За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської

міської ради, м. Дніпропетровськ

Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства

індустріального району, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 821,20 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача-1: Шуригіна Т.М., довір № 10/3-172 від 29.12.11;

від позивача-2: Смірнов А.А., довір. № 571 від 05.09.12р.;

від відповідача: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ

УМВС України в Дніпропетровській області 06.06.2005 р.;

від третьої особи: Волобуєва М.О., довір. № 12-199 від 11.10.12р.

Суть спору:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (позивач-1) та Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємства Індустріального району (позивач-2) звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (відповідача); за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за договором № 135-УКВ/10 від 05.07.2010р. у сумі 16 821 грн. 20 коп. в зв'язку з нецільовим використанням орендованого приміщення.

Позивачі наполягали на задоволені позову, про що, також не заперечувалось представником третьої особи у судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У судовому засіданні в усному порядку вказує на належне виконання умов спірного договору оренди, у зв'язку із чим вважає заявлені вимоги необґрунтованими та безпідставними.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.11.12р. по 04.12.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

В підтвердження своїх доводів позивачі посилаються на ті обставини, що протягом січня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача-1 за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2011 р. В ході планової ревізії проведено зустрічну звірку у позивача-2 (балансоутримувач орендованого приміщення), якою за наслідками виконання контрольних обмірів та обстеження приміщень виявлено, що нежитлове приміщення за адресою: просп. ім. Газети "Правда", 68, площею 73,9 кв.м, передане відповідачу в оренду за вказаним вище договором для використання під розміщення майстерні з ремонту електропобутових товарів та побутової техніки, фактично використовується відповідачем під комп'ютерний клуб. Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 12/17, встановлені орендні ставки за використання комунального нерухомого майна в залежності від цілей його використання. Орендна ставка за використання комунального нерухомого майна для розміщення комп'ютерних клубів та інтернет - кафе становить 10% від оціночної вартості нерухомого майна, тоді як відповідач оплачував орендну плату виходячи з орендної ставки 5%. Таким чином заявники вважають, що внаслідок використання відповідачем орендованого приміщення не за цільовим призначенням, передбаченим договором оренди, міський бюджет та балансоутримувач недоотримали орендну плату у загальній сумі 16 821,20 грн. (міський бюджет - 7 008,83 грн., балансоутримувач - 9 812,37 грн.). Недоотримана орендна плата у наведених сумах є збитками відповідно міського бюджету та позивача-2, про стягнення яких з відповідача і заявлено позов у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору № 135-УКВ/10 від 05.07.2010 р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладеного між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (орендодавець), правонаступником прав та обов'язків якого (у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар), за актом приймання-передачі від 05.07.2010р. відповідач отримав у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, загальною площею 73, 90 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у напівпідвалі 5-ти поверхового будинку, для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (майстерні з ремонту електропобутових товарів та побутової техніки).

За результатами зустрічної звірки у Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві Індустріального району м. Дніпропетровська, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в ході планової ревізії Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2011 р., встановлено невідповідність використання відповідачем орендованого на підставі вказаного вище договору оренди приміщення його цільовому призначенню, визначеному умовами договору. Так, відповідно до умов договору приміщення загальною площею 73,9 кв.м повинно використовуватися для розміщення майстерні з ремонту побутової техніки, фактично використовується для розміщення комп'ютерного клубу.

Результати зустрічної звірки наведені в довідці Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 26.01.2012р. № 06-21/06.

Враховуючи різницю в орендних ставках за використання комунального нерухомого майна (додаток до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 12/17) при його використанні з цільовим призначенням, передбаченим договором, - 5% та при використанні майна для розміщення комп'ютерного клубу - 10%, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області склала довідку-перерахунок орендної плати щодо відповідача за період з 01.12.2010р. по 31.12.2011р., якою встановила відхилення в надходженні орендної плати до міського бюджету у сумі 7 008,83 грн., балансоутримувачу - у сумі 9 812,37 грн., а всього: 16 821,20 грн.

Наведені обставини і зумовили звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Проведений судом аналіз Договору відображає, що сторонами узгоджені всі істотні умови для такого виду договорів.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173- 175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України допускається можливість зміни ціни після укладення договору у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тобто, сторони мають право узгодити в договорі як розмір ціни (плати, винагороди тощо), так і спосіб її визначення чи подальшої зміни.

Статтями 651, 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В силу положення п. 1 ст. 21 Закону, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

В той же час, проведений детальний аналіз документів долучених до матеріалів справи дає господарському суду достатньо підстав вважати безпідставними вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача спірної суми збитків по Договору, оскільки вартість об'єкту оренди визначалась Договорі та додаткових угодах до нього, отже була узгоджена сторонами та прийнята до виконання, а також взяті на себе орендодавцем зобов'язання, зокрема, зі сплати вартості оренди здійснювались своєчасно та в повному обсязі, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Приписи статті 629 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Окрім того, посилання позивачів на нецільове використання відповідачем орендованого приміщення у спірний період, спростовується актом позивача-2 від 21.11.2011 р., згідно якого приміщення використовується для ремонту побутової оргтехніки (а.с.58).

В силу положень передбачених ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Викладене є підставою для відмови в позові.

Згідно ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на позивачів.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В позові відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.