Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення 4 552, 76 грн. за участю представників позивача -Лазор А.І., довіреність від 10.01.2012 року, відповідача - Пешкова О.О., довіреність від 16.10.2012 року,

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 552, 76 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 грудня 2010 року у м. Києві по вул. Здолбунівській - Тепловодна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Toyota Corolla", д.н. АА 0249 ЕЕ, під керуванням Козирєва Олександра Івановича (страхувальник позивача), та автомобіля "Ford", д.н. ВВ 3005 ВА, яким керував Блідченко Михайло Петрович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4 552, 76 грн.

За твердженням позивача цивільну відповідальність винної особи у ДТП було застраховано відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.11.2012 року.

У судовому засіданні 12.11.2012 року представник відповідача подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві та постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 24 березня 2011 року у справі № 3-836/2011р., Блідченко М.П. 06 грудня 2010 року о 17-45, керуючи транспортним засобом "Ford", д.н. ВВ 3005 ВА, не вибрав безпечний інтервал, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль "Toyota Corolla", д.н. АА 0249 ЕЕ, чим порушив вимоги п. 13.1. ПДР України.

Постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 24 березня 2011 року у справі № 3-836/2011р. Блідченка Михайла Петровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак адміністративну справу за скоєння правопорушення було закрито у зв'язку із перебігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Toyota Corolla", д.н. АА 0249 ЕЕ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, оформленого полісом № 250514013.10 від 29.09.2010 року.

Відповідно до звіту № 0257 з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Toyota Corolla", д.н. АА 0249 ЕЕ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 119, 97 грн.

Як вбачається з страхового акту № 56248 від 04.02.2011 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 4 552, 76 грн.

Зазначені кошти в розмірі 4 552, 76 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1032 від 11.02.2011 року.

Позивач звернувся до суду із вимогою про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 10 079,55 грн., яка була завдана страхувальнику позивача в результаті ДТП 30.11.09р., посилаючись на ст.ст. 993, 1191 ЦК України та вимоги ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позовні вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування, позивач обґрунтовує наявністю полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4721990, укладеним з ВАТ «Страхова компанія «Нова»по відношенню до автомобіля "Ford", д.н. ВВ 3005 ВА.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, а тому до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Блідченком М.П. автомобіля "Ford", д.н. ВВ 3005 ВА.

З довідки головного бухгалтера ВАТ «Страхова компанія «Нова»вбачається, що станом на 06.12.2010 року (момент настання ДТП) страховий платіж за полісом №ВЕ/4721990 на розрахунковий рахунок відповідача не надходив. Згідно з витягом з бухгалтерської бази 1С ВАТ «Страхова компанія «Нова»щодо надходження страхових платежів страховий платіж (страхова премія) за полісом №ВЕ/4721990 надійшов на розрахунковий рахунок відповідача 10.12.2010 року у розмірі 283, 14 грн.

Відповідно до ст. 983 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Доказів внесення страхового платежу (страхової премії) за полісом №ВЕ/4721990 станом на 06.12.2010 року (момент настання ДТП) позивачем суду не надано.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 552, 76 грн. відсутні, і тому у позові слід відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У позові відмовити.

рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.