Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до звернулася з позовом до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 4 621 601,54 грн. -боргу за поставлений природний газ, 354 608,19 грн. -пені, 576 097,25 грн. -суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 196 181,43 грн. -3% річних, всього -5 748 560,41 грн.

08.09.2011року позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за №31/10-11331 від 07.09.2011р. (вх. №15500(н)), в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача 1 341 906,21 грн. -боргу за поставлений природний газ, 344 946,05 грн. -пені, 576 097,25 грн. -суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. -3% річних, всього -2 457 248,40 грн.

рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011р. по справі №3/70/5022-961/2011 в частині позову щодо стягення 1 341 906 грн. 21 коп. основного боргу за поставлений природний газ провадження у справі припинене в порядку п.1-1 ст. 80 КПК України, в решті позовних вимог -відмовлено.

рішення від 27.09.2011р. залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. скасовано в частині відмови у задоволенні позвоних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. У цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. У решті рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. залишено без змів.

Відтак, справа розглядається лише в частині позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.06.2012р. по справі №16/17/5022-324/2012 проавдження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. ухвалу господарського суду Тернопільської області від 20.06.2012р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" ( як, постачальник) та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1335 ТЕ-30, відповідно до умов якого, постачальник згідно з цим Договором зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору. ( п.1.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору протягом з жовтня місяця 2009 року по квітень місяць 2010 року позивач передав, а відповідач, прийняв природний газ, на загальну суму 5 391 414 грн. 54 коп. грн.

Факт надання природного газу на суму 5 391 414 грн. 54 коп. підтверджено актами прийому-передачі природного газу за жовтень місяць 2009 року по квітень місяць 2010 року. (знаходяться в матеріалах справи) .

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу повністю не виконав, і його заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду та розгляду справи в суді становила 1 341 906 грн. 21 коп., яка позивачу не сплачена, про що свідчить розрахунок боргу, долучений останнім.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ст. 714 ЦК України).

03 червня 2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області (як сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" ( як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №47/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 3 279 695 грн. 33 коп. (п.1 даного Договору).

На підставі даного договору позивачу перераховано 3 279 695,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 30.06.2011р.

03 червня 2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області ( як, сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як, сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" ( як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №45/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 1 341 906,20 грн. (п.1. Договору).

06 вересня 2011 року було складено протокол №1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго" перед ДК "Газ України", згідно якого списано борг за спожитий газ на суму 1 341 906,21 грн. відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р. (894-2011-п)

У відповідності до п.4, п.5, п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

На підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання позивач нарахував відповідачу 344 946,05 грн. -пені, 576 097,25 грн. -суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. -3% річних.

В силу ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , підлягають списання заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

За таких обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення 344 946,05 грн. -пені, 576 097,25 грн. -суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. -3% річних задоволенню не підлягають, а тому в цій частині позову, слід відмовити.

Згідно положень ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України:

господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги аб страхового зобов"язання; у разі поєднння управненої та зобов"язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Таким "іншим законом", який передбачив припинення зобов'язань по сплаті пені, інфляційних і 3% річних є положення вищезгаданої ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Згідно положень цієї статті зобов"язання припиняються в силу самого закону (ipso iure) і не потребують будь-якого додаткового оформлення.

З приводу доводу позивача, що, при списанні заборгованості по пені, інфляційних і 3% річних, відповідач порушив порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р.:

Цей Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі рестуктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ…

Отже, Порядок стосується лише механізму списання, а не цивільно- чи господарськоправового статусу зобов"язання. Порушення механізму, навіть якщо припустити, що таке мало місце, не може привести до відновлення зобов"язання, раніше вже припиненого в силу прямої вказівки закону.

Керуючись, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 80 ч.1 п.1-1, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст. ст. 173, 193 і 202 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , господарський суд,-