за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків про стягнення 49342,53 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, про виконання зобов"язання в натурі, стягнення штрафу та плати за зберігання

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Ковтун Д.В., директор

відповідача за первісним позовом - Бурлакова С.Ю., довіреність № 2 від 03.02.2012 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, 49342,53 грн. грошової суми та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повернення товару належної якості, у зв"язку з одностороннім розірванням договору № 841(Р) від 15.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 жовтня 2012 року.

03 жовтня 2012 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що ціна на товари, що постачалися ТОВ "Будмен", визначалися за згодою сторін та відображалася у відповідному Прайс-листі, що є додатком до договору № 841 (Р). Відповідні ціни фігурували у товарних та податкових накладних. Суми накладних включалися до Акту звіряння взаємних розрахунків, що був єдиним звітним документом, що відображає грошову суму товарів, що постачалися та суму грошей, що були сплачені постачальнику та відповідно борг, який залишився. Крім того, Акт звіряння підтверджено відповідачем. Ціни товару, що не був прийнятий через некомплектність та наявні дефекти також відповідають Прайс - листу. Кількість товару, що не був прийнятий визначалась експертами Харківської торгівельно - промислової палати та відображену у відповідному акті.

В судовому засіданні 09 жовтня 2012 року було оголошено перерву до 01 листопада 2012 року.

26 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, про виконання зобов"язання в натурі, стягнення 1000 грн. штрафу та 75000 грн. плати за зберігання. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо вивезення нереалізованих товарів на суму 32730,07 грн., у зв"язку з одностороннім розірванням договору № 841(Р) від 15.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, про виконання зобов"язання в натурі, стягнення штрафу та плати за зберігання, прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом та його розгляд призначено сумісно з первісним позовом на 06 листопада 2012 року на 10:00 год.

30 жовтня 2012 року позивач за первісним позовом надав пояснення, в яких повідомив, що додає деталізований розрахунок заборгованості вартості товару у вигляді таблиці, який не був прийнятий державними експертами під час повернення товару, а також завірені копії накладних та довіреностей, за якими відвантажувався товар.

В судовому засіданні 01 листопада 2012 року було оголошено перерву до 06 листопада 2012 року.

06 листопада 2012 року представники сторін звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 5023/4309/12 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2012 року було відкладено розгляд справи на 27 листопада 2012 року. Заяву позивача та відповідача про продовження строку розгляду спору задоволено. Продовжено строк розгляду спору за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів по 10 грудня 2012 р..

15 листопада 2012 року відповідач за зустрічним позовом надав заперечення проти зустрічного позову, в яких зазначив, що позивач за зустрічним позовом зволікав та фактично уникав виконання свого обов*язку щодо повернення йому майна. Відповідач за зустрічним позовом робив декілька спроб повернути товар, про що були складені акти зриву повернення товару № 09/07 від 09.07.2012 р., № 11/07 від 11.07.2012 р., № 13/07 від 13.07.2012 р. (додані до матеріалів справи) та ним було направлено позивачу за зустрічним позовом письмову вимогу щодо повернення товару (досудове повідомлення вих. № 1-09/07 від 09.07.2012 р.). Проте останнім лише 08.10.2012 р. була проведена інвентаризація залишків товару. Відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що відсутність вини з його боку унеможливлює нарахування оплати за зберігання товару та стягнення штрафних санкцій.

15 листопада 2012 року позивач за первісним позовом надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що з акту експертизи № ВН- 45 від 01.08.2012 р. випливає, що в приміщенні відповідача останнім було запропоновано до повернення 20 найменувань товару без видимих дефектів та пошкоджень, які позивач за первісним позовом отримав без зауважень та претензій. Крім того, відповідачем було запропоновано 19 найменувань товару, що мав суттєві недоліки щодо комплектності та інші явні дефекти, який позивач відмовся отримувати, оскільки свого часу вказаний товар був переданий відповідачу за первісним позовом у належній якості, що було зафіксовано в акті експертизи № ВН- 45 від 01.08.2012 р. В результаті на момент судового розгляду позивач за первісним позовом не має ані свого майна, ані грошей за майно.

27 листопада 2012 року у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримував первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача зустрічні позовні вимоги підтримував, проти первісних вимог заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

15 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, (відповідач за первісним позовом) був укладений договір № 841(Р), у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 10.1.2 передбачено, що договір може бути розірваний до закінчення його строку в односторонньому порядку будь - якій із сторін з обов"язковим повідомленням іншої сторони за 20 календарних днів до передбачуваної дати розірвання. Пунктом 5.1 договору передбачено, що позивач зобов"язаний вивезти товар з Торгового Центру відповідача, якщо товар нереалізований у разі, якщо даний договір розірваний однією із сторін.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 299929,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи.

Відповідач частково розрахувався за товар та частково його повернув на суму 250587,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з заявою про розірвання договору № 841Р від 15.02.2011 р. та про вивезення товару на протязі 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення.

Як вже було вище зазначено, відповідно до п. 5.1 договору, позивач зобов"язаний вивезти товар з Торгового Центру відповідача, якщо товар нереалізований у разі, якщо даний договір розірваний однією із сторін.

Пунктом 5.2 передбачено, що повернення товару здійснюється на умовах EXW м. Харків (згідно Інкотермс 2010): будівельний гіпермаркет "Будмен": м. Харків, вул. Клочківська, 119-А.

Пунктом 5.2 договору сторони домовились про те, що позивач, який отримав від відповідача вимогу про повернення товару, зобов"язаний вивезти його з Торгового Центру на протязі 10-ти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що після отримання заяви про розірвання договору, ним було здійснено декілька спроб повернути товар, але відповідач за первісним позовом зволікав та фактично уникав виконання свого обов*язку щодо повернення майна відповідачу, про що були складені акти зриву повернення товару № 09/07 від 09.07.2012 р., № 11/07 від 11.07.2012 р., № 13/07 від 13.07.2012 р., в яких зазначено про те, що представники ТОВ "Компанія Роллі" прибули до приміщень ТОВ "Будмен" для здійснення повернення товару згідно заяви про розірвання, проте здійснити повернення неможливо, оскільки товар відсутній в наявності, а також відсутні супроводжувальні документи на нього.

Після чого позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача досудове повідомлення вих. № 1-09/07 від 09.07.2012 р. з вимогою повної оплати поставленого товару або його повернення, що підтверджується поштовим описом та чеком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом звернувся до Харківської торгівельно - промислової палати, фахівці якого склали акт експертизи № ВН- 45 від 01.08.2012 р., який підписаний з боку експерта та його представниками.

З вказаного акту випливає, що в приміщення ТОВ "Будмен", тобто на умовах EXW відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, останнім було запропоновано позивачу за первісним позовом до повернення 20 найменувань товару без видимих дефектів та пошкоджень, який позивач отримав без зауважень та претензій.

Крім того, відповідачем за первісним позовом було запропоновано до повернення 19 найменувань товару, що мав суттєві недоліки щодо комплектності та інші явні дефекти, який позивач за первісним позовом відмовився приймати, оскільки свого часу товар передавався належної якості та комплектності, що було зафіксовано у вказаному акті експертизи № ВН-45 від 01.08.2012 р.

Також у вказаному акті вказано про те, що весь інший товар, який не увійшов до переліку прийнятого товару до повернення та переліку відхиленого товару, представникам позивача за первісним позовом та експертам не пред"являвся.

Матеріали справи підтверджують те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 р. по 23.08.2012 р., відповідно до якого заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем складає 49342,53 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом прийнятих на себе зобов"язань, у відповідача виникла заборгованість у сумі 49342,53 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу за первісним позовом для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приймаючи до увагу вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 49342,53 грн. грошової суми є обгрунтованою, доведеною належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен", м. Харків, в свою чергу, звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі", м. Харків, про виконання зобов"язання в натурі, стягнення 1000 грн. штрафу та 75000 грн. плати за зберігання. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо вивезення нереалізованих товарів на суму 32730,07 грн., у зв"язку з одностороннім розірванням договору № 841(Р) від 15.02.2011 р.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача..

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В розумінні ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

При розгляді первісного позову судом було встановлено, що відповідач за зустрічним позовом діяв відповідно до умов укладеного між сторонами договору та відповідно до п. 5.2 договору намагався забрати товар у позивача на протязі 10 днів з моменту отримання заяви вих. № 452 від 03.07.2012 р. про розірвання договору. Але позивач за зустрічним позовом фактично уникав виконання свого обов*язку щодо повернення майна відповідачу, про що свідчать акти зриву повернення товару № 09/07 від 09.07.2012 р., № 11/07 від 11.07.2012 р., № 13/07 від 13.07.2012 р., в яких зазначено про те, що позивач прибув до приміщень ТОВ "Будмен" для здійснення повернення товару згідно заяви про розірвання, проте здійснити повернення неможливо, оскільки товар відсутній в наявності, а також відсутні супроводжувальні документи на нього, що свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом перешкоджав відповідачу виконати свій обов*язок щодо повернення товару.

Відповідач за зустрічним позовом вимушений був залучити фахівців незалежної державної установи - Харківської торгівельно - промислової палати, щоб уникнути непорозумінь з позивачем, які склали акт експертизи № ВН-45 від 01.08.2012 р., який підтвердив той факт, що позивачем за зустрічним позовом було запропоновано до повернення 19 найменувань товару, що мав суттєві недоліки щодо комплектності та інші явні дефекти, який відповідач за зустрічним позовом відмовився приймати. Інший товар, який не увійшов до переліку прийнятого товару до повернення та переліку відхиленого товару, представникам позивача за первісним позовом та експертам не пред"являвся.

Про ухилення позивача за зустрічним позовом від повернення товару відповідачу за зустрічним позовом також свідчить те, що ним було проведена інвентаризація залишків товару лише 08.10.2012 р., тобто після порушення провадження у справі. Проте суд звертає увагу на те, що заява про розірвання договору, яка була направлена відповідачу за зустрічним позовом з метою повернення нереалізованого товару датована 03.07.2012 р. Отже все вищезазначене лише свідчить про те, що дії позивача за зустрічним позовом були направлені на перешкоджання поверненню товару, оскільки відсутність інформації щодо товару, який підлягає поверненню, унеможливлює його передачу та прийняття з боку відповідача за зустрічним позовом.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Таким чином, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом не довів свої зустрічні позовні вимоги щодо належного виконання свого зобов"язання в натурі, стягнення 1000 грн. штрафу та 75000 грн. плати за зберігання (розрахунки не надано) та не надав обґрунтованих доказів, а отже дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі ст.ст. 509, 610, 611, ч. 1 ст. 613 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 54, 75, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд -

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен"(61145, м. Харків, вул. Клочківська, 119-А, код 32031768, р/р № 26006707218820 в банку АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Роллі" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 84, кв. 12, р/р № 26005060328393 банк ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, код 37460146) 49342,53 грн. грошової суми та 1609,50 грн. судового збору.