ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2012 р. Справа №5024/1478/2012
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs30139481) )
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна", м. Київ
до приватного підприємства "Стройкранінвест", м. Херсон
про розірвання-договору купівлі-продажу та стягнення 73289 грн. 63 коп.
за участі представників:
позивача - Дрозд А. В., ю/к, дов. №23-с від 20.08.2012р.;
відповідача - Лошкарьов Д. О., представник, дов. б/н від 22.10.2012р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
ПАТ "Сан Інбев Україна" звернулось до суду з позовною заявою, якою просить розірвати укладений з ПП "Стройкранінвест" договір купівлі-продажу нерухомого майна та стягнути з відповідача 12242 грн. 81 коп. 3% річних і 61046 грн. 82 коп. пені. Позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати нерухомого майна. Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 509, 526, 530, 538, 546, 625, 615, 651, 693 ЦК України
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 12242 грн. 81 коп. 3% річних і 61046 грн. 82 коп. пені визнає, проти позовних вимог про розірвання договору заперечує, посилаючись на те, що ним частково виконано зобов'язання з оплати майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу. Зазначає, що спірним договором передбачено розірвання договору лише за погодженням сторін, тоді як відповідач такої згоди не надавав. Також вказує, що п. 4.10. спірного договору передбачено право позивача відмовитись від договору, проте не передбачено право на розірвання цього договору.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між ПАТ "Сан Інбев Україна" та ПП "Стройкаінвест" 15.03.2012 року укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), відповідно до умов якого позивач продає (передає у власність), а відповідач купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди об'єкту, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. 9 Східна, будинок б/н (надалі - Об'єкт) і сплачує його вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим Договором.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М., номер у реєстрі нотаріальних дій 1012, та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 15.03.2012 року за №4920200.
Відповідно до п. 2.1. Договору продаж Об'єкту за домовленістю сторін здійснюється за ціною 860062 грн., крім того сума податку на додану вартість в розмірі 172012 грн. 40 коп., всього, з урахуванням суми податку на додану вартість, 1032074 грн. 40 коп.
Розділом 3 Договору визначено, що за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків: суму, зазначену в пункті 2.1. цього Договору, покупець зобов'язується сплатити в безготівковій формі на поточний рахунок продавця протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього Договору.
Грошові зобов'язання покупця за пунктом 3.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих покупцем, на рахунок продавця.
Відповідач договірні зобов'язання щодо оплати майна виконав частково перерахувавши позивачу 23 березня та 25 квітня 2012 року всього 210000 грн.
Решта вартості майна відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 822074, 40 грн.
Відповідно до ч 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 24.04.2012 р. по 24.09.2012 р. обґрунтовано нарахував відповідачу до сплати 12242,81 грн. 3% річних.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
В даному випадку пунктом 4.8. Договору сторонами було обумовлено, що у разі прострочення покупцем строку виконання грошових зобов'язань, зазначених у пункті 3.1. цього Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу.
На підставі викладених вище норм та пункту 4.8. Договору позивачем також обґрунтовано нараховано відповідачу до сплати 61046,82 грн. пені за порушення виконання зобов'язань з оплати майна у період з 24.04.2012 р. - 24.09.2012 р.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 12242 грн. 81 коп. 3% річних і 61046 грн. 82 коп. пені підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про розірвання Договору суд виходить з наступного.
Позовні вимоги про розірвання Договору заявлені на підставі ст.ст. 538, 546, 615, 651, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та пункту 6.10. Договору.
З матеріалів справи вбачається, що підставою позову про розірвання Договору купівлі-продажу позивач зазначив невиконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті майна, що є предметом договору станом на момент пред'явлення позову.
Пунктом 4.10. Договором у разі прострочення покупця строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену пунктом 4.8. Договору, та відмовитись від виконання цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України також передбачено, що договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін позивачем майно, що є предметом спірного Договору, відповідачу не передавалось у зв'язку з несплатою відповідачем повної вартості товару.
Суд дійшов висновку, що невиконання умов договору щодо оплати не може бути підставою розірвання його в судовому порядку, оскільки посилання позивач на ст. 651 ЦК України, як на підставу розірвання в судовому порядку Договору у зв'язку з несплатою повної вартості майна є необґрунтованим тому, що частина 3 цієї статті, так само як і ст. 538, 615 ЦК України та п. 4.10. Договору, встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.
Матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено направлення відповідачу та одержання останнім повідомлення продавця про відмову від спірного Договору у зв'язку з несплатою повної вартості майна.
Пунктом 6.8. Договору сторони погодили, що розірвання цього Договору, внесення змін та доповнень до нього, можливі тільки за згодою двох сторін і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Позивач листом №ЮВ-239 від 20 серпня 2012 року звертався до відповідача з пропозицією розірвати Договір, проте згоди щодо розірвання Договору сторонами не досягнуто.
Таким чином, суд дійшов висновку, що розірвання договору оренди з підстав не оплати повної вартості майна не відповідає способам захисту цивільних прав продавця.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог про розірвання Договору має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Стройкранінвест" (73000, вул. Садова, буд. 9-Б, кв. 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35120955, п/р 26005000064037 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) на користь публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна" (03680, вул. Фізкультури, 30В, м. Київ, код ЄДРПОУ 30965655, п/р 26008003105800 в ПАТ "ІНГ банк Україна" м. Київ, МФО 300539) - 12242 грн. 81 коп. 3% річних, 61046 грн. 82 коп. пені, 1609 грн. 50 коп. судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог про розірвання договору відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24.12.2012 р.
Суддя
Л.І. Александрова