За позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - Позивач 1, Військової частини А2215 - Позивач 2, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України - Позивач 3 До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." Про витребування майна Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від прокурора Гриненко А.Є.Від позивача 1Калюжний А.П.Від позивача 2Калюжний А.П.Від позивача 3Лятіфова Т.Б.Від відповідача Дроботенко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Позивачів 1, 2, 3 до Відповідача про: 1) визнання договору №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. таким, що припинив свою дію; 2) витребування з користування у Відповідача орендоване у Позивача 2 майно, яке було передане відповідно до умов договору №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р.; 3) зобов'язання Відповідача актом прийому-передачі повернути Позивачу 2 майно, набуте на підставі акту прийому-передачі від 30.06.03р.

09.10.12р. Позивач подав до господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив: 1) визнати договір №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. таким, що припинив свою дію; 2) витребувати з користування у Відповідача орендоване у Позивача 2 майно на підставі договору №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. та акту прийому-передачі від 16.04.03р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.12р. припинено провадження в частині позовної вимоги про зобов'язання Відповідача за актом прийому-передачі повернути військовій частині А2215 майно, набуте на підставі акту прийому-передачі від 30.06.03р.

Заявлені позовні вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що між Позивачем 2 та Відповідачем був укладений договір оренди майна, а також укладались додаткові угоди до нього, відповідно до яких Позивач 2 передав Відповідачеві майно. Проте договір оренди припинив свою дію через закінчення строку на який його було укладено, тому спірне майно підлягало поверненню. Проте, Відповідач спірне майно Позивачу 2 не повернув.

Відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, Відповідач у своєму відзиві просив застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 28.08.12р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 09.10.12р. Відповідач подав клопотання про витребування додаткових документів, яке судом залишено без задоволення з підстав його необґрунтованості.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

26.05.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем був укладений договір оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко №1), відповідно до умов якого Позивач 2 передав, а Відповідач прийняв в строкове оплатне користування нерухоме військове майно - склад паливно-мастильних матеріалів, 3 шт. резервуари (1350 куб. м., будівлі №54, 23, б/н-449 кв. м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), що знаходиться на балансі в/частини А2215, вартість якого зазначена згідно з актом оцінки і становить станом на квітень 2003 року за експертною оцінкою 98848,00 грн.

Відповідно до п.2.1. договору Відповідач вступає у строкове оплатне користування майном одразу після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток № 2).

Згідно з п.2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Відповідача права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Відповідач користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п.2.5. договору у разі припинення цього договору майно повертається Відповідачем Позивачу 2 (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Позивач 2 (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця.

Згідно з п.2.6. договору Відповідач повертає майно Позивачу 2 (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Відповідачу цим договором. Майно вважається поверненим Позивачу 2 (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з п.5.7. договору у разі припинення або розірвання договору повернути Позивачу 2 орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Відшкодувати Позивачу 2 збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Відповідача згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір діє з 28.05.03р. строком на 5 років. Згідно з п.10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.10.9. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

16.04.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем був підписаний акт приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду: ангару інв.№23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв. м.; насосна станція №1 інв.№54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв. м.; насосна станція №2 інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49,0 кв. м.; трьох резервуарів казематного типу РВС-450 побудови 1955 року, загальним об'ємом 1350 куб. м. за адресою Київська обл., м. Бориспіль, соцмістечко, військове містечко №1, що здаються в оренду Відповідачу, генеральний директор Голубок С.В. вартістю 98848 грн. (згідно додатку №3).

12.06.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 зазначеного договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01 липня 2003 року і діє протягом 5 (п'яти) років - до 01 липня 2008 року».

Відповідно до п.2. додаткової угоди №1 до договору оренди, з 01.07.03р. Відповідач набув права строкового орендного користування майном згідно переліку, зазначеного в акті, який затверджено 16.04.03р. (Додаток № 2 до договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р.), а Позивач 2 зобов'язався фактично передати майно Позивачу у зазначений термін.

20.03.08р., 25.05.08р., 28.05.08р., 03.06.09р., 16.10.10р., 04.03.11р. Позивач 2 неодноразово направляв на адресу Відповідача листи в яких повідомляв про закінчення терміну дії договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ та просив повернути майно, проте вказані листи Відповідачем залишені без відповіді та реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Вказаними нормами матеріального права визначені способи захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, в тому числі у вигляді визнання наявності або відсутності прав, припинення правовідношення, відновлення становища, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, проте вказаними нормами права не передбачено такого способу захисту прав та інтересів, як визнання договору припиненим.

За вказаних обставин суд вважає позовну вимогу Прокурора про визнання таким, що припинив свою дію договір №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р., укладеного між Позивачем 2 та Відповідачем, такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві України, відповідно задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону станом на момент виникнення спірних правовідносин) відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (1076-14) .

Згідно з ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону станом на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону станом на момент виникнення спірних правовідносин) передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Згідно з ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону станом на момент виникнення спірних правовідносин) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Як встановлено судом, 26.05.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем був укладений договір оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко №1), відповідно до умов якого Позивач 2 передав, а Відповідач прийняв в строкове оплатне користування нерухоме військове майно - склад паливно-мастильних матеріалів, 3 шт. резервуари (1350 куб.м., будівлі №54, 23, б/н-449 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), що знаходиться на балансі в/частини А2215, вартість якого зазначена згідно з актом оцінки і становить станом на квітень 2003 року за експертною оцінкою 98848,00 грн. Відповідно до п.2.1. договору Відповідач вступає у строкове оплатне користування майном одразу після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток № 2). Згідно з п.2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Відповідача права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Відповідач користується ним протягом строку оренди. Відповідно до п.2.5. договору у разі припинення цього договору майно повертається Відповідачем Позивачу 2 (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Позивач 2 (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. Згідно з п.2.6. договору Відповідач повертає майно Позивачу 2 (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Відповідачу цим договором. Майно вважається поверненим Позивачу 2 (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Згідно з п.5.7. договору у разі припинення або розірвання договору повернути Позивачу 2 орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Відшкодувати Позивачу 2 збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Відповідача згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування. Відповідно до п.10.1 договору цей договір діє з 28.05.03р. строком на 5 років. Згідно з п.10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Відповідно до п.10.9. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом, 16.04.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем був підписаний акт приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду: ангару інв.№23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв.м.; насосна станція №1 інв.№54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв.м.; насосна станція №2 інв.б/н побудови 1999 року, загальною площею 49,0 кв.м.; трьох резервуарів казематного типу РВС-450 побудови 1955 року, загальним об'ємом 1350 куб.м. за адресою Київська обл., м. Бориспіль, соцмістечко, військове містечко №1, що здаються в оренду Відповідачу, генеральний директор Голубок С.В. вартістю 98848 грн. (згідно додатку №3).

Як встановлено судом, 12.06.03р. між Позивачем 2 та Відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 зазначеного договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01 липня 2003 року і діє протягом 5 (п'яти) років - до 01 липня 2008 року». Відповідно до п.2. додаткової угоди №1 до договору оренди, з 01.07.03р. Відповідач набув права строкового орендного користування майном згідно переліку, зазначеного в акті, який затверджено 16.04.03р. (Додаток № 2 до договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р.), а Позивач 2 зобов'язався фактично передати майно Позивачу у зазначений термін.

Як встановлено судом, протягом 2008р. - 2011р. Позивач 2 неодноразово направляв на адресу Відповідача листи в яких повідомляв про закінчення терміну дії договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ та просив повернути майно, проте вказані листи Відповідачем залишені без відповіді та реагування.

З наведеного вбачається, що між Позивачем 2 та Відповідачем був укладений договір оренди зі строком дії 5 років до 01.07.2008року, який припинив свою дію. На виконання умов договору Позивачем 2 було передано Відповідачу майно згідно з актом приймання-передачі майна, проте по закінченню строку дії договору Відповідачем майно повернуто не було. При цьому жодних заяв на продовження умов договору Відповідачем Позивачу 2 не направлялось, в той час як Позивач 2 неодноразово звертався до Відповідача з листами, в яких повідомляв про закінчення строку дії договору та просив повернути майно.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливо задовольнити вимоги Прокурора про витребування з користування Відповідача орендованого у Позивача 2 майна, яке їм було передано відповідно до умов договору №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. та акту від 16.04.03р.

Судом не може бути задоволена заява Відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи у 2012 році прокуратурою Дарницького району міста Києва проведено перевірку додержання земельного кодексу України, Законів України та інших нормативно-праовоих актів при використанні та відчуженні земель оборони, а також на виконання вказівки щодо проведення перевірок щодо додержання Законів України «Про управління об'єктами державної власності» (185-16) та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (1075-14) , під час якої прокуратурою було виявлено порушення інтересів держави з боку Відповідача в зв'язку з неповерненням ним державного майна після закінчення терміну дії спірного договору оренди.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що строк позовної давності Прокурором не пропущений, тому у задоволенні заяви Відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»(03680, м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 4, корпус 21; код 25392923) майно, орендоване у Військової частини А2215 (18300, Київська область, м. Бориспіль, майно, код 08081802) за договором №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.03р. та актом прийому-передачі від 16.04.03р., а саме ангар інв.№23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв. м.; насосну станцію №1 інв.№54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв. м.; насосну станцію №2 інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49,0 кв. м.; три резервуари казематного типу РВС-450 побудови 1955 року, загальним об'ємом 1350 куб. м. за адресою Київська обл., м. Бориспіль, соцмістечко, військове містечко №1.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»(03680, м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 4, корпус 21; код 25392923) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.

рішення підписане 24.10.2012р.