Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (далі по тексту -ТОВ "Приват Лізинг") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта" (далі по тексту -ТОВ "Аванта") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 549 794,00 грн., яка складається з суми штрафу в розмірі 471 252 грн. та компенсації збитків, завданих позивачу внаслідок втрати ринкової вартості непридбаного відповідачем майна в сумі 78 542 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. щодо здійснення викупу зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 придбаного на виконання укладеного між сторонами по справі договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р.

Згідно із заявою від 12.11.2012р. позивачем було збільшено розмір заявлених позовних вимог до суми 741 062,95 грн., яка складається з суми штрафу в розмірі 471 252 грн. та збитків в сумі 269 810,95 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Крім того, в процесі розгляду даної справи позивачем було заявлено клопотання в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Аванта", які перебувають на розрахункових рахунках у банках та інших фінансових установах, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості, з урахуванням понесених позивачем судових витрат, в загальному розмірі 755 844,21 грн. В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ "Приват Лізинг" посилається на значний розмір заявленої до стягнення суми заборгованості та наявність реальної можливості і небезпеки зникнення або зменшення під час розгляду даної справи господарським судом грошових коштів, які належать відповідачу, в результаті вчинення останнім дій, направлених на уникнення майнової відповідальності перед позивачем. Проаналізувавши зазначене клопотання ТОВ "Приват Лізинг", господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16 (v0016600-11) наголошено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на існуючу вірогідність неможливості виконання рішення по даній справі, у випадку задоволення позову, за умови відсутності відповідного обґрунтування та документального підтвердження, не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.

Проаналізувавши вказане клопотання позивача, суд зазначає, що самий по собі факт потенційної можливості зменшення обсягу грошових коштів ТОВ "Аванта", що перебувають на його розрахункових рахунках у банках чи інших фінансових установах, без надання взагалі будь-яких доказів вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від майнової відповідальності перед позивачем, не може вважатись достатньо обґрунтованим припущенням наявності обставин, необхідних для вжиття заходів для забезпечення позову. Таким чином, з метою недопущення порушення інтересів учасників судового процесу та за відсутності доказів наявності обставин, які можуть значно утруднити або зробити неможливим реальне виконання рішення у випадку задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Приват Лізинг"" про забезпечення позову.

Відповідач повністю заперечує проти позовних вимог ТОВ "Приват Лізинг", наголошуючи на їх необґрунтованості та безпідставності. Правова позиція ТОВ "Аванта" базується на необхідності відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 471 252 грн. через пропуск позивачем встановленого законом строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами, а також на відсутності правових підстав для нарахування відповідачу до сплати грошових коштів, визначених ТОВ "Приват Лізинг" як збитки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

17.05.2011р. між ТОВ "Приват Лізинг" (Продавець) та ТОВ "Аванта" (Покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - товар) на умовах 100% передоплати, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору також і в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться у специфікації, що викладена в додатку № 2 до договору. Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі "Базис поставки" додатку № 1.

Як вбачається з матеріалів справи, підписанням додатків № 1 та № 2 до договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р. сторони по справі погодили, що предметом названого договору є наступний товар: зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320 із жаткою та транспортним візком для жатки загальною вартістю 1 570 840,00 грн., що еквівалентно 138 400 євро за офіційним курсом 11,35 грн. за 1 євро станом на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень п. 3.2, 3.3, 8.3 договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р. Продавець зобов'язався передати товар Покупцеві протягом десяти днів з дати поставки, яку вказано в додатку № 1, та в місці, визначеному в графі "Базис поставки" цього ж додатку, проте в будь-якому разі зобов'язання Продавця передати товар виникає не раніше повної оплати Покупцем ціни товару. Покупець зобов'язався провести оплату за товар в наступному порядку: перший платіж в сумі 75 842 грн., еквівалент 6 920 євро, що складає 5% від вартості товару -в строк до 08.06.2011р.; другий платіж в сумі 1 492 298 грн., еквівалент 131 480 євро., що складає 95% від вартості товару -в строк до 21.06.2011р. Право власності на товар виникає у Покупця після повної оплати ціни товару.

Відповідно до приписів ст.ст. 662, 664, 697 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Як свідчать матеріали справи, а саме платіжне доручення № 47 від 08.06.2011р., ТОВ "Аванта" на виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань здійснило перший авансовий платіж в сумі 75 842 грн. в якості плати за товар, який є предметом договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р.

В свою чергу, з метою конкретизації власних правовідносин з приводу визначення порядку передання відповідачу зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 та порядку розрахунків за нього, між ТОВ "Приват Лізинг" (Депонент) та ТОВ "Аванта" (Охоронець) було укладено договір відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., у відповідності до положень якого Депонент передає, а Охоронець приймає на безоплатне відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку (далі по тексту договору -майно), а саме: зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320 у кількості 1 шт. загальною вартістю 1 570 840 грн.. Сторони погодили наступний строк зберігання майна: з 15.06.2011р. по 15.07.2011р. Право власності на отримане майно до охоронця переходить після повної оплати ціни майна, із наданням Охоронцю права користування майном протягом строку зберігання. Крім того, протягом строку зберігання Охоронець зобов'язався придбати майно у власність шляхом виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р.

Згідно зі ст. 936, 938, 944 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. 1. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

На виконання умов договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. ТОВ "Приват Лізинг" передало відповідачу на зберігання зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320, а ТОВ "Аванта" вказане майно прийняло, що підтверджується актом приймання передачі сільськогосподарської техніки від 15.06.2011р., підписаним представниками сторін та скріпленим відповідними печатками.

Таким чином, виходячи з положень договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. та договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р., з моменту прийняття вищезазначеного комбайну у ТОВ "Аванта" виникло право володіння та користування цим майном одночасно із обов'язками здійснення збереження майна та повної оплати його вартості, в той час як право власності на зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320 збереглось за позивачем до моменту повної оплати його вартості з боку ТОВ "Аванта".

Як було зазначено вище по тексту рішення, положеннями п. 3.4 договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р. передбачено, що ТОВ "Аванта" було зобов'язане здійснити другий платіж в рахунок оплати вартості комбайну CLAAS TUKANO 320 в розмірі 1 492 298 грн. в строк до 21.06.2011р. В свою чергу, згідно з п.п. 1.1, 2.1.7 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., які фактично конкретизують порядок виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості товару, було визначено, що викуп майна, яке знаходиться на зберіганні, проводиться шляхом перерахування коштів згідно умов вищезазначеного договору поставки, не пізніше 10 днів з моменту закінчення строку зберіганні майна, тобто, в даному випадку, до 25.07.2011р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, ТОВ "Аванта" не здійснило другий платіж в розмірі 1 492 298 грн. в рахунок оплати вартості зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 в десятиденний строк з моменту закінчення терміну зберігання цього майна, тобто до 25.07.2011р. Відповідно до наданих в судовому засіданні представниками позивача пояснень, внаслідок викладених дій відповідача із нездійснення своєчасної оплати вартості зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320, ТОВ "Приват Лізинг" було вимушено вимагати повернення цього майна зі зберігання. Відповідно до акту приймання -передачі сільськогосподарської техніки від 28.09.2011р., ТОВ "Аванта" було передано, а позивачем прийнято із відповідального зберігання вищезазначений зернозбиральний комбайн у відповідній комплектації.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про непогашення відповідачем заборгованості з оплати вартості зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 в строк до 25.07.2011р., господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Аванта" порушило прийняті на себе за договором відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. грошові зобов'язання з викупу майна, яке перебуває на зберіганні.

Відповідно до ст.ст. 549, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, тобто грошової сума або іншого майна, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. передбачено, що у випадку відмови від придбання майна після закінчення строку його зберігання, Охоронець повертає майно і сплачує Депоненту штраф в розмірі 30% від ціни майна. Сторони встановлюють, що ненадходження повної суми коштів в якості оплати майна в строк, вказаний в п.п. 2.1.7 договору є фактом відмови від придбання майна.

З посиланням на п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати штраф в розмірі 471 252 грн. Проаналізувавши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача даного різновиду неустойки, приймаючи до уваги, що відповідачем не було сплачено на користь ТОВ "Приват Лізинг" грошові кошти в сумі 1 492 298 грн. в строк до 25.07.2011р., як того вимагали положення п. 2.1.7 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ "Аванта" штрафу в сумі 471 252 грн.

При цьому, відповідач стверджує, ТОВ "Приват Лізинг" було пропущено встановлений законодавством річний строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення неустойки (штрафних санкцій) в сумі 471 252 грн., у зв'язку з чим, ТОВ "Аванта" просить суд відмовити у задоволенні даних позовних вимог. При наданні правової оцінки викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Позовною давністю, в силу положень ст. 256 ЦК України, є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи правову конструкцію умов п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., суд зазначає, що річний строк позовної давності розпочинається з моменту вчинення відповідачем дій, які свідчать про його відмову від придбання зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320. Сторони погодили, що нездійснення ТОВ "Аванта" викупу даного комбайну не пізніше 10 днів після закінчення строку зберігання, тобто до 25.07.2011р., є фактом відмови відповідача від придбання цього майна. Таким чином, річний строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення штрафу, нарахованого на підставі п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., розпочав свій перебіг саме з 26.07.2011р. При цьому, як свідчать матеріали справи, даний позов було подано до суду 18.09.2012р.

Приймаючи до уваги викладені обставини, які свідчать про початок перебігу строку позовної давності для пред'явлення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р, з 26.07.2011р.., а також враховуючи, що до спірних правовідносин застосовується скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік, встановлений ст. 258 ЦК України, який сплинув 25.07.2012р., господарський суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами.

Згідно зі ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування інституту позовної давності при вирішенні даного спору, у зв'язку із пропуском ТОВ "Приват Лізинг" строку позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення штрафу в сумі 471 252 грн., що є підставою для відмови у задоволенні даної частини позову.

Приймаючи до уваги, що позивачем було пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафу в сумі 471 252 грн., нарахованого на підставі п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., а також враховуючи, що ТОВ "Аванта" було заявлено вимогу про застосування юридичних наслідків спливу позовної давності, на підставі ст. 267 ЦК України господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Приват Лізинг" в частині стягнення з ТОВ "Аванта" штрафу в сумі 471 252 грн. через сплив строку позовної давності.

При цьому, судом відхиляються посилання ТОВ "Приват Лізинг" на той факт, що перебіг строку позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафу в сумі 471 252 грн. розпочався з моменту повернення відповідачем зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 як остаточної дії останнього, яка свідчать про його відмову від придбання цього майна, оскільки, як встановлено судом, таке тлумачення початку перебігу вказаного строку суперечить змісту п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., яким визначено перелік дій ТОВ "Аванта", що кваліфікуються як відмова від придбання вищезазначеного комбайну.

Стосовно позовних вимог ТОВ "Приват Лізинг" в частині стягнення з відповідача збитків в загальній сумі 269 810,95 грн., завданий позивачу внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах суд зазначає наступне.

В силу положень ст.ст. 611, 623 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Положеннями ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

При цьому, для настання деліктної відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе договірні зобов'язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях ТОВ "Аванта" складу цивільного правопорушення та дослідити наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат позивача, які кваліфіковані останнім як збитки.

Перш за все, суду вбачається за доцільне надати аналіз такому елементу складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка особи. Протиправність поведінки боржника за зобов'язанням означає, передусім, невиконання або неналежне виконання останнім обов'язків, які випливають із змісту договору або положень закону, тобто пов'язується законом з існуванням між суб'єктами цивільного обігу договірних правовідносин. Так, протиправна поведінка відповідача у спірних правовідносинах укладається у неналежному виконані прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. в частині невнесення платежів в рахунок оплати вартості придбаного зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320.

Досліджуючи питання наявності у вищезазначеному порушенні прийнятих на себе зобов'язань вини відповідача, господарський суд зазначає, що згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В свою чергу, статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Однак, в порушення наведених приписів закону, ТОВ "Аванта" не було спростовано наявність власної вини у допущеному ним порушенні прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеними між сторонами по справі угодами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що нездійснення відповідачем оплати повної вартості придбаного зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 є наслідком винних дій ТОВ "Аванта" як особи, якою порушено прийняті на себе зобов'язання.

Обгрунтовуючи наявність збитків від вчинення відповідачем вищезазначеного порушення власних зобов'язань та їх розмір, ТОВ "Приват Лізинг" посилалось на наступні обставини:

- втрату ринкової вартості зернозбиральним комбайном CLAAS TUKANO 320 після його використання відповідачем протягом трьох місяців сезону збирання врожаю, внаслідок чого, на підставі п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. на ТОВ "Аванта" покладається обов'язок відшкодувати компенсацію збитків, завданих зменшенням ринкової вартості цього майна, у фіксованому розмірі 5% від загальної вартості зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320;

- необхідністю несення позивачем витрат на сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних згідно умов кредитного договору № П225Г/С від 28.02.2011р., укладеного із ПАТ "ПриватБанк", оскільки зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320, який відповідач відмовився приймати, був придбаний ТОВ "Приват Лізинг" із використанням кредитних коштів.

- понесенням позивачем витрат на гарантійне та сервісне обслуговування зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320, його перевезення та консервацію після відмови ТОВ "Аванта" від придбання цього майна.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Приват Лізинг" у названій частині, господарський суд вважає зупинитись окремо на дослідженні кожної із складових частин заявленої до стягнення суми збитків в залежності від правових підстав їх понесення та, відповідно, дослідити наявність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними даними витратами та протиправною поведінкою ТОВ "Аванта".

Так, по-перше, позивач наголошує, що ним були понесені збитки внаслідок зменшення ринкової вартості зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 після тривалого періоду його використання відповідачем, оскільки ринкова вартість даного комбайну, який був у використанні та на теперішній час втратив гарантію заводу -виробника, є значно нижчою від його вартості на момент передання цього майна відповідачу у користування з обов'язком здійснення майбутнього викупу. ТОВ "Приват Лізинг" стверджує, що на момент вирішення даного спору балансова вартість вищезазначеного комбайну складає 1 101 692,39 грн., проте навіть вказана ціна є значно завищеною порівняно із середньоринковими цінами на аналогічні самохідні машини, які перебували у користуванні та втратили гарантію, у зв'язку з чим, ТОВ "Приват Лізинг" не має можливості реалізувати це майно будь-якому іншому покупцю. За переконанням позивача, вищевикладені обставини підтверджують факт понесення ним збитків у зв'язку із відмовою ТОВ "Аванта" від придбання зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320.

Обгрунтовуючи розмір понесених збитків внаслідок втрати ринкової вартості непридбаного відповідачем зернозбирального комбайну, позивач посилається на положення п. 2.1.8 договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., згідно із якими у випадку відмови від придбання зернозбирального комбайну після закінчення строку його зберігання, відповідач повертає майно позивачу та, серед іншого, компенсує збитки, завдані зменшенням ринкової вартості майна внаслідок його використання у фіксованому розмірі -5% від ціни майна, тобто в сумі 78 542 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Проаналізувавши доводи позивача, покладені в обґрунтування факту понесення ним збитків у зв'язку із зменшенням ринкової вартості непридбаного відповідачем зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320, суд визнає їх обґрунтованими. Приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 225 ГК України та той факт, що відшкодування такого роду збитків та їх розмір прямо передбачені умовами укладеного між сторонами по справі договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., суд дійшов висновку про доведеність з боку ТОВ "Приват Лізинг" факту понесення ним збитків в розмірі 78 542 грн. внаслідок зменшення ринкової вартості непридбаного відповідачем зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320.

Розглядаючи питання наявності причинно-наслідкового зв'язку між вчиненим ТОВ "Аванта" порушенням прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р та завданими позивачу збитками суд зазначає, що вказані збитки були завдані позивачу саме внаслідок непридбання з боку ТОВ "Аванта" вищезазначеного зернозбирального комбайну та наступного повернення цього майна, яке перебувало у користуванні відповідача, в розпорядження ТОВ "Приват Лізинг", що, за переконанням суду, підтверджує необхідний причинно-наслідковий зв'язок між здійсненим порушенням та завданими ним збитками.

Підсумовуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що у діях ТОВ "Аванта", які укладаються у відмові від придбання зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 які, в свою чергу, призвели до зменшення ринкової вартості цього майна, наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, які, в свою чергу, є підставою для відшкодування позивачу збитків, завданих зменшенням ринкової вартості непридбаного позивачем майна в розмірі 78 542 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають задоволенню.

По-друге, обгрунтовуючи факт понесення витрат внаслідок неправомірних дій ТОВ "Аванта" у спірних правовідносинах, позивач посилається на оплату відсотків за користування кредитними коштами, отриманими від ПАТ КБ "Приватбанк" зокрема на придбання неприйнятого відповідачем зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320. Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2011р. між ПАТ КБ "Приватбанк" (Банк) та ТОВ "Приват Лізинг" (Позичальник) було укладено кредитний договір № П225Г/С, у відповідності до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії із лімітом кредитування в сумі 56 175 064 грн. Цільове використання кредиту: поповнення оборотних засобів. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 12% річних. Датою погашення процентів є 25 число кожного шостого місяця, починаючи з 25.04.2012р. Зобов'язання Позичальника забезпечуються договором застави майнових прав на отримання товару за контрактом № 172/101123PL від 23.12.2010р., укладеним між CLAAS Global Sales GmbH, Німеччина та ТОВ "Приват Лізинг".

З посиланням на викладені обставини, ТОВ "Приват Лізинг" наголошує, що проданий відповідачу зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320 був придбаний позивачем із залученням грошових коштів, отриманих у власність від ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № П225Г/С від 28.02.2011р.

Як стверджує позивач, протягом періоду з березня по жовтень 2012р. на виконання умов кредитного договору № П225Г/С від 28.02.2011р. ним було сплачено на користь ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки за користування кредитом в сумі 8 313 940,26 грн., на підтвердження чого було надано відповідні платіжні доручення.

В свою чергу, у випадку належного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеними між сторонами по справі договорами та, відповідно, за умови отримання ТОВ "Приват Лізинг" грошових коштів від ТОВ "Аванта" в сумі 1 492 298,00 грн. в якості плати за придбаний зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320, позивач, за його переконанням, використав би вказані грошові кошти на зменшення власної заборгованості за кредитом перед ПАТ КБ "Приватбанк", наслідком чого стало б зменшення суми відсотків за користування кредитом, які підлягають сплаті на користь даної банківської установи за умовами кредитного договору № П225Г/С від 28.02.2011р. Відповідно до здійснених позивачем розрахунків, внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, ТОВ "Приват Лізинг" було додатково сплачено на користь ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в сумі 253 224,84 грн.

Проте, за переконанням суду, між понесеними позивачем в даному випадку витратами та протиправною поведінкою ТОВ "Аванта" відсутній необхідний причинно-наслідковий зв'язок з огляду на те, що грошові зобов'язання ТОВ "Приват Лізинг" за кредитним договором № П225Г/С від 28.02.2011р. виникли значно раніше, ніж правовідносини із відповідачем. Отже, необхідність сплати позивачем відсотків за користування кредитними грошовими коштами ніяким чином не пов'язується із виконанням відповідачем грошових зобов'язань за укладеними між сторонами по справі договорами. Більш того, в даному випадку, не може бути достеменних доказів майбутнього направлення позивачем грошових коштів в сумі 1 492 298,00 грн. саме на погашення кредитних зобов'язань.

За переконанням суду, наведені обставини виключають наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою ТОВ "Аванта" та понесеними позивачем витратами на оплату відсотків за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору № П225Г/С від 28.02.2011р., укладеного із ПАТ КБ "Приватбанк". Викладене, в свою чергу, дозволяє суду дійти висновку про відсутність у діях відповідача необхідних елементів складу цивільного правопорушення, наявність яких є обов'язковою підставою для покладення на ТОВ "Аванта" обов'язку відшкодувати витрати ТОВ "Приват Лізинг" на оплату відсотків за користування кредитом. За таких обставин, позовні вимоги у названій частині не підлягають задоволенню.

По-третє, до складу витрат, які були визначені в якості збитків, спричинених протиправною поведінкою відповідача, ТОВ "Приват Лізинг" було включено витрати на сервісне та гарантійне обслуговування зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 в загальній сумі 7 386,11 грн., які складаються із заробітної плати сервісного інженера в розмірі 1 960,86 грн., транспортних витрат сервісного інженера в сумі 1 038,00 грн., вартості запасних частин та паливо-мастильних матеріалів, використаних при сервісному обслуговувані в сумі 4 387,25 грн., а також витрати на транспортування комбайну з території ТОВ "Аванта" після відмови останнього від прийняття цього майна в сумі 9 200 грн. Проаналізувавши правову природу вказаних витрат позивача, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на той факт, що передача зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320 за умовами договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № А01/ОД від 17.05.2011р. у розпорядження відповідача, з виникненням відповідних гарантійних та сервісних зобов'язань ТОВ "Приват Лізинг", мала бути здійснена саме після повної оплати позивачем вартості цього майна. Більш того, обов'язок здійснення гарантійного та сервісного обслуговування цієї самохідної машини випливає саме з положень укладеного між сторонами договору поставки. В той же час, зернозбиральний комбайн CLAAS TUKANO 320 був переданий в розпорядження ТОВ "Аванта" на виконання договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р. та, відповідно, обов'язок здійснення гарантійного та сервісного обслуговування даного майна умовами цього договору на позивача не покладався. Більш того, умовами даного договору зберігання також не визначено зміст правовідносин сторін щодо порядку розподілу витрат, пов'язаних із поверненням майна із зберігання.

Таким чином, факт понесення позивачем витрат на гарантійне та сервісне обслуговування зернозбирального комбайну CLAAS TUKANO 320, а також на транспортування цього майна, ніяким чином не пов'язаний із виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., в той час як позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків обґрунтовані посиланням саме на положення названої угоди.

З огляду на обґрунтування позивачем вищезазначених витрат як збитків, що спричинені порушенням відповідачем умов договору відповідального зберігання сільськогосподарської техніки № А01/2011 від 15.06.2011р., яким, в свою чергу взагалі не регламентовано питання щодо сервісного та гарантійного обслуговування майна, а також його перевезення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на ТОВ "Аванта" обов'язку здійснити відшкодування вказаних витрат, понесених ТОВ "Приват Лізинг", у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування обов'язку ТОВ "Аванта" компенсувати ТОВ "Приват Лізинг" збитки, завдані втратою ринкової вартості непридбаного майна, в сумі 78 542 грн. витікає із з умов укладеної між сторонами по справі угоди, протиправної поведінки відповідача та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, господарському суду вбачаються правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "Приват Лізинг". Таким чином, з ТОВ "Аванта" слід стягнути на користь ТОВ "Приват Лізинг" компенсацію збитків, завданих втратою ринкової вартості непридбаного майна, в сумі 78 542 грн. відповідно до ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 617, 623, 625, 629, 662, 664, 692, 697, 712, 936, 938, 944 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків слід відмовити. При цьому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 471 252 грн. відповідно до ст.ст. 256, 258, 261, 267 ЦК України задоволенню не підлягають через пропуск позивачем встановленого законом строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при поданні даного позову та при збільшенні позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України. Судові витрати зі сплати судового збору за вжиття господарським судом заходів до забезпечення позову покладаються на позивача через необґрунтованість поданого ТОВ "Приват Лізинг" клопотання з цього приводу.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 256, 258, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 617, 623, 625, 629, 662, 664, 692, 697, 712, 936, 938, 944 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України,, ст.ст. ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд,-

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта" /68702, Одеська область, м. Болград, вул. Училищна, 95, код ЄДРПОУ 30537463, р/р 26007324873 в Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" /03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 54а, офіс 5, код ЄДРПОУ 33274434, р/р 26009050004102 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ, МФО 305299/ компенсацію збитків, завданих втратою ринкової вартості непридбаного майна, в сумі 78 542 грн. 00 коп. /сімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок дві грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 570 грн. 84 коп. /одна тисяча п'ятсот сімдесят грн. 84 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.