Позивач просить зобов'язати Відповідача прийняти продукцію та стягнути з останнього 83 364,86 грн. боргу і штрафних санкцій за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення від 20.10.10р. №201010/2НРЗ. Позовні вимоги мотивовані ухиленням Відповідача від виконання договірних зобов'язань у частині прийняття продукції Позивача та її оплати.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивачем порушені договірні зобов'язання, щодо строків виконання зобов'язань і щодо якості його продукції. Відповідач вважає, що твердження Позивача про те, що він належним чином неодноразово повідомляв Відповідача про готовність продукції до відвантаження належними доказами не підтверджено. До позовної заяви не додано копій цих повідомлень і доказів їх надсилання Відповідачеві й отримання їх останнім. Позивач поставив 1 шарнір Гука за видатковою накладною №1805 від 18.07.2011р. тільки після направлення йому Відповідачем листа від 18.07.2011р. №02/3-1675 з проханням відвантажити продукцію, тобто з ініціативи Відповідача, а не ініціативи Позивача, який на час отримання цього листа вже на 18 днів порушив строк поставки спірної продукції та не повідомляв Відповідачеві про готовність її до відвантаження. Твердження про виставлення Відповідачеві рахунків на сплату спірної продукції Позивачем не доведені, оскільки не надано доказів направлення Відповідачеві повідомлення про готовність продукції до поставки та надання разом з цим повідомленням рахунку, крім того у видатковій накладній відсутні будь які посилання на те, що разом зі спірною продукцією Покупець отримав супровідні документи, у тому числі рахунок.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.12р. провадження у справі № 3/5005/5165/2012 зупинялось до набрання чинності рішенням у справі №32/5005/3374/2011.

У зв'язку з набранням рішенням у справі № 32/5005/3374/2011 законної сили, господарським судом поновлено провадження у даній справі.

Для надання сторонами додаткових пояснень, розгляд справи відкладався.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов, з урахуванням рішення у справі № 32/5005/3374/2011, не надав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

20.10.2010р. сторонами укладено договір №201010/2НРЗ поставки продукції виробничо - технічного призначення (надалі Договір), за яким Позивач зобов'язався поставити (передати у власність) Відповідачеві продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру, за вартістю, у порядку і в строки, визначені Договором і додатками до нього (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру і вартість одиниці продукції встановлюються сторонами у специфікаціях на поставку продукції.

Згідно з п.3.2 Договору строк постачання кожної конкретної партії продукції вказується у специфікації.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору сторони у специфікаціях на поставку кожної конкретної партії продукції можуть узгодити інший порядок розрахунків, що відрізняється від порядку, вказаного у даному пункті, як відносно усієї партії продукції, так і відносно окремих найменувань продукції, що входить до даної партії.

Відповідно до Специфікації від 08.04.2011р. Позивач повинен поставити продукцію - Шарнір Гука у кількості 3 шт. (креслення 7287С6) до 30.06.2011р. загальною вартістю 75 002,40 грн. з ПДВ. Умови оплати за Специфікацією - 100% передоплата протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження і виставлення рахунку.

У позовній заяві Позивач зазначає, що належним чином неодноразово повідомляв Відповідача про готовність продукції до відвантаження, але передоплату Відповідач не провів. Листом №02/3-1675 від 18.07.2011р. директор Відповідача просив 18.07.2011р. відвантажити Відповідачеві продукцію - шарнір Гука у кількості - 1шт. та гарантував оплату за Продукцію у строк до 22.07.2012р.

Позивач 18.07.2011р. передав Відповідачеві продукцію - шарнір Гука у кількості 1 шт., про що свідчить видаткова накладна №1805 від 18.07.2011 року.

За даними Позивача, він повідомляв про готовність продукції до поставки та двічі видавав рахунок Відповідачеві, перший раз з повідомленням, другий раз рахунок надавався на виконання п.3.4 Договору, а саме "Разом з Продукцією Постачальник передає покупцю оригінали наступних документів:

- рахунок - фактуру;

- сертифікат якості".

Видаткова накладна №1805 від 18.07.2011р. про отримання Продукції підписана Відповідачем та повернута Позивачеві. Тобто є докази отримання вищезазначених документів.

Відповідач після одержання 1шт. шарніру Гука не розрахувався за нього.

За даними Позивача, Відповідач не звертався до нього за поставкою інших 2 шт. Шарнірів Гука, тому, він безоплатно не поставив решту Шарнірів Гука, ця продукція до сих пір зберігається на складі Позивача.

Позивач виконував договірні зобов'язання, в той час як Відповідачем, на порушення Договірних зобов'язань оплата за продукцію не проведена.

У зв'язку з несплатою Відповідачем за Продукцію, Позивачем йому двічі направлялися вимоги про оплату і прийняття продукції, відповідно звернення від 17.10.2011р. №20-01-1405 та від 01.11.2011р. № юр-01-145. Вимоги Позивача залишились без задоволення, що і стало причиною звернення Позивачем з даним позовом до суду.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173- 175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Відповідно до ст. 216- 217, 230- 231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.7.2. Договору, у редакції протоколу узгодження розбіжностей №031110/2НРЗ до протоколу розбіжностей №1 до Договору поставки №201010/2НРЗ від 2010.2010р., за порушення строку розрахунку Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нарахована пеня - 5 828,61 грн. за період прострочення з 19.07.2011р. по 17.01.2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3 % річних -2 003,48 грн. та збитки від інфляції - 530,37 грн. за період прострочення з 19.07.2011р. по 07.06.2012р.

Відповідач позов заперечує з наведених вище причин.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У квітні 2012р. Відповідач звернувся до господарського суду з позовом до Позивача про стягнення пені за затримку поставки продукції у сумі 34 001,09 грн., штрафу за поставку неякісної продукції - 5 000,16 грн., витрат з усунення недоліків продукції -1716,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що за умовами специфікації від 08.04.2011р. до Договору поставки продукції № 201010/2НРЗ від 20.10.2010р. Відповідач зобов'язався у строк до 30.06.2011р. поставити три шарніра Гука, загальною вартістю 75002,40 грн., однак здійснив поставку лише одного шарніра 18.07.2011р., який виявився неналежної якості. Недоліки поставленого товару були усунені Позивачем, що потребує відшкодування за рахунок Відповідача. рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012р. у справі 32/5005/3374/2011, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012 року у справі 32/5005/3374/2011 скасовано частково; позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Дніпрополімермаш" на користь ПрАТ "Нікопольський ремонтний завод" -2 966,07 грн., з яких 1 716,03 грн. -витрат на усунення недоліків у продукції і 1 250,04 грн. -штрафу за поставку неякісної продукції, також стягнуто витрати зі сплати судового збору. Судами усіх інстанцій встановлено, що ПАТ "Дніпрополімермаш" не допустив прострочення виконання договірних зобов'язань за спірним Договором.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

До матеріалів даної справи сторонами надано докази отримання Відповідачем 24.10.2011р. повідомлення Позивача про готовність відвантажити продукцію та отримання Позивачем 10.11.2011р. претензії Відповідача про втрату інтересу до продукції.

Матеріали справи свідчать про те, що до 30.06.2011р. Позивач не повідомив Відповідача про готовність відвантажити продукцію, а Відповідач, в свою чергу, не цікавився виконанням Позивачем умов спірного Договору, 18.08.2011р. прийняв виконання Позивачем зобов'язання за Договором.

У акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011р. сторони погодились із наявністю боргу Відповідача перед Позивачем у розмірі 25 000,80 грн. з ПДВ.

З урахуванням обставин справи, того, що Позивач у період дії Договору виготовив і частково поставив Відповідачеві обумовлену сторонами продукцію, що Відповідач не здійснив передплату продукції Позивача, прийняв від Позивача лише 1 шарнір з 3-х, не оплатив жодного, що Позивач повідомив Відповідача про необхідність оплатити і одержати продукцію 24.10.2011р., а Відповідач після закінчення строків для оплати й одержання продукції направив претензію Позивачеві, у якій повідомив про втрату інтересу до продукції, суд вважає, що вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача прийняти 2 шарніри Гука і оплатити вартість 3 шарнірів підлягає задоволенню.

Беручи до уваги строки прострочення Відповідачем умов оплати за Договором, за перерахунком суду, пеня склала -3 639,99 грн. (на борг 25 000,80 грн. за період з 19.07.2011р. до 17.01.2012р., на борг 50 001,60 грн. за період з 30.10.2011р. до 17.01.2012р.), 3 % річних - 1 577,49 грн. (на борг 25 000,80 грн. за період з 19.07.2011р. до 07.06.2012р., на борг 50 001,60 грн. за період з 30.10.2011р. до 07.06.2012р.), збитки від інфляції - 530,37 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у частині стягнення з Відповідача 75 002,40 грн. -вартості продукції, 3 639,99 грн. - пені, 1 577,49 грн. - 3 % річних, 530,37 грн. - збитків від інфляції, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82- 84, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод" -53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 56 (код ЄДРПОУ 311 670 67) прийняти у Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" -49600, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 147 (код ЄДРПОУ 002 186 15) продукцію -шарнір Гука у кількості 2 штук (креслення 7287 Сб).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" -53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 56 (код ЄДРПОУ 311 670 67) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" -49600, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 147 (код ЄДРПОУ 002 186 15) 75 002,40 грн. - вартості продукції, 3 639,99 грн. - пені, 1 577,49 грн. - 3 % річних, 530,37 грн. - збитків від інфляції, 2 655,03 - судового збору.