ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 грудня 2012 р. Справа 10/38/2012/5003
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30929702) )
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УТ-Санлайн" вул. келецька, 61-а, м. Вінниця, 21027
до: Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний банк" просп. Московськийц 6, м. Київ, 04073
про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги
Головуючий суддя Даценко М.В.
Cекретар судового засідання Грушецька Г.В.
Представники
Представник ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3, за до.;
ПАТ "Перший Інвестиційний банк", Курінний В.П., за дов.;
Арбітражний керуючий (ліквідатор) ТОВ "УТ-Санлайн", Болховітін В.М.;
ТОВ "УТ-Санлайн", Гамарник О.Ю., за дов.;
Вінницька ОДПІ, Рибаченко С.А, за дов.;
ВД ВОВ ФСС ТВП, Кожухар В.В., за дов.;
УПФ України у м. Вінниці, Лебедєва О.С., за дов..
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 11.10.2012р., укладеного між ТОВ «УТ-Санлайн»в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Балховітіна В. М. та ПАТ «Перший інвестиційнй Банк».
Позов мотивований тим, що зміст правочину суперечить актам цивільного законодавства.
Відповідач 1 та відповідач 2 у відзивах проти позову заперечують.
В зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів та клопотанням позивача розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.
20.12.12р. в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Судом встановлено, що 02.11.07р. між ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" та першим відповідачем - ТОВ "УТ-Санлайн" було укладено кредитний договір № 14/0507-КЮ, відповідно до умов якого ТОВ "УТ-Санлайн" було надано кредит у розмірі 1 100 000,00 грн. на поповнення обігових коштів під 20% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 30.10.08р.
27.11.07р. між ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" та першим відповідачем - ТОВ "УТ-Санлайн" був укладений кредитний договір № 18/0507-КЮ, предметом якого є надання останньому кредиту у сумі 1 800 000,00 грн. на поповнення обігових коштів у строк до 26.11.08р. За користування кредитом встановлена плата у розмірі 17% річних.
Таким чином, першому відповідачу на підставі укладених із банком кредитних договорів було надано кошти на загальну суму 2 900 000,00 грн., що стверджується меморіальними ордерами № 683554 від 02.11.07р. на суму 1 100 000,00 грн. та № 697505 від 27.11.07р. на суму 1 800 000,00 грн.
Між ВФ ВАТ "Перший Інвестиційний Банк" та ОСОБА_1 було укладено договори застави майнових прав № 20/0507-3 від 02 листопада 2007 року та № 24/0507-3 від 27 листопада 2007 року, якими забезпечено вимоги за зазначеними кредитними договорами.
Разом з тим 01.11.07р. між ТОВ "УТ-Санлайн" (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов'язання забезпечити власними коштами зобов'язання замовника перед третіми особами, що обумовлюються між кредитором замовника (по кредитних договорах з ВАТ "Перший Інвестиційний Банк").
Додатковими договорами № 2 від 30.11.07р. та № 3 від 25.09.08р. внесено зміни в редакцію договору від 01.11.07р.
Так відповідно до п.3.2. додаткового договору № 3 послуг від 25.09.08р. у випадку фактичного виконання ОСОБА_1 зобов'язань ТОВ "УТ-Санлайн" перед банком, він отримує право регресних вимог до ТОВ "УТ-Санлайн".
Натомість, ТОВ "УТ-Санлайн" взяло на себе зобов'язання оплатити послуги ОСОБА_1, які будуть ним надані у відповідності із цим договором (п.3.3. договору).
Згідно з п.4.1. договору послуг сторони визначили, що вартість послуг щодо надання забезпечення зобов'язань ТОВ "УТ-Санлайн" перед банком складає суму, яка розраховується виходячи із 14% річних від суми наданого ОСОБА_1 забезпечення. У відповідності п.4.2. зазначеного договору, послуги ОСОБА_1 оплачуються переходом права власності на оборотні активи - товар ТОВ "УТ-Санлайн". Право власності на товар переходить виключно на підставі цього договору та видаткової накладної ТОВ "УТ-Санлайн" № 10 від 25.09.08р.. Передача зазначених активів здійснюється на підставі видаткової накладної.
Між ВФ ВАТ "Перший Інвестиційний Банк" та ОСОБА_1 було укладено договори застави майнових прав, якими забезпечено вимоги за зазначеними кредитними договорами.
19.05.08р., у зв'язку із невиконанням ТОВ "УТ-Санлайн" своїх зобов'язань за кредитними договорами, банк на підставі укладених договорів застави звернув стягнення на заставлене майно шляхом списання з депозитних рахунків ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2 950 661,69 грн. (загальний розмір заборгованості).
У свою чергу 25.09.08р. відповідно до домовленості ОСОБА_1 по довіреності серія НБВ № 352886 від 25.09.08р. за видатковою накладною № Ут-0000010 від 25.09.08р. отримав від ТОВ "УТ-Санлайн" наступний товар: Serena 1.1 SR 20 у кількості 512 шт., циліндрична праска з просушуванням, електрична 1800/600 мм у кількості 1 шт., пральна машина автомат елекрт.віджим 40 кг/код. у кількості 2 шт., холодильник вітрина 3750 мм у кількості 1 шт., пристінна гірка на металевих ніжках у кількості 1 шт. на загальну суму 2 950 661,69 грн.
Викладене вище підтверджується і податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2008 року, яка подавалась ТОВ "УТ-Санлайн" до Державної податкової інспекції в м. Вінниця, де в рядку 2 Розділу 1 Податкові зобов'язання Додатку 5 відображено поставку ОСОБА_1 товару від ТОВ "УТ-Санлайн" на суму 2 950 661,69 грн. (колонка 2 - НОМЕР_1 - індивідуальний податковий номер ОСОБА_1, колонка 3 - 2458884,78 грн. - обсяг поставки без ПДВ, колонка 4 - 491776,91 грн. - сума ПДВ).
Зазначеними діями, заборгованість ТОВ "УТ-Санлайн" перед банком у розмірі 2 950 661,69 грн. повністю була погашена ОСОБА_1, за що ТОВ "УТ-Санлайн" розрахувалося із ОСОБА_1 шляхом передання товару на загальну суму 2 950 661,69 грн.
Разом з тим, 01.03.11р. рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-373/11, яке набрало законної сили, договори застави було визнано недійсними, у зв'язку з чим, здійснене банком 19.05.08р. списання коштів з депозитних рахунків ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "УТ-Санлайн" є неправомірним.
На підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.12.11р., залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.03.12р. у справі № 2-3027/11, з банку на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти в розмірі 2 950 661,69 грн. як неправомірно списаних.
11.10.2012 року між ТОВ «УТ-Санлайн» та ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги.
Відповідно до пункту 1.1., 1.2. цього договору первісний кредитор відступає (передає) належні йому права вимоги, що виникають із договору послуг, з урахуванням всіх змін та додаткових договорів до нього, новому кредитору, а новий кредитор набуває (приймає) право вимоги та в порядку і на умовах визначених цим договором, сплачує за нього визначену пунктом 3.1. цього договору грошову суму.
Право вимоги по договору послуг відступається (передається) в повному обсязі, на умовах, які існують на момент відступлення (передачі) права вимоги, включаючи, але не обмежуючись правом вимоги щодо повернення боржником отриманого на підставі видаткової накладної № Ут-0000010 від 25 вересня 2008 року товару, на загальну суму 2 950 661,69 (два мільйона дев'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот шістдесят одна гривня 69 коп.) гривень, а в разі неможливості такого повернення відшкодування боржником вартості такого товару, сплати штрафних санкцій та пені.
Відповідно до видаткової накладної № Ут-0000010 від 25 вересня 2008 року, на виконання договору послуг первісний кредитор передав, а боржник отримав наступний товар: Serena 1.1 SR 20 у кількості 512 шт., циліндрична праска з просушуванням, електрична 1800/600 мм у кількості 1 шт., пральна машина автомат елекрт.віджим 40 кг/код. у кількості 2 шт., холодильник вітрина 3750 мм у кількості 1 шт., пристінна гірка на металевих ніжках у кількості 1 шт. на загальну суму 2 950 661,69 грн.
Позивач просить визнати недійсним вказаний договір. Позов мотивований тим, що на думку позивача у ТОВ «УТ-Санлайн» не виникло право вимоги, яке є предметом договору.
Доводи позивача є помилковими.
Як встановлено вище підставою для набуття позивачем права на майно, яке передано йому ТОВ «УТ-Санлайн»за видатковою накладною № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року, є фактичне виконання ним зобов'язань ТОВ «УТ-Санлайн»за кредитними договорами, укладеними з ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», відповідно до умов договорів застави № 20/0507-3 від 02 листопада 2007 року та № 24/0507-3 від 27 листопада 2007 року та договору від 01 листопада 2007 року (в редакції відповідно до додаткових договорів № № 2, 3).
Зазначені договори застави визнані недійсними відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2011 року. рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2011 року на користь позивача стягнуто кошти перераховані ним відповідно до умов договорів застави № 20/0507-3 від 02 листопада 2007 року та № 24/0507-3 від 27 листопада 2007 року.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином підстава відповідно до якої ТОВ «УТ-Санлайн»передало позивачу майно відпала.
Посилання позивача на те, що спірне майно перебуває у нього на інших законних підставах відхиляються судом, оскільки в порушення вимог статті 33 ГПК України позивач не надав жодного доказу на підтвердження таких обставин.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спірне майно перебуває у позивача без достатніх правових підстав, а отже у ТОВ «УТ-Санлайн» виникло законне право вимоги щодо цього майна.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що цей позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33-35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України (1798-12) , -
ВИРІШИВ :
У позові відмовити.
Повне рішення складено 24 грудня 2012 р.
Суддя
Даценко М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи