Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали справи №8/110-12 у відкритому судовому засіданні

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАСКАД», ідентифікаційний код: 21632282, місцезнаходження: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд . 54,

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ", ідентифікаційний код: 20048090, місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора,

про зобов'язання передачі майна та про стягнення,

за участю представників сторін:

від Позивача: Блажієвська Л.В., яка діє на підставі довіреності від 16.05.2012 року б/№;

від Відповідача: Колосовський Ю.О., який діє на підставі довіреності від 22.06.2012 року № 98-2012; Данилюк Д.В., який діє на підставі довіреності №54-2012 від 30.05.2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАСКАД» (ідентифікаційний код: 21632282, місцезнаходження: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 54) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (ідентифікаційний код: 20048090, місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012 року, якою розгляд справи призначено на 05.11.2012 року, витребувано у сторін документальні докази у справі. В позовній заяві б/№ від 04.10.2012 р. (вх. № 3560 від 15.10.2012 р.) Позивач просить суд зобов'язати Відповідача передати Позивачу по акту прийому-передачі будинок з прилеглою до нього територією, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203; стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у розмірі 11 572 678,78 грн. та витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 25.02.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень (надалі за текстом «Договір»), де Позивач виступив орендодавцем, а Відповідач -орендарем. Згідно вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає у платне строкове користування Будинок, включаючи устаткування, що належить орендодавцеві на праві власності та прилеглу територію до будинку (п.п. 1.1., 1.3. Договору); за умовами Договору будинок передається у стані, який зазначений в акті приймання-передачі будинку, що зафіксовано шляхом опису (п.п. 2.1.); згідно актів приймання-передачі від 13.03.2008 року, від 13.05.2008 року, укладених між Позивачем та Відповідачем на виконання Договору, орендодавцем було передано та орендарем прийнято в цілому будинок площею 4 094,90 м.кв. та прилеглу до нього територію та як вказує Позивач, таким чином, Позивачем було в повній мірі виконано вимоги Договору по передачі Відповідачеві будинку та прилеглої території та даний факт було встановлено рішенням господарського суду Київської області від червня 2011 року по справі 12/047-11. Згідно п.п. 4.1.1. Договору, термін користування будинком по Договору починається через десять місяців з моменту підписання акту приймання-передачі будинку (будь-якої його частини). Листом № 1-1-03/378 від 06.07.2010 року Відповідач у відповідності до ст. 12 Договору повідомив Позивача про припинення Договору починаючи з 06.10.2010 року. В свою чергу п. 4.1.2. Договору до підстав припинення Договору віднесено надсилання орендарем повідомлення про припинення Договору відповідно до ст. 12 Договору або про розірвання Договору. В такому випадку термін користування закінчується через три місяці після направлення такого повідомлення, проте, як вказує Позивач, згідно п. 3.2.1. Договору одним з обов'язків орендаря є повернення будинку в строк та порядку передбаченому умовами Договору, що передбачено ст. 10 Договору та виходячи з якої факт приймання-передачі будинку, його фактичний стан підтверджується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін, яке має відбутись до дня дострокового припинення дії Договору та з позиції Позивача саме на орендаря умовами Договору покладено обов'язок по вчиненню дій з повернення будинку -до 06.10.2010 р. Також Позивач посилається на те, що 10.12.2010 року на адресу Відповідача ним було направлено лист № 390 з вимогою направити свого представника для проведення заходів по передачі будинку з прилеглою територією, складання і підписання відповідного акту; як вказує Позивач, за відсутності представника Відповідача станом на зазначену дату за вказаною адресою Позивачем 16.12.2010 р. було повторно направлено Відповідачу лист № 403 з проханням вчинити дії по передачі будинку та підписанню акту приймання-передачі, а 17.04.2012 року Позивачем було направлено Відповідачу претензію з грошовими вимогами та вимогами щодо передачі об'єкту оренди (з посиланням на квитанцію від 17.04.2012 року), яка була проігнорована Відповідачем. Поряд з наведеним, Позивачем надано розрахунок заявлених вимог, які складаються з 11 572 678,78 грн. неустойки та обгрунтовано заявлені вимоги посиланням на Договір, ст. ст. 795, 785, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ) та долучено докази, на які наявні посилання у позовній заяві.

05.11.2012 року Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши 02.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області клопотання б/№ від 02.11.212 року про відкладення розгляду справи; відзив від Відповідача на виконання вимог суду, суду не було надано. Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012 року, розгляд справи відкладено на 19.11.2012 року, повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 15.10.2012 року, витребувано у сторін додаткові докази у справі.

19 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов Відзив на позов б/№ від 19.11.2012 року (вх. № 19665 від 19.11.2012 р.), в якому Відповідач вказує на те, що не погоджується з вимогами та доводами Позивача з таких підстав: Відповідач визнає факт укладення 25.02.08 року Договору оренди нежитлового приміщення та зазначає, що 06.07.2010 року ним було направлено Позивачу лист 1-1-03\378 яким він повідомив про припинення дії Договору з 06.10.2012 р. посилаючись на положення п.п. 4.1.2., 12.2., 12.3., 12.3.2. Договору. У Відзиві Відповідач акцентує увагу на положенні п. 12.3.2 Договору, згідно якого цей пункт є достатнім для підтвердження узгодженого взаємного волевиявлення сторін щодо закінчення терміну користування та наступного за цим припинення цього договору. При цьому, ніякі інші додаткові погодження або процедури між сторонами не потрібні для припинення договору за винятком тільки лише описаних у п. 12.3., сторони будуть вважати договір припиненим за взаємною згодою у зв'язку з закінченням терміну користування. Посилаючись на вказане положення Договору, з позиції Відповідача, достатньою підставою для припинення дії договору є письмове повідомлення про припинення договору, після чого через три місяці договір припиняє свою дію, і ніякі інші додаткові погодження або процедури між сторонами не потрібні. Відповідач вказує, що Позивач був повідомлений про припинення договору, і з позиції Відповідача, Договір припинив дію з 06.10.2010 року, в зв'язку з чим, з вказаної дати, Позивач не має законних підстав для нарахування орендної плати за договором, оскільки з цієї дати договір було припинено, - вказує Відповідач. Також, Відзив Відповідача вмотивовано посиланням на норми ст. ст. 598, 604 ЦК України. Відповідач вказує у Відзиві на те, що вже сплатив Відповідачу орендної плати понад 5,7 млн. грн. і фактично за весь період оренди так і не використовував дане приміщення для власних цілей, приміщення пустувало, оскільки не було приданим для використання без значних матеріальних вкладень в його ремонт; Відповідач вважає, що Позивач мав доступ до приміщення, міг ним розпоряджатись, а також посилаючись на долучені фотографії до Відзиву, вказує на те, що на них зображено об'єкт станом на сьогодні, вказуючи, що з них слідує на думку Відповідача, що з розбитих вікон, відсутніх дверей, - слідує, що Відповідач не міг користуватися даним приміщенням для власних цілей. Також Відповідач вказує, що непридатний для використання стан було засвідчено і в акті приймання-передачі від 13.03.08 р., з якого як вбачає Відповідач, з акту слідує про відсутність підлоги, вікон, тріщини в стіні, необхідності замін електрообладнання, систем водопостачання та водовідведення, тепло забезпечення, реконструкції та заміни котельні; посилається на те, що твердження Позивача про ухилення Відповідача від передачі орендованого приміщення, - не відповідає дійсності, вказуючи, що оскільки дане приміщення, в зв'язку з тим що відповідач фактично його не займав, постійно перебувало під повним контролем та управлінням позивача та знаходилось на його території та на підставі викладеного просить суд розглянути справу разом з цим відзивом, відмовити Позивачу у задоволенні позову. До відзиву долучено 14 фотокарток, копію акту приймання-передачі від 13.03.08 року за договором оренди від 25.02.08 року, лист Відповідача від 06.07.2010 р. № 1-1-03\378.

19 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшло клопотання б/№ від 19.11.2012 року (вх. № 18679 від 19.11.2012 року), яким долучено до матерів справи копії статуту ЗАТ АК Аеросвіт від 30.08.2012 року, витяг з протоколу загальних зборів акціонерів від 05.09.2006 року, статут Відповідача на 25.05.2012 року, копія договору оренди від 25.02.08 року з Позивачем; довідка по розрахункам за оренду будівлі з Позивачем. Також у вказаному клопотанні Відповідачем надано пояснення згідно яких Позивач не здійснював відшкодування вартості здійснених поліпшень об'єкту оренди; Відповідач вказує на те, що здійснив поліпшення на суму 1 059 321,91 грн., підтверджуючі документи будуть надані на наступному засіданні, у зв'язку з передачею до архіву всіх документів, пов'язаних з даним питанням та відпусткою відповідальних осіб до 21.11.2012 року. Надати висновок незалежного експерта про ринкову вартість всіх здійснених Відповідачем невідокремлюваних поліпшень об'єкту оренди не є можливим у зв'язку з необхідністю додаткового часу проведення такої експертизи.

19 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи (вх. №18681 від 19.11.2012 року) з долученими доказами, в тому числі доказів направлення претензії Відповідачу, претензії Відповідачу на суму 11 572 678,78 грн., статуту Позивача, інших доказів.

19 листопада 2012 року в судове засідання з'явились представники Позивача, Відповідача, які надали свої пояснення по суті справи, жодних клопотань Позивачем, Відповідачем не було заявлено; в судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2012 року. Факт оголошення перерви до 26.11.2012 року засвідчено бланком оголошення перерви, підписаного представниками Позивача та Відповідача 19.11.2012 року.

26 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову б/№ від 23.11.2012 року (вх. № 48 від 26.11.2012 року). Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2012 року клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову б/№ від 23.11.2012 року (вх. № 48 від 26.11.2012 року) задоволено частково.

26 листопада 2012 року в судове засідання з'явились представники Позивача та Відповідача, надали свої пояснення у справі. Позивач підтримав свої позовні вимоги. Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені ним у відзиві та у наданих поясненнях.

Суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення, оголошення якого призначено на 26 листопада 2012 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, у повному обсязі сторонами не надано витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі -« ГПК України (1798-12) »), якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши всебічно, повно, об'єктивно матеріали справи, заслухавши представників сторін, доводи сторін, дослідивши подані учасниками провадження докази та оцінивши їх у сукупності, суд, -

25.02.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди нежитлових приміщень, та зареєстровано в реєстрі за № 847, де Позивач виступив орендодавцем, а Відповідач -орендарем (за текстом -«Договір»). Факт укладення Договору було встановлено в рішенні господарського суду Київської області від 02.04.2010 р. у справі № 20/015-10 (суддя Бабкіна В.М.); в рішенні господарського суду Київської області від 07.06.2011 р. у справі № 12/047-11 (суддя Дьоміна С.Ю.); в рішенні господарського суду Київської області від 02.11.2010 р. у справі № 19/167-10/9 (суддя Сокуренко Л.В.). Договір зареєстровано в державному реєстрі правочинів за № 2175925.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти у платне строкове користування Будинок (включаючи устаткування), що належить орендодавцеві на праві власності, а також право користування прилеглою територією, де під «будинком»сторони Договору визначили корпус 3 (їдальня) (Літера С), площею 4 094,90 м.кв., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203. Відповідно до п.п. 2.1. Договору, будинок передається у стані, який зазначений в акті приймання-передачі будинку, що зафіксовано шляхом опису. Згідно п.п. 3.1.1. Договору, орендодавець зобов'язався передати і прийняти будинок, а також прилеглу до будинку територію, зазначену у додатку 1 до Договору, на умовах, що вказані у Договорі.

Відповідно до «акту приймання-передачі будинку та прилеглої території за Договором оренди нежитлових приміщень від 25.02.2008 р.»від 13.03.2008 року сторони Договору склали акт, згідно якого Позивачем було передано Відповідачу, а останнім прийнято приміщення загальною площею 3000 м.кв., розташованих на 1, 3, 4, та 5 поверхах будинку та зафіксовано, що орендар оглянув приміщення будинку, перевірив їх стан та засвідчив, що в приміщеннях будинку виявлені недоліки щодо технічного стану його конструктивних та інших елементів, зокрема: протікання даху, відсутність підлогового покриття, стіни з тріщинами, вікна потребують заміни, двері відсутні або потребують заміни, електрообладнання, системи водопостачання, водовідведення та теплозабезпечення потребують реконструкції і заміни, необхідно будівництво нової котельної. Відповідно до «акту приймання-передачі будинку та прилеглої території за Договором оренди нежитлових приміщень від 25.02.2008 р.»від 13.05.2008 року сторони Договору склали акт, згідно якого Позивачем було передано Відповідачу, а останнім прийнято приміщення загальною площею 1 094,9 м.кв., розташованих на 2 поверсі будинку та зафіксовано його стан, аналогічний попередньо переданим приміщенням, а також підтверджено передання Позивачем та прийняття Відповідачем за Договором будинку площею 4 094,90 м.кв. та прилеглої території.

На підставі викладеного, судом встановлено, що Позивачем було виконано обов'язок по передачі в оренду Відповідачу об'єкту оренди за Договором.

Пунктом 3.2.1. Договору встановлено, до орендар -Відповідач зобов'язався прийняти будинок, використовувати і повернути його в строки та порядку, як це встановлено Договором; сплачувати всі платежі, які повинні бути здійснені по цьому Договору, в порядку, передбаченому Договором; самостійно і за свій рахунок проводити поточний, капітальний ремонти (з урахуванням положень пунктів 2.2. ст. 6, 10.4. тощо), поточне обслуговування будинку; утримувати в належному стані орендовані засоби протипожежного захисту.

Згідно умов п.п. 2.2.1., 2.2.2. (а) Договору, орендар має право здійснити ремонтні, будівельні та інші роботи в будинку для забезпечення його експлуатації орендарем відповідно до його потреб (базовий ремонт); орендодавець надає згоду орендарю здійснити без додаткових погоджень з орендодавцем базовий ремонт на суму 7500 грн. без ПДВ за кожен м.кв.

Підпунктом 5 п.п. 3.2.2 Договору передбачено, що орендар -Відповідач за Договором, має право достроково припинити дію даного Договору відповідно до п. 4.1.2. цього Договору у будь-який момент.

Згідно п.п. 4.1.1. Договору термін користування будинком складає 25 років, окрім випадків, зазначених у п.п. 4.1.2 та 4.1.3. цього Договору. Згідно п.п.п. в п.п. 4.1.2. термін користування будинку припиняється надсилання орендарем повідомлення про припинення цього Договору відповідно до ст. 12 Договору або про розірвання Договору.

Згідно листа № 1-1-03/378 від 06.07.2010 року Відповідача, адресованого Позивачу (вх. № 235 від 06.07.2010 року) Відповідачем було проінформовано Позивача про те, що керівництво Відповідача, користуючись своїм правом згідно з умовами ст. 12 Договору, прийняло рішення припинити дію цього Договору, починаючи з 06.10.2010 року.

В свою чергу відповідно до умов ст. 9 Договору, сторонами Договору було погоджено наступне: у зв'язку з тим, що будинок потребує ремонту і орендар невзмозі його використовувати належним чином, сторони домовились, що протягом перших десяти місяців після приймання будинку орендарем (період звільнення) орендна плата не нараховується і не сплачується орендарем (п. 9.1.1. Договору); орендна плата починає нараховуватись з першого дня терміну користування, навіть якщо орендар не встиг завершити ремонті, будівельні та інші роботи в будинку або завершив їх раніше від початку терміну користування (п.п. 9.1.2. Договору). Розрахунок орендної плати узгоджено п.п. 9.2. Договору.

Відповідно до п.п. 10.1.-10.2. Договору, після закінченні терміну користування або у випадку дострокового припинення дії Договору, орендар повертає будинок орендодавцю; приймання-передача будинку здійснюється протягом 30 календарних днів після закінчення терміну користування або дня дострокового припинення дії Договору, але не раніше відшкодування орендодавцем орендарю вартості витрат на здійснення невідокремлюваних поліпшень, як це визначено Додатком №4 до Договору; уповноважені представники сторін проводять огляд будинку, перевіряють склад і комплектність будинку, стан, відсутність відступів установлених технічних, санітарних та інших загальнообов'язкових нормативних вимог; факт приймання-передачі будинку, і його фактичний стан підтверджується актами приймання-передачі, що підписується представниками сторін у порядку визначеному ст. 2 цього Договору; у випадку, якщо будь-яка зі сторін відмовиться підписати акти приймання -передачі у зв'язку з незгодою щодо фактичного стану будинку, фактичний стан будинку, що повертається, може бути визначений представниками незалежної експертної організації. На підставі висновку експерта сторони зобов'язані підписати акт приймання -передачі будинку; орендар може відповідно до пар. 7 гл. 49 ЦКУ (435-15) притримати передачу будинку до відшкодування орендодавцем вартості витрат на здійснення невідокремлюваних поліпшень згідно умов додатку №4 до цього Договору. Орендар зобов'язаний негайно повідомити орендодавця про притримання будинку. В такому випадку орендар не має права користуватися будинком, і орендна плата не нараховується і не сплачується орендарем з моменту припинення Договору до фактичного повернення будинку. Стан будинку, що підлягає поверненню, повинен бути не гіршим ніж той, у якому будинок був переданий з урахуванням зносу.

Невиконання Відповідачем вимоги Позивача вмотивовано положеннями п.п. 12.3., 12.3.2. Договору, де згідно положень п.п. 12.3.-12.3.2., сторони виражають свою взаємну згоду з тим, що у випадках, передбачених у цьому Договору, термін користування може бути припинений до дати закінчення за повідомленням орендаря. У такому випадку термін користування закінчується через три місяці після направлення такого повідомлення. Цей пункт є достатнім для підтвердження узгодженого взаємного волевиявлення сторін щодо закінчення терміну користування, та наступного за цим припинення цього Договору. При цьому, ніякі інші додаткові погодження або процедури між сторонам не потрібні для припинення Договору за винятком тільки лише описаних у п.п. 12.3., і сторони будуть вважати Договір припиненим за взаємною згодою у зв'язку з закінченням терміну користування.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи Позивача та Відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалами господарського суду Київської області у справі від 15.10.2012 року, від 05.11.2012 року було витребувано у сторін низку документальних доказів, необхідних для розгляду справи, встановлення тих чи інших обставин. Вимоги суду не були виконані сторонами повністю, та надано витребувані докази лише частково, в зв'язку з чим, керуючись ст. 75 ГПК України суд виходить з наявних матеріалів справи, які вважає достатніми для прийняття рішення у справі.

На підставі викладеного, встановлено, що Договір було укладено між сторонами; позивачем в повній мірі було виконано умови Договору щодо передачі будинку та прилеглої території у строки, визначені Договором Відповідачу, а Відповідачем було прийнято об'єкт оренди. Листом № 1-1-03/378 від 06.07.2010 року Відповідач у порядку передбаченому ст. 12 Договору, повідомив про припинення дії договору з 06.10.2010 року. Позивач останнього не заперечує, посилаючись на те, що Відповідачем всупереч статті 10 Договору не було повернуто об'єкт оренди на підставі акту приймання-передачі у порядку та строки визначені Договором. Позивач посилається на направлення Відповідачу листа № 390, вручене Відповідачу під підпис, з вимогою направити свого представника для проведення заходів по передачі об'єкту оренди, складанню та підписанню акту приймання-передачі, проте, представник Відповідача зі слів Позивача, на нього не відреагував; листом від 16.12.2010 року № 403 Позивач повторно звертався до Відповідача з проханням направити уповноваженого представника для проведення заходів по передачі об'єкту оренди (лист вручено під підпис Відповідачу); 16.04.2012 року Відповідачу Позивачем направлено вимогу № 2/214 від 13.04.2012 року за Договором, докази направлення якої долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі -« ГК України (436-15) »), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Частинами 1, 2 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Згідно ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 795 ЦК України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Детально дослідивши матеріали справи, розглядаючи питання наявності чи відсутні здійснених невідокремлюваних поліпшень будинку -об'єкту оренди, що впливають на суть спору, судом встановлено, що згідно пояснень Відповідача, викладених у клопотанні від 19.11.2012 року б/№ (вх. № 18679 від 19.11.2012 р.) (а.с. 71, Т. 1), Відповідач повідомляє, що Позивач не здійснював відшкодування вартості здійснених поліпшень об'єкту оренди; Відповідач здійснював поліпшення об'єкту оренди на загальну суму 1 059 321,91 грн., а підтверджуючі документи будуть надані Відповідачем на найближче судове засідання у зв'язку з передачею до архіву всіх документів пов'язаних з даним питанням, а також відпусткою посадових осіб відповідальних за ведення даного об'єкту оренди до 21.11.2012 року. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на поточну дату (26.11.2012 р.) жодних доказів до вказаних пояснень здійснення Відповідачем невідокремлюваних поліпшень об'єкта оренди суду не було надано, клопотань про відкладення судового засідання Відповідачем не заявлялось, проте 19 листопада 2012 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 26 листопада 2012 року, тобто, Відповідач мав всі можливості надати суду докази здійснення ним поліпшень об'єкту оренди, на які він посилався у своїх поясненнях, їх вартості, проте, жодних доказів такого суду не було надано; жодних доказів направлення Відповідачем Позивачу повідомлень про притримання об'єкту оренди у порядку п.п. 10.1.5. Договору, суду також не надано та Відповідачем про таке не заявлялось, в зв'язку з чим, вказані посилання Відповідача, є необґрунтованими, безпідставними та відхиляються судом.

Також, Відповідач звертає увагу на те, що фактично за весь період оренди він не використовував об'єкт оренди для власних цілей.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч.ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, та сторони були вільними при укладенні Договору, обранні об'єкта оренди враховуючи його стан, що безпосередньо відображено в Договорі (п.п. 9.1.1-9.1.2. Договору); виходячи з умов п.п. 2.1. Договору, будинок передається в стані який зазначений в акті приймання-передачі Будинку, що зафіксовано шляхом опису. В свою чергу акти приймання - передачі, наявні в матеріалах справи містять інформацію про недоліки та стан об'єкту оренди, проте об'єкти були прийнято Відповідачем, шляхом підписання актів, а Договором обумовлено здійснення Відповідачем ремонтних робіт щодо об'єкту оренди (п.п. 2.2.1., 2.2.2., п. 3 сп. 3.2.1 Договору), пільгові умови нарахування орендної плати (п. 9.1.1.), зокрема згідно з яким, у зв'язку з тим, що будинок потребує ремонту і орендар не в змозі його використовувати належним чином, сторони домовились, що протягом перших 10 місяців після приймання будинку орендарем (період звільнення) орендна плата не нараховується і не сплачується орендарем. Виходячи з чого, дана обставина не впливає на суть позовних вимог. В свою чергу, суд звертає увагу на те, що досліджуючи надані Відповідачем докази -14 фотокарток, встановлено, що останні не містять жодних ідентифікаційних ознак того, що на них зображено безпосередньо об'єкт оренди, взв'язку з чим, дані докази не дозволяють встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються заперечення Відповідача, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглядаючи доводи Відповідача заперечення позовних вимог Позивача в частині посилання на положення п. 12.3.2. Договору, згідно якого, як зазначає Відповідач, - цей пункт є достатнім для підтвердження узгодженого взаємного волевиявлення щодо закінчення терміну користування та нступного за цим припинення цього договору. При цьому ніякі інші додаткові погодження або процедури між сторонами не потрібні для припинення договору за винятком тільки лише описаних у п. 12.3., і сторони будуть вважати договір припиненим за взаємною згодою у зв'язку з закінченням терміну користування. З позиції Відповідача, останньою підставою для припинення дії договору є письмове повідомлення яке надсилається орендарем на адресу орендодавця про припинення договору, після чого, через три місяці договір припиняє свою дію, і ніякі інші додаткові погодження або процедури між сторонами не потрібні, а Позивач не має законних підстав для нарахування орендної плати за договором, оскільки цей договір було припинено з 06.10.2010 року.

Детально дослідивши вказані заперечення Відповідача, суд дійшов наступних висновків.