Суддя Господарського суду Харківської області Суярко Т.Д.

При секретарі Шевчук Ю.В.

За участю представників сторін:

позивача - Грєнков І.В., дов. №08-11/29/2-12 від 04.01.12р.

відповідача - Ісаченко А.Л., дов. №41/09-12

прокурор - Зливка К.О., посв. №36 від 12.02.10р.

третьої особи ( Управління земельних відносин Харківської міської ради) - не з"явився

третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) - не з"явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Харківській області, м.Харків

за участю прокурора міста Харкова

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна Кераміка" (ПрАТ "СБК"), м. Київ

про стягнення коштів

Харківська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна Кераміка" (ПрАТ "СБК") щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) у розмірі 7 535 262,74 грн. Позовні вимоги мотивовані використанням відповідачем земельної ділянки площею 18,0740 га по вул. Довгалевській, 27 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд без правовстановлюючих документів

рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.12р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.12р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.12р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.12р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.01.12р. у справі № 5023//9057/11 скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу суду господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Суярко Т.Д.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.12р. розгляд справи призначено на 25.09.12р. об 11:50 год.

У судовому засіданні 25.09.12р. оголошувалась перерва до 28.09.12р. о 9:40 год.

Представник позивача та прокурор підтримують позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю. Мотивуючи заперечення проти позовних вимог, представник відповідача зазначає, що перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним, тому використання землі без правовстановлюючих документів як підстава для відповідальності законом не передбачена; позивач не довів збитків у вигляді упущеної вигоди, а його припущення про можливість отримання прибутку не є підставою для стягнення таких збитків; позивачем не надано доказів вжиття заходів для одержання прибутку та уникнення збитків. Також представник відповідача вказує на сплату відповідачем земельного податку за вимогами п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. 15 Закону України "Про плату за землю".

Представники третіх осіб у судові засідання не з"являлись, про причини неявки суд не повідомляли, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (т.3 арк.с.94-95).

Присутні в судовому засіданні 28.09.12 р. представник прокуратури та представники позивача і відповідача проти розгляду справи за відсутності представників 3-х осіб не заперечували.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, яку використовує відповідач, знаходиться в межах міста Харкова, її власником є територіальна громада міста Харкова, яка реалізує це право через Харківську міську раду.

рішенням 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.07 р. №250/07 ЗАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надано в оренду земельну ділянку площею 18,0740 га по вул. Довгалевській, 27 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд (складських, виробничих та допоміжних), строком до 01.11.12 р. (арк.с.42-45).

Пунктами 4, 5 вказаного рішення встановлено, що особам, яким земельні ділянки надані в оренду, у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутись до Харківського міського управління земельних ресурсів для встановлення меж земельних ділянок на місцевості, та не пізніше, ніж у місячний термін, з дня прийняття цього рішення звернутися до управління земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі, а у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі.

Пунктом 8.1. того ж рішення встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

19.08.11 р. посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Довгалевська, 27 та за результатами обстеження складено відповідний акт, в якому зазначено, що земельна ділянка по вул. Довгалевській, 27, загальною площею 18,0740 га, використовується ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно акту про визначення збитків від 02.09.11 р. №194, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.11 р. №675, неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачем) земельної ділянки площею 18,0740 по вул.Довгалевській, 27 в м. Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, складає 7 535 262,74 грн.

Як вказує у позовній заяві позивач, розмір збитків визначався на підставі Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , який був чинним до 31.12.10р., ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (284-93-п) та Порядком визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.09р. №130/09.

Пунктом 5.1 Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно п.6.1. вказаного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.

Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачеві) 12.09.2011 р. за №8508/0/84-11.

Як вказує позивач, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді, збитки не відшкодовані, у зв"язку з чим позивач, посилаючись на положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152- 156 Земельного кодексу України, просить стягнути з відповідача збитки (неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачем) земельної ділянки площею 18, 0740 га по вул. Довгалевській, 27 в м.Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі 7 535 262,74 грн.

Згідно листа ДПІ у Ленінському районі міста Харкова №842/9/15-314 від 09.06.11р. (т.1 арк.с.33), ЗАТ з ІІ "Слобожанська будівельна кераміка" за земельну ділянку по вул.Довгалівська, 27, з 21.11.07р. по 09.06.11р. орендну плату не сплачує. За вказану земельну ділянку Філією ЗАТ з ІІ "Слобожанська будівельна кераміка" своєчасно сплачується земельний податок за період з 2007 по 2011 роки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 12.06.12р. у даній справі, які згідно ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору у справі є вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, що завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в порушення рішення Харківської міської ради від 21.11.2007 р. № 250/07 відповідач не уклав з радою договору оренди земельної ділянки та використовував її без правовстановлюючих документів, тому вважає, що використання земельної ділянки з порушенням вимог ст.ст. 125, 206 ЗК України, є підставою для відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (284-93-п) , відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Таким чином, предметом правового регулювання норм ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (284-93-п) , є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Пункт "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Збитки відшкодовуються особою, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених Главою 24 ЗК України (2768-14) , та за процедурою, передбаченою Порядком № 284 (284-93-п) .

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Обгрунтовуючи протиправність поведінки відповідача та вказуючи на його вину у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, як обов"язкових елементів складу цивільного правопорушення, позивач посилається на те, що відповідачем не здійснено жодних дій щодо належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, для укладання договору спірної земельної ділянки, необхідним є досягнення домовленості позивача як орендодавця земельної ділянки та відповідача як її орендаря, а також волевиявлення обох сторін на укладання такого договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Таким чином, позивач усвідомлюючи необхідність укладання договору оренди спірної земельної ділянки та маючи дійсний намір укласти такий договір мав право звернутися з відповідною пропозицією до відповідача, а у разі наявності розбіжностей між сторонами при укладанні договору - звернутися до суду для їх вирішення, у відповідності до ст. 649 ЦК України.

Однак, позивачем не надано ані доказів звернення до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки по вул. Довгалевській, 27 в м.Харкова, ані доказів звернення до суду з позовом про спонукання до укладення договору оренди на виконання п.4.2 рішення №250/07, ані доказів ухилення відповідача від укладання такого договору.

Разом з тим, суд критично оцінює надану відповідачем в якості доказу відсутності його вини та на підтвердження його звернення до позивача із пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки заяву №275 від 17.12.07р., адресовану Начальнику управління земельних відносин Бароніну Б.І. з проханням оформити договір оренди земельної ділянки по вул.Довгалівській, 27 у м.Харкові, оскільки вказана заява не містить вхідного штампу про прийняття її Управлінням земельних відносин Харківської міської ради. Не надано також відповідачем й доказів направлення заяви поштою. Наявний на заяві підпис, датований 18.12.07р., не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження фактичної подачі даної заяви до Управління земельних відносин Харківської міської ради, оскільки він жодним чином не ідентифікує особу, якій належить підпис, а також не підтверджує її повноважень як представника Управління.

Відповідно до ч.4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як вже встановлено вище, позивачем не надано доказів вжиття ним заходів, спрямованих на одержання таких доходів, зокрема, доказів звернення після закінчення 4-місячного строку, передбаченого рішенням Харківської міської ради №250/07 від 21.11.07 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів", з листом-пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки або доказів звернення до суду з позовом про спонукання до укладення договору оренди на виконання п.4.2 рішення №250/07.

Суд також критично оцінює надані позивачем докази, які, на його думку, свідчать про вжиття заходів щодо одержання Харківською міською радою доходів та уникнення збитків.

Так, позивач посилається на те, що 05.10.06р. на ім"я Харківського міського голови надійшло клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області за №01-02-20/1362 про вжиття заходів щодо уникнення порушень вимог земельного законодавства при використанні керівництвом ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" земельної ділянки по вул.Довгалевській, 27 у м.Харкові, до якого додано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.08.06р., припис щодо усунення порушень від 29.08.06р. №340254, протокол про адміністративне правопорушення від 29.08.06р. та постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.08.06р. №295.

Втім, вказані документи не свідчать, що саме Харківською міською радою як особою, яка вимагає відшкодування збитків, а не Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, вживалися заходи щодо одержання доходів та уникнення збитків.

Крім того, позивач зазначив, що 22.11.06р. Управлінням земельних відносин Харківської міської ради з метою вжиття заходів щодо уникнення порушень вимог земельного законодавства при використанні ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" на адресу прокурора Ленінського району міста Харкова направлено лист за №6737 щодо вжиття заходів прокурорського реагування шляхом подання відповідного позову до суду та посилається на направлення відповідачеві Управлінням земельних відносин Харківської міської ради 25.05.11р. попередження про звільнення земельної ділянки по вул.Довгалевській, 27 у м.Харкові.

Однак, і вказані докази не можуть переконливо свідчити про вжиття позивачем усіх можливих з його боку заходів, спрямованих на уникнення збитків, з огляду на наступне.

Так, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, які знаходяться в межах території України є об"єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) .

Згідно ст.ст.80, 83 ЗК України, суб"єктами права власності на землю є зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських рад відноситься регулювання земельних відносин.

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, міські ради та виконавчі органи.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель. (п.б п.п.1 ч.1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав.

Таким чином, будучи обізнаною про використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позивач - Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування, який здійснює функції власника цієї земельної ділянки, та який має необхідні для цього повноваження, не був позбавлений можливості вжити заходів, спрямованих на усунення порушених, на його думку, прав власності/користування спірною земельною ділянкою, зокрема, шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Однак, вказаних заходів позивачем вжито не було, і, лише 25.05.11р. (тобто за спливом майже п"яти років з моменту, коли позивачеві стало відомо про використання відповідачем спірної земельної без правовстановлюючих документів), ним було направлено попередження про звільнення земельної ділянки, а 31.10.11р. позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення збитків.

рішення Харківської міської ради №250/07 від 21.11.07 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" скасовано позивачем у зв"язку із невиконанням відповідачем вимог щодо укладення договору оренди лише 22.06.12р. рішенням Харківської міської ради №746/12 "Про скасування та визнання такими, що втратили чинність, рішень Харківської міської ради", тобто вже після звернення з даним позовом до суду та перегляду судового рішення Вищим господарським судом України.

До того ж, позивачем взагалі не надано жодних доказів вжиття ним заходів, спрямованих на уникнення збитків в період з 01.07.09р. по 01.06.11р., тобто в період, за який ним нараховані збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Аналогічної правової позиції щодо необхідності встановлення судами при розгляді справ про стягнення збитків того, чи вживалися позивачем заходи щодо одержання доходів, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах зі спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (постанови ВСУ від 20.02.2007 у справі №39/300, від 03.04.2007 у справі №2-14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/13778-2005) та від 11.03.2008 у справі №30/146-07-4216), а також Вищий господарський суд України в постанові у справі №47/80-09 від 19.01.10р.

Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання .

Суд зазначає, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

За приписами ст.ст. 4-3, 32, 33 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається яка підставу свої вимог та заперечень.

Однак, позивач, заявляючи вимогу про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), в порушення положень наведених норм ГПК України (1798-12) , не довів, що він мав реальну можливість отримати доходи і саме у тій сумі, що заявлена ним до стягнення.

Таким чином, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Встановлені судом обставини у їх сукупності свідчать про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення як обов"язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, як і про відсутність інших передбачених чинним земельним законодавством підстав для стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про вжиття ним заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати та уникнення збитків, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в розмірі 7 535 262,74 грн.

Щодо посилань відповідача в якості заперечень проти позову на сплату ним земельного податку за земельну ділянку, суд зазначає, що дані обставини не відносяться до предмету доказування у спорі про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 58, 92 Конституції України, ст.ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55, 56, 57, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 03.10.12р.