Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом приватного підприємства «Русь-95», м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 39-В

до товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав», Черкаська область, м. Сміла вул. Блюхера, 6

та до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ, вул. Єреванська, 1

про визнання недійсним договору іпотеки № 4 без оформлення заставної від 30.12.2008р.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (ТОВ «Святослав»): не з'явився;

від відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк»): Бованенко О.М., Крупний О.Г. - за довіреностями.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 18 жовтня до 12 год. 45 хв. 23 жовтня 2012р.

Приватне підприємство «Русь-95»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»та до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», в якому просить:

- визнати недійсним договір іпотеки №4 без оформлення заставної від 30.12.2008р. на нежилі приміщення №№4,5 (в літері А), загальною площею 509,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 39-В, укладений між ТОВ «Святослав»та ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за №9972;

- витребувати від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»та/або ТОВ «Святослав»засвідчені належним чином копії зазначених у позові договору іпотеки №4 між цими особами та Кредитного договору №90 від 26 грудня 2008р. (з наступними змінами), що укладений 30.12.2008р. та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною; та відшкодувати судові витрати.

Позов мотивований застосуванням ст.ст. 215, 203 ЦК України, оскільки в іпотеку передано власність позивача по справі і укладення даного договору іншими особами порушує його майнові права.

Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав. Надіслав до суду електронне повідомлення №4 від 23.10.2012р., в якому просить не розглядати справу через клопотання позивача від 18.10.2012р. та через розгляд суддею Пащенко А.Д. справи №02/5026/1152/2012 з тим же позовом до тих же сторін із тим же предметом.

Cуд відхилив вказане клопотання позивача, враховуючи обмеження процесуального строку розгляду справи та необхідність розгляду справи по суті.

Відповідач (ТОВ «Святослав»), належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання, що відбулося 18.10.2012р., від представника відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк») до суду надійшло клопотання від 12.09.2012р. про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити провадження у справі до закінчення розгляду господарським судом міста Києва справи №5011-54/8221-2012 за позовом заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та в інтересах ПАТ АБ «Укргазбанк»до ПП «Русь-95», третя особа -ТОВ «Святослав»про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк») повторно подав клопотання від 17.10.2012р. про зупинення провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПП «Русь-95»на рішення господарського суду міста Києва в справі № 5011-54/8221-2012.

Представник позивача подав заяву від 18.10.2012р. про зупинення провадження по справі до набрання чинності рішення від 01.08.2012р. у справі 12/5026/794/2012 за позовом ПП «Русь-95»до ТОВ «Святослав», треті особи -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інни Олександрівни та ПАТ АБ «Укргазбанк», про зобов'язання вчинити дії.

Дослідивши надані клопотання, суд відхилив їх через недостатність цих підстав для зупинення провадження, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є, зокрема, неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд не вбачає залежності розгляду даної справи від результату вирішення інших справ в апеляційному господарському суді, по яких сторони просили зупинити провадження.

Також представник відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк») подав відзив від 17.10.2012р. на позовну заяву, в якому просить позов залишити без задоволення, оскільки на даний час ПАТ АБ «Укргазбанк»знаходиться в стадії фінансового оздоровлення та відновлення власної платоспроможності.

У судовому засіданні представники відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк») проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням та в сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Позивач просить визнати недійсним укладений між відповідачами по справі договір іпотеки №4 без оформлення заставної від 30.12.2008р. За умовами договору ТОВ «Святослав» передав в іпотеку ВАТ АБ «Укргазбанк»нерухоме майно - нежилі приміщення №№4, 5 (в літері А), загальною площею 509,2 кв.м, у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 39В, та належить Іпотекодавцю на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2007р., справа № 2-801/07, та зареєстрованого 18 травня 2007р. комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим №357-П в реєстрову книгу №Д16П-122.

Балансова вартість предмета іпотеки станом на 02 грудня 2008 року, згідно з довідкою-характеристикою №1380668, становить 620 000,00 грн.

Предмет іпотеки забезпечує виконання ТОВ «Святослав»умов кредитного договору №90 від 26.12.2008р., який укладено між відповідачами по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Святослав»безпідставно передав в іпотеку майно, яке на момент укладення спірного договору та на сьогоднішній день фактично було власністю позивача. Свої доводи позивач обґрунтовує висновками з ухвали від 02.06.2010р. Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі №2-362/09 (а.с. 12-13) про поворот виконання рішення у даній справі за позовом ТОВ «Святослав»до Гладкої Л.І., ПП «Русь 95»про стягнення штрафу за невиконання договору і про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Чернова М.І. до ТОВ «Святослав»і ПП «Русь 95»про визнання договору дійсним та визнання права власності, якою скасовано реєстрацію права власності за фізичною особою Черновим М.І. в т.ч. і на майно, яке є предметом спірного договору іпотеки у даній справі та в подальшому повністю відновлено право власності позивача на це майно.

Порушення свого права укладеним між відповідачами договором іпотеки позивач вбачає в тому, що ВАТ АБ «Укргазбанк» пред'являє свої кредиторські вимоги (а.с. 16-18) щодо цього майна шляхом звернення на нього стягнення з мотивів, що навіть внаслідок переходу права власності на майно до позивача, воно знаходиться під обтяженням згідно ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» і повинно бути реалізовано на погашення кредитної заборгованості ТОВ «Святослав».

Позивач просить задовольнити позов на підставі ст.ст. 215 і 203 ЦК України, якими визначено підстави для визнання договорів недійсними.

Судом встановлено наступне:

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем чітко не вказано, невідповідність якій частині ст. 203 ЦК України він буде доводити для доказування недійсності спірного договору між відповідачами по справі.

Доводи позивача про те, що недійсним є договір купівлі-продажу між позивачем і ТОВ «Святослав»від 18.01.2007р. щодо предмету іпотеки, що укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, і цієї обставини достатньо для автоматичного визнання недійсним спірного договору іпотеки №4, суд відхиляє, оскільки такого наслідку недійсності правочину чинне законодавство не передбачає.

Спірний договір іпотеки №4 без оформлення заставної від 30.12.2008р. між відповідачами по справі нотаріально посвідчений. Сторонами не оспорюється, що на момент укладення даного договору право власності за ТОВ «Святослав»на предмет іпотеки було зареєстровано в органах БТІ на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р. справа №2-801/07, яким за ТОВ «Святослав» було визнано право власності в т.ч. на нежилі приміщення №№ 4, 5 (в літері А), загальною площею 509,2 кв.м, у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 39В. Судове рішення є обов'язковим для виконання на всій території України (ст. 115 ГПК України).

З доводів позивача та наданих у справу доказів вбачається, що обставина скасування реєстрації права власності на предмет іпотеки за Черновим М.І., а потім і за ТОВ «Святослав»виникла лише з часу прийняття ухвали від 02.06.2010р. Фастівським міськрайонним судом Київської області.

За змістом ст. 215 ЦК України, недійсність договору перевіряється і доказується виключно на момент вчинення правочину і недійсним договір визнається з моменту його укладення (за виключенням для договорів надання послуг, які недійсними визнаються на майбутнє). З цих підстав позивач повинен доводити наявність (існування) фактів, з якими пов'язується недійсність договору саме на час його укладення обома відповідачами по справі.

З цього випливає, що саме на час укладення спірного договору мають мати місце і обставини порушення права позивача укладеним договором.

Суд вважає, що таких доказів позивач у справу не надав, оскільки на час укладення спірного договору іпотеки №4 від 30.12.2008р. право власності було зареєстровано за ТОВ «Святослав» в органах БТІ, існувало ніким не оспорене на той момент рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р. у справі №2-801/07, яке не оспорював і сам позивач, а недійсність спірного договору іпотеки позивач пов'язує із обставиною, яка виникла лише у 2010р. зі прийняттям ухвали від 02.06.2010р. Фастівським міськрайонним судом Київської області про скасування права власності за Черновим М.І.

Таким чином з матеріалів справи не вбачається існування на час укладення спірного договору іпотеки №4 від 30.12.2008р. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує недійсність правочину згідно положень статей 203, 215 ЦК України.

Крім того, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, виходячи з такого:

За змістом ст. 16 ЦК України зацікавлена особа може скористатися не будь-яким, а конкретно визначеним чинним законодавством або договором способом захисту порушеного права, виходячи із характеру відносин між сторонами.

Позивач не є стороною спірного договору іпотеки №4 без оформлення заставної від 30.12.2008р., але заявив позов про визнання його недійсним.

У відповідності до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину і лише такий наслідок може застосувати суд до сторін договору.

Спосіб захисту порушеного права повинен обиратися таким чином, щоб він найбільш повно відновлював порушене право позивача. Визнання недійсним чужого договору як факт (без застосування реституції) не має ніяких зобов'язуючих наслідків для сторін цього договору, оскільки судовим рішенням це питання не охоплюється. Приведення сторін договору іпотеки №4 (відповідачів по справі) у первісний стан також не має ніякого значення для позивача, оскільки майно за спірним договором у власність позивача автоматично передано не буде, а відбудеться лише його перехід між сторонами договору.

Позовні вимоги заявлено з мотивів захисту порушеного права власності ПП «Русь-95» на предмет іпотеки.

Глава 29 ЦК України (435-15) визначає способи захисту права власника майна - це право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, витребування майна від добросовісного набувача, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, визнання права власності, визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (ст.ст. 387, 388, 391-393 ЦК).

Дана глава ЦК України (435-15) не передбачає такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсним договору, де власник майна не є стороною цього договору.

Обрання неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

На підставі зібраних доказів суд у задоволенні позову відмовляє повністю з покладенням витрат на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

У задоволенні позову відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.