Суть спору: позивач - державне підприємство Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго» про відновлення постачання електричної енергії позивачу та скасування нарахувань відповідно до рахунків-накладних №683/83/0412А1 від 21.04.2012 на суму 41454,09 грн. №683/86/0412Л1 від 21.04.2012 на суму 37402,69 грн., як неправомірніх та незаконних.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні усно проти задоволення позову заперечували та просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд

28.05.2012 між Відритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та табором праці та відпочинку «Ровесник» укладено договір про постачання електричної енергії № 683, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ (z0417-96) ) згідно умовам даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами (а.с.8-15).

Відповідно до пункту 6.1.3 договору електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником з повідомленням Споживача не менш ніж за три робочих дня у разі, зокрема несвоєчасної оплати Споживачем вартості електроенергії, рахунків за перевищення договірних (граничних) величин споживання електроенергії та міцності, у строки, встановлені додатками № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків», недотримання графіку погашення заборгованості.

Як зазначає позивач 08.05.2012 постачання електричної енергії Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ровесник» селища міського типу Сімеїз, яке є структурним підрозділом Державного підприємства Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування, було припинено.

Клопотанням вих.№ 509/05-015 від 26.05.2012 позивач звернувся до відповідача з проханням відновити електропостачання та скасувати усі нарахування. Також позивач повідомив, що несвоєчасність подання даних про спожиту електричну енергію виникла у зв'язку з особистими обставинами одного із співробітників позивача (а.с.33).

Листом вих.№ 2669 від 31.05.2012 відповідач повідомив позивача, що прийняти акти про обсяги спожитої електричної енергії не має можливості, у зв'язку з тим, що позивачем порушені умови договору про постачання електричної енергії № 683, а також п.6 ПКЕЕ (z0417-96) : не представлено для розрахунків сводку суворо у розрахункову дату (а.с.34).

Листом № 525/05-015 від 31.05.2012 позивач звернувся до відповідача з проханням направити рахунки за спожиту електричну енергію, акт проведення технічного огляду електроустановок споживання, повідомлення про відключення електроенергії (а.с.35).

Листом № 535/05-015 від 01.06.2012 позивач повідомив відповідача, що для проведення чергового контрольного огляду показників з фіксацією даних у наряді перевірки схем обліку, з проханням виставити рахунок до сплати за надану послугу та направити відповідних спеціалістів (а.с.36).

Листами № 592/05-015 від 18.06.2012 та № 594/05-015 від 18.06.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність поновлення електропостачання структурного підрозділу підприємства позивача (а.с.37-38).

Листом № 53-01/28-1019 від 11.06.2012 відповідач повідомив позивача, що поновлення електропостачання можливо лише за умови оплати наявної заборгованості згідно виставлених рахунків (а.с.39).

Листом № 53-01/28-1027 від 11.06.2012 відповідач повідомив, що не заперечує проти оформлення та видачі актів звірки розрахунків, з цією метою необхідно направити уповноваженого представника позивача до відповідача (а.с.40).

У зв'язку з відключенням структурного підрозділу підприємства позивача від електропостачання, відмови відповідача у підключенні до оплати наявної заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом із проханням відновити постачання електричної енергії позивачу та скасувати нарахування відповідно до рахунків-накладних №683/83/0412А1 від 21.04.2012 на суму 41454,09 грн. №683/86/0412Л1 від 21.04.2012 на суму 37402,69 грн., як неправомірних та незаконних.

Дослідивши обставини справи, наявні докази у їх сукупності порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (крім населення), регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричної енергії (z0417-96) .

Законом про електроенергетику також передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій: енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) закріплено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Договір про постачання енергії, який постачальник електричної енергії та споживач укладають між собою, є різновидом господарського договору. Отже, правовідносини, що складаються при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договору про постачання електричної енергії, є за своєю сутністю господарськими.

04.05.2012 відповідач повідомив позивача про необхідність сплатити заборгованість у сумі 42905,19 грн. та у разі несплати повідомив позивача про відключення електропостачання з 08.05.2012 Споживача. Отже, Позивач був обізнаний про ймовірне відключення від електропостачання у разі несплати наявної заборгованості (а.с.62).

08.05.2012 представниками ПАТ «ДТЕК Крименерго» Споживачу було частково припинено подачу електричної енергії, а саме відключено ТП-927, КЯ-121.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо повного відновлення електропостачання, оскільки умовами Договору, а саме додатком №3.1 в Переліку та даних по комерційним засобам звіту, по яким проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу та податками - акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток №7 Однолінійна схема - передбачено два об'єкти.

Крім того, позивач клопотанням від 26.05.2012 №509/05-015 підтвердив несвоєчасність надання щомісячного зведення за спожиту електричну енергію, яка пов'язана з суб'єктивним моментом одного із співробітників адміністрації закладу «Ровесник», у якого тяжко травмувалась дитина і знадобився де-який час для рятування життя людини (а.с.65).

Відповідно до п.6.1.3 договору порядок обмеження електрозабезпечення можливий з повідомленням Споживача не менш ніж за три робочих дні у випадку: несвоєчасної оплати Споживачем вартості електроенергії, що підтверджено пунктом 7.5.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Твердження позивача, що він був не повідомлений про ймовірне відключення від електропостачання у разі несплати наявної заборгованості суд до уваги не приймає, оскільки до позовної заяви позивачем представлено суду рахунки - накладні № 683/86/0412А1 за спожиту активну електричну енергію з 22.03.2012 по 21.04.2012 у відповідності з договором № 683 від 28.04.2005 та № 683/86/0412Л1 від 21.04.2012 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 683 від 28.04.2012, у яких наявне нагадування: у разі несплати згідно пункту 7.5.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) буде припинена подача електричної енергії (а.с.31-32).

Відповідно до підпункту 4 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Згідно пункту 7.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (пункт 7.5 договору).

Згідно пункту 6.39 Правил користування електричною енергією (z0417-96) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Неподання актів спожитої електричної енергії несвоєчасно позивачем не оспорено. Крім того, акти про об'єми спожитої електричної енергії за період 21.02.2012-23.03.2012 та 13.03.2012-22.04.2012 Споживачем на адресу відповідача були надані лише 29.05.2012, про що свідчить реєстраційний номер вх.3051 (а.с.68). Отже, з боку Позивача допущено грубе порушення умов Договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричної енергією (z0417-96) .

Окрім того, суд звертає увагу позивача на положення частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як скасування нарахувань відповідно до рахунків-накладних №683/83/0412А1 від 21.04.2012 на суму 41454,09 грн. №683/86/0412Л1 від 21.04.2012 на суму 37402,69 грн., як неправомірніх та незаконних не передбачений чинним законодавством, суд у задоволенні даної позовної вимоги відмовляє.

Також суд зазначає, що рахунки - накладні не є актами, які суд визнає неправомірними та незаконними, оскільки вони лише фіксують наявність заборгованості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого нормами закону щодо захисту прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання охоронюваного законом інтересу і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позивачем не виконані вимоги пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.