Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 747 242,36 грн., яка складається з сум: 1 084 059,75 грн. - основного боргу за водопостачання та водовідведення, 614 556,48 грн. - суми боргу за понаднормативне водокористування, 1 562,72 грн. - інфляційних, 14 541,62 грн. - 3% річних, 32 521,79 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Державним комунальним підприємством управлінням водопроводно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканал) та Відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (Абонент) договору про надання води та послуг каналізації № 2800/625011634 від 11.07.2001р. позивачем були надані послуги з водопостачання та водовідведення, за які відповідач вчасно не розрахувався, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у січні 2012р. у розмірі 1 084 059,75 грн., а також заборгованість за понаднормативне використання відповідачем води у серпні -вересні 2011р. та в лютому -березні 2012р. у загальному розмірі 614 556,48 грн. Позивач вважає, що відповідачем порушені договірні зобов'язання, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача, крім основного боргу та боргу за понаднормативне використання відповідачем води, штрафні санкції.

Відповідач позов визнає частково у загальному розмірі 382 275,56 грн., який складається з сум: 307 278,24 грн. - заборгованості за понаднормативне водовикористання, 74 997,32 грн. - заборгованості за послуги за водовикористання, надані позивачем в січні 2012р., в інших позовний вимогах просить позивачу відмовити, зазначає про сплату заборгованості за понаднормативне водовикористання води в однократного розміру встановленого тарифу та про сплату заборгованості за надані позивачем послуги у січні 2012р.

Відповідно до ст. 77 Господарському процесуальному кодексу України, у судових засіданнях було оголошено перерву, призначених: на 30.10.2012р. до 01.11.2012р. о 10:30 год., на 01.11.2012р. до 05.11.2012р. о 12:30 год.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Між Державним комунальним підприємством управлінням водопроводно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканал) та Відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (Абонент) укладений договір про надання води та послуг каналізації № 2800/625011634 від 11.07.2001р.

Державне комунальне підприємство управління водопроводно - каналізаційного господарства м. Дніпропетровська було перейменовано та змінило назву на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал", який є правонаступником Державного комунального підприємства управління водопроводно - каналізаційного господарства м. Дніпропетровська згідно Статуту підприємства.

Відповідно до п.1.1. договору водоканал зобов'язався надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент відповідно до п. 3.1. договору проводити щомісячно самостійно оплату в п'ятиденний строк після початку розрахункового місяця по рахункам, які він самостійно отримує на підприємстві.

Згідно п. 3 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3884 від 20.12.2004 року "Про раціональне ведення водного господарства міста" платня за перевитрати води понад встановлені норми стягується у чотирьохкратному розмірі (відповідно до затверджених тарифів) без ПДВ. рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1469 від 09.07.2009 року тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для споживачів міста (крім населення та бюджетних організацій) встановлені в розмірі за 1 куб. м. 3,84 грн. без ПДВ за водопостачання. Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 202 від 30.09.2011р. (v0202861-11) "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Водоканал" ДМР" для категорії "інші споживачі", встановлений тариф на водопостачання без ПДВ 4,02 грн. за 1 куб. м.

Позивач зазначає, що відповідачем у серпні -вересні 2011р. та в лютому -березні 2012р. було допущено понаднормативне водовикористання на загальну суму 614 556,48 грн. (Розрахунок суми боргу станом на 16.05.2012р. (а.с.13)).

Згідно доданого до матеріалів справи вищевказаного розрахунку вбачається, що нарахування заборгованості було здійснено позивачем наступним чином: об'єм різниці (об'єм різниці отримано в результаті відрахування від кількості фактично наданих послуг кількості норми наданих послуг) Х тариф = борг за розрахунковий місяць.

Відповідно борг за понаднормативне використання відповідачем води:

- у серпні 2011р. складає 145 182,72 грн. (9 452 Х 15,36);

- у вересні 2011р. складає 328 320,00 грн. (21375 Х 15,36);

- в лютому 2012р. складає 123 285,36 грн. (7667 Х 16,08);

- в березні 2012р. складає 17 768,40 грн. (1105 Х 16,08), а всього 614 556,48 грн.

Відповідно позивачем пред'явлено до оплати відповідачу на вказану суму рахунки (а.с.118-129).

В якості доказів споживання відповідачем питної води понад встановлені норми, позивачем додані для залучення до матеріалів справи акти, в яких представники обох сторін зафіксували показання приладів обліку, звіти про об'єми наданих послуг згідно з показниками приладів обліку за підписом представника відповідача та маршрутні книги за 2011р. - 2012р., в яких також зафіксовані показання приладів представниками позивача (а.с.28-60).

Крім того, позивач стверджує, що ним було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у січні 2012р. в об'ємах 179604 куб. м. води питної та 76208 куб. м. прийнятих стоків на загальну суму 1 084 059,75 грн., пред'явлено до оплати на вказану суму відповідачу акт -рахунок № 9053 від 31.01.2012р., вручений відповідачу разом з листом № 6266/8-19 від 23.07.2012р. (а.с.21-23), згідно якого позивач вимагав від відповідача в найкоротший термін здійснити оплату наданих послуг на підставі акту -рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач зазначає про несплату відповідачем заборгованості згідно виставленого рахунку у строк, встановлений відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, - до 30.07.2012р., у зв'язку з несвоєчасною оплатою заборгованості просить стягнути з відповідача, крім основного боргу та боргу за понаднормативне використання відповідачем води, інфляційні, 3% річних та пеню.

Відповідач позов визнає частково у загальному розмірі 382 275,56 грн., який складається з сум: 307 278,24 грн. -заборгованість за понаднормативне водовикористання, 74 997,32 грн. -заборгованість за послуги за водовикористання, надані в січні 2012р., в інших позовний вимогах просить позивачу відмовити, зазначає про сплату заборгованості за понаднормативне водовикористання води в однократного розміру встановленого тарифу та про сплату заборгованості за спожиту воду у січні 2012р. згідно акта -рахунку № 8030 у розмірі 1 009 062, 43 грн. в об'ємі води -162 190 куб. м., водовідвід -79 362 куб. м.

Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно -правового акта, що регулює господарську діяльність, так і на підставі господарського договору.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько -договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови, визначені угодою його сторін.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що відношення сторін (господарсько -договірні зобов'язання сторін) регулюються на підставі укладеного між сторонами договору, умови якого були узгоджені сторонами при його укладенні, то внести будь-які зміни до договору сторони можуть лише шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору. У випадку недосягнення між сторонами згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п.2.5. договору за витрату води понад встановленого ліміту абонент сплачує водоканалу плату по завищеному діючому тарифу в 3-х кратному розмірі за кожний куб. м. води.

Судом з'ясовано, що зміни до спірного договору протягом дії договору сторонами не вносились, відповідно здійснення розрахунку заборгованості відповідача за понаднормативне водовикористання на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3884 від 20.12.2004 року "Про раціональне ведення водного господарства міста" є неправомірним, оскільки порушує умови договору про надання води та послуг каналізації № 2800/625011634 від 11.07.2001р.

Таким чином, виставлені на оплату позивачем рахунки за понаднормативне використання відповідачем води, розрахунок заборгованості за якими здійснено із розрахунку 4-х кратного розміру встановленого тарифу свідчать про порушення ним умов укладеного між сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем оплачено викоріистаний нам обсяг води в однократному розмірі, з урахуванням понаднормативного водовикористання.

Виходячи з вимог договору та враховуючи, що на момент звернення позивача з позовом до господарського суду відповідачем вже частково було сплачено заборгованість за понаднормативне використання відповідачем води в однократному розміру встановленого тарифу, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за понаднормативне водовикористання у серпні -вересні 2011р. та в лютому -березні 2012р. підлягають частковому задоволенню у наступних сумах:

- у серпні 2011р. у сумі 72 591,36 грн. (9 452 Х 7,68);

- у вересні 2011р. у сумі 164 160,00 грн. (21375 Х 7,68);

- в лютому 2012р. у сумі 61 642,68 грн. (7667 Х 8,04);

- в березні 2012р. у сумі 8 884,20 грн. (1105 Х 8,04), а всього 307 278,24 грн.

Щодо наданих позивачем відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у січні 2012р. в об'ємах 179604 куб. м. води питної та 76208 куб. м. прийнятих стоків на загальну суму 1 084 059,75 грн., враховуючи надані позивачем пояснення, та приймаючи до уваги заперечення відповідача, суд зазначає наступне.

До січня 2012р. КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради проводило нарахування споживачам, в тому числі ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", наступним чином: обсяги, спожиті у попередньому місяці, пред'являлись в поточному місяці.

За послуги з водопостачання та водовідведення надані позивачем у листопаді 2011 року, згідно показників приладів обліку, наданих відповідачем, був виставлений рахунок від 30.12.2011р. № 95231, пред'явлений відповідачу в грудні 2011 року (це видно з самого рахунку: по кожному об'єкту написана дата зняття контрольних показань (16.11.2011р., 01.12.2011р.)). Тобто, фактичні обсяги спожитої води за грудень 2011р. не зазначені

В акті звіряння за послуги водопостачання та водовідведення від 31.12.2011р., підписаному обома сторонами та скріпленого печатками сторін, враховані обсяги фактично спожитої води ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до грудня 2011р.

Позивачем було пред'явлено відповідачу у січні 2012р., обсяги фактично спожитих послуг у грудні 2011р. та у січні 2012р., у відповідності до звітів, наданих відповідачем.

Таким чином, позивачем було сформовано 2 рахунки:

- № 8038 від 31.01.2012р. пред'явлений по фактичному об'єму наданих послуг за період з 1 грудня по 31 грудня 2011р. у відповідності до звіту відповідача, що підтверджено розясненнями до акту-рахунку приймання наданих послуг, який містить відомостті про дати знімання показників з лічільників в період з 01.01.2012р. по 05.01.2012р. (т.2 а.с.22)

- № 9053 від 31.01.2012р. пред'явлений по фактичному об'єму наданих послуг за період з 1 січня по 31 січня 2012р. у відповідності до звіту відповідача, що відповідає датам зняття показників з лічильників відповідача, а саме, 31.01.2012р. ()т.1.а.с.23)

Отже, згідно акта -рахунку № 8030 у розмірі 1 009 062, 43 грн. в об'мі води -162 190 куб. м., водовідвід -79 362 куб. м. відповідачем дійсно сплачено заборгованість, але не за січень 2012р., як стверджує відповідач, а за грудень 2011р. Дана помилка в розрахунках відбулася через зміну порядку розрахунків у січні 2012р., про що і було повідомлено позивачем відповідача листом від 23.07.2012р. № 6266/8-15 (а.с.21).

Таким чином, заборгованість за надані позивачем послуги у січні 2012р. у розмірі 1 084 059,75 грн., згідно виставленого акта - рахунку № 9053 від 31.01.2012р., відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим підлягає стягненню.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Враховуючи, що заборгованість за надані послуги відповідачем у строк, визначений п. 3.1. договору, не сплачено, то до відповідача застосовуються наслідки невиконання договірних зобов'язань, передбачені нормами чинного законодавства України.

Позивач зазначає про направлення відповідачу рахунку № 9053 від 31.01.2012р. на суму 1 084 059,75 грн. з простроченням строків відправки з його вини, тобто відбулося прострочення кредитора, наслідки якого передбачені ст. 613 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договору, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Таким чином, позивач при нарахуванні 3% річних та пені виходив з того, що датою оплати рахунку є строк, встановлений ч.2 ст. 530 ЦК України -у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідно датою прострочення по рахунку № 9053 від 31.01.2012р. на суму 1 084 059,75 грн. вважає - 31.01.2012р., а претензією лист № 6266/8-19 від 23.07.2012р.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Відповідно до п.3.1. договору в разі прострочення платежів після 5 числа розрахункового місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% суми, яка належить до оплати за кожний день прострочення. Відповідно до додатку до договору сторони дійшли згоди викласти абзац 2 п.3.1. договору з урахуванням ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" № 686 від 20.05.1999р., а саме: в разі прострочення платежів після 5 числа розрахункового місяця нараховується пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті за кожний день прострочення".

Відповідно до вимог закону та договору позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.08.2012р. по 06.08.2012р. пеню у розмірі 32 521,79 грн. з розрахунку суми простроченого зобов'язання у розмірі 1 084 059,75 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, враховуючи наявне прострочення відповідачем оплати заборгованості за надані позивачем у січні 2012р. послуги, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача в частині стягнення пені у розмірі, визначеному позивачем.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача:

- інфляційні у загальному розмірі 1 562,72 грн. (за період з 06.09.2011р. -06.08.2012р. у сумі 145 908,63 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 145 182,72 грн.; за період з 06.10.2011р. -06.08.2012р. у сумі 329 633,28 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 328 320,00 грн.; за період з 06.03.2012р. -06.08.2012р. у сумі 122 915,50 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 123 285,36 грн.; за період з 06.04.2012р. -06.08.2012р. у сумі 17 661,79 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 17 768,40 грн.);

- 3% річних у загальному розмірі 14 541,62 грн. (за період з 06.09.2011р. -06.08.2012р. у сумі 4 009,43 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 145 182,72 грн.; за період з 06.10.2011р. -06.08.2012р. у сумі 8 257,47 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 328 320,00 грн.; за період з 06.03.2012р. -06.08.2012р. у сумі 1 560,40 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 123 285,36 грн.; за період з 06.04.2012р. -06.08.2012р. у сумі 179,63 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 17 768,40 грн.; за період з 01.08.2012р. -06.08.2012р. у сумі 534,60 грн. із розрахунку заборгованості у розмірі 1 084 059,75 грн.).

Виходячи з визначених позивачем сум прострочення за понаднормативне використання відповідачем води у серпні -вересні 2011р. та в лютому -березні 2012р., суд вважає неправильним розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних.

Приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини, інфляційні втрати та 3% річних повинні бути обраховані з сум прострочення за понаднормативне використання відповідачем води у серпні -вересні 2011р. та в лютому -березні 2012р. задоволених судом, а саме:

- за період заборгованості з 06.09.2011р. по 06.08.2012р. з суми боргу 72 591,36 грн. та складати суми: 2004,72 грн. - 3% річних та 2 004,72 грн. - інфляційних;

- за період заборгованості з 06.10.2011р. по 06.08.2012р. з суми боргу 164 160,00 грн. та складати суми: 4 128,74 грн. - 3% річних та 164 816,64 грн. - інфляційних;

- за період заборгованості з 06.03.2012р. по 06.08.2012р. з суми боргу 61 642,68 грн. та складати суми: 89,82 грн. - 3% річних та 61 457,75 грн. - інфляційних;

- за період заборгованості з 06.04.2012р. по 06.08.201р. з суми боргу 8 884,20 грн. та складати суму 8 830,90 грн. - інфляційних;

- за період заборгованості з 01.08.2012р. по 06.08.2012р. з суми боргу 1 084 059,75 грн. -3% річних.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню у наступних сумах. 7 537,84 грн. -3% річних та 781,31 грн. -інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача частково у наступних сумах: 1 084 059,75 грн. - основного боргу за водопостачання та водовідведення, 307 278,24 грн. - суми боргу за понаднормативне водокористування, 781,31 грн. - інфляційних, 7 537,84 грн. - 3% річних, 32 521,79 грн. -пені, а всього: 1 432 178,93 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд стягує на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на користь державного бюджету недоплачений позивачем судовий збір у сумі 0,85 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, б. 21, ідентифікаційний код 05393116) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А, ідентифікаційний код 03341305) 1 084 059,75 грн. - основного боргу за водопостачання та водовідведення, 307 278,24 грн. - суми боргу за понаднормативне водокористування, 781,31 грн. - інфляційних, 7 537,84 грн. - 3% річних, 32 521,79 грн. - пені, 28 643,58 грн. - судового збору.

Видати накази.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А, ідентифікаційний код 03341305) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) 0,85 грн. - судового збору.