ТОВ фірма "Еліта" звернулось у червні 2006 року із позовом до ТОВ "Еліт-Бізнес", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 127275,45 грн. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати шкоду, що була заподіяна пожежею, яка сталась 04.03.2006р. на автомобільній стоянці, яка розташована на території оптово-ринкового комплексу за адресою: вул. Вокзальна, 26а в м. Кривому Розі в салоні автомобіля МАЗ, державний номер 042-58 МН, внаслідок якої було пошкоджено ліву сторону кабіни автомобіля МАN TGA 18.430, державний номер ВН1846АН та ліву передню частину тенту напівпричепа ВАРЗ 9996, державний номер ВН9211ХХ, що находились поруч та належали позивачу. Вказує, що шкода спричинена внаслідок недбалого ставлення працівників автостоянки до своїх обов'язків. Розмір спричиненої шкоди згідно з автотоварознавчим дослідженням становить 95734,45 грн. До того ж, враховуючи на те, що внаслідок пошкодження належного Позивачу автомобіля та напівпричепу він був позбавлений можливості використовувати це майно, просить стягнути з Відповідача-1 суму 31541,00 грн. збитків від неотриманого доходу (упущеної вигоди) через неможливість виконати свої зобов'язання про перевезення вантажів за заявками-замовленнями із ПП "ТЕК-ТРАНС" (дохід з 2-х рейсів - 26336,00 грн.) та із ТОВ "Магнум Імпекс" (дохід з 1-го рейсу - 5205,00 грн.). Спирається при цьому на положення чинного законодавства, які регулюють порядок зберігання автотранспортних засобів на автостоянках та відшкодування шкоди і збитків, зокрема: на положення п. 5 ст. 4 і ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 22, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996р. (115-96-п) , ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, Тимчасову методику визначення розміру шкоди (збитків), що заподіяна порушенням господарських договорів, схвалену Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21.12.1990р.

ТОВ "Еліт-Бізнес" (Відповідач-1) вважає, що його вина у спричиненні шкоди Позивачу відсутня, оскільки у його діях відсутній склад цивільного правопорушення, а відповідати перед Позивачем мають власник та володілець джерела підвищеної небезпеки -Відповідач-2 та Відповідач-3.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Дущак І.М. (Відповідач-2) вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Еліта" до ТОВ "Еліт-Бізнес". Вказує, що внаслідок своєї злочинної діяльності Відповідач, в особі працівників своєї автостоянки, порушив пп. 7, 8, 17, 25, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, проявив злочинну бездіяльність стосовно усунення наслідків пожежі, неналежним чином виконав договірні обов'язки та спричинив шкоду ввірених йому на зберігання транспортних засобів. Вважає себе неналежним відповідачем у справі, оскільки: ТОВ «Еліт-бізнес» здійснює діяльність, пов'язану з зберіганням транспортних засобів і ця діяльність є джерелом підвищеної небезпеки; зберігання транспортних засобів ТОВ «Еліт-Бізнес»здійснює на відповідній правовій основі, тобто договорі зберігання; під час зберігання транспортні засоби передаються власниками в володіння ТОВ «Еліт-бізнес»; під час зберігання транспортного засобу на автостоянці, власник їм не володіє; ТОВ «Еліт-бізнес»є особою, яка під час зберігання автомобіля на правовій підставі володіє транспортним засобом, а тому є особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (тобто власною діяльністю). Просить суд відмовити у стягненні з нього грошових коштів, що є предметом позову у цій справі.

ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" (Відповідач-3) вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Еліта" до ТОВ "Еліт-Бізнес". Звертає увагу, що автомобіль МАЗ з напівпричепом дійсно належить ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія", але з 19.08.2004р. на строк до 19.08.2007р. переданий в оренду СПД Дущак І.М. на підставі договору найму автомобіля від 19.08.2004р. Вважає себе неналежним відповідачем у справі з тих же підстав, які наведені СПД Дущак І.М. До того ж вказує, що відповідно до норм Закону України «Про пожежну безпеку» (3745-12) (ст. 5 та інших), п. 9.2. та інших норм Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №126 від 19.10.04р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.04р. за №1480/100009 (z1410-04) , п.12 та інших норм Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.12.98р. №527 (z0157-99) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.03.99р. за №157/3450 (z0157-99) , саме на ТОВ «Еліт-бізнес», як підприємство, яке здійснювало діяльність зі зберігання транспортних засобів, були покладені певні обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки. Вказує зокрема на такі обставини, що повідомлення про пожежу було отримано підрозділом МНС із запізненням на 29 хвилин після початку пожежі та від невідомої особи, а не від працівників ТОВ «Еліт-бізнес». Вважає, що внаслідок невиконання ТОВ «Еліт-бізнес»вказаних нормативних актів та невиконання працівниками автостоянки своїх обов'язків та своєчасних заходів щодо гасіння або локалізації пожежі, тобто внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача-1, пожежею була спричинена значна шкода майну Позивача. Просить відмовити в позові до ТОВ «Чернігівська агропромислова компанія».

Вищий господарський суд України у постанові від 12.07.2007р., передаючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів, вказав, зокрема на необхідність розглянути питання щодо призначення у справі експертного дослідження і, за наявності такої необхідності, вирішити зазначене питання у відповідності з вимогами діючого законодавства.

За результатами обговорення на новому розгляді питання про необхідність проведення експертного дослідження для з'ясування причин пожежі судом було з'ясовано, що в провадженні слідчого відділу Дзержинського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області знаходиться кримінальна справа №51071163, яка була порушена 27.12.2006р. прокурором Дзержинського району м. Кривого Рогу по факту порушення правил пожежної безпеки, що спричинили виникнення пожежі і спричинення майнової шкоди ВАТ "Еліта" за ст. 270 ч.1 КК України, та у якій має бути призначена судова експертиза для встановлення дійсної причини виникнення пожежі.

За таких обставин ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2007р. розгляд справи зупинявся до завершення розслідування вказаної кримінальної справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. провадження у даній справі було поновлено, враховуючи на те, що з моменту зупинення провадження у справі сплинуло 4 роки, та для отримання інформації щодо результатів розслідування кримінальної справи №51071163.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011р. провадження у справі було вдруге зупинено в зв'язку із перебуванням у слідчому відділі Дзержинського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області кримінальної справи №51071163, у якій має бути призначена судова експертиза, для встановлення дійсної причини, яка обумовила виникнення пожежі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. провадження у даній справі було поновлено, враховуючи на тривалий сплив часу та відсутність у господарського суду відомостей щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Як з'ясовано із відповідей Дзержинського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області з 25.04.2007р. провадження у кримінальній справі №51071163 зупинено на підставі ст. 206 п. 3 КПК України (за не встановленням особи, яка скоїла злочин).

Враховуючи на тривале зупинення провадження у кримінальній справі, слідчі дії у якій, зокрема для з'ясування причин пожежі, не здійснюються, господарський суд Дніпропетровської області вважає за можливим розглянути дану справу за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні 07.11.2012р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

03.03.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта" -власник автомобіля МАN TGA 18.430, державний номер ВН1846АН з напівпричепом ВАРЗ 9996, державний номер ВН9211ХХ, передало цей автотранспортний засіб на зберігання власнику автостоянки - Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Еліт-бізнес" (Відповідач-1), яка розташована на території оптово-ринкового комплексу за адресою: вул. Вокзальна, 26а в м.Кривому Розі.

04.03.2006р. на зазначеній автостоянці в салоні кабіни автомобіля МАЗ, державний номер 04258 МН, виникла пожежа, внаслідок якої було пошкоджено ліву сторону кабіни автомобіля МАN TGA 18.430, державний номер ВН1846АН та ліву передню частину тенту напівпричепа ВАРЗ 9996, державний номер ВН9211ХХ, які належали Позивачу та находились поруч із автомобілем МАЗ.

На твердження Позивача Відповідач-1 повинен відшкодувати шкоду, заподіяну пожежею на автостоянці, яка виникла внаслідок недбалого ставлення працівників автостоянки до своїх обов'язків, а також збитки, які були понесені Позивачем внаслідок пожежі через неможливість здійснити перевезення вантажів під час проведення ремонтних робіт належного йому автотранспортного засобу. Загальна сума збитків, щодо відшкодування якої заявлений позов у даній справі, за розрахунками Позивача складає 127275,45 грн. Однак такі вимоги Позивача до Відповідача-1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

По факту виникнення пожежі представниками Пожежно-рятувальної частини № 11 був складений акт про пожежу від 04.03.2006р. За даними цього акту пожежу було виявлено о 00 год. 10 хв. невідомою особою, а повідомлення про пожежу надійшло до підрозділу МНС о 00 год. 39 хв. також від невідомої особи. Пожежу ліквідовано о 00 год. 56 хв. 04.03.2006р.

Як вказано у висновку від 06.03.2006р. про причину пожежі, складеному інспектором СДПЧ-11 Дібровою О.С., орієнтовно пожежа в автомобілі МАЗ, державний номер 04258 МН, виникла від короткого замкнення електропроводки. Тобто, зі змісту цього акту вбачається, що ці дані носять ймовірний характер.

Так Відповідач-1, заперечуючи проти позову, стверджував про те, що автомобіль МАЗ, державний номер 04258 МН, загорівся з інших причин, а саме внаслідок того, що його водій, всупереч правилам пожежної безпеки, використовував в кабіні опалювальний газовий пристрій.

Як зафіксовано у поясненнях водія автомобіля МАЗ, державний номер 04258МН, - громадянина Довгого С.В. (Третьої особи), він стверджував, що у зазначений період часу, коли виникла пожежа, він знаходився в салоні транспортного засобу. Включивши газову горілку він заснув і прокинувся, коли кабіна була обнята полум'ям.

У протоколі огляду місця події, який проводився працівниками Дзержинського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області вказано, зокрема, що в двох метрах від кабіни автомобіля МАЗ, державний номер 04258МН, був виявлений обгорілий газовий балон.

27.12.2006р. прокурором Дзержинського району м. Кривого Рогу по факту порушення правил пожежної безпеки, що спричинили виникнення пожежі і спричинення майнової шкоди ВАТ "Еліта" за ст. 270 ч.1 Кримінального кодексу України, була порушена кримінальна справа №51071163, у якій мали бути з'ясовані обставини, які спричинили зазначену пожежу та винні в цьому особи. Для встановлення дійсної причини, яка обумовила виникнення пожежі, у цій кримінальній справі мала бути призначена судова експертиза.

Однак як можна побачити із відповідей слідчого відділу Дзержинського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, провадження у кримінальній справі №51071163 було зупинено на підставі ст. 206 п. 3 КПК України (за не встановленням особи, яка скоїла злочин).

Отже, встановлення суттєвих обставин спору у даній справі підлягає з'ясуванню на підставі доказів, які наявні в господарській справі, оскільки проведення судової пожежно-технічної експертизи у господарській справі на цей час є ускладненим через неможливість дослідження об'єктів у тому стані, в якому вони перебували безпосередньо після пожежі, а отримання інших доказів, як от пояснень причетних до зазначеної пожежі осіб, не входить безпосередньо в компетенцію судових експертів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що хоча встановлена інспектором СДПЧ-11 Дібровою О.С. причина пожежі в автомобілі МАЗ, державний номер 04258 МН, від короткого замкнення електропроводки визначена як найбільш вірогідна, за наведених вище доказів, виходячи із встановлених під час огляду місця даних про джерело пожежі, яке знаходилось в панелі приладів у кабіні автомобіля МАЗ та не виявлення інших ознак, які б свідчили, що причиною пожежі стало необережне користування водієм в кабіні цього автомобіля газовою горілкою, саме її слід визнати дійсною причиною вказаної пожежі. Водночас, суд не виключає, що наявна в кабіні цього автомобіля включена газова горілка також могла сприяти як виникненню, так і розповсюдженню пожежі.

Такі обставини свідчать, що безпосередньо причинами пожежі стали технічна несправність автомобіля МАЗ та/або необережні дії водія цього автомобіля -Довгого С.В. із джерелами відкритого вогню в салоні автомобіля.

Щодо тверджень Позивача, що шкода спричинена внаслідок недбалого ставлення працівників автостоянки, тобто Відповідача-1, до своїх обов'язків, то такі доводи відхиляються судом з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 8 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996р. (115-96-п) , відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержанням санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.

Відповідно до п. 17 вказаних Правил, транспортні засоби, що знаходяться на автостоянках, повинні бути зачинені на замки, зняті з гальм та передач і зафіксовані від довільного руху тощо. Скло дверцят повинно бути зафіксоване в піднятому положенні, зовнішні дзеркала та щітки зі скла зняті, акумуляторна батарея відключена.

Відповідно до п. 25 вказаних Правил, володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний, зокрема: ознайомитися з цими Правилами, розписатися про це в журналі обліку транспортних засобів і виконувати всі вимоги Правил; пред'явити транспортний засіб на огляд черговому приймальнику і після належного оформлення поставити його на місце зберігання, зафіксувавши від довільного руху; виконувати правила техніки безпеки, пожежної безпеки, та утримувати зайняте транспортним засобом місце у чистоті.

Зі своєї сторони, відповідно до п. 27 вказаних Правил, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 20 вказаних Правил, на автостоянках, що обслуговують автототуристів, дозволяється, як виняток, тимчасовий відпочинок у салонах автомобілів, а також у фургонах їх володільців.

Отже відпочинок водіїв у салоні автомобіля, зокрема ночівля, під час його перебування під охороною на автостоянці, вказаними Правилами не передбачається.

Як вказував водій автомобіля МАN Таранець В.С. у своїх поясненнях господарському суду від 13.07.2006р., він передавав свій автомобіль на зберігання вартовому по автостоянці в зачиненому стані і з відключеною акумуляторною батареєю. Проте до цих пояснень Таранця В.С. суд відноситься критично, оскільки вони суперечать первісним поясненням цієї особи, які були надані працівникам пожежної служби та міліції під час перевірки причин пожежі, та фактичним обставинам, які свідчать про те, що цей водій також залишився ночувати у своєму автомобілі, а після того як прокинувся, почувши пожежу, завів двигун свого автомобіля та від'їхав на безпечну відстань від автомобіля МАЗ.

Таким чином, як свідчать встановлені обставини, водії обох зазначених автотранспортних засобів МАN та МАЗ ночували в салонах своїх автомобілів, порушуючи вказані Правила.

До того ж, обидва ці автотранспортні засоби не були обезструмлені.

Відповідно до п. 25 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, ці правила мають бути вивішені у службовому приміщенні автостоянки, в той час, як ознайомлення з цими Правилами відноситься до обов'язку володільця транспортного засобу, який, крім того, також зобов'язаний: розписатись про ознайомлення з Правилами в журналі обліку транспортних засобів та виконувати всі вимоги цих Правил.

Представником відповідача-1 надано до суду книгу обліку транспортних засобів автостоянки, в якій лише вказано вартість послуг, зазначені реквізити водіїв та транспортних засобів. Дані про те, що працівники Відповідача-1 знайомили водіїв з вимогами Правил відсутні.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що і водій автомобіля МАN - Таранець В.С., і водій автомобіля МАЗ -Довгий С.В., яким працівники автостоянки дозволили знаходитися в своїх автомобілях, в порушення вищевказаних вимог п.п. 17, 20 та 25 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках фактично залишили ці автотранспортні засоби у своєму користуванні, а не передали їх під охорону автостоянці, тобто Відповідачу-1 у встановленому вказаними вище Правилами порядку.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували причетність до підпалення автомобіля МАЗ сторонніх осіб.

Щодо тверджень Позивача та Відповідача-2 та Відповідача-3 про протиправну бездіяльність працівників автостоянки під час пожежі (несвоєчасний виклик пожежної допомоги), то такі обставини також не знайшли свого підтвердження належними доказами, оскільки виклик служби пожежної допомоги невідомою особою, може свідчити лише про те, що особа яка здійснила телефонний виклик не назвала себе. Проте безперечних доказів про те, що це був не працівник автостоянки до матеріалів судової справи не надано. Безпосередньо із пояснень працівників автостоянки Сухарева В.В. та Кравчука В.Ф., які були отримані працівниками Дзержинського РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області під час проведення перевірки за фактом пожежі, вбачається, що працівники автостоянки були присутні на своєму робочому місці під час виникнення пожежі та намагалися надати допомогу водіям у її гасінні до приїзду пожежників.

Отже, як вбачається із встановлених судом обставин, немає прямого причинного зв'язку між зазначеними діями (бездіяльністю) працівників автостоянки та наслідками, які настали - виникненням зазначеної пожежі безпосередньо в кабіні автомобіля МАЗ з вини водія цього автомобіля, оскільки настання таких наслідків було вірогідним, а не неминучім.

Щодо відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки, то виходячи із встановлених обставин суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, однією з умов, яка утворює підставу для відшкодування майнової шкоди, є наявність прямого причинного зв'язку між цивільним правопорушенням та майновою шкодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

За правилами ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля МАЗ 54323, державний номер 04258МН, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська агропромислова компанія»- Відповідач-3 у даній справі, а Дущак Ігор Миколайович є володільцем цього автомобіля з 20.08.2004р. на підставі тимчасового реєстраційного талону.

На підтвердження правових підстав користування СПД - фізичною особою Дущак Ігорем Миколайовичем автомобілем МАЗ 9397, державний номер 07380МН, до матеріалів справи наданий договір найма автомобіля від 19.08.2004р., укладений між Дущак І.М. та ТОВ «Чернігівська агропромислова компанія»про передачу зазначеного автомобіля в оренду на строк з 19.08.2004р. по 19.08.2007р.

12.12.2005р. між Дущак І.М., як суб'єктом підприємницької діяльності, та Довгим Сергієм Володимировичем був укладений трудовий договір між працівником і фізичною особою - підприємцем, згідно до умов якого Довгий С.В. зобов'язався виконувати обов'язки водія та нести матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей.

За таких обставин володільцем автотранспортного засобу МАЗ 9397, державний номер 07380МН, як джерела підвищеної небезпеки, на час виникнення пожежі слід визнати суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу Дущак І.М.

Згідно ч.1 ст. 977 Цивільного кодексу України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

За правилами ч. 2 ст. 977 Цивільного кодексу України, за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажлодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, відповідно до положень ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України, зберігач відповідає на загальних підставах.

Так, згідно ч.2 ст. 950 Цивільного кодексу України, професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, як зазначено в ст. 951 Цивільного кодексу України, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі -у розмірі суми, на яку знизилася її вартості. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як свідчить витяг з журналу обліку автотранспорту за 03.03.2006р., обидва зазначених автомобіля були поставлені на належну Позивачу автостоянку, за що від водіїв цих автомобілів Позивач отримав відповідну платню, тобто між Позивачем та Відповідачем-1 та між Позивачем та Відповідачем-2 були укладені відповідні договори з надання послуг зі зберігання транспортних засобів на автостоянках.

Водночас, як свідчать вище встановлені обставини, обидві сторони вказаних договорів не виконали своїх обов'язків за цими договорами із фактичної повної передачі володільцем автотранспортного засобу, як поклажодавцем, автостоянці, як зберігачу.

За таких обставин слід визнати, що фактичним володільцем автомобіля МАЗ, який знаходився на території автостоянки, залишився Відповідач-2 в особі свого працівника -водія Довгого С. В. Тому суд доходить висновку, що саме Відповідач-2, як володілець автомобіля МАЗ на підставі договору оренди із Відповідачем-3, має нести відповідальність за шкоду, завдану його працівником - водієм Довгим С.В. під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Таким чином, твердження Позивача про те, що належний йому автомобіль МАN був пошкоджений саме внаслідок неналежного виконання Відповідачем-1 своїх обов'язків по зберігання автомобіля спростовується встановленими обставинами та матеріалами справи.

У своїх запереченнях на позов Відповідач-1 вказує також на те, що на час розгляду справи судом Позивач відремонтував автомобіль, але не надав суду доказів про свої фактичні витрати на відновлювальний ремонт. Вважає, що розмір заподіяної шкоди мав бути встановлений на підставі експертизи, а не товарознавчого дослідження, під час проведення якого представники Відповідача-1 не були поінформовані. Вказував також на те, що слід врахувати той факт, що автомобіль був застрахований і фактичні збитки від пожежі відшкодовані страховою компанією.

Як свідчить довідка Позивача вих. №198 від 05.10.2006р. йому не було відшкодовано шкоду, яка була завдана пожежею зазначеного автомобіля МАN через відсутність страхування КАСКА, що спростовує доводи Відповідача-1 щодо отримання Позивачем страхового відшкодування за понесені витрати на ремонт зазначеного автомобіля.

Отже, дослідивши матеріали справи суд встановив, що вони не містять доказів про отримання Позивачем відшкодування від страхової компанії.

Щодо проведення судової експертизи на предмет з'ясування розміру заподіяної шкоди, то це є недоцільним, оскільки Позивач не заперечує того факту, що автомобіль МАN було відремонтовано.

Вирішуючи питання щодо розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить із приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка визначає, що шкода підлягає відшкодуванню у повному розмірі, а стан, до якого Позивач вважає за необхідне відновити належне йому майно після його ушкодження, має визначатися на його власний розсуд.

З метою проведення автотоварознавчого дослідження Позивач звертався до незалежного оцінювача Дірявки Є.В. (сертифікат суб'єкту оціночної діяльності № 2671/04 від 16.07.2004р.), яким 07.03.2006р. було проведено технічний огляд автомобіля МАN TGA 18.430, державний номер ВН1846АН з напівпричепом ВАРЗ 9996, державний номер ВН 9211ХХ, та проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено висновок про вартість матеріального збитку, який нанесено Позивачу внаслідок зазначеної пожежі, який становить 95734,45 грн., в тому числі втрата товарної вартості 17485,30 грн.

На підставі договору на сервісне обслуговування транспортних засобів №15 від 01.10.2005р., що був укладений між ТОВ «Онікс»(офіційна станція технічного обслуговування МАN у м. Дніпропетровськ -«Виконавець») та ТОВ фірма «Еліта»(«Замовник»), згідно з рахунком-фактурою №О-0015/1 від 13.03.2006р. на суму 79089,00 грн., Позивач здійснив оплату за відновлення та ремонт належного йому автотранспортного засобу, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №612 від 04.10.2006р. та банківською випискою про рух коштів за 04.10.2006р., копії яких наявні в матеріалах справи. Факт виконання зазначених робіт підтверджується довідкою Позивача про перебування автомобіля МАN на ремонті на офіційній станції технічного обслуговування МАN у м. Дніпропетровськ з 04.03.2006р. по 17.05.2006р. та двостороннім актом виконаних робіт №А-15/1 від 17.05.2006р. на суму 79089,00 грн., що був підписаний між Позивачем та ТОВ «Онікс».

Таким чином, відповідно до висновку незалежного оцінювача №366/У від 07.03.2006р. майнова шкода, спричинена власнику автомобіля МАN складає 95734,45 грн., однак матеріалами справи підтверджено фактичні витрати Позивача на відновлювальний ремонт цього ж автотранспортного засобу у повному обсязі необхідних для цього робіт на суму 79089,00 грн.

За таких обставин, розмір належного Позивачу відшкодування за пошкодження зазначеного автомобіля МАN, державний номер ВН1846АН з напівпричепом, державний номер ВН9211ХХ, має становити суму 79089,00 грн.

Щодо відшкодування спричинених Позивачу збитків у вигляді не отриманих ним доходів, пов'язаних із неможливістю використання за призначенням пошкодженого автомобіля під час його ремонту, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, положення якої просить врахувати у даному випадку Позивач, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Із наданих Позивачем доказів судом встановлено, що між Позивачем і Приватним підприємством «ТЕК-Транс»було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №14 від 20.10.2004р. Як вказує Позивач, на підставі цього договору ПП «ТЕК-Транс»подало Позивачу транспортні заявки №68 та №69 від 27.02.2006р., згідно з якими просило здійснити 09.03.2006р. та 23.03.2006р. перевезення вантажу автомобілем МАN, державний номер ВН1846АН з напівпричепом, державний номер ВН9211ХХ, по маршруту Gdynia (Польща) -м.Дніпропетровськ (Україна). Згідно з розрахунками Позивача, загальна вартість перевезення за кожний такий рейс становить 31980,00 грн. і з вирахуванням запланованих витрат Позивача у сумі 5644,00 грн., сума доходу мала становити 26336,00 грн.

До того ж, між Позивачем та ТОВ «Магнум Імпекс»було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №550 від 05.01.2006р., на підставі якого Позивач отримав від ТОВ «Магнум Імпекс»заявку №22 від 03.03.2006р., у якій останнє просило здійснити перевезення вантажу автомобілем МАN, державний номер ВН1846АН з напівпричепом, державний номер ВН9211ХХ, по маршруту м. Запоріжжя (Україна) (Польща). Вказує, що вартість цього перевезення становить 7224,00 грн. і за вирахуванням витрат на рейс сума неотриманого доходу становить 5205,00 грн.

Відповідно до наданих Позивачем доказів (довідки про тривалість ремонту та акту приймання-передачі), простоювання автомобіля МАN, державний номер ВН1846АН, з напівпричепом на ремонті тривало з 04.03.2006р. по 17.05.2006р., тобто більше 2-х місяців.

На підставі вищевказаних розрахунків Позивач вважає, що в результаті простоювання автомобіля, йому були нанесені збитки у вигляді недотриманого доходу (упущеної вигоди) на загальну суму 31541 грн.

Однак такі позовні вимоги Позивача до Відповідача-2, як особи, винної у спричинені шкоди, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем-2 не існувало господарських зобов'язань, а зобов'язання по відшкодування шкоди, спричиненого джерелом підвищеної небезпеки, є позадоговірним зобов'язанням, правовідносини між сторонами за яким регулюються окремими нормами Цивільного кодексу України (435-15) , які передбачають відшкодування шкоди на загальних підставах та у певний спосіб за вибором потерпілого (ч.3 ст. 1187 та ст. 1192 вказаного Кодексу), а тому не передбачають відшкодування збитків у вигляді неотриманого доходу за період часу, коли володілець пошкодженої речі був позбавлений отримувати дохід від її використання.

Посилання Позивача на положення п. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно до якої встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передавати споживачеві продукцію належної якості, а також інформацію про цю продукцію, у даному випадку, який пов'язаний із відшкодуванням позадоговірної шкоди, суд також вважає недоречним.

Отже, у даному випадку, враховуючи на те, що Позивач за свій рахунок поніс витрати на полагодження належної йому речі у сумі 79089,00 грн., йому має бути відшкодовано за рахунок Відповідача-2 збитки лише у цьому розмірі, а в решті позовних вимог Позивача до усіх Відповідачів по відшкодуванню нарахованих ним збитків слід відмовити через відсутність для цього законних підстав.

На теперішній час Позивач -ТОВ фірма «Еліта»змінило своє найменування на ТОВ «Вітек Інтернешнл Транспорт», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01№503844, витягом зі Статуту ТОВ «Вітек Інтернешнл Транспорт», свідоцтвом про державну реєстрацію цієї особи, довідкою та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, у зв'язку із чим за правилами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, Позивач у справі підлягає заміні на його процесуального правонаступника -ТОВ «Вітек Інтернешнл Транспорт».