ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.12.2012 Справа №5002-29/310-2012
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs29234602) )
За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Євпаторія;
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3», м. Євпаторія,
про стягнення 33 890,94 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Арестова В.В., довідка №44-401-60-697 від 25.04.2007, керівник.
СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3» про стягнення заборгованості за договором № 660 купівлі-продажу теплової енергії на об'єкт: м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3 у сумі 33 890,97 грн., з яких: заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.05.2010 по 01.10.2011 в розмірі - 32 515,95 грн., пені за період з 21.06.2011 по 01.01.2012 - 275,91 грн., 3% річних за період з 21.06.2011 по 01.01.2012 - 1099,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору купівлі-продажу теплової енергії №660 від 01.09.2008р., в частині оплати наданих послуг з поставки теплової енергії, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість за період з 01.05.2010. по 01.10.2011., яку останній не погашає, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 32515,95грн. заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач заявив до стягнення суму 3 % річних та пені.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2012 справу №5002-29/310-2012 прийнято до провадження суддею Башилашвілі О.І. та призначено до слухання у судовому засіданні.
Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2012 провадження у справі зупинено, призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено експерту ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, 6/7) Плетневій Людмилі Володимирівні (свідоцтво МЮУ №1356), на вирішення експерта поставлено питання експерт попереджений про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
08.11.2012 матеріали справи №5002-29/310-2012 повернулись до Господарського суду Автономної Республіки Крим із висновком експерта №27 від 18.10.2012., у зв'язку з чим суд ухвалою від 09.11.2012. призначив розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 провадження у справі поновлено.
У судове засідання 22.11.2012. позивач надав письмові заперечення на висновок експерта судово-економічної експертизи, проведеної в рамках справи, згідно з якими з доводами експерта не погоджується, просить суд повернути справу експерту для дачі відповідей на поставлені ухвалою суду питання.
Відповідач у судове засідання надав письмові пояснення щодо фактів, встановлених висновком експерта у справі.
Сторони у судовому засіданні 22.11.2012. заявили клопотання про продовження строку вирішення спору для надання можливості урегулювання спору, у зв'язку з чим суд ухвалою від 22.11.2012. в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк вирішення спору до 10.12.2012.
За результатами судового засідання 22.11.2012. оголошено перерву в засіданні до 04.12.2012. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
03.12.2012. на адресу суду від відповідача надійшла телеграма, у якій останній повідомив суд про те, що мирова угода у справі не укладена.
Позивач у судовому засіданні 04.12.2012. надав заперечення на відзив відповідача, згідно з якими не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.
За результатами судового засідання 04.12.2012. оголошено перерву в засіданні до 10.12.2012. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 10.12.2012. позивач явку свого представника не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис повноважного представника у бланку перерви.
Відповідач у судовому зсіданні 10.12.2012. проти позову заперечує, підтримуючи свою правову позицію щодо недоведеності факту існування заборгованості на початок заявленого позивачем у позові періоду, а саме станом на 01.05.2010.
Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника позивача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
01.09.2008р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго», в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (надалі продавець) і Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3» (надалі покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №660, відповідно до розділу 1 якого, за даним договором продавець прийняв на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології і підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій даним договором, з урахуванням температурного графіка, а покупець зобов'язується прийняти від продавця теплову енергію і оплатити її за встановленими тарифами в передбачені договором строки. У взаємовідносинах по даному договору сторони зобов'язались керуватись Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15) , «Про теплопостачання» (2633-15) і іншими нормативно-правовими актами України і Автономної Республіки Крим (далі договір, т. 1 а.с. 9-12).
Розділом 2 даного договору сторони визначили умови і порядок надання теплової енергії, зокрема обсяги, а також в пункті 2.6 мова йде про зобов'язання покупця укласти договори з орендарями, квартиронаймачами (власниками і не власниками квартир і вбудованих приміщень) про надання житлово-побутових послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання згідно з правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2005. за №630
Згідно п. 2.7 договору, межі балансової і експлуатаційної належності і відповідальності продавця і покупця визначаються відповідно до «Схеми балансової і експлуатаційної належності (відповідальності) теплової мережі» (Додаток №2 до договору, який є його невід'ємною частиною).
Розділом 3 договору сторони обумовили права і обов'язки покупця, зокрема, згідно п. 3.2.2 договору, покупець зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах і строки, передбачені даним договором. Відповідно до п. 3.2.5 договору, покупець щомісяця, не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем, у письмовому вигляді повідомляти продавця про зміну складу і кількості користувачів (при купівлі-продажу квартир, зміні кількості постійно і тимчасово проживаючих) і зміні балансової належності теплових мереж покупця.
Крім того, у випадку демонтажу опалюваних приладів без відповідних проектів, технічних неполадок внутрішньодомових систем і опалювальних приладів, внаслідок чого не опалюються окремі приміщення і знизилась температура в суміжних приміщеннях, і відмови з цієї причини власників (орендарів) приміщень оплачувати послуги з теплопостачання, плату за них продавцю зобов'язаний здійснити покупець до моменту усунення неполадок внутрішньодомових систем і опалювальних приладів (п. 3.2.21).
Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим: - за приладами обліку з урахуванням теплових втрат; - при розрахунку по площам - щомісячно протягом одного року, розрахунковий період з 01 січня по 01 серпня та с 01 серпня по 31 грудня. Плата береться за опалення загальної площі 1-ї групи (населення) 2837,1 м.кв.; підігрів води для 1-ї групи у кількості 161 особа; теплову енергію 1-ї групи.
Пунктом 6.2 договору обумовлено порядок зміни тарифів.
Матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 12.06.2009. №357 та від 24.12.2010. №924, якими узгоджено тарифи на послуги з централізованого теплопостачання для населення та інших споживачів, які надаються Євпаторійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (т. 1 а.с.62, 63).
Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як вбачається з пункту 10.1 договору, даний договір укладено строком на 5 років і діє з 01.09.2008 по 01.09.2013., а в частині грошових зобов'язань покупця перед продавцем - до повного їх виконання.
Доказів розірвання, визнання договору недійсним, у встановленому законом порядку, сторони під час розгляду справи, суду не надали.
Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як зазначає позивач у позові, Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» свої зобов'язання згідно договору виконало, передавши відповідачу теплову енергію в період з 01.05.2010. по 01.10.2011. на загальну суму 32515,95грн. та виставив рахунки за вказаний період до сплати (т. 1 а.с. 18-34).
Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати одержаної теплової енергії за договором не виконав, що стало причиною звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу з відповідача на його користь в примусовому порядку.
Наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків від 25.01.2012., складений позивачем, за даними якого борг відповідача перед позивачем становить 32515,95грн., відповідачем не підписаний (т. 1 а.с. 64).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом даного спору є стягнення з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3» заборгованості за спожиту теплову енергію, надану Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії №660 від 01.09.2008.р.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування.
Як на підставу заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем норм чинного законодавства, зокрема статті Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) , що регулюють загальні положення про зобов'язання.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Заявляючи позов, позивач у підтвердження наявності заборгованості відповідача, посилається на списки підключених житлових будинків по районних котельнях і відомості по навантаженнях котелень. До позову позивачем додано рахунки, виставлені відповідачеві за спірний період, а саме з 01.05.2010. по 01.10.2011. (т. 1 а.с. 18-34), розрахунок заборгованості відповідача за даний період (т. 1 а.с. 15), а також рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та розпорядження міського голови, за спірний період, згідно з якими розпочинався та завершувався опалювальний сезон. (т. 1 а.с. 35-61).
Відповідачем в матеріали справи долучені реєстри платіжних документів за період з 01.05.2010. по 01.10.2011., копії платіжних доручень за вказаний період (т. 1, а.с. 117-118, 119-137), з яких вбачається, що за заявлений період відповідач сплатив позивачеві за послуги з теплопостачання за договором №660 від 01.09.2008. суму 101696,78грн.
Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків від 11.04.2012. за теплову енергію за договором №660 від 01.09.2008., за період з 01.05.2010. по 01.10.2011. підписаний сторонами та скріплений печатками, згідно з яким станом на 01.04.2012. за період з 01.05.2010. по 01.10.2011. за даними позивача борг відповідача становить 30980,48грн., за даними відповідача його борг перед позивачем складає 588,26грн. При цьому у вказаному акті звірки, за даними обох сторін, сальдо станом на 01.05.2010. становить 0,00грн. (т. 1 а.с. 138).
Також, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків від 11.04.2012. за теплову енергію за договором №660 від 01.09.2008., за період з 01.05.2010. по 01.04.2012. підписаний сторонами та скріплений печатками, згідно з яким станом на 01.04.2012. за період з 01.05.2010. по 01.10.2012. за даними позивача борг відповідача становить 44428,34грн., за даними відповідача його борг перед позивачем складає 5637,34грн. При цьому у вказаному акті звірки, за даними позивача сальдо станом на 01.05.2010. становить 22158,66грн., за даними відповідача сальдо на 01.05.2010. становить 0,00грн. (т. 1 а.с. 139).
Тобто, в матеріалах справи є два акти звірки від однієї дати, в яких за даними Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» борг відповідача станом на 01.05.2010. за актом за період з 01.05.2010. по 01.10.2011. відсутній, а за період з 01.05.2010. по 01.04.2012. - станом на 01.05.2010. складає 22158,66грн.
Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В рамках даної справи суд призначив судову економічну експертизу, проведення якої доручив експерту ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» Плетневій Людмилі Володимирівні (свідоцтво МЮУ №1356), на вирішення експерта поставлено питання та експерт попереджений про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Після повернення матеріалів справи з експертної установи з висновком експерта, судом встановлено, що даний висновок №27 від 18.10.2012 підписаний судовим експертом Дубініною І.В., підпис експерта підтверджено директором ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» І.Ю. Писаревою.
Права, обов'язки та відповідальність судових експертів, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема, Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) , Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) , Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (z0705-98) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145 (z0705-98) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5 (z0061-05) ), а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 N 53/5 (z0705-98) (із змінами та доповненнями) передбачено, зокрема, що експертизи, які проводяться атестованими судовими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу". Підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення досліджень.
У пункті 1.10. вказаної інструкції зазначено, якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, що не є державною установою, організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладається на її керівника.
Пунктом 4.1. передбачено, зокрема, якщо в установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник установи повідомляє про це орган (особу), що призначив експертизу, та повертає матеріали справи без виконання.
Відповідно до положень статей 12, 14 Закону України «Про судову експертизу» до обов'язків судових експертів належать проведення повного дослідження і надання обґрунтованого та об'єктивного письмового висновку, при цьому особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків (про що господарський суд зазначає в ухвалі про призначення судової експертизи).
Проте, експерт, який проводив зазначене дослідження, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України судом попереджений не був.
У пункті 16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23 березня 2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (v0004600-12) вказано, зокрема, що особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.
Тобто, за наявності умов, які унеможливлюють проведення експертного дослідження саме тим експертом, якого призначив суд, керівнику ТОВ "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи" необхідно було повернути матеріали справи №5002-29/310-2012 до Господарського суду Автономної Республіки Крим для вирішення питання щодо призначення судової експертизи, відповідно до вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу» (4038-12) .
Згідно положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерту є одним з засобів встановлення обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однак, з огляду на зазначене вище, суд не приймає в якості належного і допустимого доказу наданий висновок №27 від 18.10.2012 підписаний судовим експертом Дубініною І.В., так як проведення дослідження та сам висновок даний експертом, не попередженим про кримінальну відповідальність, є незаконним.
У зв'язку з незаконним проведенням експертизи в рамках даної справи експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» Дубініною І.В., експертна установа має відшкодувати сторонам суми, сплачені ними на підставі виставлених рахунків за проведення цієї експертизи, а саме Євпаторійській філії ОП «Кримтеплокомуненерго» 5159,00грн., сплачені платіжним документом №668 від 24.09.2012. згідно рахунку №26 від 06.06.2012. та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3» 5159,00грн. сплачені платіжним дорученням №59 від 06.09.2012. згідно рахунку №26 від 06.06.2012.
Слід зазначити, що після повернення матеріалів справи №5002-29/310-2012 із висновком експерта, експертною установою а ні калькуляції, а ні розрахунків, чи рахунків, пов'язаних с проведенням судової економічної експертизи, суду надано не було, у зв'язку з чим встановити вартість її проведення не визначається можливим, як і встановити чи розподілена сума за проведення експертизи між сторонами порівну, чи має місце подвійної оплати проведеної незаконно експертизи.
Таким чином, з урахуванням не прийняття експертного дослідження в якості належного та допустимого доказу, суд виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, встановив, що за заявлений у позові позивачем період, Євпаторійська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» виставила ОСББ «Першотравневий-3» до сплати рахунків за теплопостачання на загальну суму 111604,07грн.
ОСББ «Першотравневий-3» за вказаний період перерахував на рахунок позивача загалом 101696,78грн., у тому числі і оплата самими мешканцями будинку.
У письмових запереченнях вих. №4340 від 22.11.2012. позивач пояснив, що станом на 01.05.2010. заборгованість відповідача складає 22158,66грн. і це підтверджується випискою з журналу-ордеру по рахунку №361, а оплата відповідача, що поступала на розрахунковий рахунок позивача, розносилась з урахуванням призначення платежу (період оплати) зазначеного в платіжному документі (т. 2 а.с. 31-32).
Письмовим доказом, який фіксує та підтверджує господарські операції господарюючого суб'єкту є первинні документи.
У підтвердження існування суми заборгованості відповідача станом на 01.05.2010. в розмірі 22158,66грн. жодного належного та допустимого доказу, зокрема первинних документів, матеріали справи не містять.
Тобто з наданих документів визначити чи враховані позивачем всі оплати за поставлену теплову енергію за договором №660 від 01.09.2008., які проводились відповідачем та мешканцями будинку саме за заявлений позивачем період, чи в інший період, так само як і наявність заборгованості і в якій саме сумі до періоду 01.05.2010. не видається можливим саме у зв'язку з ненаданням ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії підтверджуючих документів.
При співставленні документів, встановлені розбіжності в даних сторін, тому визначити розмір заборгованості за послуги теплопостачання відповідача перед позивачем за договором №660 від 01.09.2008. з наданих документів можливо лише з урахуванням наявних даних.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, у тому обсязі доказової бази, яка надана позивачем під час розгляду даної справи, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості в розмірі 22158,66грн., яка за даними позивача виникла станом на 01.05.2010., оскільки встановити її наявність, розмір та чи вірно були внесені дані за споживану теплову енергію відповідачем, правильність зарахування позивачем коштів, що надходили від відповідача та мешканців будинку, їх розмір, суду не видається можливим, документами, наданими позивачем не підтверджений той обсяг спожитої відповідачем теплової енергії та не доведено наявність заборгованості за вказаний період та в заявленому розмірі, тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
При цьому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10357,29грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача пені за період з 21.06.2011 по 01.01.2012 в сумі 275,91 грн.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2.1 договору №660 від 01.09.2008., покупець несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки за поставлену покупцю теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Як встановлено судом, прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача у вигляді оплати наданої теплової енергії за умовами договору, мало місце.
Однак суд звертає увагу на неправильність проведення позивачем розрахунку суми пені, оскільки суми, на які вона нараховується зазначені невірно, має місце перевищення позивачем періоду нарахування пені.
У зв'язку з чим судом проведено перерахунок суми пені з урахуванням належних періодів, шестимісячного терміну у відповідності до частини 4 статті 232 ГК України, подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, при цьому не виходячи за межі позовних вимог, а саме з дати заявленої позивачем, та з урахуванням виставлених рахунків та оплат відповідача за спірний період встановлено, що правомірно нарахована сума пені за період з 21.06.2011. по 21.12.2011. становить 31,28грн., у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми пені в цій сумі, в частині стягнення 244,63грн. пені суд в позові відмовляє.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.06.2010 по 01.01.2012 в сумі 1099,08 грн.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по сплаті за теплопостачання, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних.
Однак судом також здійснено перерахунок суми 3% річних з урахуванням встановленої судом суми заборгованості відповідача за заявлений позивачем період та встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, за заявлений період становить 366,36грн. В частині заявлених до стягнення 3% річних в розмірі 732,72грн. у позові суд відмовляє.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають віднесенню на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно того, що позивачем не було зменшено розмір опалювальної площі житлового будинку №3 по вул. Первомайській, у зв'язку з відключенням мешканців будинку від системи централізованого опалення та відмова позивача корегувати опалювальну площу в сторону зменшення не знаходять законного підґрунтя, виходячи з наданих в матеріали справи документів, оскільки це не є предметом спору у даній справі, а з позовною заявою чи зустрічним позовом за захистом свого порушеного права відповідач до суду не звертався.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 14.12.2012.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Першотравневий-3» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Першотравнева, 3, ЗКПО 35053889) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (97400, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, р/р 260000205861 в КФ АБ «Експресс-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, ЗКПО 26178681) 10357,29грн. заборгованості, 366,36грн - 3% річних, 31,28грн. пені, 477,91 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 22158,66грн. заборгованості, 732,72грн. 3% річних, 244,63грн. пені у позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
О.І. Башилашвілі