Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник", в якій просить суд виселити ТОВ фірму "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передати нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що протягом дії договору відповідачем порушувались його суттєві умови, що виражалось у неузгодженні цільового використання приміщень з органами Державної пожежної охорони та санітарно - епідеміологічної станції, передачі в суборенду без дозволу Управління частини нежитлових приміщень, використанні приміщень не за цільовим призначенням, проведення без дозволу позивача реконструкції орендованих приміщень.

Крім того, позивач також, наголошував на те, що строк дії договору оренди закінчився 26.12.2011 року та в зв'язку з чим, Управлінням комунального майна та приватизації в порядку ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надіслано на адресу відповідача лист (вих. № 9 від 03.01.2012 року) про не пролонгацію договору, в якому було зазначено про необхідність відповідача звільнити займане приміщення у 10 - денний термін та передати його позивачу за актом-прийому передачі.

Позивач звертав увагу на те, що на час звернення до суду з даним позовом, нежитлові приміщення заг. площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ. "А-2" в м. Харкові не звільнено та Управлінню комунального майна та приватизації не передано, що тягне за собою неможливість власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитків місцевому бюджету.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2012 року суддею Суярко Т.Д. порушено провадження у справі №5023/4157/12, розгляд справи призначено на 15.10.2012 року о 11:00. Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку з відсутністю судді Суярко Т.Д. та надходженням по справі № 5023/4157/12 зустрічного позову згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 5023/4157/12 суддю Задорожну І.М., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 10 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2012 року повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Сучасник" зуcтрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2012 року, задоволені клопотання відповідача про витребування доказів по справі та про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення відповідачем з ухвалою суду від 11.10.2012 р. про повернення зустрічної позовної заяви, розгляд справи відкладено на 29.10.2012 р.

На підставі ухвали господарського суду від 25.10.2012 року, розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року № 1257, в зв'язку зі складністю справи №5023/4157/12, враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Задорожна І.М., судді Жигалкін І.П., Френдій Н.С.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2012 року підтримував позовні вимоги в повному обсязі, за вх.№17623 від 29.10.2012 року надав додаткові письмові пояснення в підтвердження заявлених позовних вимог, в яких посилався на те, що 26.12.1994 року між фондом майна Харківської міської ради народних депутатів та ТОВ фірмою "Сучасник" було укладено договір оренди № 247 на нежитлові приміщення по вул. Блюхера, 21. ТОВ фірма "Сучасник" листом від 25.03.2003 року звернулась до управління комунального майна та приватизації з проханням викладення договору оренди № 247М від 26.12.1994 року в новій редакції та проведення експертної оцінки. Як вказував позивач, на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 14.05.2002 року № 643 "Про переукладання договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Блюхера, 21" та наказу управління № 4486 від 01.07.2002 року про затвердження висновків експерта укладено договір оренди № 937 від 01.07.2002 року між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Нежитлові приміщення загальною площею 246 кв.м. по вул. Блюхера, 21, літ."А-2" в м. Харкові передані відповідачу за договором оренди №937 від 01.07.2002 року, для використання під: косметичний салон 7,2 кв.м., пункт прийому замовлень в хімчистку 4,0 кв.м., пункт прийому рекламних оголошень - 5,0 кв.м., консультативні косметологічні послуги та послуги психолога - 12, кв.м., перукарню - 208,9 кв.м., ломбард - 8,0 кв. м., на строк до 26.12.2011року.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.2012 року заперечував проти заявлених позовних вимог, за вх.№16083 від 09.10.2012 року надав відзив на позовну заяву, в якому посилався на наступні обставини, а саме на те, що

- розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 07.09.1992 року № 961-9 зареєстроване державне комунальне підприємство по наданню побутових послуг населенню "Сучасник - 78".

- відповідно до розпорядження Фонду міського майна від 09.03.1993 року № 258, між державним комунальним підприємством по наданню побутових послуг населенню "Сучасник - 78" та Фондом міського майна укладені договори безоплатного користування майном та договір оренди нежитлового приміщення № 200/62 від 09.03.1993 року, яке знаходиться по вул. Ак. Павлова, 138.

- відповідно до розпорядження Фонду міського майна від 09.02.1994 року № 154 зареєстроване товариство покупців, створене членами трудового колективу державного комунального підприємства по наданню побутових послуг населенню "Сучасник - 78" та видано посвідчення про реєстрацію вказаного товариства.

- відповідно до розпорядження Фонду міського майна від 08.06.1994 року № 628, на виконання програми приватизації майна м. Харкова, між товариством покупців державного комунального підприємства по наданню побутових послуг населенню "Сучасник - 78" та Фондом міського майна укладено договір купівлі продажу цілісного майнового комплексу (без приміщення), від 15.06.94 р. № 136-В, який знаходиться у повному господарчому віданні державного комунального підприємства по наданню побутових послуг населенню "Сучасник - 78" за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 138.

- відповідно до розпорядження Фонду міського майна від 26.12.1994 року № 1255 нежитлове приміщення другого поверху, площею 269,8 кв. м. в будинку по вул. Блюхера, 21, який зареєстрований за Харківською міською радою народних депутатів і раніше було в оренді ДКП по наданню послуг населенню "Сучасник - 78" під перукарню, передано в оренду ТОВ фірмі "Сучасник", яке є його правонаступником для розміщення перукарні строком на 15 років, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 247 від 26.12.1994 року.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивач у 2002 році не відміняючи діючий договір оренди нежитлового приміщення № 247 від 26.12.1994 року, який укладений на п'ятнадцять років, уклав новий договір оренди нежитлового приміщення №937, визначивши строк дії вказаного договору з 01.07.2002 року по 26.12.2009 року та коли в 2009 році строк договору оренди закінчився, позивач не надав відповідачу розпорядження щодо того факту, "що передача в оренду приміщення в будинку по вул. Блюхера, 21 надається відповідачу строком на один, два, три чи чотири роки". Також, як вказує відповідач, він належним чином виконував вимоги Розпорядження №1255 від 26.12.1994 року, тобто проводив ремонт та утримував приміщення у належному стані, тому вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач зазначав про неотримання листа позивача про відмову в пролонгації дії договору оренди нежитлового приміщення № 937 від 01.07.20002 року та наголошував, що вищевказаний договір оренди не передбачає такої умови як виселення, оскільки, на думку відповідача п.2.4. договору передбачає повернення орендованого нежитлового приміщення орендодавцеві шляхом підписання відповідних актів прийому - передачі, в зв'язку з чим, зазначав на необхідність припинення провадження у даній справі на підставі ст. 12, п. 1, п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В процесі розгляду справи, представник відповідача за вх.№83 від 18.10.2012 року надав до суду заяву, в якій просив суд:

- залучити до участі у розгляді господарської справи, спеціальний суб'єкт цивільних правовідносин - товариство покупців, членів трудового колективу Державного комунального підприємства по наданню побутових послуг населенню "Современник 78", зареєстроване Розпорядженням Фонду міського майна №154 від 09.02.1994 року і яке має посвідчення від 25.01.1994 року виданого Фондом міського майна Харківської міської ради,

- залучити до участі у розгляді господарської справи Комунальне підприємство "Жилкомесервіс", як балансоутримувача, що підтверджується договором №1288 від 28.02.2007 року про передачу в господарське відання майна комунальної власності територіальної громади міста Харкова, який укладений позивачем з КП "Жилкомсервіс",

- витребувати від позивача, Положення на підставі якого позивач діє та проведена Державна реєстрація,

- припинити провадження у справі з дотриманням вимог ст.ст. 1,12, та ст.80 ч.1п.1 та пункт 1-1 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою господарського суду від 29.10.2012 року колегією судів визначено дане клопотання відповідача подане через канцелярію господарського суду за вх.№83 від 18.10.2012 року вирішити в наступному судовому засіданні після з*ясування всіх обставин справи, розгляд справи відкладено до 26.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2012 року задоволено клопотання відповідача про витребування від позивача Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на підставі якого діє позивач та наказу УКМіП№4486 від 01.07.2002 року про затвердження висновків експерта, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі товариства покупців, членів трудового колективу Державного комунального підприємства по наданню побутових послуг населенню "Современник 78" та Комунального підприємства "Жилкомесервіс" та відмовлено в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Клопотання відповідача подане через канцелярію суду (вх.№19432 від 26.11.2012 року) про зупинення провадження у справі 5023/4157/12 до закінчення розгляду господарської справи №5023/5173/12 за позовом ТОВ фірма "Сучасник" м. Харків до Управління комунального майна Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, колегією судів визначено вирішити в наступному судовому засіданні, після з*ясування питань як пов*язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Розгляд справи відкладено до 10.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, за вх.№21641 від 10.12.2012 року звернувся до суду з клопотанням щодо долучення до матеріалів справи завірену копію наказу управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №4486 від 01.07.2002 року та завірену копію положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

В судовому засіданні 10.12.2012 року відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№16083 від 09.10.2012року), крім того, звернувся до суду з усним клопотанням щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Харківську міську раду та

- ТОВ фірму «Ривлад ЛТД».

Колегія суддів розглянувши вищевказане усне клопотання відповідача, вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, з наступних підстав.

В силу приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" ГПК (1798-12) передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Отже, особа яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог має право перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою вступу (залучення) у судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Частина 2 ст. 27 ГПК України встановлює вимоги до змісту заяви про залучення чи допущення третіх осіб.

Якщо особа бажає вступити у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вона подає заяву про вступ у справу.

Якщо сторона чи прокурор вважають необхідною участь особи у справі як третьої особи вони подають заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

У заяві про вступ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:

а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;

б) підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однієї із сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) встановлює механізм вирішення питання про можливість залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, однак, відповідач в порушення вимог ст. 27 ГПК України при зверненні до суду з відповідним усним клопотанням не надав суду належним чином оформленої заяви про залучення вищевказаних третіх осіб та не обґрунтував мети участі таких осіб у справі, підстав залучення та яким чином рішення господарського суду може вплинути на їх права чи обов'язки, в зв'язку з чим, господарський суд, з врахуванням норм ГПК України (1798-12) , відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання.

Крім того, в судовому засіданні 10.12.2012 року колегія суддів розглянувши клопотання відповідача вх.№19432 від 26.11.2012 року щодо зупинення провадження у справі до закінчення розгляду господарської справи №5023/5173/12 за позовом ТОВ фірма "Сучасник" м. Харків до Управління комунального майна Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідна правова позиція викладена у пункті 3.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011, згідно з яким статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія відхиляє заявлене клопотання у зв'язку з тим, що відповідачем ні в поданому клопотанні, ні в процесі розгляду справи не наведено, у чому саме обумовлюється неможливість розгляду господарської справи №5023/4157/12 до закінчення розгляду господарської справи №5023/5173/12, не наведено жодних обставин, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, як не наведено і обставин, що свідчать про неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, що позбавляє сенсу зупиняти провадження у справі №5023/4157/12 до встановлення тих чи інших фактів у справі №5023/5173/12.

Крім того, колегія суддів розглянувши усне клопотання відповідача про витребування з КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційної справи №80647 на інвентарний об'єкт, Комбінат побутових послуг збудований у 1973 році у Московському районі міста Харкова, що раніше рахувався по вул. Академіка Павлова №138, а на даний час вул. Блюхера, 21, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку із закінченням строку розгляду спору у даній справі передбаченого ч.3 ст. 69 ГПК України. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідачем взагалі не обґрунтовано та не доведено, які саме документи, які можуть міститися у відповідній інвентаризаційній справі можуть вплинути на розгляд даної справи при вирішенні спору по суті, враховуючи закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №937від 01.07.2002 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 липня 2002 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник" укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №937від 01.07.2002 року.

Відповідно до умов п.1.1. договору предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) - об*єкт оренди, право на оренду якого отримано орендарем на підставі Розпорядження УКМіП №643 "Про переукладення договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: вул. Блюхера, 21" від 14.05.2002 року та наказу № УКМіП №4486 від 01.07.2002 року про затвердження висновків експерта.

Пунктом 1.2. договору сторонами передбачено, що нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 246,00 м2 (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №80956 від 03.07.2001 року) знаходиться за адресою вул. Блюхера, 21, літера "А-2".

Відповідно до п.2.2 договору передача нежитлового приміщення (будівлі) в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого нежитлового приміщення залишається територіальна громада м. Харкова, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

Вказане приміщення було передано відповідачу відповідно до акту прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 01.07.2002 року.

Розділом третім договору сторонами визначено орендну плату наступним чином:

Вартість нежитлового приміщення (будівлі) визначається відповідно до висновку експерта про вартість нежитлового приміщення і складає 159200 грн.

Орендна плата визначається на підставі рішення ХIV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 30.03.2000 року і складає 663,33 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції. Ставка орендної плати (тариф) становить 5% за рік.

Орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується орендарем з 01.07.2002 року щомісяця протягом п'ятнадцяти календарних днів наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення.

Розділом четвертим сторони передбачили права та обов*язки сторін, зокрема, відповідно пункту 4.2. договору орендар має право передавати за згодою орендодавця частину нежитлового приміщення (будівлі) в суборенду фізичним та юридичним особам в порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому, строк суборенди не може перевищувати строку дії цього договору.

Відповідно до п.4.5. договору орендар зобов*язаний використовувати орендоване нежитлове приміщення (будівлю) під перукарню у відповідності з його призначенням та умовами цього договору.

Відповідно до п.4.10, 4.11., 4.12. договору орендар зобов*язаний здійснювати реконструкцію і перепланування нежитлового приміщення (будівлі), улаштування окремих входів по окремим проектам, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності відповідного рішення Харківського міськвиконкому і письмової згоди орендодавця. Після проведення перепланування або реконструкції, що потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщення (будівлі), замовити за власний рахунок в КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" технічний паспорт на це приміщення (будівлю) і не пізніше трьох днів після закінчення ремонтних робіт надати його орендодавцю.

Узгодити призначене приміщення (будівлі) з органами пожежної державної охорони і санітарно - епідеміологічної служби району по місцю знаходження об'єкта оренди. Суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки, норм природоохоронного законодавства України, а також вимог санітарних служб. Забезпечити пожежну безпеку орендованого нежитлового приміщення (будівлі). Відповідальність за невиконання норм і правил покладається на керівника підприємства.

На весь строк дії договору застрахувати орендоване приміщення (будівлю) в порядку, визначеному чинним законодавством. При визначенні страхових суми за основу приймається експертна оцінка.

Розділом восьмим договору сторони передбачили строк дії та умови зміни, розірвання договору.

Пунктом 8.1. договору сторони визначили, що цей договір діє з 01 липня 2002 року до 26 липня 2009 року.

Відповідно до п.8.8. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом тридцяти днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно п. 8.9. договору дія договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його укладено;

- приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря);

- загибелі об'єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- банкрутства орендаря.

Як вбачається із матеріалів справи, на протязі дії даного договору між сторонами укладались додаткові угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 937, зокрема, додатковою угодою №14 сторони продовжили строк дії договору оренди з 26.12.2009 року по 26.12.2011 року.

Додатковою угодою №18 сторони пункт 4.5. договору оренди нежитлового приміщення виклали в наступній редакції:

"Використовувати орендоване нежитлове приміщення (будівлю) під: косметичний салон - 7,2 м2, пункт прийому замовлень в хімчистку - 4,0 м2, пункт прийому рекламних оголошень - 5,0 м2, консультативні косметологічні послуги та послуги психолога - 12,9 м2, перукарня 208,9 м2, ломбард - 8,0м2."

Додатковою угодою №19 від 18.05.2011 року сторони п.3.2. договору виклали в наступній редакції: " Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 року №208/07 і складає з 15.04.2011 року по 30.04.2011 року - 1372,39, а за травень 2011 року - 2573,24 грн. без урахування індексу інфляції за травень 2011 року. Ставка орендної плати (тариф) з 15.04.2011 року складає 30%,25%,6%, 5%, 15% у рік".

Як посилається позивач в позовній заяві, протягом дії договору відповідачем порушувались його суттєві умови, що виражалось у неузгодженні цільового використання приміщень з органами Державної пожежної охорони та санітарно - епідеміологічної станції, передачі в суборенду без дозволу Управління частини нежитлових приміщень, використанні приміщень не за цільовим призначенням, проведення без дозволу позивача реконструкції орендованих приміщень, про що свідчить, як вважає позивач, акт Управління комунального майна та приватизації від 09.12.2011 року, складений за результатами проведення управлінням комунального майна та приватизації перевірки приміщень по вул..Блюхера,21.

Інших будь-яких доказів, крім даного акту, які б свідчили про порушення відповідачем вищезазначених умов договору позивачем на вимогу суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.11.2011 року відповідач звертався до позивача про переукладання договору оренди № 937 від 01.07.2002 року з проведенням експертної оцінки, строком на 2 роки 11 місяців.

Крім того, листом від 12.12.2011 року ТОВ фірма "Сучасник" звертався до позивача з проханням надати згоду на передачу в суборенду приміщення площею 2,0 кв.м. ФОП Бекетовій О.В., приміщення площею 5,6 кв.м. ФОП Сирих С.П., однак дані звернення були зняті позивачем з розгляду, в зв*язку з закінченням строку дії договору оренди №937 від 01.07.2002 року - 26.12.2011 року, про що свідчать відповідні листи позивача від 05.01.2012 року вих. № 135, 136.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, Управління комунального майна та приватизації в порядку ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 03.01.2012 року за вих. № 9 надіслало на адресу відповідача лист, в якому позивач зазначив про ненадання згоди відповідачеві на пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення. Також, в даному листі позивачем було наголошено про необхідність відповідача звільнити займане приміщення у 10 - денний термін та передати його позивачу за актом-прийому передачі.

Оскільки відповідач орендовані нежитлові приміщення заг. площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ. "А-2" в м. Харкові станом на час розгляду справи по суті не звільнив та не передав Управлінню комунального майна та приватизації, позивач просить суд виселити ТОВ фірму "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2",в м. Харкові та передати нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на незаконне існування між сторонами двох договорів оренди та зазначає про те, що позивач в порушення норм діючого законодавства не відміняючи діючий договір оренди нежитлового приміщення № 247 від 26.12.1994 року, уклав новий договір оренди нежитлового приміщення № 937 від 01.07.2002 року. Крім того, відповідач зазначає, що він належним чином виконував вимоги Розпорядження №1255 від 26.12.1994 року, тобто проводив ремонт та утримував приміщення у належному стані, в зв*язку з чим, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Крім того, наголошував на тому, що позивач, як суб'єкт владних повноважень не є власником спірного приміщення та не має право звертатись до суду з позовом про захист свого порушеного права з таким обраним способом захисту як зобов*язання виселити відповідача, також посилається на неотримання листа позивача про не пролонгацію дії договору оренди нежитлового приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) (надалі Закону), так і норми Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) .

Згідно ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

В силу ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди нежитлового приміщення №937 від 01.07.2002 року укладено на термін до 26.12.2009 р., додатковою угодою №14 строк дії договору пролонговано до 26.12.2011 року.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частина 4 ст. 284 ГК України містить аналогічне положення.

За приписами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 цього Закону та ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містяться в п.8.9 договору оренди від 01.07.2002 року.

Статтею 27 Закону визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в зв*язку з закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення та ненаданням згоди відповідачу на пролонгацію дії означеного договору, просить суд виселити відповідача із нежитлового приміщення та зобов'язати передати його позивачу.

Положеннями ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.4. договору оренди встановлено, що повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі) орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому - передачі.

Пунктом 4.16. договору оренди, встановлено, що у разі припинення договору орендар зобов*язаний повернути орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення (будівлю) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів про виконання вищевказаних умов договору, після закінчення строку дії договору - 26.12.2011 року, відповідач згідно акту прийому - передачі не передав позивачу орендоване приміщення, натомість матеріали справи та пояснення позивача свідчать про те, що ТОВ Фірма "Сучасник" користується відповідними нежитловими приміщеннями після припинення дії договору оренди. Листи відповідача направлені управлінню з проханням продовжити строк дії договору, ще не свідчать про продовження строку дії договору, оскільки на продовження строку дії договору оренди необхідна згода орендодавця.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З аналізу вказаних норм та умов договору випливає, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сучасник" в порушення умов договору оренди, вимог цивільного законодавства та вимог закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) на час вирішення спору та прийняття рішення у справі, без відповідних на те правових підстав використовує комунальне майно - нежитлове приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2",в м. Харкові, в зв*язку з чим, колегія суддів вважає, що протиправне займання відповідачем орендованих приміщень позбавляє позивача можливості здавати в оренду іншому орендарю зазначене комунальне нерухоме майно, вільно та на свій розсуд користуватися цим майном, чим спричиняються збитки державі та з урахуванням вказаного, колегія суддів вважає законною та обґрунтованою позовну вимогу в частині обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом виселення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передачі нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, так як за своєю юридичною суттю обраний позивачем спосіб захисту порушеного права включає вимогу про примусове виконання встановленого Законом та договором обов'язку орендаря звільнити/передати приміщення.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах: № 30/347 від 23.07.2009 р.; № 7/251 від 03.04.2012 р.; № 9/17-1288-2011 від 26.04.2012 р., тощо.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача, яке спростовується матеріалами справи стосовно того, що позивач у 2002 році не відміняючи діючий договір оренди нежитлового приміщення № 247 від 26.12.1994 року, уклав новий договір оренди нежитлового приміщення №937, оскільки саме відповідач листом від 25.03.2003 року звертався до позивача з проханням викладення договору оренди №247М від 26.12.1994 року в новій редакції, в результаті чого на підставі Розпорядження управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 14.05.2002 року №643 "Про переукладення договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: вул. Блюхера, 21" та наказу управління №4486 від 01.07.2002 року між сторонами було укладено (переукладено) єдиний договір оренди №937 від 01.07.2002 року, на підставі умов якого між сторонами в подальшому відбувалися відповідні договірні господарські відносини з найму, а відповідач в свою чергу користувався нежитловим приміщенням.

Безпідставним та необґрунтованим колегія суддів вважає також посилання відповідача стосовно того, що позивач як суб'єкт владних повноважень не є власником спірного приміщення та не має права звертатись до суду з позовом про виселення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( Закон № 280/97-ВР (280/97-ВР) ) до виключної компетенції Харківської міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

Пунктом 1 ст. 29 вказаного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад належать, зокрема, повноваження щодо управління в межах визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 280/97-ВР право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, які згідно зі ст. 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до п. 3.1 Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.11.2010 року № 07/10 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання", метою діяльності Управління є збереження та примноження комунальної власності територіальної громади м. Харкова, створення умов для ефективного його використання, забезпечення дохідної частини бюджету міста.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) згідно з рішенням 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про структуру виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання" від 24.11.2010 року є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради.

Управління є підзвітним і підконтрольним Харківській міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови - директору Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Управління, встановлено, що воно входить до структури Департаменту економіки та комунального майна, є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати рахунки в органах Державного казначейства України та установах банків, в межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у суді.

Згідно з п.п. 3.2.2 Положення до компетенції та повноважень Управління відноситься контроль за ефективністю використання та збереження комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

До функцій Управління відповідно до завдань та повноважень також відноситься представництво інтересів Управління та Харківської міської ради на підприємствах, установах, організаціях, судових та інших органах з питань комунальної власності, приймає участь у виконавчих провадженнях при виконанні судових рішень на користь територіальної громади міста.

Управління може затверджувати акти інвентаризації та оцінки об'єктів комунальної власності та приймати на облік майно та приміщення, що є комунальною власністю, в тому числі вилучені з господарського відання та оперативного управління.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів зазначає що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є належним позивачем у даній справі, який відповідно до Положення на підставі якого він діє та норм діючого законодавства має право на захист свого порушеного права шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним заперечення відповідача стосовно неотримання направленого позивачем листа №9 від 03.01.2012 року про не пролонгацію спірного договору оренди, оскільки в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка свідчить про отримання вказаного листа відповідачем 04.01.2012 року.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, статтями 20, 283, 284 Господарського кодексу України, ст. 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44- 49, 75, ст. 82- 85 ГПК України, суд -

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Сучасник" (61146, м. Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, 138, код 14089995) з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передати нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Констиуції, 16, код 14095412).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник" (61146, м. Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, 138, код 14089995) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Констиуції,16, код 14095412) - 1073,0 грн. судового збору.