Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 200 150,32 грн. основного боргу - заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна від 10.10.2007р., 88 530,25 грн. пені 34 429,00 грн. інфляційних втрат та 16 225, 02 грн. річних за період з 06.10.2009р. по 12.07.2012р. прострочення виконання зобов'язання.

04.09.2012р. через канцелярію суду відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності для стягнення неустойки, відповідно до ч.3 ст. 258 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову в частині нарахування пені, інфляційних втрат та річних, надав контррозрахунок суми позову та заявив про застосування строку позовної давності та приписів ч. 6 ст. 232 ГК України до позовних вимог про стягнення пені.

03.10.2012р. через канцелярію суду позивач подав клопотання, в якому виклав письмові пояснення на відзив відповідача та просив стягнути з відповідача 200 150,32 грн. основного боргу - заборгованості по сплаті орендних платежів по договору оренди нерухомого майна від 10.10.2007р., 84 287,14 грн. пені, 15 809, 26 грн. річних, 24283,24 грн. інфляційних втрат.

04.10.2012р. відповідачем подано доповнення до відзиву, в якому визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 200 150, 32 грн. заборгованості по орендній платі, 15 809,26 грн. річних, 24 283,24 грн. інфляційних втрат, проти стягнення пені заперечив, вказуючи на пропуск строку позовної давності для її нарахування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

10.10.2007р. між Приватною фірмою "Валентина" (орендодавець) та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на першому поверсі, що розташоване за адресою: пров. 9-го Травня, 10-А, м.Суми, площею 154 кв.м. від загальної площі 465 кв.м. з метою використання орендарем для відкриття та функціонування Сумської обласної дирекції Філії "Слобожанське РУ" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (п.п.1.1,1.5 договору оренди).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.2.1 договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за час фактичного користування нежитловими приміщеннями.

Згідно з п. 2.2 (в редакції договору про внесення змін від 15.04.2009 р.) та 2.3 договору оренди сторони погодили, що з 01.05.2009 року по 31.10.2009 року орендна плата за користування 1 (одним) кв.м. майна в місяць складає суму 150 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати за користування майном в цілому в місяць складає суму 23 100 грн. 00 коп. (двадцять три тисячі сто гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. З 01.11.2009 року орендна плата за користування 1 (одним) кв.м. майна в місяць складає суму 180 грн. 00 коп. (сто вісімдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати за користування майном в цілому в місяць складає суму 27 720 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, згідно п. 2.1 цього договору на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря.

рішенням Господарського суду Сумської області від 09.02.2010 р. у справі № 2/52-09 позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання договору оренди від 10.10.2007р. та стягнення 45038,07 грн. вартості поліпшення орендованого майна, задоволено частково - на підставі ст. 652 ЦК України розірвано укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень від 10.10.2007р. Позов в частині стягнення 45038,07 грн. вартості поліпшення орендованого майна залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012р. рішення Господарського суду Сумської області від 09.02.2010 р. у справі № 2/52-09 скасовано в частині розірвання договору оренди та прийнято нове рішення про відмову в цій частині позову. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, господарськими судами встановлено, що договір оренди від 10.10.2007р. в установленому порядку не розірваний,

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди від 10.10.2009р. своєчасно не виконав, орендну плату за період з 06.10.2009р. по 12.05.2010р. не сплатив.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на 06.08.2012р. становить 200 150,32 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву відповідач визнав суму 200 150,32 боргу по оплаті орендних платежів за договором оренди від 10.10.2007р., проте доказів оплати відповідачем вказаної суми, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням клопотання від 03.10.2012р., позивачем заявлено 84 287,14 грн. пені за період з 06.10.2009р. по 06.08.2012р. прострочення виконання зобов'язання.

Відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для нарахування неустойки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до умов п.2.3 договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що строк оплати орендних платежів за жовтень 2009р. настав 06.10.2009р.

Таким чином, загальний строк позовної давності закінчився 06.10.2010р.

Позивач звернувся з позовом 07.08.2012р., тобто зі значним пропуском строку позовної давності. Клопотання про поновлення строку позовної давності позивачем не заявлено.

Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 84 287,14 грн. пені за період з 06.10.2009р. по 06.08.2012р. прострочення виконання зобов'язання задоволенню не підлягають за пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 15809,26 грн. річних за період з 06.10.2009р. по 06.08.2012р.та 24283,24 грн. інфляційних втрат за період з 06.10.2009р. по 06.05.2010р. визнані відповідачем та після перевірки правильності нарахування задовольняються судом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 200 150,32 грн. основного боргу, 15809,26 грн. річних та 24283,24 грн. інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Приватної фірми "Валентина" (40000, м. Суми, вул. О. Дундича, 11, код ЄДРПОУ 30845993) 200 150 (двісті тисяч сто п'ятдесят) грн.. 32 коп. основного боргу, 15 809 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ять) грн. 26 коп. річних, 24 283 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 4604 (чотири тисячі шістсот чотири) грн. 86 коп. судового збору.