за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк, 2. Головного державного управління охорони, використання і виділення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області Державного комітету рибного господарства України, м. Слов'янськ Донецької області, 3. Головного управління Держкомзему у Донецькій області, м. Донецьк,

про розірвання договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення, зобов'язання повернути та привести водні об'єкти у придатний для використання стан, -

прокурор не з'явився;

представник позивача Драгіна І.М. за довіреністю;

відповідач 1 ОСОБА_1 особисто;

представник відповідача 1 ОСОБА_3 адвокат (ордер від 27.08.2011 р.);

представник відповідача 2 не з'явився;

представник третьої особи 1 не з'явився;

представник третьої особи 2 не з'явився;

представник третьої особи 3 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Донецької області, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністрації, м. Артемівськ, з позовом до відповідачів: 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Серебрянка Донецької області, 2. Сіверської міської ради, с. Серебрянка Донецької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк, 2. Головного державного управління охорони, використання і виділення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області Державного комітету рибного господарства України, м. Слов'янськ Донецької області, 3. Головного управління Держкомзему у Донецькій області, м. Донецьк, про розірвання договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення, зобов'язання повернути та привести водні об'єкти у придатний для використання стан.

рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Макарова Ю.В., Уханьова О.О.) позов прокурора було задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2012 року у справі №41/109пд залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 року по справі №41/109пд рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2012 року призначено судову колегію для нового розгляду справи №41/109пд у складі: головуючого судді - Харакоза К.С., судді - Говоруна О.В., судді - Колесника Р.М.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на істотне порушення відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов договорів оренди від 16.06.2004 року та від 02.04.2007 року, зокрема, зазначає, що відповідачем не було оформлено право користування прибережними захисними смугами та землями зайнятими орендованими водоймами, самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги під тимчасовою спорудою та використання її в господарських цілях, відсутністю документів, що підтверджують законність ведення рибогосподарської діяльності та біологічного обґрунтування, дозволів на спеціальне водовикористання.

Прокурор в судове засідання 13.12.2012 року не з'явився. У судовому засіданні 29.11.2012 року прокурор заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав письмові пояснення по справі, в яких проти застосування наслідків спливу позовної давності заперечив, оскільки порушення умов договору продовжують тривати. Зазначив, що факт неукладення відповідачем договору оренди земель водного фонду є безумовною підставою для розірвання договору оренди водного об'єкту.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Пояснила, що в діях відповідача вбачається істотне порушення умов договору оренди водного об'єкту.

Відповідач 1 - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання 13.12.2012 року з'явився, проти задоволення позову заперечив, просив позовні вимоги прокурора залишити без задоволення. 29.11.2012 року надав відзив по справі, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на належне виконання ним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення, відсутність істотного порушення його умов. Пояснив, що факти, встановлені Донецьким окружним адміністративним судом при розгляді адміністративної справи № 2а/0570/2998/2011 щодо визнання нечинним та скасування розпорядження голови Артемівської районної державної адміністрації від 21.01.2011 року № 35 «Про дострокове розірвання договору оренди водних об'єктів загальнодержавного значення» повинні бути враховані господарським судом при розгляді даної справи. Крім того, відповідач відзначив, що факт ухилення від укладення договору оренди земель водного фонду з його боку відсутній, а висновок про те, що обов'язок по виготовленню проекту відведення земельної ділянки покладено на нього є необґрунтованим. Наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Представник відповідача 2 у судове засідання 13.12.2012 року не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання Сіверської міської ради про відкладення розгляду справи, яке з урахуванням думки представника позивача та відповідача 1 було залишено судом без задоволення, оскільки неявка представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи Головного управління Держкомзему у Донецькій області в судове засідання не з'явився. У судовому засіданні 29.11.2012 року позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд -

На підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.04.2004 р. № 332 між Артемівською районною державною адміністрацією як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем 16.06.2004 р. укладено договір оренди, за умовами якого орендарю надано в оренду водні об'єкти загальнодержавного значення, розташовані в межах території Серебрянської сільської ради, а саме об'ємом 106,5 тис. куб. м. площею водного дзеркала 7,1 га, об'ємом 15,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 1,0 га, об'ємом 34,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 2,0 га. Зазначений договір дійсний з моменту підписання до 31.12.2013 р.

Також, 02.04.2007 р. на підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 02.04.2007 р. № 240 між Артемівською районною державною адміністрацією як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендарю надано в оренду водні об'єкти загальнодержавного значення, розташовані в межах території Сіверської міської ради, а саме об'ємом 120,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 7,99 га, об'ємом 32,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 2,0 га. Зазначений договір дійсний з моменту підписання до 31.12.2016 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаних договорів водні об'єкти передаються в оренду для риборозведення. Орендарю надається право проводити поліпшення стану водних об'єктів з метою ефективного користування ними за обраним видом використання.

На виконання умов Договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення Орендодавець згідно з актами приймання-передачі б/н та б/д та б/н від 01.08.2007 р. передав, а Орендар прийняв водні об'єкти загальнодержавного значення, у тому числі 106,5 куб.тис. куб. м. площею водного дзеркала 7,1 га, 15,0 тис. куб.м. площею водного дзеркала 1,0 га, 34 тис. куб м. площею водного дзеркала 2,0 га, 120,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 7,99га, 37,20 тис. куб. м. площею водного дзеркала 2 га, розташованих на території Серебрянської сільської ради Артемівського району.

Згідно з п. 4.2 Договорів на орендаря покладено обов'язки, у тому числі, щодо:

використання водних об'єктів тільки за їх прямим призначенням, виключно для мети, визначеної п. 2.1 Договору (риборозведення);

виконання умов договору та умов погоджень до нього, які є невід'ємною частиною договору та додаються до нього;

не перешкоджання здійсненню загального та спеціального водокористування на водних об'єктах;

дотримання обмежень господарської діяльності у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах, а також інших вимог чинного законодавства;

не допущення порушення санітарних норм і правил, вимог земельного, водного, і природоохоронного законодавства;

своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати;

За умовами п. 4.2.9, 4.2.10 Договорів орендар прийняв на себе зобов'язання вести рибне господарство у відповідності до вимог Тимчасового положення порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 28.09.1996 р. (1192-96-п) та інших нормативних документів в галузі ведення рибного господарства. Вести облік виловленої риби та надавати звіт про її обсяги органам держастатистики за формою № 1 - (риба) -1 раз на рік.

Пунктом 6.3 договорів визначено підстави для розірвання даних договорів, якими, у тому числі, є порушення орендарем умов договору та невиконання рішення райдержадміністрації, нецільове використання чи невикористання за призначенням водних об'єктів на протязі року з дня набуття права користування, або створення в результаті його діяльності загрози навколишньому природному середовищу, іхтіофауні, пошкодження гідротехнічних споруд з утриманням з орендаря збитків та витрат, а також не укладення орендарем у шестимісячний термін договору оренди земель водного фонду (п.п.6.3.4, 6.3.5 договору).

Згідно з вказівками Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 02.10.2012 року по справі №41/109пд, господарському суду першої інстанції при новому розгляді справи необхідно дослідити зміст п.6.4 договорів, відповідно до якого дострокове розірвання договору настає при умові попередження орендаря в письмовій формі не менш, як за один місяць; дослідити питання, на кого саме покладено обов'язок ініціювати укладення договору оренди земель водного фонду; оцінити доводи відповідача щодо позовної давності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені прокурором, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Користування водними об'єктами на умовах оренди регулюються Водним кодексом (213/95-ВР) та іншими актами законодавства України. Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень визначається Кабінетом Міністрів України. Право водокористування на умовах оренди оформлюється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено обов'язки орендарів водних об'єктів. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 даної статті орендарі зобов'язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було укладено договір оренди земель водного фонду під водними об'єктами загальнодержавного значення, розташованих на території Серебрянської сільської ради та Сіверської міської ради.

Як зазначалось, пунктами 6.3.4, 6.3.5 договорів оренди передбачено право орендодавця достроково розірвати договір, зокрема, у разі порушення орендарем умов договору та невиконання розпорядження голови облдержадміністрації, нецільового використання чи невикористання за призначенням водойми протягом року з дня набуття права користування, а також у разі неукладання орендарем у шестимісячний термін договору оренди на землі водного фонду.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд зазначає про необхідність дослідження змісту п.6.4 договору, відповідно до якого дострокове розірвання договору з підстав, визначених пунктами 6.3.2, 6.3.4, 6.3.5 настає при умові попередження орендаря в письмовій формі не менш, як за один місяць.

З цього приводу господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пунктом 6.4 договору визначено строк надсилання такої пропозиції (попередження) тривалістю у 1 місяць.

Відповідно до п.6.7 договору при наявності суперечних питань і не досягненню з них погодження у 20-денний термін після початку переговорів суперечка вирішується в судовому порядку. рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (v015p710-02) (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На цьому наголошує і Верховний суд України у постанові від 20 листопада 2012 року по справі № 28/5005/640/2012, який зазначає, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну (розірвання) умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

У даному випадку, як вбачається з обставин справи, спір між сторонами наявний, відповідач позов не визнає та проти розірвання договорів оренди водних об'єктів заперечує. Це свідчить про необхідність судового захисту, що є результатом поширення юрисдикції суду на всі правовідносини, що виникають у державі.

Крім того, у світлі наданих представником позивача пояснень щодо істотного порушення відповідачем умов договору, враховуючи, що даний факт було встановлено судом, на спірні відносини поширюється також дія ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, якою визначено в якості підстави для розірвання договору за рішенням суду факт істотного порушення договору однією із сторін, чим спростовуються помилкові посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на досудовий порядок зміни та розірвання господарських договорів в разі виникнення такої необхідності у однієї з сторін (ст. 188 Господарського кодексу України). Предмет правового регулювання ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України не слід ототожнювати, оскільки при встановленні підстав для застосування ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, сторона, яка ініціює розірвання договору за рішенням суду, повинна довести вчинення іншою стороною істотного порушення договору, а тому не зобов'язана дотримуватися встановленого частинами 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України порядку розірвання договорів, для застосування якого (порядку) факт порушення умов договору не є вирішальним. Достатнім визнається виникнення у сторони договору суб'єктивної необхідності розірвати договір (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з умовами п.6.3.5 спірних договорів можливість розірвання договору поставлено в залежність від обов'язку відповідача укласти договір оренди земель водного фонду.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 02.10.2012 року по справі №41/109пд, судом досліджено питання щодо особи, яка відповідно повинна ініціювати укладання договору оренди земельної ділянки.

Зокрема, за змістом положень ст. ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 67 Закону України «Про землеустрій», в редакціях, що діяли на час укладання спірних договорів, виникнення права оренди та, відповідно, укладання договору оренди пов'язано у логічно послідовному зв'язку із активним діями особи, яка зацікавлена в одержанні земельної ділянки (подання заяви, замовлення та фінансування розроблення проекту землеустрою, отримання висновків та погоджень тощо), тобто орендаря. При цьому, за сукупністю наведених норм закону, укладання договору оренди землі може мати місце на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, про затвердження проекту землеустрою та укладання договору.

Всупереч викладеному відповідачем не надано та, відповідно, не доведено виконання зазначених вимог закону.

Відповідач посилається на бездіяльність позивача щодо вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди, зазначає, що він оформив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на території Серебрянської сільської ради. Він також неодноразово звертався до Артемівської районної державної адміністрації про надання згоди на розробку землевпорядної документації на інші ділянки, проте відповіді він отримав, по суті його заяви розглянуті не були.

При цьому, доказів оскарження дій/бездіяльності позивача з цього приводу відповідачем не надано. Матеріалами справи не підтверджується вчинення ним будь-яких активних дій, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку. Шестимісячний термін укладення договору оренди землі водного фонду дотримано ним не було, проте і на момент нового розгляду даної справи договори оренди земель водного фонду досі не укладено. Будь-яких інших підстав, окрім тих, які були викладено відповідачем при першому розгляді даної справи, при новому розгляді справи суду повідомлено не було. Значний строк, який минув з моменту укладення спірних договорів, зокрема, понад 8 років з дати укладення договору від 16.06.2004 року, свідчить про небажання відповідача виконати умови договорів.

Також відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року у справі № 2а/0570/2998/2011 про скасування розпоряджень голови Артемівської районної держаної адміністрації «Про дострокове розірвання договору оренди водних об'єктів загальнодержавного значення», якою, на його думку, встановлено обставини, які мають значення для даної справи.

З огляду на різний суб'єктний склад даних справ постанова адміністративного суду не має преюдиціального значення для даної справи. Але суд погоджується з позицією відповідача з приводу того, що дана постанова має розцінюватися як доказ з урахуванням загальних правил ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, в основу правових підстав задоволення адміністративного позову щодо скасування розпоряджень голови Артемівської районної держаної адміністрації «Про дострокове розірвання договору оренди водних об'єктів загальнодержавного значення» покладено порушення встановленого порядку розірвання договорів оренди в односторонньому порядку. Як раніше зазначалось судом, надана адміністративним судом правова оцінка порядку надання об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди, затверджених розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 544 від 07.11.2006 року щодо обов'язку орендодавця (адміністрації) оформити правоустановчі документи на землі водного фонду у шестимісячний термін з моменту підписання договору оренди водного об'єкту, є оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, їх юридичною оцінкою та їм не може надаватись преюдиціальне значення.

Господарський суд не приймає дану постанову адміністративного суду як належний доказ дотримання відповідачем обов'язку укласти договір оренди землі чи наявності підстав для звільнення його від цього обов'язку.

Також, як зазначалось, пунктом 4.2.9 Договорів оренди передбачено обов'язок орендаря здійснювати ведення рибного господарства у відповідності до вимог Тимчасового положення порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 28.09.1996 р. (1192-96-п) та інших нормативних документів в галузі ведення рибного господарства.

Пунктом 4 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 (1192-96-п) (надалі - Порядок) визначено основні вимоги, додержання яких повинно здійснюватись ведення рибного господарства та рибальство. Серед таких вимог зазначено, зокрема, виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів, забезпечення науково обґрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентований Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року N 4 (z0064-08) .

Згідно ст. 1 Водного кодексу України в поняття використання води відноситься процес використання води без її вилучення, в тому числі, для рибництва. Рибництво ст. 1 Кодексу визначає як штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

Цільовим призначенням об'єктів оренди згідно п.п. 2.1 Договорів є риборозведення.

Поняття спеціальне водокористування наведене у ст. 48 Водного кодексу України, згідно до вимог якої спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування згідно з приписами ст. 49 Водного кодексу України здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321 (321-2002-п) .

Дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів:

загальнодержавного значення - Республіканським комітетом екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві і Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів (далі - територіальні органи Мінекоресурсів);

Актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.09.2010 р., 18.07.2011 р., 08.08.2011 р., 10.08.2011 р. встановлено: відсутність правоустановчих документів на земельні ділянки під водоймами, наукового обґрунтування рибогосподарської експлуатації водоймами площею 2,0 на території Сіверської міської ради, площею 1,0 га, 2,0 га та 7,1га на території Серібрянської міськради (ст. 3 ЗУ "Про тваринний світ"), в прибережній смузі пруда площею 7,1 га, розташованої на території Серібрянської сільради встановлений вагон розміром 2м*8м (16кв.м.) на відстані 16м від урізу води, відсутність актів зариблення, відсутність реєстрації дозволів в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (ст. 44 ВК України).

Актом перевірки рибогосподарської експлуатації одного об'єкту від 10.08.2011 р., складеного інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області (відмітки про отримання немає) встановлено, що на водний об'єкт загальною площею 7,99 га оформлено наукове обґрунтування рибогосподарської експлуатації погодженого органами Держрибоохорони та Держуправління охорони навколишнього середовища, розроблено та погоджено положення про платне любительське рибальство від 18.11.2009 р. На інші водні об'єкти, документів що підтверджують законність ведення рибогосподарської експлуатації, відсутні.

18.08.2011 року орендарю видано припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства щодо реєстрації дозволу на спеціальне водокористування, оформлення земельних ділянок під водоймами та прибережну захисну смугу згідно діючого законодавства.

За фактом порушення ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст. 61, 125, 126 Земельного кодексу України у відношенні відповідача1, як орендаря спірних водних об'єктів, складено протокол про адміністративне правопорушення № 004381 від 08.08.2011 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього ж кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст. 651 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконані зобов'язання за договорами оренди об'єктів загальнодержавного значення, а саме, відповідачем порушено умови п. 4.2.9 договорів щодо здійснення ведення рибного господарства у відповідності до вимог Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 (1192-96-п) та інших нормативних документів в галузі ведення рибного господарства.

Також, судом встановлено неукладання відповідачем у шестимісячний термін договорів оренди земель водного фонду під водними об'єктами, щодо якого укладені спірні договори оренди.

Отже, судом встановлено наявність обставин, які пунктами 6.3.4, 6.3.5 спірних договорів визначено в якості підстав для дострокового розірвання договору.

Враховуючи викладене, оскільки договорами оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 16.06.2004 року та від 02.04.2007 року встановлено умови, за яких договір підлягає розірванню, то наявність таких обставин є, у будь-якому випадку, підставами для розірвання договору у відповідності до ст.ст. 611, 651 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що доводи прокурора є обґрунтованими, у зв'язку з чим договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 16.06.2004 року та договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 02.04.2007 року, укладених між Артемівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підлягають розірванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується вимог в частині повернення об'єктів оренди господарський суд зазначає, що відповідно до положень ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Положення норм ст. 785 ЦК України кореспондують з обов'язками Орендаря, визначеними п.п. 2.5.1, 4.2.12 Договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення.

Згідно з вказівками Вищого господарського суду України, оцінюючи доводи відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо позовної давності, суд першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до визначення ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідач посилається на ч.5 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Проте обов'язок відповідача укласти договір оренди земель водного фонду встановлено договором оренди водного об'єкту. Даний обов'язок покладено на орендаря на весь термін дії спірного договору. Шестимісячний термін, передбачений п.6.3.5 договору, лише встановлює строк, з якого є можливим розірвання договору. Обов'язок укласти договір оренди земель водного фонду для орендаря продовжує існувати.

Оскільки, допущені відповідачем 1 порушення умов договорів оренди та вимог чинного законодавства, є такими, що тривають у часі та просторі, господарський суд вважає, що позов заявлений прокурором з додержанням строку позовної давності.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений прокурором, позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Оскільки законом прокурора звільнено від сплати судового збору, судові витрати згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь держави у розмірі, який було встановлено на дату звернення прокурора з позовною заявою.

Питання розподілу витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02 року за №411 (411-2002-п) «Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» (в редакції, діючій на момент звернення з позовом) позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, розмір витрат встановлено для нього на час подання позову - за нульовою ставкою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 256, 261, 525, 526, 610, 611, 629, 651, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 44, 48, 49, 51 Водного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позовні вимоги заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністрації, м. Артемівськ Донецької області, до відповідачів: 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Серебрянка Донецької області, 2. Сіверської міської ради, с. Серебрянка Донецької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк, 2. Головного державного управління охорони, використання і виділення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області Державного комітету рибного господарства України, м. Слов'янськ Донецької області, 3. Головного управління Держкомзему у Донецькій області, м. Донецьк, про розірвання договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення, зобов'язання повернути та привести водні об'єкти у придатний для використання стан - задовольнити.

Розірвати договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 16.06.2004 року, укладений між Артемівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, с. Серебрянка Донецької області, повернути Артемівській районній державній адміністрації водні об'єкти загальнодержавного значення, а саме: об'ємом 106,5 тис. куб. м. площею водного дзеркала 7,1 га, об'ємом 15,0 тис. куб. м., площею водного дзеркала 1,0 га, об'ємом 34,0 тис. куб. м., площею водного дзеркала 2,0 га, розташовані в межах території Серебрянської сільської ради, в придатному для використання стані.

Розірвати договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 02.04.2007 року, укладений між Артемівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, с. Серебрянка Донецької області, повернути Артемівській районній державній адміністрації водні об'єкти загальнодержавного значення, а саме: об'ємом 120,0 тис. куб. м., площею водного дзеркала 7,99 га, об'ємом 32,0тис. куб. м., площею водного дзеркала 2,0 га, розташовані в межах території Сіверської міської ради, в придатному для використання стані.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Серебрянка Донецької області, на користь держави судовий збір у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.