На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мотус" до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахованих після 26.08.2008 року, зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ "Мотус" коштів за користування кредитом згідно умов генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року та додаткової угоди № ВL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року (зменшивши їх на 104 767,42 грн.), виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 року згідно відсоткової ставки 18% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мотус»(далі -позивач, позичальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»(далі -відповідач, банк за договором) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL3669 (далі - генеральний договір).

Відповідно до умов генерального договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 375 000,00 доларів США, у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюється додатковою угодою до договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1.1. договору).

Базовою валютою за даним договором є долар США (USD). Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховується суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного договору, для розрахунку ліміту договору (п. 1.1.3. договору).

21.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №ВL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року (далі - додаткова угода).

Відповідно до умов вищеназваної додаткової угоди, банк зобов'язується встановити ліміт позичальнику за кредитною лінією в сумі 1 350 000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у даній індивідуальній угоді.

Згідно п. 2.1. додаткової угоди, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до цієї індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов генерального договору та/або цієї індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 до додаткової угоди), позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом 01.04.2013 року.

Пунктом 2.3. додаткової угоди визначено, що погашення грошових зобов'язань позичальника за цією індивідуальної угодою здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого у банку, у валюті та сумі існуючих грошових зобов'язань позичальника за генеральним договором та цією індивідуальної угодою. При цьому позичальник доручає банку здійснювати таке договірне списання коштів згідно умов цієї індивідуальної угоди та зобов'язується забезпечити не пізніше останнього робочого дня, що передує даті платежів за графіком погашення кредиту, наявність грошових коштів на поточному рахунку позичальника у банку у валюті та сумі, достатніх для повернення суми кредиту та сплати плати за користування кредитом у вигляді процентів, винагород, а також сплати штрафів та інших платежі згідно умов цієї індивідуальної угоди та додатків до неї.

За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією індивідуальної угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 18.00% річних (п. 3.1 додаткової угоди).

Станом на 30.11.2011 року, у позивача існує переплата перед відповідачем в розмірі 116 843,76 грн. за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року та додатковою угодою № ВL3669/К-1 від 21.04.2008 року.

21.12.2011 року позивачем виявлено, що відповідач на виконання п. 2.3 додаткової угоди списує з поточного рахунку більше коштів, ніж це передбачено графіком погашення кредиту (додаток № 1 до додаткової угоди), а тому звернувся до банку з листом (проханням) надати довідку про обґрунтований розрахунок сум, що списуються з поточного рахунку позивача та вказати за якою процентною ставкою здійснюється нарахування за користування кредитними коштами.

21.12.2011 року відповідач надав довідку, в якій повідомив, що зміна відсоткової ставки відбулась 26.08.2008 року, згідно розділу 5 генерального договору та становить 23,5 відсотків річних.

Згідно з п. 5.2. договору, банк може збільшити розміри процентних ставок в наступному порядку:

- про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру. Позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа (далі за текстом договору - повідомлення) за адресою позичальника, що вказана у розділі 8 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси:

- така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому. Банк застосовує таку процентну ставку без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

Позивач про збільшення розміру процентної ставки нічого не знав, а дізнався лише 21.12.2011 року, коли отримав довідку. Таким чином банком був порушений порядок зміни процентної ставки.

Оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки до 23,5 % за кредитним договором, то вона повинна залишатися попередньою без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами договору.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, товариство з обмеженою відповідальністю "Мотус" звернулось до суду з вимогою про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки до 23,5 відсотків річних, яка нараховується товариству з обмеженою відповідальністю "Мотус" згідно умовами генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року та додаткової угоди № ВL3669/К-1 від 21.04.2008 року.

рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року у справі № 5011-35/718-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року у справі № 5011-35/718-2012 рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано відсутнім у публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" права на збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних та зобов'язано публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 року зобов'язальних платежів та сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Мотус" коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг від 21.04.2008 року № BL3669 та додаткової угоди від 21.04.2008 року № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669, виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 року згідно з відсотковою ставкою 18% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року у справі № 5011-35/718-2012, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2012 року прийнято справу № 5011-35/718-2012 до провадження, присвоєно справі № 5011-35/718-2012-33/392-2012 та призначено до розгляду на 18.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконання останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 02.10.2012 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 02.10.2012 року оголошено перерву до 09.10.2012 року.

В судове засідання 09.10.2012 року з'явились представники сторін та надав пояснення по суті справи.

Представники позивача надали пояснення, відповідно до яких просять суд, зобов'язати публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»здійснити перерахунок, нарахованих після 26.08.2008 року, зобов'язальних платежів та сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «Мотус»коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669 та додаткової угоди від 21.04.2008 року № BL3669/К-1, виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 року згідно відсоткової ставки 18 % річних, а також представники позивача просять суд стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи відповідно до яких заперечую проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мотус»(позичальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»(банк за договором), укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL3669, відповідно до умов якого банк зобов'язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 375 000,00 дол. США у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(нова редакція), затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ «Універсал Банк»(протокол № 1-2011 від 17.01.2011 року), публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк», що існував у формі відкритого акціонерного товариства, тип якого у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк»(протокол № 2-2009 від 22.06.2009 року) було змінено на публічне акціонерне товариство та який було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1.1.1. генерального договору, умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформляється додатковою угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.1.3. генерального договору встановлено, що базовою валютою за цим генеральним договором є долар США. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного договору, для розрахунку ліміту договору.

21.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мотус»та відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»укладено додаткову угоду № ВL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № ВL3669 від 21.04.2008 року, відповідно до умов якої банк зобов'язується встановити ліміт позичальнику за кредитною лінією в сумі 1 350 000,00 грн., позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у індивідуальній угоді.

Згідно п.2.1 додаткової угоди, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до цієї індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов генерального договору та/або цієї індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 до додаткової угоди) позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом 01.04.2012 року.

Пунктом 2.3 додаткової угоди визначено, що погашення грошових зобов'язань позичальника за цією індивідуальною угодою здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунку позичальника, відритого у банку, у валюті та сумі існуючих грошових зобов'язань позичальника та генеральним договором та цією індивідуальною угодою. При цьому позичальник доручає банку здійснити таке договірне списання коштів згідно умов цієї індивідуальної угоди та зобов'язується забезпечити не пізніше останнього робочого дня, що передує даті платежів за графіком погашення кредиту, наявність грошових коштів на поточному рахунку позичальника у банку у валюті та у сумі, достатніх для повернення суми кредиту та спати плати за користування кредитом у вигляді процентів, винагород, а також сплати штрафів та інших платежів згідно умов цієї індивідуальної угоди та додатків до неї.

За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 18.00% річних (п.3.1 додаткової угоди).

Пунктом 5.1. генерального договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Відповідно до п. 5.2. генерального договору, при настанні обставин, передбачених п. 5.1., банк може збільшити розмір процентних ставок в наступному порядку:

- про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа (повідомлення) за адресою позичальника, що вказана у розділі 8 цього договору, або за іншою адресою, яку позивач письмово повідомив банку при зміні адреси;

- така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому, банк застосовує таку процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

12.07.2008 року, відповідач на виконання п. 5.2 генерального договору та п. 3.2 індивідуальної угоди, направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про збільшення розміру процентної ставки до 23,5% річних починаючи з 26.08.2008 року.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року, сторін зобов'язано надати докази наявності/відсутності у дійсності, передбачених п. 5.1. генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669 від 21.04.2008 року, підстав для збільшення банком відсоткової ставки.

Як вбачається з протоколу засідання Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Універсал Банк»№ 7, на підставі службової записки начальника Відділу розвитку малого бізнесу Департаменту з кредитування малого бізнесу Висоцького М. від 10.06.2008 року, членами КАУП одноголосно ухвалено зміни відсоткових ставок по продуктах у зв'язку із зростанням вартості фондування у травні 2008 року по відношенню до попереднього місяця по долару США.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Цивільний кодекс України (435-15) був доповнений статтею 1056-1 ЦК України згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12 грудня 2008 року за № 661-VI (661-17) (опублікований у газеті "Урядовий кур'єр", 2008, 12, 30.12.2008 № 246). Вказана стаття ЦК України (435-15) набрала чинності з 10.01.2009 року.

Відповідно до абзацу 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Дана норма Конституції України (254к/96-ВР) відображена у статті 5 ЦК України, відповідно до якої акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (абзац 3 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) ).

Відтак, посилання позивача на статтю 1056-1 ЦК України, яка станом на момент укладання кредитного договору та зміни відсоткової ставки не була чинною, є помилковим.

З огляду на вищевикладене, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мотус" про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 року зобов'язальних платежів та сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «Мотус»коштів за користування кредитом згідно умовами генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669 та додаткової угоди від 21.04.2008 року № BL3669/К-1, виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 року згідно відсоткової ставки 18 % річних, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.