До господарського суду Запорізької області 22.08.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс»з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» про стягнення 245872,87 грн. заборгованості за Договором № 11/21-429/10 на виконання робіт від 18.08.10., з яких: 209490,00 грн. -основного боргу, 16457,88 грн. -пені, 10689,66 грн. -збитків від інфляції, 9235,33 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті виконаних робіт, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.12. порушено провадження у справі № 5009/3177/12, справі присвоєно номер провадження 19/44/12, судове засідання призначено на 06.09.12. о 11-10.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.12. не з'явився, але від Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» через канцелярію господарського суду 06.09.12. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні 06.09.12.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.12. розгляд справи № 5009/3177/12 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.10.12. о 11-50 та на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача відповідні документи.

04.10.12. через канцелярію господарського суду Запорізької області відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» зазначає, що позивач та відповідач пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 Договору на виконання робіт № 11/21-429/10 від 18.08.10. в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.09.10. визначили порядок оплати наданих послуг.

Відповідач у відзиві вказує, що виходячи із положень зазначено вище Договору, факт здійснення усіх виплат (окрім авансового платежу, який був сплачений відповідачем позивачу) сторони пов'язують із: підписанням відповідачем Договору з основним замовником; із повідомленням основного замовника про готовність товару відповідача; із підписанням відповідачем із основним замовником акту здачі обладнання в експлуатацію.

Таким чином, на думку відповідача, сторонами Договору було чітко визначено у Договорі порядок оплати наданих послуг.

Також відповідач вказує на те, що згідно даних бухгалтерії Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»дійсно мається заборгованість за Договором на виконання робіт № 11/21-429/10 від 18.08.10., але відповідач вказує на те, що на даний час не настав строк для проведення остаточного розрахунку між відповідачем та позивачем, оскільки відсутні оформлені документи, які передбачені умовами зазначеного вище Договору, які є обов'язковими для здійснення подальших розрахунків між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.10.12. оголошено перерву до 18.10.12. о 11-20.

Представник позивача у судовому засіданні 18.10.12. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.12. заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/3177/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.08.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс»(далі -Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач») (далі -Замовник) укладено Договір на виконання робіт № 11/21-429/10 (далі -Договір).

У відповідності з п. 1.1 Договору, Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по розробці, коректировці конструкторської документації (далі -КД) та супроводу виробництва КТЕ-5000/930-0121-П21919-УХЛ4 та КТЕВ-320/230-0011-00-П247 УХЛ4 для Споживача -ЗАТ «ЗЖРК».

Відповідно до п. 2.1 Договору погоджено, що вартість робіт по цьому Договору складає 312600,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 52100,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 12.10.10. було здійснено попередню оплату на рахунок позивача в розмірі 78150,00 грн., про що свідчіть Довідка ПАТ «Укрсоцбанку»№ 701.51 від 17.08.12.

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що обсяг робіт, окремі етапи та строки її виконання мають відповідати плану виробництва Замовника та визначаються календарним планом -Додаток № 1.

В матеріалах справи міститься календарний план робіт по Договору, підписаний та закріплений печатками з боку сторін, в якому визначений перелік робіт, строк виконання робіт та вартість робіт.

По вказаному вище календарному плану сторонами узгоджена вартість робіт у розмірі 312600,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Виконавець може достроково за узгодженням з Замовником здати виконану роботу в цілому та її окремі етапи. Замовник приймає та оплачує таку роботу у відповідності до умов Договору.

Приписами п. 4.3 Договору передбачено, що по закінченню роботи (етапу) Виконавець направляє Замовнику акт здачі-приймання робіт. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний направити Виконавцю затверджений акт або мотивувальну відмову від приймання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 28.02.11. було підписано акт здачі-приймання робіт № 11/21-429/10-1 по Договору, відповідно до якого зазначено перелік виконаних позивачем робіт, а сторонами зазначено, що виконана робота повністю задовольняє умови Договору, а також вказано договірну ціну виконаних робіт, що складає 239700,00 грн. та ПДВ 20 % - 47940,00 грн. Сторонами враховано попередню оплату у розмірі 78150,00 грн., в зв'язку з чим, позивачем та відповідачем було погоджено, що сума, яка підлягає до сплати складає 209490,00 грн.

Позивач вказує на те, що відповідачем було визнано борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» за Договором в розмірі 209490,00 грн., про що свідчать двосторонньо підписані акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.11. та станом на 01.11.11.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 121-1/02-962 від 11.07.12. з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи в сумі 232058,95 грн., з яких: 209490,00 грн. -основний борг, 4330,04 грн. -3 % річних, 2103,09 грн. -втрат від інфляції, 16135,82 грн. -пені.

В свою чергу, відповідачем було направлено позивачу лист на вказану вище претензію № 35/107 від 15.08.12., відповідно до якого відповідач зазначає, що в зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства, Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач»не має можливості погасити існуючу суму заборгованості одноразово та просив розглянути можливість погашення заборгованості по 50000,00 грн. щомісячно.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за виконані роботи у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 209490,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вказано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 9.4 Договору сторонами погоджено, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.10.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, про що свідчить двосторонньо підписаний акт здачі приймання робіт № 11/21-429/10-1 від 28.02.11. на суму 287640,00 грн. (з урахуванням ПДВ), копія якого міститься в матеріалах справи.

Як свідчать довідка ПАТ «Укрсоцбанку» № 701.51 від 17.08.12. та банківська виписка з особливого рахунку позивача, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідач здійснив попередню оплату відповідачу за надання послуг за Договором на суму 78150,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

29.09.10. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої змінено п. 2.2 Договору на виконання робіт № 11/21-429/10 від 18.08.10., а саме:

Згідно з п. 2.2.1 Договору встановлено, що Замовник перераховує на рахунок Виконавця попередню плату у розмірі -65125,00 грн. та ПДВ -13025,00 грн., разом з ПДВ -78150,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору встановлено, що протягом 35 днів після підписання Договору з основним замовником, Замовник зобов'язується перерахувати на рахунок Виконавця 65 125,00 грн. і ПДВ -13025,00 грн., всього з ПДВ -78150,00 грн.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що протягом 70 днів після підписання Договору з основним замовником, Замовник зобов'язується перерахувати на рахунок Виконавця 65125,00 грн. і ПДВ -13025,00 грн., всього з ПДВ -78150,00 грн.

Протягом 5 днів з моменту повідомлення основного замовника про готовність товару до відвантаження, Замовник зобов'язується перерахувати на рахунок Виконавця 52100,00 грн. та ПДВ -10420,00. Всього з ПДВ - 62520,00 грн. (п. 2.2.4 Договору).

Приписами п. 2.2.5 Договору зазначено, що протягом 5 днів після підписання з основним замовником акта здачі обладнання в експлуатацію, Замовник зобов'язується перерахувати на рахунок Виконавця 13025,00 грн. та ПДВ -2605,00грн. Всього з ПДВ -15630,00 грн.

З наведеного вбачається, що сторонами узгоджено порядок оплати відповідачем наданих позивачем послуг, але з матеріалів справи не вбачається, хто саме є основним замовником та які договори мали бути укладені між відповідачем та основним замовником, згідно умов Додаткової угоди № 1 від 29.09.10. до Договору на виконання робіт № 11/21-429/10 від 18.08.10.

Слід зазначити, що згідно умов Додаткової угоди № 1 від 29.09.10. вбачається, що обов'язок укладення відповідних договорів з основним замовником покладено на відповідача, який не вчинив цих дій.

Крім того, з пояснень відповідача, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» не має можливості надати документи, витребувані судом (ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.12. відповідача було зобов'язано надати суду: докази підписання договору відповідачем з основним замовником; докази повідомлення основного замовника про готовність товару відповідача; докази підписання відповідачем з основним замовником акту здачі обладнання відповідача в експлуатацію), оскільки з позовної заяви та з Договору укладеного між сторонами не вбачається, хто саме був основним замовником роботи, яку виконав позивач, та який саме договір, з яким підприємством необхідно надати суду. Також відповідач зазначає, що Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач» за період з 2010 р. по 2011 р. було укладено достатньо велика кількість договорів, у тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс», але відстежити за яким саме з договорів проводились роботи та пов'язати їх між собою майже неможливо.

Натомість п. 4.4 Договору сторонами було погоджено, що датою виконання зобов'язань по даному Договору в цілому та по окремим етапам вважається дата затвердження акта здачі-приймання робіт (етапа).

З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання робіт № 11/21-429/10-1 по Договору було узгоджено та підписано сторонами Договору 28.02.11.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що датою виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт є дата підписання акта здачі-приймання робіт, а саме, - 28.02.11., а тому суд дійшов висновку, що прострочення оплати виконаних робіт у відповідача виникло з 01.03.11.

Таким чином, з наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 11/21-429/10 на виконання робіт від 18.08.10. з урахуванням попередньої оплати становить 209490,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, відповідачем у письмовому відзиві на позов було зазначено, що згідно даних відділу бухгалтерії Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» у відповідача дійсно існує заборгованість перед позивачем за Договором на виконання робіт № 11/21-429/10 від 18.08.10.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору становить 209490,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9235,33 грн. - 3 % річних та 10689,66 грн. -втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9235,33 грн. -3 % річних.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми збитків від інфляції судом встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунках, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків від інфляції в розмірі 4608,78 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Крім того, позивач на підставі п. 5.6 Договору просить суд стягнути з відповідача 16457,88 грн. -пені.

Пунктом. 6.5 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті виконаних робіт Замовник оплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 16457,88 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс»задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»(69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, код ЄДРПОУ 05755571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс»(69093, м. Запоріжжя, а/я 6130, вул. Академіка Александрова, 9, кв. 95, код ЄДРПОУ 13626132) 209490 (двісті дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. -основного боргу, 9235 (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 33 коп. -3 % річних, 4608 (чотири тисячі шістсот вісім) грн. 78 коп. -втрат від інфляції, 16457 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 88 коп. -пені, 4795 (чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 83 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.