ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2012 р.Справа № 5023/797/12
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs32897695) )
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Светлічний Ю.В.
судді: Бринцев О.В., Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Велес", м. Харків, 2) Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача: Департамент Державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, м. Харків про визнання права за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_3 довіреність б/н від 13.03.2012 р., ОСОБА_4 довіреність б/н від 13.07.2012 р.;
1-го відповідача - Мєльнік Д.М. довіреність б/н від 10.09.2012 р.;
2-го відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 (позивач), який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок" "Велес", (1-й відповідач), звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок" "Велес", 2) ОСОБА_2, м. Харків, за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Департамент Державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, м. Харків; щодо визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ТБ "Велес" у розмірі 61%, що складає 36 905,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ВЕЛЕС", оскільки володіє часткою в розмірі 49 %, що складає 23 595 грн. Іншим учасником товариства та власником частки в статутному капіталі господарського товариства, розміром 61%, що складає 36 905 грн., є ОСОБА_2, яка відступила належну їй частку 13.02.2012 року третій особі. Позивач вважає, що ОСОБА_2 відступила право на належну їй частку в статутному капіталі товариства в порушення вимог статуту ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "Велес" та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", а саме - без урахування першочергового права ОСОБА_1, як єдиного іншого учасника товариства на придбання частки учасника товариства, який виходить. Позивач вважає, що за ним повинно бути визнано судом право власності на частку ОСОБА_2, оскільки він є учасником товариства, права якого на придбання частки ОСОБА_2 порушені.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.12 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено Ії до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2012 р. Клопотання позивача щодо колегіального розгляду справи - задоволено.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду Харківської області від 17 лютого 2012 року до розгляду справи №5023/797/12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Бринцев О.В., суддя Погорелова О.В.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 02 березня 2012 року надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та вступ у справу на стороні відповідача за вх.№2218 учасника ТОВ "ТБ"Велес" Д.В. Кохановського.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2012 року клопотання Д.В. Кохановського про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прийнято до розгляду. Розгляд справи відкладено до 14 березня 2012 року.
Через канцелярію господарського суду 12 березня 2012 року від учасника ТОВ "ТБ"Велес" Д.В. Кохановського надійшли доповнення до заяви про залучення третьої особи за вх.№2373, які долучені судом до матеріалів справи.
13 березня 2012 року через канцелярію господарського суду позивачем надана заява про збільшення позовних вимог.
14 березня 2012 року через канцелярію господарського суду надійшли заперечення позивача проти заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та вступ у справу на стороні відповідача Д.В. Кохановського за вх.№2436, які долучені судом до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 14 березня 2012 року підтримав клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, яка ним надана через канцелярію господарського суду 13 березня 2012 року за вх.№ 5296, посилаючись на те, що на останній сторінці Протоколу №8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Велес" від 07.02.2012 р., в графі для підпису голови загальних зборів учасників поставлений підпис зовні схожий на підпис ОСОБА_2, яка не ставила підпису у Протоколі № 8 та біля ім'я Позивача стоїть підпис зовнішньо схожий на підпис Позивача, але поставлений іншою особою, оскільки Позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів, не приймав участі в них та не підписував Протокол №8 та зазначив, що ОСОБА_2 і директор ТОВ "ТБ "Велес" не підписували протоколу № 9 загальних зборів учасників ТОВ "ТБ "Велес" від 16.02.2012 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 березня 2012 року заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято та розгляд справи продовжено з урахуванням цих змін. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Оплату робіт по виконанню судової почеркознавчої експертизи доручено позивачу. Провадження по справі зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту.
28 травня 2012 року до господарського суду Харківської області надійшло повідомлення №3903 від 15.05.2012 р. про неможливість надання висновку судово - почеркознавчої експертизи за справою №5023/797/12 разом із матеріалами справи, після чого матеріали справи були направлені до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01 червня 2012 року відмовлено ОСОБА_6 у прийнятті апеляційної скарги. Матеріали справи повернуто на адресу господарського суду Харківської області.
20 серпня 2012 року на адресу господарського суду надійшло повідомлення №6770 від 06.08.2012 р. про неможливість надання висновку судово - почеркознавчої експертизи по справі №5023/797/12 разом із матеріалами зазначеної справи.
Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року до розгляду справи №5023/797/12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Бринцев О.В. та суддя Погорелова О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "12" вересня 2012 р.
Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 12 вересня 2012 року до розгляду справи №5023/797/12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Бринцев О.В. та суддя Жигалкін І.П.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2012 року було призначено у справі комплексну судову експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Провадження по справі зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту.
16 жовтня 2012 року до господарського суду Харківської області звернувся судовий експерт із клопотанням про надання матеріалів, необхідних для проведення судових експертиз №9682/9683, разом із матеріалами справи №5023/797/12.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2012 року було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "30" жовтня 2012 р. об 12:00. Клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судових експертиз №9682/9683 - задоволено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи до 05 листопада 2012 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2012 року призначено у справі комплексну судову експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Оплату робіт по виконанню судової експертизи доручено позивачу. Провадження по справі зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту.
12 листопада 2012 року надійшло повідомлення №9682/9683 експертів Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса про неможливість дати висновки комплексної комісійної експертизи по справі №5023/797/12.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2012 року було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "07" грудня 2012 р.
Представником позивача через канцелярію господарського суду Харківської області 07 грудня 2012 року: клопотання про направлення матеріалів справи для проведення комплексної експертизи та виконання клопотання експерта; клопотання про роз'яснення змісту ухвали суду від 30.11.12 р.; про витребування доказів з матеріалів кримінальної справи №62120264, порушеної 02.03.12 р. за фактом підробки документів, яка перебуває в провадження СУ ГУМВС України в Харківській області, оригіналів протоколів №8 від 07.02.12 р. та №9 від 17.02.12 р.; клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме ОСОБА_6
Вирішуючи клопотання позивача про направлення матеріалів справи для проведення комплексної експертизи та виконання клопотання експерта суд вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити з огляду на наступне.
Відповідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як вбачається з матеріалів справи, судом призначалися три експертизи у справі, а саме ухвалою господарського суду від 14 березня 2012 року - судова почеркознавча експертиза, та ухвалами господарського суду: від 12 вересня 2012 року; від 05 листопада 2012 року судова комплексна експертиза.
Тричі експерти науково - дослідного інституту імені заслуженого професора ім. М.С. Бокаріуса було надано висновки про неможливість проведення вищезазначених експертиз. Посилання позивача на клопотання експерта із проханням конкретизувати які саме примірники Протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Велес» підлягають дослідженню після надання висновку про неможливість проведення судової комплексної експертизи.
Вирішуючи клопотання Д.В. Кохановського про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд вважає зазначити, що відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача учасника ТОВ "ТБ"Велес": Д.В. Кохановського.
Вирішуючи клопотання позивача про залучення до розгляду у справі належного відповідача ОСОБА_6, суд вважає у задоволенні даного клопотання відмовити з огляду на наступне.
Відповідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Враховуючи вищенаведене та те, що у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог до відповідача ОСОБА_6 позивачем не пред*явлено, залучення фізичної особи ОСОБА_6 у якості відповідача не відноситься до юрисдикції господарського суду.
Щодо клопотання позивача про роз'яснення ухвали господарського суду від 30.11.12 р., суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
З огляду на те, що ухвалою господарського суду від 30.11.12 р. за роз'ясненням якої звернувся позивач, після отримання висновку судового експерта про неможливість надання висновку експертизи, було поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду, суд не вбачає в чому дана ухвала потребує роз'яснення, тому вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник 1-го відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову і просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними.
Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.
Представник третьої особи Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради в судове засідання не з'явився.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що 2-й відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "Велес" з часткою в статутному капіталі господарського товариства у розмірі 49 %, що складає 23 595 грн. Право власності на частку в статному капіталі товариства набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу частки від 16.02.2011 року за реєстровим № 622, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Участь позивача в господарському товаристві підтверджена також наданим до суду статутом ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ВЕЛЕС" у чинній редакції.
Іншим учасником ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "Велес" з часткою 61%, вартістю 36 905 грн., відповідно до Статуту товариства є ОСОБА_2
На теперішній час статут товариства не містить відомостей про зміну складу учасників господарського товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, а право позивача на частку в статутному капіталі товариства, розміром 49%, залишилося незмінним.
Зазначене підтверджується дослідженими в суді доказами, а саме:
Статутом ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ВЕЛЕС", що затверджений загальними зборами ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ВЕЛЕС"(протокол № 7 від 03.02.2011 року) та зареєстрований 18.02.2011 року.
Нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "Велес" від 16.02.2011 року за реєстровим № 622, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8
Так, відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У зв'язку з тим, що між позивачем та ОСОБА_2 договір відчуження спірної частки в статутному капіталі на користь ОСОБА_1 не укладався, а так само відсутні будь-які інші дані про відступлення частки ОСОБА_2 саме ОСОБА_1, відсутні підстави вважати, що право власності на спірну частку набуто ОСОБА_1, оскільки передбачені ст. 328 ЦК України підстави для набуття права власності відсутні.
Доводи про порушення Статуту товариства при відступлені частки ОСОБА_2 є безпідставними, адже відповідно до п. 6.3 Статуту господарського товариства, за учасниками закріплене право на відчуження частки на користь третьої особи, проте водночас передбачене право інших учасників товариства скористатися в першочерговому порядку можливістю придбання частки іншого учасника в статутному капіталі. Таким чином, Статутом товариства не заборонено відчуження частки в статутному капіталі на користь третіх осіб. Проте, позивач не довів, що ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ВЕЛЕС", а так само ОСОБА_2, порушене його першочергове право на придбання відповідної частки. Позивачем не доведено, що він не скористався своїм першочерговим правом на придбання частки з незалежних від нього причин та з вини відповідачів, не довів, що йому не було відомо про наміри ОСОБА_2 відступити свою частку. Залучені позивачем докази не дозволяють дійти висновку щодо обставин відступлення частки в статутному капіталі ОСОБА_2 та щодо порушення при цьому прав позивача.
Так, згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При аналізі доводів щодо порушення першочергового права позивача на придбання спірної частки в статутному капіталі господарського товариства слід застосувати ст. 147 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. При цьому, учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Тобто, враховуючи, що положення Статуту господарського товариства не можуть суперечити вимогам закону, першочергове право позивача на придбання частки ОСОБА_2 поширюється лише на випадки відчуження частки шляхом її продажу. Проте, позивачем не надано доказів того, чи мала місце в даному випадку відчуження частки ОСОБА_2 саме купівля- продаж.
Зазначене підтверджується п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року за № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) - Господарським судам підвідомчі спори учасника товариства про переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки у зв'язку з порушенням переважного права саме на купівлю. Пунктом 31 Постанови визначено, що як купівлю-продаж частки (її частини) у статутному капіталі товариства відповідно до глави 54 ЦК України (435-15) необхідно розуміти також і передання її власність за договором міни.
Пунктом 3.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року за № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" встановлено, що оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
Пунктом 3.10. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року за № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" встановлено, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, з підстав і в порядку, встановлених законом.
В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог посилається на те, що Позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів, не приймав участі в загальних зборах, які відбулися 07.02.12 р. та 16.02.12 р., та не підписував Протокол №8 від 07.02.12 р., також зазначив, що ОСОБА_2 і директор ТОВ "ТБ "Велес" не підписували протоколу № 9 загальних зборів учасників ТОВ "ТБ "Велес" від 16.02.2012 р.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи висновок про неможливість проведення відповідних досліджень експертами Харківського науково - дослідного інституту імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса та відсутності у матеріалах справи доказів в підтвердження обставин на які посилається позивач у заяві про збільшення позовних вимог, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, суд вважає за необхідне у задоволення клопотання позивача про витребування доказів відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16, 147, 328, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача учасника ТОВ "ТБ"Велес" Д.В. Кохановського.
2. У задоволенні клопотання позивача про роз'яснення змісту ухвали суду від 30.11.2012 р. - відмовити.
3. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.
4. У задоволенні клопотання позивача про залучення у справі іншого відповідача - відмовити.
5. У задоволенні клопотання позивача про направлення матеріалів справи для проведення комплексної екпертизи та виконання клопотання екперта - відмовити.
6. У задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя
Светлічний Ю.В.
Бринцев О.В.
Жигалкін І.П.
Повне рішення складене 07 грудня 2012 року.