На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Банк Народний капітал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»про стягнення 2 950 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору, 57 546,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 459 026,43 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту; 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків; 547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом; 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Ухвалою суду від 03.08.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/10425-2012 та призначено її розгляд на 05.09.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 05.09.12 р. надали заяву про відвід судді Гавриловської І.О. від розгляду даної справи з посиланням на те, що Публічне акціонерне товариство «Банк народний капітал»вважає, що розгляд даної справи суддею Гавриловською І.О. викликає сумніви у її неупередженості.

Ухвалою суду від 05.09.12 р. заяву про відвід судді було залишено без задоволення.

Представники позивача заявили у судовому засіданні 05.09.12 р. письмове клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке суд, у відповідності до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив.

Також представники позивача надали суду документи на виконання вимог ухвали суду від 03.08.12 р., які було залучено до матеріалів справи та заявили письмове клопотання про продовження строку розгляду спору для надання можливості відповідачу належним чином захистити свої права та законні інтереси, яке суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 03.08.12 р. не виконав, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 07.08.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 10.08.12 р. ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.09.12 р. було відкладено розгляд справи до 10.10.12 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 03.08.12 р.

У судовому засіданні 10.10.12 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.12 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду даній справі не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 11.09.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 14.09.12 р. ухвали від 05.09.12 р.

Через службу діловодства господарського суду 08.10.12 р. від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням представника відповідача у службовому відрядженні у м. Запоріжжі та клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представники позивача у судовому засіданні 10.10.12 р. заперечили проти задоволення даних клопотань.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем повторно не виконано вимоги ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його відхилив з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. У судовому засіданні 05.09.12 р. представниками позивача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом було задоволено та продовжено строк розгляду спору до 17.10.12 р.

Враховуючи повторну неявку представника відповідача у судове засідання 10.10.12 р., невиконанням ним вимог ухвал суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, господарський суд ухвалою від 10.10.12 р. відклав розгляд даної справи на 17.10.12 р. та зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення з приводу арифметичних помилок, допущених при розрахунку нарахованих процентів за користування кредитом по кредитному договору № 89/07 від 22.08.07 р., а також з приводу застосування невірних ставок НБУ при розрахунку пені за кредитним договором № 89/07 від 22.08.07 р.; в черговий раз зобов'язав відповідача: надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

12.10.12 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. згідно з якою ПАТ «Банк народний капітал»просить суд стягнути з ТОВ «Е.В.А.»2 950 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору, 56 444,05 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 453 747,05 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту; 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків; 547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом; 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р., яку суд прийняв до розгляду.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову -6 740 144,74 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.12 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.10.12 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

22.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк Народний капітал», який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Банк Народний капітал», (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»(позичальник) був укладений кредитний договір № 89/07-К (кредитний договір), у відповідності до умов якого кредитор з 22.08.07 р. відкриває позичальнику кредитну лінію, а саме: надає останньому грошові кошти у загальній сумі 2 000 000,00 грн. (кредит) на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 20.08.09 р. та сплачувати 23 % річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.08 р. було внесено до кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. зміни щодо суми кредиту, яка була збільшена до 2 200 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 08.04.08 р. було внесено до п. 1.1. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. зміни, у відповідності до яких кредитор з 08.04.08 р. відкриває позичальнику кредитну лінію, а саме: надає останньому грошові кошти у загальній сумі 2 700 000,00 грн. (кредит) на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 20.08.09 р. та сплачувати 23 % річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим договором.

Додатковою угодою № 3 від 24.09.08 р. було внесено до кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. зміни щодо суми кредиту, яка була збільшена до 2 950 000,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 19.11.08 р. було внесено до кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. зміни щодо річних відсотків за користування кредитом, які було збільшено до 26 % річних та обумовлено, що зміни, внесені даною додатковою угодою набирають чинності з 01.12.08 р.

У відповідності до п. 1.2. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Згідно з п. 1.3. вищевказаного договору, позичальник використовує наданий кредит частинами, необхідними для проведення відповідних розрахунків.

Пунктом 2.1. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором сторони укладають договори застави.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., кредитор надає кредит на підставі письмової заяви позичальника шляхом переказу необхідної частини коштів з позичкового рахунку кредитора на поточний рахунок позичальника, або …….платіжних документів, наданих позичальником безпосередньо з позичкового рахунку.

Згідно з п. 3.2. вищевказаного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору нараховані за правилами цього договору проценти за ставкою, вказаною у п. 1.1. даного договору. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом у гривнях.

Пунктом 3.3. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (частини кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються протягом фактичного строку користування кредитом, тобто до повного погашення кредиту, а у разі прострочення погашення кредиту -протягом строку існування залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом не нараховуються, а відповідно і не підлягають сплаті, за день, протягом якого позичальник остаточно та повністю погасив кредит кредитору (повернув кредит).

У відповідності до пунктів 3.4. та 3.5. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., проценти за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня місяця зі своїх поточних рахунків; сторони домовились, що в розумінні цього договору датою сплати кредитору процентів за користування кредитом є дата зарахування суми процентів на рахунок доходів кредитора.

Згідно з п. 3.6. вищевказаного договору, позичальник зобов'язаний до 20.08.09 р. (включно) погасити кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, зазначений у п. 3.1. цього договору. Сторони домовились, що датою повного погашення кредиту є дата, коли на вказаному у п. 3.1. цього договору позичковому рахунку або іншому рахунку, на який переноситься заборгованість відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, зафіксований нульовий залишок.

Відповідно до п. 3.7. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості позичальника перед кредитором за кредитом, дату повного погашення кредиту є виписка кредитора з вказаного в п. 3.1. позичкового рахунку або іншого рахунку, на який переноситься заборгованість згідно нормативно-правових актів НБУ. Така виписка за вимогою позичальника може бути підписана особою, яка має право першого підпису від імені кредитора та скріплена круглою печаткою кредитора.

Сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості позичальника перед кредитором за процентами за користування кредитом, дати сплати процентів за користування кредитом є виписка кредитора з вказаного у п. 3.5. цього договору рахунку або іншого рахунку, на який переноситься заборгованість відповідно до нормативно-правових актів НБУ. Така виписка з вимогою позичальника може бути підписана особою, яка має право першого підпису від імені кредитора та скріплена круглою печаткою кредитора.

Згідно з п. 3.8. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., погашення (повернення) кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата пені та штрафу за даним договором здійснюється в наступній послідовності:

- в першу чергу -проценти за користування кредитом;

- в другу чергу -кредит;

- в третю чергу -пеня;

- в четверту чергу -штраф.

Пунктом 3.9. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. передбачено, що якщо від позичальника надійшла сума, недостатня для повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі, кредитор має право зарахувати таку суму в першу чергу в рахунок сплати в повному обсязі заборгованості за процентами за користування кредитом, а залишок -в рахунок повернення кредиту.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1. вищевказаного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити його повернення відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. п. 5.2. 5.3., кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., позичальник зобов'язується: щоквартально сплачувати банку комісійну винагороду за послуги по супроводженню кредиту на рахунок кредитора в розмірі 0,25 % від суми кредитного договору; за відкриття позичкового рахунку сплатити банку плату в розмірі 50,00 грн. на рахунок кредитора; сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами даного договору.

Пунктом 8.1. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. передбачено, що у випадку прострочення сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення оплати, від несвоєчасно сплаченої суми процентів за кожний календарний день прострочення.

Згідно з п. 8.2. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., у випадку прострочення погашення суми наданого кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення погашення, від несвоєчасно погашеної суми кредиту за кожний календарний день прострочення.

У відповідності до п. 10.6. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., даний договір починає діяти з моменту його укладення та надання кредиту і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по погашенню суми кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, визначених відповідно до цього договору, сплаті штрафу та/або пені, згідно з цим договором.

Позивач пояснив суду, що за період з 22.08.07 р. до 05.03.09 р. на підставі заяв ТОВ «Е.В.А.»ПАТ «Банк Народний капітал»надало кредит у розмірі 2 950 000,00 грн. у відповідності до розпоряджень від 17.10.07 р., 22.08.07 р., 26.10.07 р., 14.11.07 р., 06.12.07 р., 26.12.07 р., 27.12.07 р., 31.01.08 р., 31.01.08 р., 08.04.08 р., 15.04.08 р., 06.05.08 р., 24.06.08 р., 28.08.08 р., 24.09.08 р., 05.03.09 р. та меморіальних ордерів № 4 від 22.08.07 р. на суму 750 000,00 грн., № 2 від 17.10.07 р. на суму 35 000,00 грн., № 3 від 26.10.07 р. на суму 200 000,00 грн., № 5 від 14.11.07 р. на суму 570 000,00 грн., № 4 від 06.12.07 р. на суму 97 000,00 грн., № 1 від 26.12.07 р. на суму 20 000,00 грн., № 1 від 27.12.07 р. на суму 80 000,00 грн., № 1 від 31.01.08 р. на суму 248 000,00 грн., № 1 від 31.01.08 р. на суму 160 000,00 грн., № 1 від 08.04.08 р. на суму 80 000,00 грн., № 1 від 15.04.08 р. на суму 130 000,00 грн., № 1 від 06.05.08 р. на суму 70 000,00 грн., № 1 від 24.06.08 р. на суму 80 000,00 грн., № 1 від 28.08.08 р. на суму 100 000,00 грн., № 4 від 24.09.08 р. на суму 200 000,00 грн. та № 2 від 05.03.09 р. на суму 130 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії зазначених розпоряджень та меморіальних ордерів додано до матеріалів справи).

Таким чином, позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані умови кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., тоді як ТОВ «Е.В.А.»свої зобов'язання за даним кредитним договором не виконує, що підтверджується банківськими виписками, та у зв'язку з чим станом на 01.08.12 р. у нього існує заборгованість, яка складається з:

- 2 950 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом;

- 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом.

Крім того, позивач пояснив суду, що неодноразово пропонував відповідачу погасити вказану заборгованість у добровільному порядку.

ПАТ «Банк Народний капітал»направило ТОВ «Е.В.А.»повідомлення-попередження (вих. № 11-16/538 від 15.10.09 р.), в якому повідомляло про існуючу заборгованість та попереджало про намір задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом договору іпотеки від 25.10.07 р., що був укладений у забезпечення кредитного договору.

02.03.12 р. ПАТ «Банк Народний капітал»направив на адресу ТОВ «Е.В.А.»вимогу про сплату заборгованості (вих. № 11-16/126 від 02.03.12 р.), в якій просило протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.07 р. у розмірі 6 084 304,12 грн. (у т.ч. пеня, річні відсотки та інфляційні нарахування).

Однак відповідач залишив без відповіді та реагування вищевказані звернення позивача.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Банк Народний капітал»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»про стягнення 2 950 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору, 57 546,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 459 026,43 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту; 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків; 547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом; 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Оскільки в останньому судовому засіданні 10.10.12 р. судом було прийнято заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з ТОВ «Е.В.А.»2 950 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору, 56 444,05 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 453 747,05 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту, 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків, 547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом, 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р., то у вирішенні спору має місце нова ціна позову -6 740 144,74 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів (меморіальних ордерів, банківських виписок) вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р. виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконав.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2 959 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом за період з 02.10.09 р. до 31.07.12 р. та 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору за період з IV кварталу 2008 р. до ІІІ кварталу 2012 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Банк Народний капітал»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»2 959 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200,58 грн. нарахованих процентів за користування кредитом за період з 02.10.09 р. до 31.07.12 р. та 113 083,33 грн. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору за період з IV кварталу 2008 р. до ІІІ кварталу 2012 р. за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р. і додатковими угодами до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Банк Народний капітал»просить суд також стягнути з відповідача 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту за період з 21.08.09 р. до 31.07.12 р.; 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків за період з 01.11.09 р. до 31.07.12 р.; 547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом за період з 29.08.09 р. до 31.07.12 р. та 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів за період з 01.11.09 р. до 31.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р (v2-97700-97) «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з ТОВ «Е.В.А.»547 750,00 грн. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом за період з 29.08.09 р. до 31.07.12 р. та 98 771,09 грн. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів за період з 01.11.09 р. до 31.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р. станом на 01.08.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 260 752,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту за період з 21.08.09 р. до 31.07.12 р.; 89 396,59 грн. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків за період з 01.11.09 р. до 31.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство «Банк Народний капітал»також просить суд стягнути з відповідача 56 444,05 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.08.11 р. до 31.07.12 р. та 453 747,05 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 31.07.11 р. до 31.07.12 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р., у випадку прострочення погашення суми наданого кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення погашення, від несвоєчасно погашеної суми кредиту за кожний календарний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. (543/96-ВР) зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.08.11 р. до 31.07.12 р. за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.07 р., судом було встановлено, що позивач здійснив розрахунок за період, який перевищує шість місяців, від дня, коли зобов'язання по сплаті процентів мало бути виконано, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок даної вимоги, наведений в таблиці.

Розрахунок розміру пені

Сума Заборгованості, грн.Розмір облікової ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.липень 2011 р. 18 912,33 15,50 %01.08.11 р.-31.12.11 р.1531 228,78 01.01.12 р. -31.01.12 р.31248,29серпень 2011 р. 65 142,47 15,50 %01.09.11 р.-31.12.11 р.1223 374,92 01.01.12 р.-29.02.12 р.601 655,26вересень 2011 р. 63 041,10 15,50 %01.10.11 р.-31.12.11 р.922 462,92 01.01.12 р.-22.03.12 р.822 189,21 15,00 %23.03.12 р.-31.03.12 р.9232,53жовтень 2011 р. 65 142,47 15,50 %01.11.11 р. -31.12.11 р.611 687,46 01.01.12 р. -22.03.12 р.822 262,19 15,00 %23.03.12 р. -30.04.12 р.391 041,21 листопад 2011 р. 63 041,10 15,50 %01.12.11 р. -31.12.11 р.31829,90 01.01.12 р. -22.03.12 р.822 189,21 15,00 %23.03.12 р. -31.05.12 р.701 808,56 грудень 2011 р. 65 142,4715,50 %01.01.12 р. -22.03.12 р.822 262,19 15,00 %23.03.12 р. -30.06.12 р.1002 669,77 січень 2012 р. 64 964,4815,50 %01.02.12 р. -22.03.12 р.511 403,13 15,00 %23.03.12 р. -31.07.12 р.1313 487,85 лютий 2012 р. 60 773,2215,50 %01.03.12 р. -22.03.12 р.22566,22 15,00 %23.03.12 р. -31.07.12 р.1313 262,82березень 2012 р.64 964,4815,00 %01.04.12 р. -31.07.12 р.1223 248,22квітень 2012 р.62 964,4815,00 %01.05.12 р. -31.07.12 р.922 370,46травень 2012 р.64 964,4815,00 %01.06.12 р. -31.07.12 р.611 624,11червень 2012 р.62 868,8515,00 %01.07.12 р. -31.07.12 р.31798,74ВСЬОГО:42 903,95 Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 42 903,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.08.11 р. до 31.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р.

Стосовно позовних вимог ПАТ «Банк Народний капітал»в частині стягнення з ТОВ «Е.В.А.»453 747,05 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 31.07.11 р. до 31.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № 89/07-К від 22.08.2007 р., то, дослідивши матеріали справи та розрахунок даної вимоги, господарський суд відмовляє в її задоволенні, оскільки пеня заявлена за період з 31.07.11 р. до 31.07.12 р., тоді як прострочення зобов'язання відповідача щодо сплати кредиту у відповідності до додаткової угоди № 4 від 19.11.08 р. до кредитного договору № 89/07-К від 22.08.07 р. настало 21.08.09 р. Тобто, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач вправі нараховувати пеню за період з 21.08.09 р. до 20.02.10 р.

Враховуючи наведене, позивач безпідставно нарахував пеню за неповернення кредиту за період з 31.07.11 р. до 31.07.12 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Банк Народний капітал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 543, 546, 551, 553, 554, 555, 610, 611, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 31745002) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Народний капітал» (03067, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 20026740) 2 950 000 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 2 170 200 (два мільйони сто сімдесят тисяч двісті) грн. 58 коп. нарахованих процентів за користування кредитом, 113 083 (сто тринадцять тисяч вісімдесят три) грн. 33 коп. простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту про кредитному договору, 42 903 (сорок дві тисячі дев'ятсот три) грн. 95 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 260 752 (двісті шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 05 коп. трьох процентів річних з простроченої суми кредиту, 89 396 (вісімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 59 коп. трьох процентів річних з суми несплачених відсотків, 547 750 (п'ятсот сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційного збільшення суми простроченої заборгованості за кредитом, 98 771 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 09 коп. інфляційного збільшення суми прострочених нарахованих процентів та 59 916 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 60 коп. витрат на оплату судового збору.