Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Полісу № 250507459.10 від 14.04.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Форд д/н АА4456СК, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки власником транспортного засобу Мерседес д/н АА3094ЕА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, є відповідач, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування з вирахуванням суми страхового відшкодування, яку виплати страхова компанія, що застрахувала відповідальність власника автомобіля Мерседес д/н АА3094ЕА. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.12 порушено провадження по справі № 5011-53/9361-2012, розгляд справи призначено на 27.08.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-53/9361-2012 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 27.08.2012 призначено розгляд справи на 01.10.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки справу № 5011-53/9361-2012 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

Представник позивача в судове засідання 01.10.2012 з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 13.07.2012 та ухвала суду від 27.08.2012 направлялася відповідачу на ту ж саму адресу.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.10.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

14.04.2010 між ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та ТОВ «Перша лізингова компанія»укладено Поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 250507459.10, відповідно до якого було застраховано автомобіль Форд д/н АА4456СК.

10.04.2011 року приблизно о 16 годині 00 хвилин Шевченко А. С., керуючи автомобілем Мерседес д/н АА3094ЕА, рухався по автодорозі «Знаменка-Луганськ»в напрямку м. Луганськ. На ділянці цієї автодороги, що розташована на 532-ому кілометрі, Шевченко А. С. вирішив здійснити обгін транспортного засобу, який рухався попереду. Реалізуючи цей намір, він виїхав на смугу зустрічного руху. При цьому, він не переконався в тому, що смуга зустрічного руху була вільною від інших транспортних засобів, а також у тому, що обгін буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, тому здійснив зіткнення з іншим автомобілем марки Форд д/н АА4456СК, під керуванням Фоміна Р. М.

Відповідно до Постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області № 2-2456/11 від 17.06.2011, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Шевченком А. С. Правил дорожнього руху України.

В результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до Звіту № 63 від 28.04.2011, матеріальний збиток, який заподіяний власнику автомобіля Форд д/н АА4456СК в результаті пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП без врахування величини втрати товарної вартості, складає 101651,78 грн.

Відповідно до звіту № 535919 від 25.05.2011, ринкова вартість автомобіля Форд д/н АА4456СК в пошкоджено стані складає 40333,33 грн.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 31.05.2011 було складено Страховий акт № 58063 про виплату страхового відшкодування в розмірі 60952,53 грн. за вирахуванням франшизи, експлуатаційного зносу та вартості придатних залишків.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 60952,53 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 5037 від 17.06.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 60952,53 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач зазначає, що автомобіль Мерседес д/н АА3094ЕА був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність Шевченка А. С., на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. У зв'язку з чим, позивач звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з претензією про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до угоди № 27/03/2012 від 27.03.2012 укладеної між позивачем та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»сума страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. (в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи) була зарахована, як зустрічні однорідні вимоги.

Таким чином, невиплаченою залишалася сума страхового відшкодування в розмірі 35962,53 грн. з якою позивач звертається до власника автомобіля Мерседес д/н АА3094ЕА.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -Мерседес д/н АА3094ЕА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Форд д/н АА4456СК, належить ТОВ «Будгерметик» (постанова районного суду, копія технічного паспорту на автомобіль) та знаходився під керуванням Шевченка А. С.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 (v0006700-92) із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Проте, як вбачається з матеріалів справи Шевченко А. С. працював на момент ДТП водієм у ТОВ «Будгерметик». Вина Шевченка А. С. встановлена у судовому порядку.

З огляду на зазначене, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля Мерседес д/н АА3094ЕА відшкодовується ТОВ «Будгерметик».

Позивач звертався до відповідача з претензією № 651 від 02.03.2012 про виплату суми страхового відшкодування. На доказ отримання претензії відповідач позивач надав суду повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю Форд д/н АА4456СК було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 35 962,53 грн. в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгерметик" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 19, код ЄДРПОУ 32378230, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 35 962,53 грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 53 коп.) грн., судовий збір у розмірі 1609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.