ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-8/15307-2012 13.12.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік сервіс»
До Комунального підприємства «Київпастранс»"
Третя особа 1, яка
не заявляє самостійних
вимог на предмет
спору на стороні
відповідача Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №1 КП «Київпастранс»
Третя особа 2, яка
не заявляє самостійних
вимог на предмет
спору на стороні
відповідача Красін Ігор Миколайович
про відшкодування матеріального збитку спричиненого ДТП у розмірі 15574,62 грн. та відшкодування витрат на оплату товарознавчої експертизи у розмірі 500,00 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
від позивача: Новинський О.В. (дов. № б/н від 01.04.2012),
від відповідача: Герасимчук С.Ю. (дов. № 06-5/15 від 03.01.2012)
від третьої особи 1: не з'явився,
від третьої особи 2: не з'явився,
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства «Київпастранс» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 1 КП «Київпастранс» та Красіна Ігора Миколайовича про відшкодування матеріального збитку спричиненого ДТП у розмірі 15574,62 грн. та відшкодування витрат на оплату товарознавчої експертизи у розмірі 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м Києва від 02.11.2012 порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 22.11.12 року.
У судовому засідання представник позивача надав докази на виконання вимог ухвали про порушення провадження та просив залучити у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО № 1 КП «Київпастранс»та Красіна Ігора Миколайовича.
Під час судового засідання 22.11.2012 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, проти залучення третіх осіб не заперечував.
За результатами судового засідання, суд виніс ухвалу, якою залучив до участі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО № 1 КП «Київпастранс» та Красіна Ігора Миколайовича та відклав розгляд справи на 13.12.2012 року.
13.12.2012 до судового засідання третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.
Представник позивача під час судового засідання просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву додатково зауваживши, що визнає позовні вимоги лише у частині 7653,42 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.01.2012 року на ділянці автодороги по вул. Якубовського у м. Києві, службовий автомобіль Фольцваген Тігуан (Volkswagen Tiguan), державний номер АА 4858 КТ, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» - позивач по справі, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) за участю тролейбусу, борт № 1311.
ДТП сталося з вини гр. Красіна Ігора Миколайовича, який працює водієм у Тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО № 1 КП «Київпастранс»та керував тролейбусом борт №1311 на зазначеному маршруті.
З Постанови Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 3-729/12 від 16.02.2012 вбачається, що винний у ДТП водій тралебусу Красін Ігор Миколайович, який в свою чергу є працівником Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО № 1 КП «Київпастранс», що є власником цього тролейбусу.
Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ) філії та представництва не є юридичними особами. Враховуючи те, що Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО №1 є представництвом юридичної особи - КП «Київпастранс», то відповідачем по цій справі є саме КП «Київпастранс».
У результаті ДТП автомобіль марки Фольцваген Тігуан (Volkswagen Tiguan), державний номер АА 4858 КТ, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, а саме деформовано капот та праве переднє крило. Зазначені пошкодження зафіксовані у Довідці від 17.01.2012, складеною на місці ДТП інспектором ДПС ВДАІ Голосіївського району ГУ МВС міста Києва Клименко В.П. (а. с. 33) та підтвердженні при проведенні незалежної автотоварознавчої експертизи від 18.01.2012 у Звіті № 449 (а. с. 12-27).
Звіт про оцінку вартості матеріального збитку складено спеціалістом-оцінювачем ТОВ «ГАРАНТ-АСІСТАНС», відповідно до якого визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер АА 4858 КТ, у результаті його пошкодження при ДТП, складає 14 838,40 грн., а саме сума вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу 7419,20 грн. + величина втрати товарної вартості транспортного засобу 7419,20 грн.
Проведені розрахунки здійснені відповідно до норм та стандартів, які затверджені Фондом державного майна України (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12231/11 від 22.07.2011р.) та здійсненні спеціалістом - оцінювачем, належний фаховий рівень якого підтверджується відповідними Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ №4734 від 16.12.2006р. та Посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №470-ПК від 28.10.2010р.
У результаті здорожчення матеріалів та послуг на дату проведення ремонтних робіт, ремонт обійшовся в суму трохи більшу, ніж першочергово зазначено в експертизі, а саме в - 7653,42 грн. (купівля капоту - 3534,00 грн. + оплата ремонтних робіт - 4119,42 грн.). Доказами оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»матеріалів та ремонтних робіт пошкодженого автомобіля Volkswagen Tiguan є відповідні платіжні доручення та акти виконаних робіт (а. с. 29-32). Позивачем у тексті позовної заяви вказано суму 7655,42 грн., проте суд, здійснивши математичний підрахунок, шляхом додавання сум, вказаних у вище зазначених платіжних дорученнях, дійшов висновку, що позивачем допущено арифметичну помилку, та загальна сума відновлювального ремонту складає 7653,42 грн.
Таким чином збитками, яких ТОВ «Лоджистік Сервіс»зазнало в результаті ДТП є вартість матеріального збитку у сумі 15072,62 грн., який складається з фактичних витрат на проведення відновлюваних ремонтних робот автомобіля у сумі 7653,42 грн., величини втрати товарної вартості у результаті ремонту після ДТП у сумі 7419,20 грн. та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, які ми мусили зробити для визначення матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля Volkswagen Tiguan при ДТП у сумі 500,00 грн. (а. с. 28). Отже, загальна сума збитків складає 15572,62 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»намагалось у позасудовому порядку вирішити з відповідачем питання щодо відшкодування завданих збитків, у зв'язку із чим 31.05.2012 позивач направив КП «Київпастранс»лист-вимогу з проханням відшкодувати збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою з вини працівника Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО № 1 КП «Київпастранс»у сумі 15574,62 грн. (а. с. 36-39). Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»отримано Відповідь на претензію № 393 від 25.06.2012 від ДЕПО № 1 КП «Київпастранс», в якій у задоволенні Вимоги відмовлено (а. с. 40).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищенної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб -тролейбус, борт №1311, належав Комунальному підприємству «Київпастранс»та знаходився під керуванням Красіна Ігора Миколайовича, вина якого доведена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2012 року.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Фольцваген Тігуан»(Volkswagen Tiguan), державний номер АА 4858 КТ.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Частиною 1 статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Тобто, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»витратило на ремонтні роботи щодо відновлення транспортного засобу марки «Фольцваген Тігуан»(Volkswagen Tiguan), державний номер АА 4858 КТ грошові кошти у розмірі 7653,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 23.01.2012 та платіжним дорученням № 188 від 11.05.2012 (а. с. 29, 31). До того ж, у відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги у частині стягнення 7653,42 грн. такими, що підлягають задоволенню (а. с. 65-66). З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 7653,42 грн.
Разом з тим, у межах даної позовної заяви, позивачем заявлено до відповідача суму відшкодування величину втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 7419,20 грн., що визначено звітом про оцінку автомобіля № 449.
Величина втрати товарної вартості характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також внаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних частин, які перебували вжитку чи ремонті. Величина втрати товарної вартості це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Так, відповідно до п. 2.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (z1074-03) (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державною майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159 (z0724-09) ): вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого транспортного засобу.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як: вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (п. 2.4. Методики).
Відповідно, вартість матеріального збитку (реальних збитків), завданого власнику транспортного засобу в результаті ДТП, визначається як сума: 1) вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та 2) величини втрати товарної вартості транспортного засобу за умов доцільності відновлюваного ремонту.
Оскільки, величина втрати товарної вартості КТЗ є невід'ємною складовою вартості матеріального збитку, тому суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості вимоги ТОВ «Лоджистік Сервіс»щодо стягнення 7419,20 грн. -величина втрати товарної вартості транспортного засобу марки «Фольцваген Тігуан»(Volkswagen Tiguan), державний номер АА 4858 КТ з відповідача.
З системного аналізу ст. 22 ЦК України та ст. 1166 ЦК України, що при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі, а отже витрати на оплату автотоварознавчої експертизи в такому випадку є реальними збитками позивача, та підлягають стягненню у розмірі 500,00 грн. з КП «Київпастранс».
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України (435-15) кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою з Комунального підприємства «Київпастранс» у розмірі 15572,62 грн.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь ТОвартсва з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»(01033, місто Київ, вулиця Володимирівська, будинок 99; код ЄДРПОУ 31306720) 15572 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 62 копійки суми збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 29 копійок судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13.12.2012 у присутності представника позивача та представника відповідача.
Дата складання повного тексту рішення -18.12.2012 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова