майно за Феодосійською територіальною громадою в особі міської ради згідно з додатком ( а.с. 15-16 т.1) та видав свідоцтво про право власності згідно з підпунктом 1.1. дійсного рішення.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.02.08 власником нежитлових приміщень у житловому будинку літ «А» у м. Феодосія, по вул. Володарського 35 прим 2-н є територіальна громада у м. Феодосії в особі Феодосійської міської ради (а.с. 14 т.4).
В подальшому, будучи власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 у м. Феодосії, Феодосійська міська рада на 25-й сесії 5-го скликання за № 1222 прийняла рішення про включення до Переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом - конкурс, майно згідно додатку (а.с. 12-13 т.1). До вказаного переліку також увійшли нежитлові приміщення у житловому будинку літер «А» площею 84,8 кв.м. по АДРЕСА_1. Вказане рішення було прийнято Феодосійською міськрадою відповідно до положень ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)» (2171-12) .
Таким чином, судом встановлено, що як рада так і її виконавчий комітет у діючому на той час законодавству в межах своєї компетенції прийняли спірні рішення, а відтак відсутні підстави для їх скасування.
Наказом Фонду комунального майна в м. Феодосія № 71 від 03.03.08 здійснена приватизація конкурентним засобом - конкурс окремого індивідуального визначеного комунального майна Феодосійської міської територіальної громади (об'єкт приватизації) - нежитлових приміщень у житловому будинку літр «А», площею 84,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 2-н, які знаходяться на балансі КП «ЖЕК № 4» (а.с. 14 т.1). Вказаний наказ також було прийнято виходячи із рішень № 1409 від 22.02.08, № 1222 від 27.11.07 відповідно до норм ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)», у зв'язку з цим позовні вимоги в частині скасування вказаного наказу не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що про відсутність порушень в діях посадових осіб Фонду комунального майна м.Феодосії, КП «Феодосійське МБРТІ», Феодосійської міської ради також свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.02.12, яка надана прокурором (а.с. 33-36 т. 4).
Судом встановлено, що актом міжвідомчої комісії виконавчого комітету міської ради від 20.04.10, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 347 від 27.05.10, нежитлові приміщення № 2-н площею 84,8 кв.м. по АДРЕСА_1 визнані придатними для постійного проживання у якості однокімнатної, благоустроєної, ізольованої квартири під № 87 з жилою площею 31,2 кв.м. (а.с. 26 т.4).
Право власності за зазначену квартиру відповідно до свідоцтва про право власності САС 809884 від 03.06.10, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, зареєстровано за ОСОБА_2, про що свідчить витяг з реєстру прав власності (а.с. 24-25 т.4).
На даний час за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу від 14.11.12 на квартиру АДРЕСА_1 власником є ОСОБА_6 ( а.с. 125 т. 4).
Суд також приймає до уваги, що фактично позивач ОСОБА_1 придбала за договором купівлі - продажу нежитлові приміщення № 2-н у м. Феодосії, АДРЕСА_1 вартістю 1835 грн.
Проте, матеріали справи свідчать, що в наступний час це нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 набуло статусу житлового - квартири у відповідності до рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 347 від 27.05.2010 (а.с. 26 т. 4), яке у наступний час не скасовано та не визнано недійсним.
Більш того, ухвалою Апеляційного суду АРК від 01.08.12 у справі № 22-ц/0191/1176/2012 за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2Р, Фонду комунального майна м. Феодосія про витребування майна від добросовісного набувача, встановлено, що об'єкт нерухомості, який належав на праві власності позивачці та вибув з її володіння поза її волі, на час пред'явлення позову зазнав таких змін, що втратив властиві ознаки, які його індивідуалізували на час виникнення права власності на нього у ОСОБА_1
У зв'язку з цим, на даний час вже відсутній той об'єкт щодо якого приймались спірні рішення ради та її виконавчого комітету, а також наказ Фонду комунального майна м. Феодосії.
Суд також не знаходить підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі - продажу комунального майна № 338 від 06.05.08, укладений між Фондом комунального майна м. Феодосії та ОСОБА_2, оскільки під час його укладення не встановлено порушень вимог закону, які є підставою для визнання його недійсним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для скасування рішень Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.11.2007 за № 1458, Феодосійської міської ради від 27.11.2007 за № 1222 та скасування наказу Фонду комунального майна в м. Феодосії № 71 від 03.03.2008 та, як наслідок, визнання недійсним договору купівлі - продажу від 06.05.2008, а тому відмовляє в задоволенні позову.
Розглянувши заявлене клопотання прокурора в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, яке мотивоване тим, що є ознаки противоправності рішень виконкому Феодосійської міської ради та Феодосійської міської ради та вчинення відповідачем по справі ОСОБА_2 дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, а також у разі позитивного вирішення судом спору не накладення арешту може суттєво ускладнити повернення спірного нерухомого майна ОСОБА_1, а тому прокурор просить суд накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Так предметом позову є скасування рішень Феодосійської міської ради та її виконавчого комітету, наказу Фонду комунального майна у м. Феодосії та визнання недійсним договору купівлі - продажу.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 16 (v0016600-11) «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.11, зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи із положень п. 7 зазначеної постанови, суд дійшов висновку, що обраний прокурором захід забезпечення позову - накладення арешту на майно не кореспондується із заявленим предметом позову - немайновими вимогами у даній справі.
Тим більше, не заявлено прокурором вимог про застосування наслідків недійсності правочинів, як про це вказує прокурор в заяві про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви заступника прокурора м. Феодосії в порядку статей 66, 67 ГПК України.
У судовому засіданні 24.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 28.12.2012.
Керуючись статтями 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора м. Феодосії про забезпечення позову.
2. Відмовити в задоволенні позову.
Суддя
М.О. Білоус