розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс" відділення міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору "Альфа" (далі – ТОВ "Альфа-Барс") до Дніпропетровської митниці про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, за скаргою Дніпропетровської митниці про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2006 року,

У квітні 2005 року ТОВ "Альфа-Барс" звернулось з позовом до Дніпровської регіональної митниці (правонаступником якої є Дніпропетровська митниця) про визнання недійсними податкових повідомлень–рішень від 14 лютого 2005 року № 12/10, № 13/10 та № 14/10, якими позивачу донараховані 149,10 грн. митного збору, 11461, 44 грн. ввізного мита і 17202,56 грн. податку на додану вартість. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно збільшив у лютому 2005 року митну вартість ввезеного позивачем автомобіля "Porsche Cayenne" та донарахував митні платежі і податок на додану вартість, митна вартість якого первісно була визначена у жовтні 2004 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2005 року позов задоволено: визнані недійсними податкові повідомлення – рішення Дніпровської регіональної митниці від 14 лютого 2005 року №№ 12/10, 13/10, 14/10. Стягнуто з Дніпропетровської митниці на користь позивача 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2005 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Альфа-Барс" на користь державного бюджету 42, 50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2006 року за касаційною скаргою ТОВ "Альфа-Барс" постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2005 року скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2005 року залишено без змін.

У скарзі про перегляд справи за винятковими обставинами Дніпропетровська митниця просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2006 року, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2005 року залишити в силі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.ст. 1, 2, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". В порівняння неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм права, Дніпропетровською митницею наведено постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 9 листопада 2004 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "Промпоставка" до Маріупольської митниці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та постанову Вищого господарського суду України від 21 січня 2004 року у справі за позовом ТОВ "Ост Оіл Груп" до Магістральної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення.

Виконуючи покладені на Верховний Суд України ст. 47 Закону України "Про судоустрій України" повноваження по здійсненню правосуддя та забезпеченню однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не тільки перевіряє законність ухвалених у цій справі судових рішень на предмет неоднакового застосування судом касаційної інстанції окремих норм права, а також з’ясовує правильність застосування судами норм права у повному обсязі.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку може мати місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.ст. 1, 2, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". Однак, Вищим адміністративним судом України допущено істотні порушення норм Закону України "Про судоустрій України" і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), які позбавляють Судову палату в адміністративних справах Верховного Суду України можливості розглянути справу в порядку провадження за винятковими обставинами на предмет неоднакового застосування касаційним судом зазначених скаржником норм матеріального права.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) , із змінами від 6 жовтня 2005 року, чинними на день розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Дана справа розглянута Дніпропетровським апеляційним господарським судом 3 листопада 2005 року за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Тобто апеляційний суд юрисдикційно здійснював судочинство у справі як господарський, а не як адміністративний.

За наведених обставин Вищий адміністративний суд України, виходячи з положень ч. 2 ст. 1, ст. 6, ст. 19 Закону України "Про судоустрій України", ст. 210 КАС України та пунктів 6-10 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) , помилково розглянув у касаційному порядку справу, розглянуту апеляційним господарським судом як справу господарської юрисдикції.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає за необхідне скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2006 року та направити справу до цього ж суду для вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі.