ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-71/14846-2012 12.12.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451»
про відшкодування шкоди в розмірі 474 000 доларів США, що еквівалентно 3 788 682,00 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Куцький Д.В., довіреність б/н від 11.01.2012 р.
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451»про відшкодування шкоди в розмірі 474 000 доларів США, що еквівалентно 3 788 682,00 грн.
18.10.2012 р. разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/14846-2012, розгляд справи призначено на 08.11.2012 р.
26.10.2012 р. господарським судом міста Києва було направлено судовий запит до Шевченківського районного суду міста Києва щодо надання інформації.
07.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 та клопотання про розгляд заяви банку.
У судове засідання 08.11.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 позивач виконав.
Представник відповідача у судове засідання 08.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 відповідач не виконав.
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, а також клопотання, поданого представником позивача, про розгляд заяви банку судом відмовлено.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 08.11.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 28.11.2012 р.
13.11.2012 р. господарським судом міста Києва було направлено судовий запит до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо надання інформації.
13.11.2012 р. господарським судом міста Києва було направлено повторний судовий запит до Шевченківського районного суду міста Києва щодо надання інформації.
19.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
22.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
22.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Шевченківського районного суду міста Києва надійшла відповідь на судовий запит.
23.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві надійшла відповідь на судовий запит.
26.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Шевченківського районного суду міста Києва надійшла відповідь на повторний судовий запит.
27.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи.
28.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 28.11.2012 р. представник позивача з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 28.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 відповідач не виконав.
У судовому засіданні 28.11.2012 р. судом оголошено перерву до 30.11.2012 р.
У судове засідання 30.11.2012 р. представник позивача з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 30.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 30.11.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14846-2012 розгляд справи відкладено на 12.12.2012 р.
У судове засідання 12.12.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 12.12.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 (v_123600-07) «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України (1798-12) , не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 (v1228600-06) «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) »).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»(перейменоване у Публічне акціонере товариство «ОТП Банк», далі -позивач, банк) та громадянкою України Буленок Тетяною Михайлівною (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір № CV-SME 001/022/2008 (далі - Договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:
- розмір та валюта кредиту -474 000,00 грн.;
- розмір та кількість траншів -не зазначено;
- цільове використання кредиту -перший транш - на погашення поточної заборгованості перед кредитором першої черги за Кредитним договором першої черги, наступні транші -на споживчі цілі;
- річна база нарахування процентів -360 днів у році;
- дата остаточного повернення кредиту -23.01.2018 р. (п. 2 Договору).
Відповідно до п. 1.5.1. Договору (Частини № 2 до Договору) погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту (додається до Кредитного договору в якості Додатку) та сплати процентів шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.
Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу позичальник порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З огляду на вищенаведене, при отриманні від позивача кредитних коштів за Договором, позичальник зобов'язався повернути банку кредитні кошти (суму кредиту та нараховані відсотки за процентною ставкою, передбаченою умовами правочину) шляхом підписання відповідного Договору, так як сторони погодились зі всіма істотними умовами, викладеними у Договорі.
Судом встановлено, що у забезпечення зобов'язань позичальника за Договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451» (далі -відповідач, іпотекодавець) було укладено Договір наступної іпотеки № РС-SME/001/022/2008 від 23.01.2008 р.
Відповідно до абз. 2, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.
Згідно з ч. 1 - 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Як вбачається з приписів ч. 4 - 6 Закону України «Про іпотеку» (898-15) іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про іпотеку» предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено саме договір наступної іпотеки, що підтверджується наявністю попереднього іпотечного договору (першої черги), а саме іпотечного договору № 21/74-ЗМК/1-06, зі всіма змінами і додатками до нього, укладений 13.09.2006 р. між відповідачем та іпотекодавцем першої черги - Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. 13.09.2006 р., зареєстровано в реєстрі за номером 5679.
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 07.06.2010 р. Буленок Т.М., працюючої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451» (боржника) засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки та з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено Буленок Т. остаточну міру покарання на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки та з конфіскацією майна.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2010 р. вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 р. в частині призначеного додаткового покарання скасовано. Призначено Буленок Т.М. покарання на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки та з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженій на праві приватної власності майна; на підставі ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено Буленок Т. остаточну міру покарання на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки. Запобіжний захід Буленок Т.М. залишено без змін -тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ ПВП.
Вказаними вироками судів встановлено, що Буленок Т.М. була призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451»(відповідача), згідно з протоколом Загальних зборів засновників відповідача від 18.11.2005 р.
Будучи призначеною на вищезазначену посаду Буленок Т.М. в січні 2008 р., у невстановленому місці разом з невстановленою особою, виготовила офіційний документ -протокол Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451» № 12, в якій засудженою було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що відповідач передає в іпотеку позивачу, у якості забезпечення для отримання кредиту в розмірі 474 000,00 доларів США, належне відповідачеві нерухоме майно, а саме приміщення в буд. № 55 по вул. Васильківській в м. Києві, вартістю 2 500 000 грн.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, судом встановлено, що засуджена Буленок Т.М. на момент отримання кредиту від позивача перебувала на посаді директора відповідача. Також судами було встановлено, що засуджена Буленок Т.М. шляхом обману та підробки підписів передала в іпотеку позивачу, у якості забезпечення для отримання кредиту Буленок Т.М. в розмірі 474 000,00 доларів США, належне відповідачеві нерухоме майно, а саме приміщення в буд. № 55 по вул. Васильківській в м. Києві.
Внаслідок злочинних дій Буленок Т.М. (директора відповідача) позивачу було завдано шкоду в розмірі 474 000 доларів США, що встановлено вищезазначеними вироками судів.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Як вбачається з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 474 000,00 доларів США, що еквівалентно 3 788 682,00 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82- 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 451»(03127, м. Київ, вул. Васильківська, будинок 55; ідентифікаційний код: 19479666) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код: 21685166) шкоду в розмірі 474 000 (чотириста сімдесят чотири тисячі) доларів США, що станом на 08.10.2012 р. за курсом Національного банку України складає 3 788 682 (три мільйони сімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 14.12.2012 р.
Суддя О.В. Нечай