( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30602178) ) ( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs28948966) )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

про стягнення штрафних санкцій в сумі 102 000 грн. 00 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Соколова Н.В., дов. від 27.09.2012 року №2;

від відповідача: Кучерява С.О., дов. від 14.05.2012 року №52-16/52;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач) про стягнення з Відповідача 67 268 грн. 09 коп. - інфляційних втрат, 34 731 грн. 59 коп. - 3% річних та судові витрати.

14.11.2012 року Позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з Відповідача заборгованість, яка складається з: 69 309 грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 34 731 грн. 59 коп. - 3% річних та судові витрати.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Позивача заперечував. 15.11.2012 року Відповідач подав відзив на позов, в якому з позовними вимогами Позивача не погоджується, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2003 року по справі №6/458 (суддя Коваленко О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у сумі 4 488 429 грн. 01 коп. позовні вимоги ТОВ "Мультітрейд" задоволено, стягнуто з ВАТ "Південний ГЗК" 4 182 285 грн. 69 коп. основного боргу, 176 954 грн. 08 коп. інфляційних, 237 530 грн. 91 коп. річних та судові витрати. (а.с. 10-13).

Постановою Вищого господарського суду Україні від 16.02.2004 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2003 року по справі №6/458 залишено без змін. (а.с. 16).

14.11.2003 року видано наказ на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2003 року по справі №6/458. (а.с. 14).

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року по справі №5/209-09 (суддя Шевченко С.Л.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафних санкцій в сумі 627 153 грн. 66 коп., нарахованих на суму основної заборгованості, визнану судом в рамках справи 6/458, позовні вимоги ТОВ "Мультітрейд" задоволені частково, стягнуто з ВАТ "Південний ГЗК" 365 163 грн. 79 коп. інфляційних втрат за період з 06.04.2006 р. по 31.12.2006 р., 67 034 грн. 28 коп. - 3% річних за період з травня 2006 р. по 15.11.2006 р. та судові витрати. (а.с. 18).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року по вказаній справі змінено, стягнуто з ВАТ "Південний ГЗК" на користь ТОВ "Мультітрейд" 534 341 грн. 29 коп. інфляційних втрат за період з травня по грудень 2006 року, 82 843 грн. 63 коп. - 3% річних за період з 06.04.2006 року по 31.12.2006 року та судові витрати. (а.с. 19-20).

27.10.2009 року видано наказ на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 року по справі №5/209-09.

У зв`язку з тим, що сими стягнуті за рішенням Господарського суду по справі №5/209-09 в розмірі 534 341 грн. 29 коп. інфляційних втрат (за період з травня по грудень 2006 року) та 82 843 грн. 63 коп. - 3% річних (за період з 06.04.2006 року по 31.12.2006 року) Відповідачем не сплачені, Позивач вважає, що є необхідність з відповідних сум (загальна сума 617 184 грн. 92 коп.) стягнути інфляційні та 3% річних, які є складовою частиною будь-якого простроченого грошового зобов`язання.

З листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.11.2012 року № 1814/20523 (а.с. 45) вбачається, що стягнення за вищевказаними виконавчими документами, а саме наказом господарського суду №5/209-09 від 27.10.2009 року та наказом господарського суду №6/458 від 14.11.2003 року, не провадилося, а в частині виконання наказу господарського суду №5/209-09 від 27.10.2009 року саме у зв'язку з зупиненням виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно розрахунку (а.с. 40-41), Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь (з загальної суми заборгованості у розмірі 617 184 грн. 92 коп. по справі №5/209-09) суму інфляційних втрат у розмірі 69 309 грн. 99 коп. за період з липня 2010 року по травень 2012 року та суму 3% річних в розмірі 34 731 грн. 59 коп. за період з 16.06.2010 року по 30.04.2012 року включно тобто на суму процентів попередньо стягнутих інфляційних втрат та 3% річних відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 року у справі №5/209-09, яка становить 617 184 грн. 92 коп.

З наведеними доводами господарський суд погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу.

У ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено,що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з вимог ст. 625 ЦК України випливає обов'язок боржника, відшкодувати кредитору, спричинені інфляцією збитки з нарахованими процентами річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, однак при цьому Позивач не взяв до уваги той факт, що вищевказані положення ст. 625 Цивільного кодексу України застосовуються виключно щодо вимог кредитора до боржника щодо сплати суми основного боргу.

Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі №5/209-09, предметом спору у цій справі були вимоги Позивача про стягнення з Відповідача додаткових нарахувань процентів, інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку із допущеною прострочкою виконання основного зобов'язання, що на момент вирішення справи №5/209-09 було цілком правомірно.

На теперішній час Позивач повторно вимагає стягнути з Відповідача суму інфляційних втрат та трьох процентів річних, які нараховує не на суму основного зобов'язання, а на суму процентів попередньо стягнутих інфляційних втрат та 3% річних, тобто здійснює повторне нарахування інфляційних втрат та 3% річних, що не передбачено діючим законодавством, адже подвійне нарахування Позивачем суперечить приписам та змісту ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі №17/5005/48/2012 від 01.03.2012 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 року та в рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі №25/5005/1625/2012, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 року.