Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (надалі - Відповідач) про стягнення 1 374 122,07 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011.

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 позов було задоволено частково, а саме в частині стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»інфляційних витрат у розмірі 3 355,87 грн., 3% річних - 29 380,78 грн., судовий збір - 654,73 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2012 касаційну скаргу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 у справі №28/5005/3240/2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 справу №28/5005/3240/2012 прийнято до провадження суддею Соловйовою А.Є.

08.05.2012 до канцелярії суду надійшла заява вих. №4174/6 від 26.04.2012 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 1 378 821,24 грн. в зв'язку з перерахунком Позивачем розміру інфляційних втрат. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 04.12.2012 оголошено перерву до 18.12.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за надані послуги. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011, акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10Н від 31.10.2011, №11Н від 30.11.2011, №12Н від 31.12.2011.

Позивач керуючись п.6.3. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України (435-15) просить стягнути з Відповідача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, інфляційні втрати у сумі 8 055,04 грн., три проценти річних у сумі 29 380,78 грн., пеню в розмірі 309 110,14 грн., штраф у розмірі 1 032 275,28 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві вих. №11/3-0098 від 20.04.2012 та поясненнях вих. №11/3-0274 від 03.12.2012 в обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на відсутність заборгованості перед Позивачем за договором №1109011038/Н06 за період жовтень-грудень 2011 року, дію мораторію на задоволення вимог кредиторів в зв'язку з порушення справи про банкрутство Відповідача (справа №Б24/235/05, ухвала суду від 14.10.2005).

В судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, господарський суд, -

27.09.2011 дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Позивач, Газотранспортне підприємство) та публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Відповідач, Замовник») уклали договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 (надалі - Договір) відповідно до якого Газотранспортне підприємство зобов'язалось надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов'язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.2.11.1 Договору, послуги по транспортуванню природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Згідно з п.4.5. Договору, оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 (ста) відсотків попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У випадку, якщо Замовник є Гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.4.6. Договору).

Виходячи із наданих Позивачем Договору, актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10Н від 31.10.2011, №11Н від 30.11.2011, №12Н від 31.12.2011, Позивач надав Відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами загальним обсягом 276 259,933 тис. м.куб. газу, загальною вартістю 25 393 813,05 грн.

Проте Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в жовтні-грудні 2011 року за Договором виконував несвоєчасно.

Так, згідно з розрахунком суми основного боргу за Договором, Відповідачем розрахунки за надані в жовтні 2011 року послуги з транспортування природного газу були здійснені 27.12.2011 (в той час, як строк виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги настав 20.11.2011), за послуги листопада 2011 року - 24.02.2012 (в той час, як мали бути здійсненні до 20.12.2011), за послуги грудня 2011 року - 07.03.2012 (строк виконання зобов'язань по оплаті настав 20.01.2012).

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме: за прострочення понад тридцять днів додатково (окрім пені) стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача трьох процентів річних - 29 380,78 грн. (період нарахування з 01.10.2011 по 07.03.2012), інфляційних втрат - 8 055,04 грн. (період нарахування жовтень 2011 року - лютий 2012 року), пені - 309 110.14 грн. (період нарахування 21.11.2011 - 07.03.2012), штрафу - 1 032 275,28 грн. (з розрахунку 7% від заборгованості за транспортування природного газу за 2011 рік).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 1 378 821,24 грн. за договором №1109011038/Н06 від 27.09.2011 слід задовольнити частково з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з розділу 4 Договору умови оплати - 100 (сто) відсотків попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Позивач в період жовтень-грудень 2011 року надав Відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами загальним обсягом 276 259,933 тис. м.куб. газу, загальною вартістю 25 393 813,05 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10Н від 31.10.2011, №11Н від 30.11.2011, №12Н від 31.12.2011. Таким чином, Відповідач мав розрахуватися за послуги, надані в жовтні 2011 року в строк до 20.11.2011, за послуги, надані в листопаді 2011 року -до 20.12.2011 року, за послуги, надані в грудні 2011 року -до 20.01.2012.

Проте Відповідач порушив умови Договору в частині розрахунків за надані послуг.

Відповідачем за надані в жовтні 2011 року послуги з транспортування природного газу розрахунки були здійснені 27.12.2011, за послуги листопада 2011 року - 24.02.2012, за послуги грудня 2011 року - 07.03.2012.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за надані послуги, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 29 380,78 грн., інфляційні втрати в сумі 8 055,04 грн.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 309 110,14 грн. за загальний період прострочення з 21.11.2011 по 07.03.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.3. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 309 110,14 грн.

Твердження Відповідача про дію мораторію на задоволення вимог кредиторів в зв'язку з порушення справи про банкрутство Відповідача (справа №Б24/235/05, ухвала суду від 14.10.2005) судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1, 12 Закону №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредитором у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючи зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, та за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати за надані послуги настав у Відповідача після 20 листопада 2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (2005 рік), то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.06.2011.

Що стосується нарахування Позивачем штрафу в розмірі 1 032 275,28 грн. (з розрахунку 7% від заборгованості за транспортування природного газу за 2011 рік) на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупністю таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови Верховного суду України від 06.12.2010 №42/563, від 20.12.2010 №06/113-38).

В той же час, Позивачем застосовано нарахування штрафних санкцій, передбачених частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, за порушення Відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 8 055,04 грн. (вісім тисяч п'ятдесят п'ять гривень 04 копійки) інфляційних втрат; 29 380,78 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят гривень 78 копійок) три відсотки річних; 309 110,24 грн. (триста дев'ять тисяч сто десять гривень 24 копійки) пені; 6 930,92 грн. (шість тисяч дев'ятсот тридцять гривень 92 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.