Суть спору: ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 241238,72 грн., з яких 120 340 грн. -штраф, який нарахований відповідачу за неправильно зазначений у залізничній накладній №42337774 код вантажоодержувача, 120 340 грн. - штраф який нарахований відповідачу за неправильно зазначену у залізничній накладній №42337774 адресу вантажоодержувача; 558,72 грн. -збитки, що завдані позивачу внаслідок вищевказаних порушень, в т.ч. 43,20 грн. -плата за користування вагонами; 436,44 грн. -збір за маневрову роботу та 79,08 грн. -збір за телеграфне повідомлення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст.24, 118, 122,129 Статуту залізниць України та п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, а також на відомості, які зазначені відправником у залізничній накладній №42337774 щодо коду та адреси вантажоодержувача та обставини, що встановлені у актах загальної форми № 11908 від 11.04.2012р. та №11910 від 11.04.2012р., які складені на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Під час розгляду даної справи позивач надав суду заяву про часткове припинення провадження по справі за вх.№25462/2012 від 15.08.2012р., згідно з якою позивач просить суд припинити провадження у справі № 5017/2133/2012 в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на загальну суму 558,72 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору, з посиланням при цьому на те, що відповідач добровільно оплатив додаткові витрати позивача в сумі 558,72 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 2579 від 26.07.2012р.

Відповідач надав суду клопотання про зменшення розміру штрафу за вх. №27908/2012 від 12.09.2012р., в якому просить суд зменшити суму штрафу в 10 разів до розміру провізної плати, що складає 24068 грн., з посиланням при цьому на вимоги ст. 551 ЦК України, 233 ГК України (436-15) , п.3 ст. 83 ГПК України, та наявність обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача, про що свідчить встановлення всім працівникам порту режиму неповного робочого часу з метою зменшення витрат порту та недопущення затримки з виплат заробітної плати та податків, скорочення штату працівників, наявність грошових коштів виключно для виконання бюджетних зобов'язань та для виплати заробітної плати, обмеження закупівлі товарно-матеріальних цінностей та здійснення ремонтних та інших видів робіт. Також відповідач посилається на наявність збитків, пов'язаних з виконанням договору з надання послуг з очистки стічних вод м. Іллічівськ за тарифами, які не змінювалися вже протягом 7 років та які не відповідають фактичній собівартості, на наявність збитків, пов'язаних із виконанням договорів спільної діяльності з ТОВ "Алді" та ТОВ "Ферум плюс", а також на порушення кримінальної справи за фактом виплати колишнім керівництвом порту ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз" 79634255 грн.

На підставі розпорядження в.о. голови суду від 10.09.2012р. справу передано на розгляд судді Невінгловській Ю.М. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному. На підставі розпорядження голови суду від 24.09.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу.

У поясненнях по справі за вх.№31883/2012 від 22.10.2012р. позивачем на вимогу суду обґрунтовані правової підстави складання актів загальної форми за виявленим фактом невірного зазначення вантажовідправником коду та адреси вантажоодержувача у залізничній накладній.

У письмових поясненнях від 06.11.2012р. за вх.№335/2012 відповідач пояснив причини, з яких у накладній відповідачем неправильно зазначений код та адреса вантажоодержувача.

У запереченнях на клопотання відповідача про зменшення штрафу за вх.№31882/2012 від 22.10.2012р., у додаткових запереченнях на клопотання відповідача про зменшення суми штрафу від 19.11.2012р. за вх.№34900/2012, у поясненнях по справі від 19.11.2012р. за вх.№34902/2012 позивач посилається на те, що в силу вимог чинного законодавства України зменшувати розмір неустойки можливо лише у виняткових випадках, а відповідачем не надано жодного доказу винятковості даного випадку, не приведено конкретних обставин, які б свідчили про винятковість даного випадку, не надано доказів надмірності для відповідача даного штрафу та доказів важкого матеріального положення відповідача. Документи, які відповідач надав до суду не можуть вважатися доказами скрутного фінансового станова відповідача. Відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, оскільки штраф стягується за сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з тим збитки. Також позивач посилається на п.2.4. Роз'яснень ВГСУ "Про деякі питання застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994р. №02-5/293 (v_293800-94) та п.3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Окрім того, позивач посилається на те, що чинним законодавством про залізничний транспорт не передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій за договором перевезення вантажів.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.11.2012р. про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Ухвалою від 19.11.2012 р. провадження у справі в частині стягнення з відповідача 558,72 грн. припинено господарським судом на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.04.2012р. зі станції відправлення Іллічівськ Одеської залізниці ДП "ІМТП" відправлений вантаж у вагонах № 56956741, № 56968902, № 53634259, № 53514956, № 53503132, № 56995046, що підтверджується залізничною накладною № 42337774.

Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений відправником, що одержувачем вантажу є ПАТ "ЕВРАЗ Днепрдзержинськ КХЗ", що код одержувача 3168, а адреса -51901 м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником Власенко Н.І. та засвідчена ЕЦП.

Також судом встановлено, що при надходженні вагонів з вантажем на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці встановлено, що вагони № 56956741, № 56968902, № 53634259, № 53514956, № 53503132, № 56995046 прибули по документу на адресу ПАТ "ЕВРАЗ Днепрдзержинськ КХЗ", код 3186, адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська, 1 та поставлені на затриману колію до з'ясування вантажоодержувача. На станцію відправлення дана телеграма №632 від 11.04.2012р.

Про встановлені обставини на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складений акт загальної форми № 11908 від 11.04.2012р.

У телеграмі №632 від 11.04.2012р., яка відправлена на ст. Іллічівськ Одеської залізниці, ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці просить терміново повідомити кому видавати вантаж, оскільки вагони № 56956741, № 56968902, № 53634259, № 53514956, № 53503132, № 56995046 прибули на адресу ПАТ "ЕВРАЗ Днепрдзержинськ КХЗ", код 3168, адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська, 1, а такий одержувач відсутній, у зв'язку з чим вказані вагони затримані.

11.04.2012р. ст. Іллічівськ Одеської залізниці на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці відправила телеграму № 94, згідно з якою ст. Іллічівськ Одеської залізниці повідомила про неправильне зазначення відправником вантажу в електронному та паперовому документі одержувача вантажу та просила вважати вірним одержувача ПАТ "Запоріжкокс" та вірним код - 3857.

Тією ж датою вантаж, що надійшов на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці виданий вантажоодержувачу ПАТ "Запоріжкокс", про що 11.04.2012р. складений відповідний акт загальної форми № 11909.

Водночас на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складений акт загальної форми № 11910 від 11.04.2012р., згідно з яким у зв'язку з простоюванням на коліях стації в очікуванні уточнення вантажоодержувача та його поштової адреси з 11.04.2012р. 3:25 до 11.04.2012р. о 12:54 нараховані наступні платежі: за користування 6 вагонами за 9 год. нарахована у розмірі 36 грн.; збір за маневрову роботу у розмірі 363,70 грн., збір за телеграфне повідомлення в розмірі 558,72 грн. Також нарахований штраф за невірно зазначений код вантажоодержувача в розмірі 120340 грн. та штраф за невірно зазначену адресу вантажовідправника у розмірі 120340 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч.5 ст. 306 ГК України.

У ст.23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Вимогами п/п 2.1. п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (z0863-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138 (z0765-11) ) та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, встановлено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил встановлено, що графа накладної "одержувач", "код одержувача" заповнюються відправником. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Як вище встановлено господарським судом, при заповненні перевізних документів відправник вантажу -ДП "ІМТП" у залізничній накладній №42337774 зазначив цифровий код одержувача вантажу - 3168 та адресу одержувача вантажу: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська, 1.

При прибутті вантажу на станцію призначення виявлено, що відправником неправильно зазначений код одержувача вантажу та адресу одержувача вантажу, а саме замість правильного коду №3857 вказаний код №3168 та замість правильної адреси одержувача: м. Запоріжжя, вул. Діагональна,4 вказана адреса м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська, 1.

Такі обставини справи підтверджується актами загальної форми №11908, №11910, №11909 від 11.04.2012р., які в силу вимог п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Мінюсті України 08.07.2002р. за №567/6855 (z0567-02) , складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу.

В силу вимог ст.122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту (457-98-п) . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У ст.118 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Водночас вимогами п.5.5. Правил оформлення перевізних документів також передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту (457-98-п) . Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

При цьому відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" (v_917600-07) та п.6 Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 (v_225600-08) неправильне зазначення коду та адреси одержувача вважаються окремими порушеннями.

Отже, залізниця має право нараховувати штраф на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України (457-98-п) окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями. Аналогічні висновки містяться і в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" (v_917600-07) .

Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем, сума штрафу за неправильне зазначення відповідачем коду одержувача вантажу становить 120 340 грн. та сума штрафу за неправильне зазначення відповідачем адреси одержувача становить 120 340 грн., виходячи із п'ятикратного розміру провізної плати в сумі 24068 грн. грн., розмір якої встановлений у залізничній накладній №42337774.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позивачем доведені обставини неправильного зазначення відповідачем у накладній коду та адреси одержувача вантажу, які в силу вимог ст.ст.118,122 Статуту залізниць України (457-98-п) є підставою для стягнення з відповідача штрафу.

Більш того, обставини неправильного зазначення відповідачем у накладній коду та адреси одержувача вантажу визнаються і самим відповідачем у клопотанні про зменшення розміру штрафу, з посиланням при цьому на проведення відповідачем відомчого розслідування, внаслідок якого встановлено, що таке порушення у заповненні залізничної накладної сталося у зв'язку з помилковим внесенням коду вантажоодержувача при заповненні залізничної накладної, а неправильна адреса вантажоодержувача внесена програмою автоматично. В підтвердження своїх посилань відповідач надав до суду матеріали справи відомчого розслідування, згідно з якими на підставі наказу в.о. керівника Порту від 03.08.2012р. №1100 "Про залучення до дисциплінарної відповідальності змінного техніка групи обліку Власенко Н.І" змінному техніку групи обліку Власенко Н.І. оголошено догану, позбавлено вислуги років у розмірі 100% за липень.

Поряд з цим, у клопотанні про зменшення розміру штрафу відповідач просить суд зменшити суму штрафу в 10 разів до розміру провізної плати, що становить 24068 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У ч.3 ст. 551 ЦК України також встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому у п.3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з п.6.4. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 (v_225600-08) "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 (v_601600-02) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Як вище встановлено господарським судом, розмір нарахованого відповідачу штрафу за неправильне зазначення у накладній коду та адреси одержувача вантажу становить 240680 грн., а розмір спричинених позивачу збитків внаслідок неправильного зазначення у накладній коду та адреси одержувача вантажу становить 558,72 грн., що майже в 430 разів менше розміру нарахованого позивачем штрафу. Більш того, одразу ж після звернення позивача до суду з позовними вимогами та проведення відомчого розслідування збитки в сумі 558,72 грн. оплачені відповідачем позивачу в добровільному порядку і провадження у справі в цій частині позовних вимог припинено господарським судом, про що винесено відповідну ухвалу.

Також господарським судом встановлено, що за підсумками роботи порту за 2011 рік та січень 2012р., які свідчать про невиконання плану чистого прибутку порту наказом ДП "ІМТП" від 23.02.2012р. №315 "Про зімни в режимі роботи працівникам порту у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці" всім працівникам порту встановлений неповним робочий час з 01.05.2012р.

Наказом від 14.09.2011р. №1313 "Про скорочення працівників порту" скорочений штат працівників структурних підрозділів порту на підставі наказу ДП "ІМТП" від 08.08.2011р. №1122 "Про зміни в організації виробництва і праці" у зв'язку з невиконанням основних звітних показників роботи порту.

Розпорядженням начальника порту "Про заходи щодо забезпечення економії обігових коштів та скорочення витрат" від 03.07.2012р. №11 у зв'язку зі стійким скороченням обсягу вантажопереробки та зменшенням надходження коштів від реалізації, що призвело до зростання кредиторської заборгованості та термінів її погашення, до 01.09.2012р. зупинений початок нових робіт з придбання та будівництва нових, реконструкцій або ремонту діючих основних фондів.

Розпорядженням заступника начальника порту з фінансів та інвестування від 05.09.2012р. №2 зменшені заявки на придбання матеріалів в структурі адміністративних витрат з метою недопущення перевищення плану.

Згідно з довідкою ПАТ "Марфін Банк" від 20.08.2012р. №318/05С, залишок коштів на рахунках, що відкриті відповідачем у банку станом на 01.08.2012р. в національній валюті становить 259215,30 грн., в доларах США становить 54427,39 дол. США, в ЄВРО становить 85655,56 Євро. Згідно з довідкою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" від 20.08.2012р. №063/104-2207/425 залишок коштів на рахунках, що відкриті відповідачем у банку станом на 01.08.2012р. становить 15668,51 грн. та 145741,87 дол. США. Поряд з цим, довідка бухгалтерії ДП "ІМТП" від 06.09.2012р. №655/19 свідчить, що у вересні 2012р. підлягає оплаті відповідачем заробітної плати 42 млн. грн., податків 8 млн. грн., комунальних послуг та енергоносіїв 5 млн. грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з вимогами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд вважає, що поданими до суду доказами відповідачем доведено скрутне матеріальне становище, наявність якого розцінюється судом як винятковий випадок, що в свою чергу надає суду можливість задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахованого відповідачу штрафу до одного розміру провізної плати 24 068 грн., із врахуванням при цьому того, що позивач не навів суду жодних доводів про наявність скрутного майнового стану позивача.

У зв'язку із задоволенням клопотання відповідача позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" задовольняються господарським судом частково в сумі 24068 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, із врахуванням ухвали господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. про припинення провадження у справі та повернення позивачу судового збору в сумі 11,09 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1.Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26005113146701 філії «Ору»Банку «Фінанси та кредит»м. Одеса, МФО 328823) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця"(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, одержувач коштів ВСП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" р/р 26007000215001 в ДФ АБ "Експрес-банк", код ЄДРПОУ 04713145, МФО 306964) штраф в сумі 24068 (двадцять чотири тисячі шістдесят вісім) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 69 коп.