зобов'язання ТзОВ "Т-Стиль" надати ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: "Довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1), "Акт прийому-здачі наданих послуг (зразок)" (додаток №2), "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (додаток №3), "Однолінійну схему" (додаток №4), "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №5), "Кошторис обґрунтованих витрат" (додаток №6), що є невід'ємними частинами договору (згідно ухвали господарського суду від 01.10.2012 р.)

Представники сторін:

позивач Сократова А.О. за довіреністю №04 від 15.04.2011р. (присутній в судовому засіданні 29.10.2012р.)

відповідач Бережнюк В.В. за довіреністю від 03.01.2012р. (присутній в судовому засіданні 29.10.2012р.)

від третьої особи (Національної комісії регулювання електроенергетики України) Кукуруза В.Л. за довіреністю №46 від 31.07.2012р. (присутній в судовому засіданні 29.10.2012р.)

від третьої особи (Житлово - комунального підприємства "Промислове") не з'явився

Повне рішення складено 13.11.2012р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" укласти договір з публічним акціонерним товариством "АЄС Рівнеобленерго" про спільне використання технологічних електричних мереж.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.11.2008 р. між ЗАТ "Ей-І-ЕС Рівнеенерго" та ТзОВ "Т-Стиль" укладено договір №3225 про постачання електричної енергії. На думку позивача даний договір є чинним станом на вересень 2012 р., однак відповідач не виконує умови договору та перешкоджає виконанню товариством своїх обов'язків згідно договору та Правил користування електричною енергією (z0417-96) . З посиланням на п. 2.4 та 9.2.1 договору позивач зазначає, що сторони зобов'язуються укласти додатково договори у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони, а також оплачувати за окремим договором послуги з передачі енергії його мережами населенню, субспоживачам.

Позивач листом №3087 від 26.10.2011 р. надіслав на адресу відповідача пропозицію та обґрунтування необхідності укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Однак жодної відповіді від відповідача не надійшло. В підтвердження необхідності укладення даного договору позивач посилається на той факт, що відповідач є власником та на його балансі, оперативно-технічному обслуговуванні перебуває все технічне електрообладнання "Східна", від якої споживають електроенергію гуртожитки по вул. Фабрична буд. 20, 16, 14, 12, 22, житлова квартира Червонюка О.Г. по вул. Фабрична, буд. 13/1. Посилається на п.2 постанови НКРЕ "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" від 17.10.2005 р. №910 (z1399-05) , п. п. 1.10,1.7,1.2 ПКЕЕ (z0417-96) .

За твердженнями позивача неукладення даного договору може призвести до зношення технологічних електричних мереж відповідача, оскільки їх належне обслуговування не буде проводитись, нещасних випадків та припинення постачання гуртожитків.

Крім того, відповідач не лише ігнорує оферти товариства щодо укладення договору, а і не надає територіальному представництву НКРЕ для узгодження передбачені в Методиці обрахування плати за спеціальне використання технологічних електричних мереж, затвердженої Постановою НКРЕ України від 12.06.2008 р. №691 документи, без оформлення яких виконання договору про спільне використання неможливе.

До початку розгляду справи по суті від позивача 16.10.2012 р. надійшла заява, в якій останній просив суд :

1) зобов'язати ТзОВ "Т-Стиль" надати ПАТ "АЕС Рівнеобленерго": "Довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж), "Акт прийому-здачі наданих послуг (зразок)" (додаток №2 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж), "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (додаток №3 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж), "Однолінійну схему" (додаток №4 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж), "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №5 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж), "Кошторис обґрунтованих витрат" (додаток №6 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж);

2) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" укласти договір з публічним акціонерним товариством "АЄС Рівнеобленерго" про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції позивача наданої згідно заяви від 16.10.2012 р., з терміном дії договору до 31.12.2012 р.

Зважаючи на зміст позовної заяви та заяви позивача від 16.10.2012 р., враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 р., заяву позивача від 16.10.2012 р. задоволено частково, а саме в частині зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" укласти договір з публічним акціонерним товариством "АЄС Рівнеобленерго" про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції позивача наданої згідно заяви від 16.10.2012 р.

Разом з тим, суд ухвалою від 01.10.2012р. (суддя Матущак О.І.) прийняв до розгляду заяву позивача від 19.09.2012р. вих.№02-08/593 про зміну предмету позову, в якій позивач просив зобов'язати відповідача укласти договір з позивачем про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" та зобов'язати відповідача надати позивачу додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: "Довідку про обсяг переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1); "Акт прийому-передачі наданих послуг (зразок)" (додаток №2); "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (додаток №3); "однолінійну схему" (додаток №4); "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №5); "Кошторис обґрунтованих витрат" (додаток №6), що є невід'ємною частиною договору.

12.11.2012р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії листа від 11.06.2012р. вих.№2443 та проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Також позивачем 12.11.2012р. подано суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що твердження відповідача про неможливість укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, оскільки не є власником останніх, не ґрунтується на нормах Правил користування електричною енергією (z0417-96) , затверджених НКРЕ від 31.07.1996р. Зокрема, ТОВ "Т-Стиль" є, у розумінні зазначених Правил, основним споживачем та власником мереж та має згідно договору позички від 03.01.2012р. право на передачу у користування окремої частини "Об'єкту використання" без згоди власника.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність у нього додатків до договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відсутності у Товариства права на їх витребування через суд, позивач зазначає таке.

У відповідності до п. 5.4 ПКЕЕ (z0417-96) , для укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник мереж, основний споживач) має надати відповідній організації, зокрема: акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності (додаток №5); однолінійну схему електропостачання об'єкту (додаток №4).

Позивач, посилаючись на п. 1.8. Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, стверджує, що власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік. Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат надається власником мереж енергопередавальній організації (додаток №6), - п. 2.4. методики.

Оскільки власник мереж зобов'язаний надати Товариству кошторис витрат, складений на підставі "довідки про обсяг переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1), отже разом із кошторисом власник мереж і зобов'язаний надати і відповідну довідку.

Стосовно додатку №2 "Акту прийому-передачі наданих послуг (зразок)", пояснює позивач, то власник мереж зобов'язаний надати користувачу рахунок на оплату послуг та два примірники Акта прийому-передачі наданих послуг (додаток №2), оформлених Власником мереж.

Також, 12.11.2012р. від позивача надійшла заява про виправлення описки у предметі позові, зокрема щодо строку дії договору до 31.12.2013р. Вказану заяву мотивує тим, що оскільки Товариство п'ять разів надсилало ТОВ "Т-Стиль" проекти договору, то дати, встановлені у п. 10.4. договору, відрізняються. Зокрема, листом від 11.06.2012р. відповідачу надсилалось два проекти договору у відповідності до яких строк дії договору було визначено до 31.12.2013р.

Відповідно до п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК (1798-12) , зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п. Тому у разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи із змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, зокрема зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержання правил вчинення відповідної процесуальної дії, а не дотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК (1798-12) та зазначені в цій постанові. Збільшено може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Оскільки положеннями ГПК (1798-12) не передбачено такої дії як виправлення описки у предметі позову, то вказана заява позивача розцінюється судом, як зміна предмету позову, оскільки останнім фактично внесено зміни в п.10.4. проекту договору, який позивач просить зобов'язати укласти, при цьому враховується, що право позивача на зміну предмету позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Окрім того, судом приймається до уваги, що позивачем неодноразово подавались до суду заяви про зміну предмету позову, в яких проект договору в п. 10.4. містив строк дії договору до 31.12.2012р., що в свою чергу також свідчить, що заява позивача про виправлення описки в предметі позову за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову.

Зважаючи на зміст позовної заяви, заяви про зміну позовних вимог від 16.10.2012 р., та заяви позивача від 12.11.2012 р., враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 р., приймаючи до уваги, що розгляд справи розпочався по суті в судовому засіданні 29.10.2012 р. (зміст протоколу від 29.10.2012 р.), заява позивача від 12.11.2012 р. задоволенню не підлягає.

Крім того, 12.11.2012р. позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Червонюка Олега Казиміровича, оскільки останній є власником майнового комплексу у буд. №12 по вул. Фабрична в м. Рівне, у зв'язку з чим рішення господарського суду може вплинути на його права або обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі тобто чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 (v0018600-03) від 26.12.2011р.).

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки фізичної особи-підприємця Червонюка Олега Казимировича. При цьому всі вимоги стосуються саме ТзОВ "Т-Стиль", а не ФОП Червонюка О.К.

Крім того, 12.11.2012р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про перенесення розгляду справи, у зв'язку з участю представника Товариства по даній справі в іншому судовому засіданні в господарському суду Рівненської області.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засідання і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх представників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами (п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. (v0018600-03) ).

Враховуючи вище наведене, а також те, що у судовому засіданні від 29.10.2012р. за участю представника позивача узгоджувалась дата та час наступного судового засідання (13.11.2012р. о 10:00 год.) в задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє. Таким чином, суд вважає, що у позивача була можливість належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, при цьому зазначає, що ТОВ "Т-Стиль" не є власником електромереж, а лише безоплатно користується ними з дозволу власника Червонюка О.К. Згідно договору позички від 03.01.2012р. Червонюк О.К. передав, а ТОВ "Т-Стиль" прийняв у строкове платне володіння та користування об'єкти рухомого та нерухомого майна, серед яких і підстанція (трансформаторного пункту) ЦРП - 10 кВ, ТП, кабельні (КЛ), повітряні (ПЛ) лінії електропередач комірок №20, №54. Умовами договору не передбачено право відповідача на передачу об'єкту використання у тимчасове користування третім особам чи здавати його в оренду без згоди Червонюка О.К.

Таким чином, відповідач зазначає, що не має можливості виконати вимогу позивача без дозволу Червонюка О.К., та вважає, що позивачу необхідно звернутися до Червонюка О.К. з проханням надати дозвіл на укладення відповідного договору з ТОВ "Т-Стиль" або укласти такий договір з Червонюком О.К.

Третя особа (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), зазначає, що споживач зобов'язаний укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж. Дії основного споживача електричної енергії щодо ухилення від укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж створюють підґрунтя для припинення постачання електроенергії з боку ПАТ "АЕС Ревнеобленерго".

Третя особа (житлово-комунального підприємства "Промислове" м. Рівне), у відзиві на позов від 28.09.2012 р., підтримує позовні вимоги у повному об'ємі та вважає, що присутність представника не є обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно з п.1.3 статуту публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", останнє є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго".

19 листопада 2008 р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №3225, за умовами якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 8600 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) , у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації) (п.2.4 договору).

Згідно з п. 9.1.8 постачальник зобов'язується оплачувати споживачу за окремим договором послуги по передачі електроенергії його мережами населенню, субспоживачам.

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №6 до договору) визначено, що електропостачання споживача здійснюється по нормальній схемі від підстанції "Східна" по кабельних, повітряних ЛЕП. Межею балансової належності та відповідальністю за експлуатацію електроустановок є: наконечники КП-10кВ в підстанції "Східна", комірки 54 та20.

Відповідно до додатку 3 договору до об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від ТзОВ "Т-Стиль" відносяться: житлова квартира Червонюк О.Г. по вул. Фабрична, 18, кв.1; гуртожиток №9, гуртожитки громадської організації "Лав", громадської організації "Вікторія і К", громадської організації " Берізка і К", ВАТ "Рівнельон".

На адресу начальника Рівненської дільниці позивача надійшли заяви від громадських організацій, вказаних у додатку до договору, про передачу гуртожитків в комунальну власність та припинення угоди №2242 від 30.06.2005 р.

рішеннями Рівненської міської ради №3001,№3714 від 12.11.2009 р. та від 29.06.2010 р. прийнято в комунальну власність міста гуртожиток №9 по вул. Фабричній 20, гуртожитки по вул. Фабричній,14, Фабричній, 16, Фабричній 22, Льонокомбінатівській, 15.

Листом №3087 від 26.10.2011 р. позивач повідомив відповідача про необхідність укладення договору про спільне користування технологічних електричних мереж та надіслав два примірники договору, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції від 26.10.2011 р.

Листами від 08.05.2012 р. №1979, №29/1559 від 04.04.2012 р., №2443 від 11.06.2012 р., №2874 від 20.07.2012 р. позивач додатково повідомляв відповідача про необхідність укладення договору.

Зважаючи на те, що договір не укладено, листи позивача залишені без відповіді, останній звернувся до суду з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" укласти договір з публічним акціонерним товариством "АЄС Рівнеобленерго" про спільне використання технологічних електричних мереж.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За загальним правилом пропозиція укласти договір є правочином, так як і акцепт, а тому і акцепт і оферта мають свідчити про вираження волі та відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, у відповідності до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у письмовій формі.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.1.7. "Правил користування електричною енергією" (z0417-96) у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж; згідно з п.1.10 "Правил користування електричною енергією" для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Відповідно до ч.3,7 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 цього Кодексу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Частинами 2, 3,4 та 8 статті 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ (z0417-96) договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Поряд з тим, приписи п.п.5.17. та 5.18 ПКЕЕ (z0417-96) визначають перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а також перелік документів, що є невід'ємними частинами такого договору.

Відповідно до пункту 5.17 Правил користування електричною енергією (z0417-96) договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування сторін; 2) місце і дату укладення договору; 3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; 4) режими постачання; 5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання); 6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача; 7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності); 8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку); 9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії; 10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин; 11) строк дії договору; 12) умови та порядок розірвання договору; 13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить: 1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача); 2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії; 3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії; 4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

Згідно з пунктом 5.18 Правил невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є: 1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії; 3)схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача; 4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів); 5) довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.

Окрім того, п.5.4. ПКЕЕ (z0417-96) закріплює перелік документів, що їх заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або споживач) має надати відповідній організації для укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Пунктом 6.32. ПКЕЕ (z0417-96) встановлено (зокрема), що узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж .

Проте зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що направлений ним на адресу відповідача проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від в редакції вказаній заяві від 16.10.2012 р. не містить всіх істотних умов, необхідних для такого типу договорів, які передбачені у п.5.17. ПКЕЕ (z0417-96) ; позивачем також не надано повного пакету документів, які є невід'ємною частиною договору у відповідності до п.5.18. ПКЕЕ (z0417-96) ; а саме - в ньому відсутній належний кошторис обґрунтованих витрат, який значиться як додаток 6 "Кошторис обґрунтованих витрат", та додаток №3 "Порядок обрахування плати за спеціальне використання технологічних електричних мереж".

Водночас у вказаних додатках повинні міститися істотні умови договору, оскільки від вихідних даних кошторису витрат залежить розмір плати за спільне використання технологічними електричними мережами.

Також, відповідно до приписів п. 6.32. ПКЕЕ (z0417-96) : фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності. Величина витрат споживача не може перевищувати граничної величини витрат, визначених відповідно до нормативів витрат за об'ємом умовних одиниць електроустановок, які складаються за результатами діяльності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача (споживача).

У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб'єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб'єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період. У разі виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

За відсутності ж вищезазначених даних договір не може вважатися таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції заяви позивача від 16.10.2012 р. Такі висновку господарського суду співпадають з правовою позицією ВГСУ по аналогічним справам (постанова ВГСУ від 14.03.12 р. у справі № 35/5005/6148/2011, у справі №5013/1602/11 від 22.05.2012р., у справі №32/5005/1733/2012 від 19.09.2012р., у справі №17/5005/2179/2012 від 10.09.2012р., у справі №17/5005/46/2012 від 13.09.2012р., у справі №28/5005/208/2012 від 08.10.2012 р.) .

Приймається до уваги, що господарські договори укладаються в обов'язковому порядку лише для виконання державного замовлення або за прямою вказівкою закону щодо обов'язковості укладення договору, втім вказівка щодо укладення договору про спільне використання електричних мереж міститься в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (z0417-96) , які не мають юридичної сили закону (позиція Вищого господарського суду України по справі № 5013/1602/11 від 22.05.2012 р.).

Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованим висновок позивача щодо відповідності спірного проекту договору Типовому договору про спільне використання електричних мереж, оскільки запропонований до укладення позивачем проект договору має містити всі передбачені чинним законодавством України додатки незалежно від того, на кого покладено обов'язок по їх складанню (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2012 р. по справі 5013/1602/11).

Таким чином, за відсутності прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладення спірного правочину, враховуючи принцип свободи договору і відмову відповідача від його укладення, а також зважаючи на те, що запропонований позивачем проект договору не містить усіх його невід'ємних частин, суд вважає що позовні вимоги в частині зобов'язання укласти договір з терміном дії договору до 31.12.2012 р. заявлені передчасно, суперечать чинному законодавству, а тому у їх задоволенні належить відмовити.

Звертається увага, що завданням суду не є збирання необхідних для укладення договору відомостей, а тому недотримання позивачем встановленого законодавством порядку внесення другій стороні майбутнього договору пропозиції щодо його укладення (відсутність додатків до нього), не створює для цієї сторони обов'язку прийняти рішення щодо укладення договору, що є підставою для відмови у позові (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України по справі № 5002-7/2855-2011 від 16.02.2012 р.).

Щодо вимог про зобов'язання ТзОВ "Т-Стиль" надати ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: "Довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1), "Акт прийому-здачі наданих послуг (зразок)" (додаток №2), "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (додаток №3), "Однолінійну схему" (додаток №4), "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №5), "Кошторис обґрунтованих витрат" (додаток №6), що є невід'ємними частинами договору (прийнятих згідно ухвали господарського суду від 01.10.2012 р.), судом враховується наступне:

Відповідно до пункту п. 6.29 Правил електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 року №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 року за №732/15423 (z0732-08) (далі за текстом - Методика).

Водночас, відповідно до п. 1.1. Методики (z0732-08) ця Методика встановлює методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, у тому числі порядок складення кошторису витрат власників мереж на утримання їх технологічних електричних мереж, порядок розрахунку об'єму технологічного обладнання електричних мереж в умовних одиницях електропередавальних організацій, на території здійснення ліцензованої діяльності яких приєднані електроустановки власників мереж, та власників мереж, порядок визначення нормативів витрат на умовну одиницю та розподілу витрат на утримання мереж між суб'єктами господарювання, які використовують мережі, на частини, що відповідають платі за спільне використання відповідного суб'єкта господарювання. При цьому Методика є обов'язковою для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до п. 1.3 Методики (z0732-08) , витрати власника мереж визначаються щодо тих електричних мереж, які використовуються власником мереж спільно з іншим користувачем та виділені на однолінійній схемі, яка є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Згідно з п. 1.7. Методики (z0732-08) , власник мереж має вести окремий бухгалтерський облік витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією технологічних електричних мереж спільного використання.

Для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік (п. 1.8. Методики).

Згідно п. 2.4 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. №691 (z0732-08) для узгодження кошторису витрат власник мереж надає територіальному представництву НКРЕ такі матеріали: складений власником мереж кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на поточний календарний рік з розшифровкою усіх статей витрат; копію проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, оформленого в установленому порядку; однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання, підтверджену електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки власника мереж; розрахунок об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, виконаний власником мереж або електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки власника мереж, на замовлення власника мереж; підтверджену електропередавальною організацією довідку про баланс споживання та передачі електричної енергії в технологічних електричних мережах спільного використання. За надання недостовірної інформації власник мереж є відповідальним згідно з чинним законодавством.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього подаються до відповідного територіального представництва НКРЕ та розглядаються останнім протягом 30 календарних днів.

Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення поточного календарного року.

Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з ПКЕЕ (п.2.5 Методики).

Положеннями п. 6.32. Правил встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. При цьому, кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж попереднього (базового) періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зі змісту наданих в матеріали справи доказів, а саме листів №3087 від 26.10.2011 р., №1979 від 08.05.2012 р., №29/1559 від 04.04.2012 р., №2443 від 11.06.2012 р., не вбачається факту витребування (зобов'язання) або повідомлення відповідача про необхідність надання останнім позивачу документів, а саме: "довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період", "акт прийому-здачі наданих послуг (зразок)", "порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", "однолінійну схему", "акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", "кошторис обґрунтованих витрат", які позивач просить суд зобов'язати "ТзОВ "Т-Стиль" надати. Будь-яких доказів в підтвердження факту витребування даних документів суду не надано.

З огляду на викладене, зважаючи що нормами законодавства якими не визначено обов'язку відповідача надавати зазначені документи саме позивачу, суду не зрозуміло яким чином (діями чи бездіяльністю) відповідач, порушив права та інтереси ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" не надавши останньому вказані вище документи. При цьому враховується, що вказані вище документи (кошторис, однолінійну схему) відповідно до п. 2.4 Методики (z0732-08) власник мереж надає територіальному представництву НКРЕ, а не позивачу, як помилково вважає останній. Окрім того, лише узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис може вважатись додатком до договору (норми п. 2.5 Методики).

Також береться до уваги, що частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертається увага, що погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення поточного календарного року. Проте, згідно з умовами договору (проект якого позивач направляв відповідачу) термін дії останнього до 31.12.2012 р., а з огляду на позицію відповідача викладену у відзиві на позов та озвучену представником в судовому засіданні 29.10.2012 р., товариство не має наміру продовжувати щорічно даний договір.

Відповідачем не надано позивачу документів необхідних для укладення договору, проект якого направлявся товариству, однак обов'язку вчинення даних дій саме по відношенню до позивача не визначено жодним нормативним актом, як і не вимагалось самим позивачем. Крім того, довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період (додаток 1 до договору), повинна бути підтверджена позивачем, а порядок обрахування плати за спеціальне використання електричних мереж (додаток №3 до договору), може бути складений як позивачем так і відповідачем.

Враховується, що товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль", не є власником електромереж вказаних в акті розмежування балансової належності (додаток №6 до договору від 19.11.2008р.), про що свідчить договір позички від 03.01.2012 р.

Також, приймається до уваги, що ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а предметом позову в цій частині є зобов'язання надати додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, проте надання даних документів не є обов'язком відповідача (аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 03.10.2012 р. по справі №10/5025/83/12)

З огляду на вищевикладене в сукупності, відсутність у нормативних актах обов'язку відповідача надавати позивачу додатки до проекту договору, неповідомлення самим позивачем ТзОВ "Т-Стиль" про необхідність надання документів для подальшої можливості укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, позовні вимоги в частині зобов'язання ТзОВ "Т-Стиль" надати ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: "Довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період" (додаток №1), "Акт прийому-здачі наданих послуг (зразок)" (додаток №2), "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (додаток №3), "Однолінійну схему" (додаток №4), "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №5), "Кошторис обґрунтованих витрат" (додаток №6), що є невід'ємними частинами договору; заявлені необґрунтовано, передчасно, недоведені жодними належними доказами, а тому у їх задоволенні належить відмовити.