за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД", Луганська область, м. Алчевськ

та Товариство з обмеженою відповільдальністю "Донпромтрейд", м. Донецьк

про стягнення збитків у розмірі 3903,22 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гусаченко І.А. - представник

від відповідача 1: Ляшко Д.В. - представник

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи ТОВ "Алтис АМД" - не з'явився

від третьої особи ТОВ "Донпромтрейд" - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод" м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк про стягнення 3903,22 грн.

Ухвалою від 27.12.2010р. позовну заяву №17/17-1457 від 06.12.2010р. було повернуто без розгляду на підставі п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

10.01.2011р. від Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" м. Донецьк надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.12.2010р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" м. Донецьк було задоволено, а ухвалу господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №21/111-63 - скасовано.

Ухвалою від 11.02.2011р. провадження по справі №21/111-63 було порушено та призначено до розгляду на 22.02.2011р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 22.02.2011р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД" (94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, блок В, оф. 420).

Ухвалою від 10.03.2011р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромтрейд" (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9-а).

Розпорядженням від 17.03.2011р. у зв'язку з находженням судді Татенко В.М. на лікарняному справу №21/111-63 було передано на розгляд судді Мезенцеву Є.І.

Розпорядженням від 31.03.2011 р. у зв'язку з виходом судді Татенко В.М. з лікарняного справу №21/111-63 було передано на розгляд судді Татенко В.М.

Ухвалою від 18.04.2011 р. провадження по справі № 21/111-63 було зупинено з метою з'ясування обставин, що зумовили невиконання умов ухвал та ненадання Товариством з обмеженою від повільністю «Донпромтрейд» будь-яких доказів наявності поважних причин їх невиконання та чи має умисне невиконання невстановленими посадовими особами даного товариства увал суду від 10.03.11р., 22.03.2011р., 04.04.2011р. у справі №21/111-63 ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку та передбачених статтею 382 Кримінального кодексу України.

17.06.2011р. від прокуратури Київського району м. Донецька надійшла відповідь, в якій повідомлено, що за результатами розгляду повідомлення №21/111-63 від 18.04. 2011р. Ворошиловським РВ ДМУ прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи 2 КПК України (1001-05) , проте постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромтрейд" Прокопової Т.О., Чепур М.О. за ст. 6 п. 2 КПК України на адресу суду не надіслано.

Листом від 11.07.2011 р. господарський суд Донецької області звернувся до прокурора Київського району м. Донецька з проханням надіслати на адресу господарського суду Донецької області постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 статті 6 КПК України.

Розпорядженням від 27.09.2011 р. у зв'язку з обранням постановою Верховної Ради України від 22.09.2011р. судді Татенко В.М. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду справу №21/111-63 було передано на розгляд судді Гассій О.В.

Ухвалою від 20.10.2011 року провадження по справі було поновлено.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вагони з вантажем на станцію Ясинувата (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актами № БН 697654/171/114 від 30.09.2010 року та № БН 697655/172/115 від 06.02.2012р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжувався на 15 днів, починаючи з 17.03.2012 року (ухвала від 05.03.2012 року).

Представник третьої особи ТОВ «Алтис АМД» надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вина залізниці в нестачі вугілля у вагонах № 66178500 та № 66628785 підтверджується актами загальної форми та комерційними актами, а тому залізниця повинна нести відповідальність за нестачу вантажу.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромтрейд" в жодне судове засідання не з'явився, письмових пояснень на позов не надав.

Відповідач-1 проти позову заперечував, мотивуючи тим, що відправник не вжив заходів щодо усунення щілин, конструктивних зазорів вагону, що чітко передбачено пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Ухвалою від 02.04.2012 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс», оскільки договір № 18801 від 14.05.2009 року на поставку вугільної продукції був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс».

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Ухвалою від 05.06.2012 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості третього відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Енерготранс» м. Київ.

Відповідач-3 надав відзив, в якому зазначив, що у відповідності зі ст. 113 Статуту залізниць України (457-98-п) відповідальність за збереження вантажу під час його прийняття для перевезення до моменту видачі одержувачу, несе залізниця.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.07.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Гассій О.В. справа № 21/111-63 передана на розгляд судді Осадчій А.М.

У зв'язку із виходом судді Гассій О.В. з відпустки розпорядження голови господарського суду Донецької області від 27.08.2012 року справу № 21/111-63 передано на розгляд судді Гассій О.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

28.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД" (94220, Луганська область, м. Алчевськ (вантажовідправник) на адресу ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (вантажоодержувач) за залізничною накладною (на групу вагонів) №52596796 у вагонах №№ 66178500, 66628785 зі станції Розсипна на станцію Донецьк Донецької залізниці відвантажило вугілля кам'яне марки «Т». За даними накладної вага нетто вантажу: у вагоні № 66178500- 69,0 т, у вагоні № 66628785 - 69,0 т.

На станцію Ясинувата Донецької залізниці (станція побіжна) вагони прибули 30.09.2010 р., де були складені акти загальної форми № 4663, № 1163 від 30.09.2010р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлене воронкоподібне заглиблення.

На цій же станції було здійснено переважування вагонів, за результатами якого були складені комерційні акти № БН 697654/171/114 від 30.09.2010 р., № БН 697655/172/115 від 30.09.2010 р., згідно з якими: виявлено праворуч над 2-м та над 4-5-м люками, а також ліворуч над 6-7-м люками наявні воронки розмірами 300х300х300мм та 600х600х600, нещільне прилягання люків. При зважуванні на справних перевірених 200-тоних вагах на станції Ясинувата було виявлено нестачу вантажу. У вагонах № 66178500 було 69000 кг вугільної продукції, а фактично виявилось 64000 кг, тобто на 5000 кг менше, № 66628785 69000 кг вугільної продукції, а фактично виявилось 65500 кг, тобто на 3500 кг менше.

Комерційні акти підписані належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, прийомоздавальником, та особою, яка брала участь у зважуванні.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України (457-98-п) . Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України (457-98-п) за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України (457-98-п) недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Донецька залізниця не довела доказами, в розумінні ст.ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України, відсутність власної вини у нестачі вантажу при перевезенні.

За ст.115 Статуту залізниць України (457-98-п) , вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Проте, розрахунок вартості нестачі зроблений позивачем на підставі додаткової угоди № 13 від 02.09.2010 року до договору № 18801дс від 14.05.2009 року, який укладений між Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" -металургійний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс» (постачальник продукції), в той час як вантажовідправником згідно за залізничною накладною № 52596796 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД", Луганська область, м. Алчевськ.

Суд неодноразово зобов'язував позивача надати рахунок або інший документ відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, оскільки згідно ст.115 Статуту залізниць України (457-98-п) вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, проте позивач такого документу суду так і не представив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Слід зазначити, що за відсутністю документів відправника задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника є неможливим, оскільки відповідно до ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України (457-98-п) залізниця несе обмежену відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі саме документа вантажовідправника, а тому документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції.

Згідно з ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.115 Статуту залізниць України (457-98-п) , та керуючись ст. ст. 2, 42, 43, 22, 24, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 79, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" м. Донецьк до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк про стягнення 3903,22 грн. - відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.