ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.10.12р. Справа № 6/5005/7270/2012
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs29718344) ) ( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs28129042) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ФАРМ", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 372 919,44 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Чесноков В.М., представник, довіреність №28/05-2 від 10.09.2012р.; Турнєв А.В., директор, виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій обл. від 26.04.2006р.
від відповідача - Колодочка Г.В., представник, довіреність №10 від 20.09.12р.; Чернов С.О., директор, посвідчення серії АЕ №067276 від 30.05.2006р.; Мельниченко В.М., головний бухгалтер, посвідчення серії АК №069665 від 28.08.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ФАРМ", м. Донецьк -далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ - далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 313 148,00грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 4 від 01.06.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.
Додатково, на підставі п.8.1 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 11.08.2011року по 13.08.2012року пеню у сумі 48 016,40грн. і за цей же період, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 1 360,03грн. та 3% річних у сумі 10 395,01грн.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 7 458,40грн. судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2011року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 4, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача Серії 12ААВ № 212362 від 08.06.2011року, згідно видаткової накладної № 01 від 08.06.2011року на суму 340 008,00грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 340 008,00грн., який відповідач отримав без жодних зауважень і відповідно до п. 6.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 45-ти календарних днів з дати отримання товару, тобто до 10.08.2011року, але в порушення умов договору не оплатив отриманий від позивача товар на суму 340 008,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору виникла заборгованість у сумі 340 008,00грн.
04.05.2012року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу за умовами вищеназваного договору у сумі 340 008,00грн., яку відповідач 18.05.2012року отримав власноручно, але залишив без відповіді і задоволення та 21.06.2012року на підставі накладної № ЦС-1133 від 21.06.2012року на суму 26 860,63грн. повернув позивачеві товар на суму 26 860,63грн., у зв'язку з чим починаючи з 22.06.2012року заборгованість відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору становила 313 147,37грн. про що відповідач зазначив в угоді від 20.06.2012року на ім'я позивача в якій просив позивача знизити суму боргу на 163 900,00грн. посилаючись на низький рівень реалізації товару.
Приймаючи до уваги, що навіть після часткового повернення товару на суму 26 860,63грн. відповідач в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України у добровільному порядку не сплатив позивачеві вартість отриманого товару у сумі 313 147,37грн. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 313 147,37грн.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що отриманий від позивача товар на суму 340 008,00грн., відповідно до чинного законодавства України не мав належного маркування, у зв'язку з чим відповідач 15.06.2011року вперше звернувся до позивача з претензією вивезення позивачем означеного товару протягом 10-ти днів з дати отримання претензії і оскільки позивач у 10-ти денний термін у добровільному порядку не вивіз товар на суму 340 008,00грн., відповідач 17.09.2012року звернувся до позивача з вимогою сплатити вартість за зберігання товару у сумі 3 725,40грн. Несплату отриманого від позивача товару відповідач додатково пояснює відсутністю попиту на даний товар.
11.09.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 25.09.2012року, у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.
25.09.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 27.09.2012року, з метою надання сторонам часу подати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень.
27.09.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.10.2012року, з метою надання сторонам часу подати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень.
11.10.2012року в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи та відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.06.2011року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 4, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача Серії 12ААВ № 212362 від 08.06.2011року, згідно видаткової накладної № 01 від 08.06.2011року на суму 340 008,00грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 340 008,00грн., який відповідач отримав без жодних зауважень і відповідно до п. 6.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 45-ти календарних днів з дати отримання товару, тобто до 10.08.2011року, але в порушення умов договору не оплатив отриманий від позивача товар на суму 340 008,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору виникла заборгованість у сумі 340 008,00грн., що підтверджується матеріалами справи на оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.
04.05.2012року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу за умовами вищеназваного договору у сумі 340 008,00грн., яку відповідач 18.05.2012року отримав власноручно, але залишив без відповіді і задоволення та 21.06.2012року на підставі накладної № ЦС-1133 від 21.06.2012року на суму 26 860,63грн. повернув позивачеві товар на суму 26 860,63грн., у зв'язку з чим починаючи з 22.06.2012року заборгованість відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору становила 313 147,37грн. про що відповідач зазначив в угоді від 20.06.2012року на ім'я позивача в якій просив позивача знизити суму боргу на 163 900,00грн. посилаючись на низький рівень реалізації товару, що підтверджується матеріалами справи на оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.
Оскільки відповідач навіть після часткового повернення товару на суму 26 860,63грн. в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України у добровільному порядку не сплатив позивачеві вартість отриманого товару у сумі 313 147,37грн. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 313 147,37грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 4 від 01.06.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.
Додатково, на підставі п.8.1 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 11.08.2011року по 13.08.2012року пеню у сумі 48 016,40грн. і за цей же період на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 1 360,03грн. та 3% річних у сумі 10 395,01грн.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 7 458,40грн. судового збору.
Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 313 148,00грн. за умовами вищеназваного договору поставки товару повністю підтверджується у сумі 313 147,37грн. наступними документами:
- умовами вищеназваного договору поставки товару № 4 від 01.06.2012року, укладеного між позивачем та відповідачем;
- довіреністю відповідача Серії 12ААВ від 08.06.2011року на отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 340 00,00грн. відповідно до умов договору поставки товару № 4 від 01.06.2012року;
- видатковою накладною № 01 від 08.06.2011року на суму 340 008,00грн., відповідно до якої позивача передав відповідачеві обумовлений сторонами по кількості, якості та вартості товар на загальну суму 340 008,00грн., який відповідач отримав без жодних зауважень і відповідно до п. 6.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 45-ти календарних днів з дати отримання товару, тобто до 10.08.2011року, але в порушення умов договору, не оплатив отриманий від позивача товар, але частково, відповідно до накладної № ЦС-1133 від 21.06.2012року на суму 26 860,63грн. повернув позивачеві товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість за умовами договору у сумі 313 147,37грн.;
- письмовою угодою до договору, підписаною керівником відповідача та скріпленою печаткою відповідача від 20.06.2012року, направленої відповідачем до позивача в якій відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у сумі 313 147,37грн. за умовами вищеназваного договору, тобто у повному обсязі.
Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було документально доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 313 147,37грн., яка письмово підтверджена і відповідачем у додатковій угоді від 20.06.2012року, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 313 148,00грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 313 147,37грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.8.1 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару за період з 11.08.2011року по 13.08.2012 року пеню у сумі 48 016,40 грн., позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 20 727,27 грн., оскільки позивач в порушення п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане, нарахував пеню за 369 днів, замість 180 днів.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача, за період з 11.08.2011 року по 13.08.2012 року, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, інфляційних втрат у сумі 1 360,03грн. та 3% річних у сумі 10 395,01грн., слід визнати обґрунтованими, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 7 458,40 грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача підлягають задоволенню частково у сумі 6 912,59 грн., тобто пропорційно-стягнутій сумі боргу.
Заперечення відповідача, що отриманий від позивача товар на суму 340 008,00грн., відповідно до чинного законодавства України не мав належного маркування, у зв'язку з чим відповідач 15.06.2011року вперше звернувся до позивача з претензією вивезення позивачем означеного товару протягом 10-ти днів з дати отримання претензії, суд не може прийняти до уваги, оскільки на неодноразові вимоги суду відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, без поважних причин не надав належних доказів у вигляді фіскального чеку, або квитанції направлення позивачеві даної претензії. Не надав відповідач і будь-яких письмових доказів отримання ним товару від позивача без належного маркування.
В обґрунтування своїх позовних заперечень на неодноразові вимоги суду, відповідач не надав суду будь-яких доказів звернення до позивача, а саме до подачі позовної заяви і порушення провадження у справі, з претензією про поставку позивачем відповідачеві неякісного товару або його неналежного маркування, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості його реалізувати.
Не може суд прийняти до уваги і заперечення відповідача про поставку позивачем товару без належних документів, так як відповідно до п.4.1 даного договору, повноважний представник відповідача отримав під розпис від позивача на отриманий ним товар належним чином завірені копії необхідних документів у вигляді ліцензій, сертифікатів гігієнічних висновків та протоколів лабораторій.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 (436-15|232) Господарського кодексу України (436-15) , ст.ст. 33, 49, п.4 ст. 80, 82- 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Інвест" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Серова, 4; код ЄДРПОУ 32176376; р/р 26007050201598 в ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 350299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фарм" (83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 5-Г, кв. 108; код ЄДРПОУ 37295877; р/р 26007010104183 у ПАТ "ВТБ БАНК" Донецьке відділення № 2, МФО 321767) 313 147,37грн. (триста тринадцять тисяч сто сорок сім грн. 37 коп.) - основна заборгованість; 20 727,27грн. (двадцять тисяч сімсот двадцять сім грн. 27 коп.) - пеня; 1 360,03грн. (одна тисяча триста шістдесят грн. 03 коп.) - інфляційні втрати; 10 395,01грн. (десять тисяч триста дев'яносто п'ять грн. 01 коп.) - 3% річних; 6 912,59грн. (шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 59 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
О.О. Коваленко
Повне рішення складено 16.10.12р.
Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко