СУТЬ СПОРУ: Фізичною собою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 24 894,44 грн. в т.ч. 19 620 грн. - основного боргу, 3 507,03 грн. - збитків від інфляції та 1 767,41 грн. -3 % річних (з урахуванням письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог)

У судовому засіданні 15.11.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК оголошувалась перерва до 16.11.2012р., перерву продовжено до 19.11.2012р. до 14:30 год.

Позовні вимоги мотивовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за поставлений згідно з видатковими накладними товар виникла заборгованість в розмірі 19620 грн.

В судовому засіданні представник позивача подав суду заяву з письмовим уточненням та розрахунком ціни позову від 16.11.2012р., відповідно до якого просить суду стягнути з відповідача 24 894,44 грн. в т.ч. 19 620 грн. - основного боргу, 3 507,03 грн. - збитків від інфляції та 1 767,41 грн. -3% річних.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо.

Отже, подану позивачем заяву з письмовим уточнення ціни позову від 16.11.2012р., суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи розцінює її, як зменшення розміру позовних вимог.

Представником відповідача письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подано, натомість 30.10.2012р. подано письмове клопотання, яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що ФОП ОСОБА_1 на підставі угоди про відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2009р. відступила право вимоги виконання зобов'язання в розмірі 19 620 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд". В підтвердження своїх доводів представник відповідача подала повідомлення про відступлення права вимоги № 323 від 29.09.2009р. та акт від 14.09.2009р. приймання передачі права вимоги та документів, що його підтверджують до Договору відступлення права вимоги № 02/09-09. В нормативне обґрунтування заявленого клопотання покликається на положення ст. 514 Цивільного кодексу України.

На виконання вимог суду представником позивача подано відзив від 15.11.2012р. на вищеприведене клопотання відповідача стосовно відступлення права вимоги зобов'язання на суму 19 620 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд". Відповідно до поданого відзиву позивач зазначає, що Договір про відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2012р. укладений між ПП. ОСОБА_1 та ТзОВ "Транскарпатбуд" було розірвано за взаємною згодою сторін на підставі Додаткової угоди від 15.08.2012р. про розірвання договору № 02/09-09 від 14.09.2009р. (належним чином завірена копія додаткової угоди від 15.08.2012р. долучена до матеріалів справи). Крім того представником позивача заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи акту приймання-передачі від 15.08.2012р. права вимоги та документів (а.с. 69), що його підтверджують відповідно до додаткової угоди від 15.08.2012р., яке судом задоволено.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

28.12.2005 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Позивач) та ВАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» (Відповідач) було укладено Договір №1/285.

Згідно п.п. 1.1. Договору №1/285 предметом цього договору є взаємовідносини сторін з приводу надання Позивачем Відповідачу ексклюзивних послуг з приводу передачі обладнання в користування та приготування і реалізації кави торгової марки -Р.Е.Й.В.-експрессо» в тому числі постачання по узгоджених цінах кави та розхідних матеріалів торгової марки «Р.Е.Й.В.-експрессо».

Відповідно до п.п. 5.1 Договору №1/285 Відповідач зобов'язується оплатити поставлену продукцію на протязі 3 банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Також, 29.12.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №1.

Згідно п.п. 1.1. Договору №1 предметом цього договору є взаємовідносини сторін з приводу надання Позивачем Відповідачу ексклюзивних послуг з приводу передачі обладнання в користування та приготування і реалізації кави торгової марки «Р.Е.Й.В.- експрессо» в тому числі постачання по узгоджених цінах кави та розхідних матеріалів - торгової марки «Р.Е.Й.В.-експрессо»(фірмового посуду торгової марки «Р.Е.Й.В.- експрессо», блузок з фірмовими логотипами торгової марки «Р.Е.Й.В.-експрессо»для обслуговуючого персоналу Користувача).

Відповідно до п.п. 5.1 Договору №1 Відповідач зобов'язується оплатити поставлену продукцію на протязі 3 банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с. 75-100), перелік яких з зазначенням номеру накладних, дати та суми поставки міститься у акті звірки взаєморозрахунків від 04.09.2009р. (а.с. 20-22), позивач поставив відповідачу за період з жовтня 2007р. по серпень 2009р. товар (каву та розхідні матеріали торгової марки «Р.Е.Й.В.-експрессо») на загальну суму 119 003,00 грн.

Внаслідок часткової оплати відповідачем поставленого товару за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.09.2009р. склала 19 620 грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема двухстороннім актом звірки взаєморозрахунків від 04.09.2009р. на суму 19 620 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін у даній справі.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 (позивач у даній справі) відступила право вимоги виконання зобов'язання відповідно до договорів № 1/285 від 28.12.2005р. та № 1 від 29.12.2009р. в розмірі 19 620 грн. на користь Нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" (а.с. 59).

Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи Додаткової угоди від 15.08.2012р. до Договору відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2009р. (а.с. 67) укладеної між ПП ОСОБА_1 (далі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»(далі - новий кредитор) Первісний та Новий кредитор цією Угодою розірвали Договір відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2009, укладений між Первісним та Новим кредитором, за взаємною згодою Сторін. Одночасно з підписанням цієї Угоди Новий кредитор повертає Первісному кредитору право вимоги, отримане за Договором відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2009, а також документи, що підтверджують це право вимоги. Матеріали справи містять також акт від 15.08.2012р. приймання-передачі права вимоги та документів, що його підтверджують відповідно до додаткової угоди від 15.08.2012р. (а.с.69). За вказаних обставин, заперечення відповідача викладені у письмовому клопотання від 30.10.2012р., відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що ФОП ОСОБА_1 на підставі угоди про відступлення права вимоги № 02/09-09 від 14.09.2009р. відступила право вимоги виконання зобов'язання в розмірі 19 620 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" спростовані вищенаведеним, а тому судом до уваги не приймаються.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України (436-15) статтею 193. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України (435-15) ). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з вересня 2009р. по серпень 2012р. - 3 507,03 грн. - інфляційних нарахувань та за період з 01.09.2009р. по 31.08.2012р. - 1 767,41 грн. -3% річних, які відповідачем не заперечені.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012 (v_928600-12) "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи із індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.11 №23/466) та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 №62-97р. (v2-97700-97) ).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індексу інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.12 №52/30).

Оскільки позивачем не вірно здійснено інфляційні нарахування всупереч "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", затверджені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 (v2-97700-97) №62-97, судом проведено перерахунок відповідних нарахувань інфляційних втрат.

На підставі вищенаведеного за розрахунком суду, із відповідача підлягає стягненню 3 506,09 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2009р. по серпень 2012р.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору по оплаті товару, отриманого згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19 620 грн., а також суми 3 506,09 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2009р. по серпень 2012р. та 1 767,41 грн. -3% річних за період з 01.09.2009р. по 31.08.2012р. Таким чином позов (з урахуванням письмової заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.11.2012р.) підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог та підлягає віднесенню на відповідача у розмірі 1 609,43 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код ЄДРПОУ 02574001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 24 893,50 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто три гривні п'ятдесят копійок) заборгованості в т.ч. 19 620 грн. - основного боргу, 3 506,09 грн. інфляційних втрат, 1 767,41 грн. -3% річних та суму 1 609,43 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень сорок три копійки) відшкодування судового збору.