ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-18/12364-2012 29.11.12
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs31429111) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30929748) )
За позовом Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту
кольорових металів;
до Державної інспекції з енергозбереження;
про зобов'язання звільнити займане приміщення та стягнення 108 216,99 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Пономарьова О. Г., представник, довіреність № 01-8/7д від 04.04.2012 р.;
Від відповідача: Аксьонова І. С., представник, довіреність № 90 від 16.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/12364-2012; розгляд справи призначено на 27.09.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року відкладено розгляд справи до 16.10.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року відкладено розгляд справи до 08.11.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року здійснено заміну первісного відповідача на належного відповідача - Державну інспекцію з енергозбереження; відкладено розгляд справи до 29.11.2012 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення; стягнути з відповідача 108 216,99 грн. заборгованості, а також 3 266,35 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року здійснено заміну первісного відповідача на належного відповідача -Державну інспекцію з енергозбереження.
Відповідач -Державна інспекція з енергозбереження, у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 108 216,99 грн. у зв'язку з тим, що відповідач не має ніяких зобов'язань перед позивачем, оскільки підставою для виникнення прав та зобов'язань є підписання сторонами договору, акту прийому-передачі орендованого майна та погодженого сторонами розрахунку плати за оренду приміщення, та погодження всіх істотних умов договору; договір про оренду приміщення на 2012 рік не укладений; позивачем не надано первинних документів обліку та доказів, на підставі яких проведено розрахунок плати за оренду приміщення.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
27.06.1997 року між Донецьким державним інститутом кольорових металів (орендодавець) та Дирекцією обласної державної інспекції з енергозбереження (орендар) було укладено договір оренди державного майна №825-15/97, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно -приміщення в кількості 138 кв. м. для використання під службові приміщення інспекції у оплатне користування, яке знаходиться на балансі Донецького державного інституту кольорових металів.
Відповідно до п. 2.1. договору, вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору і акту приймання-передачі вказаного майна.
Згідно з п. 2.4. договору, майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна договору складається із витрат на утримання будинку на 1997 рік -4 985,00 грн., в тому числі ПДВ 820 грн.; від сплати орендної плати та податку на землю орендар звільнений.
У п. 3.1.4. договору зазначено, що плата за договором перераховується орендарем орендодавцю щомісячно не пізніше 25-го числа місяця, який передує оплачуваному.
Послуги за користування телефонами, телетайпом і телексом оплачуються згідно фактичних затрат шляхом перерахування не пізніше 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим (п. 3.1.5. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору, він діє з 1 липня 1997 року по 31 грудня 1998 року.
Згідно з п. 10.2. договору, умови договору зберігаються на протязі всього терміну дії договору.
Пунктом 10.3. договору передбачено, що зміна чи розірвання договору можуть мати місце за згодою сторін.
У п. 10.7. договору зазначено, що дія договору оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.
Між сторонами було підписано акт прийому-передачі майна, до якого зокрема відносяться:
- кімната № 601 площею 16,0 кв. м.;
- кімната № 603 площею 31,5 кв. м.;
- кімната № 605 площею 46,0 кв. м.;
- кімната № 607 площею 27,5 кв. м.;
- кімната № 609 площею 17,0 кв. м.
Виходячи із розрахунку орендної плати, який є додатком №2 до договору, вона становить 4 985,00 грн.
Додатковою угодою №1/97 від 27.10.1997 року, сторони дійшли згоди, що ціна договору оренди з жовтня по грудень 1997 року становить 1 562,00 грн. і пункт 3.1.4. договору виклали в наступній редакції: «плата за договором визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, вноситься орендарем щомісячно не пізніше 30 числа вказаного місяця, згідно виставленого орендодавцем рахунку-фактури до 20 числа даного місяця».
Додатковою угодою №2/98 від вересня 1998 року сторони погодилися, що ціна додаткової угоди (орендної плати на 1998 рік) становить 6 921,50 грн. з ПДВ; на місяць з вересня 1998 року -742,39 грн. з ПДВ.
Додатковою угодою №3/98 від вересня 1998 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року становить 8 909,90 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 8 908,70 грн.
Додатковою угодою №5/99 від 29.03.1999 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.04.1999 року по 31.12.1999 року становить 10 380,20 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 10 379,00 грн.
01.04.1999 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого позивач передав відповідачеві приміщення площею 367 кв. м., зокрема:
- кімната № 601 площею 15,7 кв. м.;
- кімната № 602 площею 53,0 кв. м.;
- кімната № 603 площею 31,3 кв. м.;
- кімната № 604 площею 42,0 кв. м.;
- кімната № 606 площею 46,0 кв. м.;
- кімната № 608 площею 42,0 кв. м.;
- кімната № 610 площею 46,0 кв. м.;
- кімната № 612 площею 40,0 кв. м.;
- кімната № 614 площею 51,0 кв. м.
Додатком до додаткової угоди №5/99 від 29.03.1999 року слугує також ще один акт прийому-передачі майна, відповідно до якого в оренду передаються приміщення площею 90,5 кв. м., до яких, зокрема, відносяться:
- кімната № 605 площею 46,0 кв. м.;
- кімната № 607 площею 27,5 кв. м.;
- кімната № 609 площею 17,0 кв. м.
Додатковою угодою №6/2000 від 03.01.2000 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року становить 29 086,80 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 29 085,60 грн.
Додатком до додаткової угоди №6/2000 від 03.01.2000 року слугує також акт прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого в оренду передаються кімната № 605 площею 46,0 кв. м.
30.06.2000 року між сторонами була укладена додаткова угода №7/2000, відповідно до якої пункт 1.1. договору викладено в такій редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно -додаткове приміщення площею 38,7 кв. м. для використання під службове приміщення інспекції в термінове платне користування, загальна площа за інспекцією 451,7 кв. м.».
Також сторони погодили, що ціна договору оренди з 01.07.2000 року по 31.12.2000 року складає 16 014,75 грн. і складається з орендної плати -2,00 грн. з ПДВ і плати за утримання приміщення в розмірі 16 012,75 грн.
Згідно акту повернення орендованого приміщення, відповідач повернув позивачеві 28.12.2000 року кімнату № 614 площею 56,1 кв. м.
За актом прийому-передачі орендованого майна, в оренду передано кімнату №607 площею 38,7 кв. м. (додаток №1 до додаткової угоди №7/2000).
У додатковій угоді №8/2001 від 09.01.2001 року зазначено, що орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно -приміщення в кількості 395,6 кв. м. для використання під службові приміщення інспекції; ціна договору оренди з 01.01. 2001 року по 31.12.2001 року становить 35 052,36 грн. і складається з орендної плати в розмірі 2,52 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 35 049,84 грн.
09.01.2001 року між сторонами договору підписано акту прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого в оренду передано наступні приміщення загальною площею 395,6 кв. м.:
- кімната № 601 площею 15,8 кв. м.;
- кімната № 602 площею 53,6 кв. м.;
- кімната № 603 площею 30,3 кв. м.;
- кімната № 604 площею 42,6 кв. м.;
- кімната № 606 площею 47,2 кв. м.;
- кімната № 608 площею 42,1 кв. м.;
- кімната № 610 площею 52,9 кв. м.;
- кімната № 612 площею 35,8 кв. м.;
- кімната № 605 площею 44,0 кв. м.;
- кімната № 607 площею 31,3 кв. м.
Додатковою угодою №9/2002 від 28.12.2001 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року становить 37 054,89 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -2,68 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 37 052,21 грн.
Додатковою угодою №10/2003 від 10.01.2003 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року становить 36 228,73 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -2,65 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 36 226,08 грн.
Додатковою угодою №11/2004 від 08.01.2004 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року становить 39 189,50 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 39 188,30 грн.
Додатковою угодою №1/2005 від 18.01.2005 року сторони продовжили дію договору оренди до 30.12.2005 року і зазначили, що орендодавець надаватиме орендарю комунальні послуги згідно діючих розцінок і тарифів з врахуванням індексу інфляції на основі виставленого орендарю рахунку.
У додатковій угоді №12/2005 від 14.12.2005 року сторони зазначили, що продовжено строк дії договору оренди державного майна №825-15/97 від 27.06.1997 року по 28.12.2006 року.
Додатковою угодою №13/2007 від 30.12.2006 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2007 року і зазначили, що ціна договору оренди з 01.01.2007 року по 30.12.2007 року становить 89 461,34 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 89 460,14 грн.
Додатковою угодою №14/2008 від 30.12.2007 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2008 року і зазначили, що ціна договору оренди з 01.01.2008 року по 30.12.2008 року становить 106 731,12 грн. з ПДВ і складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 106 729,92 грн.
Додатковою угодою №16/2009 від 29.01.2009 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2009 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 12 757,13 грн.
Додатковою угодою №19/2010 від 20.01.2010 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2010 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 14 145,79 грн.
Додатковою угодою №20/2011 від 03.01.2011 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2011 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати -1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 16 954,16 грн.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, між сторонами було укладено договір оренди, який діяв з 01.07.1997 року по 30.12.2011 року.
За актом прийому-передачі в оренду було передано приміщення, площа яких під час дії договору декілька разів змінювалася і згідно матеріалів справи, останні показники орендованої площі 395,6 кв. м., куди входять:
- кімната № 601 площею 15,8 кв. м.;
- кімната № 602 площею 53,6 кв. м.;
- кімната № 603 площею 30,3 кв. м.;
- кімната № 604 площею 42,6 кв. м.;
- кімната № 606 площею 47,2 кв. м.;
- кімната № 608 площею 42,1 кв. м.;
- кімната № 610 площею 52,9 кв. м.;
- кімната № 612 площею 35,8 кв. м.;
- кімната № 605 площею 44,0 кв. м.;
- кімната № 607 площею 31,3 кв. м.
В матеріалах справи міститься лист Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідно до якого останнє пропонує позивачеві у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції з енергозбереження переукласти договір про надання послуг територіальному управлінню по Донецькій області з 01.01.2012 року з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження.
У відповідь на вказаний лист позивач зазначив, що відповідач не повернув йому орендоване майно і має заборгованість, а тому зобов'язаний здійснити оплату заборгованості та укласти договір або повернути майно.
Державна інспекції з енергозбереження листом №41л/1-12 від 20.06.2012 року повідомила позивача, що у бюджеті на 2012 рік бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету не затверджені і до внесення відповідних змін до бюджету можливість погашення кредиторської заборгованості за надані послуги відсутня, а також неможливе переукладення договору.
Отже, дію договору оренди не продовжено на момент звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.
Згідно з п. 2.4. договору, майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
В матеріалах справи немає акту прийому-передачі, який би підтверджував той факт, що об'єкт оренди повернуто позивачеві, а тому господарський суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про зобовязання відповідача звільнити займане ним приміщення площею 395,6 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Лагутенко, 14, м. Донецьк.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти задоволення вказаної позовної вимоги.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 року, підписаний представниками позивача і відповідача, відповідно до якого відповідач здійснив оплату наданих за договором оренди послуг.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що за період фактичного використання відповідачем приміщень позивача, у відповідача станом на 01.07.2012 року виникла заборгованість за користування державним майном та комунальними послугами, а саме:
- орендна плата в розмірі 1,20 грн. на рік з ПДВ;
- плата за утримання майна та комунальні послуги в розмірі 108 216,99 грн.
В матеріалах справи містяться рахунки-фактури на вказану суму.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що на даний час Державна інспекція з енергозбереження господарської діяльності не веде.
Також відповідач наголошує на тому, що між сторонами не укладено додаткової угоди до договору оренди на 2012 рік у зв'язку з ліквідацією установи та відсутністю коштів на розрахунковому рахунку.
Статтею 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим кодексом.
Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік органами Державного казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації -після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації -центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розпорядження бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
У відзиві на позов зазначається, що розпорядником бюджетних коштів для забезпечення управління бюджетними асигнуваннями була Державна інспекція з енергозбереження, яка своїм кошторисом затверджувала кошти територіальному управлінню Інспекції по Донецькій області на оплату послуг, в тому числі і на оплату оренди приміщень.
Також відповідач зазначив, що у нього немає ніяких зобов'язань перед позивачем, оскільки підставою для виникнення прав та обов'язків у суб'єктів господарювання є договори та інші правочини, а на 2012 рік між сторонами відсутні договірні зобов'язання.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача 1,20 грн. разом з ПДВ в рахунок заборгованості по орендній платі при відсутності укладеного на 2012 рік договір оренди державного майна.
Свої позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує тим, що згідно з п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (786-95-п) «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, становить 1 гривню.
Однак, на початок 2012 року чинною була інша редакція вказаної вище Методики, пункт 10 якої звучить наступним чином: розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.
В даному випадку не мало місце використання орендованих приміщень під гараж для спеціальних засобів пересування.
Згідно з п. 2 Методики, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.
У пункті 2 вказаної методики зазначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. Якщо майно орендується бюджетними організаціями, орендна плата вноситься за рахунок коштів, передбачених кошторисами на їх утримання.
Між сторонами не укладено договору оренди на 2012 рік і не було затвердженого кошторису, який би передбачав оплату заборгованості, визначеної позивачем.
Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено розмір орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача і, крім того, позивач просить стягнути розмір річної орендної плати, хоча відповідач користувався приміщеннями не цілий рік.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача плату за утримання майна та комунальні послуги у розмірі 108 216,99 грн.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, є комунальними послугами.
У своїй позовній заяві позивач не зазначив, які саме комунальні послуги надавалися відповідачеві, на підставі чого розраховувався їх розмір, тобто не надано первинних документів, які б підтверджували зазначену позивачем суму -108 216,99 грн.
У п. 11 Методики зазначається, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.
Позивач у своєму позові не зазначив, який саме відсоток від загальної площі приміщення передано відповідачеві в оренду, не зазначено також загальну площу будівлі, що не дає можливість визначити розмір отриманих відповідачем комунальних послуг.
В матеріалах справи містяться лише рахунки-фактури за спірний період та складений самим позивачем розрахунок комунальних витрат, однак вони не можуть слугувати належними та допустимими доказами у справі, адже не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) .
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну інспекцію з енергозбереження (інд. 02094, м. Київ, вул. Краківська, 17, код ЄДРПОУ 21655283) звільнити займані приміщення площею 395,6 кв. м., які знаходиться за адресою: проспект Лагутенко, 14, м. Донецьк. Видати наказ.
3. Стягнути з Державної інспекцію з енергозбереження (інд. 02094, м. Київ, вул. Краківська, 17, код ЄДРПОУ 21655283) на користь Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів (інд. 83086, м. Донецьк, проспект Лагутенко, 14, код ЄДРПОУ 00201514) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів (інд. 83086, м. Донецьк, проспект Лагутенко, 14, код ЄДРПОУ 00201514) 29 (двадцять дев'ять) грн. 01 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
7. рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 06.12.2012 р.