Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2012 р. прийнято позовну заяву Державного підприємства,,Донецька залізниця", порушено провадження у справі № 5013/1179/12, призначено її до розгляду на 10.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2012 р. справу № 5013/1179/12 надіслано за підсудністю до господарського суду Одеської області на підставі ч.1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2012 р. прийнято справу до свого провадження суддею Лічманом Л.В. та присвоєно їй № 5013/1179/12-5017/2693/2012, призначено останню до розгляду в засіданні суду на 08.10.2012 р.

За правилами ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство,,Донецька залізниця" "ІСТЕК" (далі -ДП,,Донецька залізниця") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі -ФОП ОСОБА_3) 16780,00 грн. штрафу, тобто п'ятикратної вартості перевезення, в зв'язку з незазначенням у залізничній накладній від 21.04.2012 р. № 42606202 адреси одержувача та неправильним зазначенням його назви та маси вантажу.

В судовому засіданні 19.11.2012 р. представник залізниці заявив письмове клопотання, в якому відзначив помилковість вказівок у позовній заяві на невідповідність фактичної маси вантажу заявленій.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ДП,,Донецька залізниця" посилається на п.п.6,24,118,122,129 Статуту залізниць України (457-98-п) , п.п.2.1,5.5 розділу 4 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, названу вище залізничну накладну від 21.04.2012 р. № 42606202, акт загальної форми від 25.04.2012 р. № 509, телеграму від 25.04.2012 р. № 601 тощо.

ФОП ОСОБА_3 у відзиві просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відсутність в графі 4 накладної адреси вантажоотримувача жодним чином не вплинула на своєчасність отримання вантажу, не завдала залізниці жодних незручностей і не спричинило будь-яких збитків. До того ж 24.04.2012 р. ФОП ОСОБА_3 з метою уточнення отримувача платежу передав на станцію отримувача телефонограму, вживши усіх заходів по усуненню негативних наслідків від несвоєчасного отримання вантажу ще до одержання телеграми позивача 25.04.2012 р. Також відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що 01.01.2012 р. відбувся перехід Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" з паперового на електронне оформлення документів під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні. При цьому під час відправки вантажу оформлено електронний перевізний документ, який має однакову юридичну силу поряд з його паперовою версією та який містить реквізити, що дають змогу своєчасно ідентифікувати отримувача вантажу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість їхніх доводів, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

21.04.2012 р. зі станції відправлення Нікель-Побужський Одеської залізниці ФОП ОСОБА_3 (відправник), електронний код 2538, на станцію призначення Кринична Донецької залізниці ПАТ,,ЯКХЗ" для ТОВ "ДАК" (одержувач), код електронний 3238, відправлено вагон № 65476319 з гранульованим шлаком в кількості 69000 кг, провізна плата -3356,00 грн., що підтверджується залізничною накладною № 42606202. Вказана накладна на підставі укладеної між ДП,,Одеська залізниця" та ФОП ОСОБА_3 додаткової угоди № 7 до договору від 15.08.2006 р. № 13308020 подана в електронному варіанті, про що свідчить зміст її п.55 та не заперечується сторонами.

25.04.2012 р. на станції Кринична Донецької залізниці складено акт загальної форми № 509, згідно із яким у графі 4 перевізного документа № 42606202 відправником не вказано адресу вантажоотримувача, чим порушено вимоги п.2.1 Правил оформлення перевізних документів та ст.122 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Того ж дня працівниками станції призначення направлено на станцію відправлення телеграму № 601, якою повідомлено, що в графі 4 накладної від 21.04.2012 р. № 42606202 неправильно вказано назву одержувача вантажу.

Пунктом 6 Статуту залізниць України (457-98-п) визначено, що накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача...

Відповідно до п.24 Статуту залізниць України (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній...

За змістом п.122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту (457-98-п) . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

В п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. № 138, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 р. за № 765/19503 (z0765-11) , закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п) . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У відповідності з вимогами ст.118 Статуту залізниць (457-98-п) за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У п.6.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (v_601600-02) (із змінами) зазначено, що у розгляді справ про стягнення штрафу в порядку п.п.118,122 Статуту залізниць України (457-98-п) господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість.

Господарський суд, проаналізувавши текст наведених норм українського законодавства та їхнє тлумачення судом касаційної інстанції, вказує на наявність в залізничній накладній від 21.04.2012 р. № 42606202 електронного коду № 3238 одержувача вантажу, за допомогою якого перевізник зміг ідентифікувати його адресу: 86110, Донецька обл., м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, буд.5 та своєчасно видати останній.

Приймаючи до уваги викладене, названий вище реквізит залізничної накладної був відомий залізниці в процесі перевезення. Про цю обставину також свідчить прийняття вантажу до перевезення, оскільки необізнаність відносно адреси отримувача практично унеможливлює вручення вантажу.

Крім того, потрібно відмітити той факт, що передбачений приписами п.п.118,122 Статуту залізниць України (457-98-п) штраф застосовується виключно за невірне зазначення реквізиту накладної, в той час як відсутність певного реквізиту згідно букви закону не спричиняє обов'язок сплатити штрафні санкції.

Таким чином, встановлений в акті загальної форми від 25.04.2012 р. № 509 недолік не може бути підставою для притягнення вантажовідправника до відповідальності.

Щодо іншого порушення у вигляді неправильного зазначення назви вантажоотримувача, про яке йдеться в позові, то воно не засвідчено в порядку п.5.5 Правил оформлення перевізних документів актом загальної форми або комерційним актом, а тому його наявність документально належним чином не оформлена, а, відтак, по суті судом не досліджується.