Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди в порядку регресу 37 931,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Ніколайчук Л.В., яка є страхувальником Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»в якості страхового відшкодування. В подальшому між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2012 року, за умовами якого до позивача перейшло право регресної вимоги.

У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 37 931,94 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 21.11.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.12.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.12.2012 позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

18.09.2009 року між Ніколайчук Л.В. (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» (далі по тексту - страховик) був укладений Договір № К/06-1/09-694 добровільного страхування автотранспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водія та пасажиру від нещасного випадку (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Toyoya Camry», державний номер АА 5055 АВ.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП -дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 24.07.2010 року по автодорозі Київ-Знам'янка, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керувв Цибенко В.П., та транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний номер АІ 1878 АТ, яким керував Моржов В.О., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідка про ДТП та Акт № 0502огляду транспортного засобу від 28.07.2010 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № КИ-06-1/09-699/1/105 від 05.08.2010 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 37 931,94 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 37 931,94 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання в розмірі 37 931,94 грн., на підтвердження чого позивач надав суду копії меморіальних ордерів та платіжних доручень про виплату страхувальнику суми матеріального збитку в розмірі 37 931,94 грн.

Майнова шкода, завдана страхувальникові страховика була відшкодована страховиком відповідно до умов Договору, однак постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2010 року № 3-3221/10, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», державний номер АІ 1878 АТ, Моржова В.О., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Моржова В.О. на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариством «Українська екологічна страхова компанія»відповідно до Полісу серія ВЕ № 0912190, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

31.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі по тексту -позивач, фактор) та Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»(далі по тексту -страховик, клієнт) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу (далі по тексту -Договір-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування (надалі - «Регресна вимога»). Перелік таких вимог визначається згідно Додатку №1 до даного Договору. Ідентифікація переданих Регресних вимог відбувається за одним критерієм: номером страхового акту складеного Клієнтом. Вся інша інформація зазначена в додатку №1 с інформативною, і зазначається виключно для зручності подальшого використання, будь-які неточності такої інформації не впливають на дійсність переданих Регресних вимог.

В Додатку № 1 до Договору-2 сторони визначили, що регрес на вимога Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в розмірі 37 931,94 грн. перейшла до позивача.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач має сплатити останньому 37 931,94 грн., на підтвердження чого позивач надав суду Договір про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частинами 1-3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Позивач не надав доказів, що він є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а отже не може бути фактором та здійснювати факторингові операції.

Згідно з ч. 8 ст. 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Фінансовими вважаються такі послуги -факторинг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що виключним видом діяльності ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» є надання послуг у сфері страхування. При цьому страховикам забороняється здійснення іншої фінансової діяльності, зокрема факторинг, а отже ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»не може бути клієнтом та здійснювати факторингові операції.

Таким чином, на підставі Договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2012 року ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»не має можливості відступити право вимоги до AT «СГ «ТАС» позивачу.

Окрім того, 02.03.2012 року Приватне акціонерне товариства «Страхова група «ТАС» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кім»(надалі ТОВ «Фірма Кім») Регресну вимогу № 1 від 02.03.2012 року, відповідно до якої на підставі Договору про відступлення права вимоги Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» відступило ТОВ «Фірма Кім» право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0912190 від 13.01.2010 року.

Виходячи з вищенаведеного, Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» не має юридичної можливості відступити право вимоги Позивачу за Договором про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2012 року, оскільки дана вимога вже була раніше відступлена ТОВ «Фірма Кім»на підставі Договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В позові відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.