На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Олвер-999», м. Трускавець Львівської області, надалі -позивач, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Трускавець Львівської області, надалі -відповідач, про стягнення 49355,12 грн., з яких основний борг в cумі 41704,80 грн., три відсотки річних у сумі 2118,99 грн. та інфляційні нарахування у сумі 5463,33 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2011 р. позовну заяву прийнято судом до провадження та призначено її розгляд на 10.11.2011 р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання укладеного 29.09.2009 р. між сторонами договору підряду № 29/09-09 позивач виконав будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по АДРЕСА_1 29.09.2011 р. повідомив відповідача про закінчення виконання робіт та направив йому на підписання Акт здачі приймання робіт, довідку про вартість виконаних робіт та вимогу про оплату. Однак, відповідач роботу не прийняв, документи не підписав та оплату не провів. Вимога про оплату боргу залишена без відповіді та задоволення.

21.11.2011 р. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити, вважаючи позов передчасним та безпідставним. При цьому відповідач зазначає, що право підрядника на отримання оплати за виконані ним роботи виникне лише після завершення будівництва об"єкта в цілому. Відповідач посилається на п. 1.1 договору підряду, яким встановлено обов"язок відповідача прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх, та п. 6.1 договору, що передбачає право підрядника надавати замовнику акт виконаних робіт лише за умови закінчення виконаних робіт. Враховуючи те, що станом на момент пред"явлення позову будівництво об"єкту не завершено, що визнається і самим позивачем, роботи зупинені, право на отримання оплати у позивача не виникло, як і обов"язку відповідача здійснити таку оплату.

Ухвалою суду від 22.11.2011 р. суд призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На час проведення судової експертизи провадження у справі № 5015/6204/11 зупинено.

13.02.2012 р. на адресу суду надійшла письмова заява відповідача у справі про відвід судового експерта Мельника О.П. з підстав, визначених ст. 31 ГПК України.

Ознайомившись із заявою, листом від 01.03.2012 р. суд витребував матеріали справи № 5015/6204/11 у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для вирішення питання про відвід експерта.

На вимогу суду матеріали справи № 5015/6204/11 повернуто до господарського суду, провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 05.04.2012 р.

Ухвалою суду від 05.04.2012 р. в задоволенні заяви відповідача про відвід судового експерта Мельника О.П. відмовлено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

06.07.2012 р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експертизи № 4943 від 27 червня 2012 року у даній справі. Разом з висновком повернулись матеріали справи № 5015/6204/11 у 2-х томах.

Ухвалою суду від 07.07.2012 р. справу призначено до колегіального розгляду та призначено судове засідання на 22.08.2012 р. Автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Артимович В.М., судді Чорній Л.З. та Кітаєва С.Б.

22.08.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи та долучення до позовних матеріалів оригіналу квитанції про відправлення на адресу відповідача заперечення на відзив.

12.09.2012 р. на розгляд суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Позивач, беручи до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4943 від 27.06.2012 р., просить суд стягнути з відповідача 39200,40 грн. основного боргу, 5691,84 грн. інфляційних втрат та 3176,81 грн. трьох відсотків річних, а всього кошти в сумі 48068,65 грн.

Відповідач 12.09.2012 р. подав на розгляд суду клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів та письмові пояснення в даній справі. Відповідач не визнає позовні вимоги з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 21.11.2011 р. та додатково зазначає, що договір підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р. за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво, а відтак, повинен містити усі істотні умови, передбачені п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 (668-2005-п) . Згідно п. 12 вищевказаних Загальних умов "договір підряду вважається неукладеним у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов". Зважаючи на те, що договір підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р., на думку відповідача, не містить всіх істотних умов, даний договір повинен вважатись неукладеним, а, відтак, не може бути підставою для нарахування та стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи. Окрім цього, відповідач заперечує той факт, що роботи по спірному об"єкту мають виконуватись виключно із матеріалів замовника. За таких умов, вимога підрядника щодо передачі йому матеріалів для будівництва та припинення будівельних робіт з цих підстав не грунтується на умовах договору. З огляду на те, що в договорі підряду строк виконання зобов"язання замовника щодо оплати не передбачений, розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних є необґрунтованим.

19.09.2012 р. позивач подав заперечення на пояснення відповідача по суті пред'явленого позову. Позивач зазначає, що предметом договору будівельного підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р. є будівельні роботи по будівництву об'єкту, а не будівництво і здача в експлуатацію об"єкта в цілому, чи виконання усіх робіт, визначеній у проектній документації та в кошторисі, як це, наприклад, передбачається ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України. Так, у договорі йдеться про "виконання за завданням замовника будівельних робіт", а не усіх робіт у контексті ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України. Крім цього, зазначений договір містить усі істотні умови, визначені законом для договорів даного виду, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому підстав для визнання його недійним не має. Твердження відповідача про те, що договір не відбувся не ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах закону. Позивач підтверджує той факт, що згідно умов договору роботи підрядником мають виконуватись виключно із матеріалів замовника, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України та п. 5.2 договору № 29/09-09. При цьому позивач зазначає, що не надання необхідних для виконання будівельних робіт матеріалів послужило безпосередньою причиною реалізації підрядником свого права на зупинення будівництва, що і мало місце в листопаді 2009 року, що не заперечується сторонами і підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи. Щодо розрахунку інфляційних та трьох відсотків річних, то нарахування таких є підставним та обгрунтованим з огляду на ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої відповідач повинен виконати свій обов'язок по оплаті у семиденний строк від дня пред"явлення першої вимоги від 23.12.2009 р., тобто з 31.12.2009 р.

Ухвалою від 19.09.2012 р. судом продовжено строк розгляду справи до 24.09.2012 р. та оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Чорній Л.З. 24.09.2012 р. автоматизованою системою документообігу визначено наступний склад суду: головуючий суддя Артимович В.М., судді Кітаєва С.Б. та Цікало А.І.

В судовому засідання 24.09.2012 р. оголошувалась перерва до 26.09.2012 р.

В засідання суду 26.09.2012 р. з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті спору. Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про зменшення позовних вимог та письмових пояснень. Представник відповідача проти заявленого позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16-00 год. Після перерви в судове засідання з'явився лише представник відповідача, який позовні вимоги заперечив. Представник позивача після перерви в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 26.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 01.10.2012 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем 29.09.2009 р. укладено договір підряду № 29/09-09. За умовами даного договору позивач, як підрядник, взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по АДРЕСА_1, надалі, як зазначено в договорі, роботи, а відповідач, як замовник, зобов'язався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

На виконання вище зазначених будівельних робіт замовник передав підряднику робочий проект.

Відповідно до п. 2.1 та 6.1 договору підряду № 29/09-09 вартість виконаних робіт визначається згідно актів виконаних робіт (типова форма КБ-2, КБ-3). Про закінчення виконання роботи підрядник повідомляє замовника та надає йому акт здачі-приймання робіт, а також довідку про вартість виконаних робіт, в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та їх вартість. На підставі п. 6.2 даного договору замовник протягом п'яти календарних днів з моменту отримання акту здачі-приймання робіт та довідки про вартість виконаних робіт зобов'язаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт.

На виконання п. 6.1 договору підряду позивач 15.11.2011 р. повідомив відповідача про закінчення виконання робіт та направив йому на підписання акт здачі приймання робіт, довідку про вартість виконаних робіт, а також вимогу про оплату № 37 від 05.07.2011 р. Факт повідомлення саме відповідача підтверджується наявними у справі оригіналами поштової квитанції від 15.11.2011 р. та опису вкладення до цінного листа від 15.11.2011 р. Однак, відповідач акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. форми КБ-2в від 21.12.2009 р. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. від 21.12.2009 р. форми КБ-3 не підписав, оплату не провів.

Як вбачається із висновку № 4943 судової будівельно-технічної експертизи від 27.06.2012р. фактичні обсяги виконаних будівельних робіт по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по АДРЕСА_1 Львівської області відповідають обсягам робіт, зафіксованим у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ-3) та в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма КБ-2а), складених позивачем, за винятком робіт по гідроізоляції фундаменту по акту КБ-2а 26,0 кв.м., а фактично 12,0 кв.м. Виконані будівельні роботи відповідають проектній документації із внесеними змінами та вимогам розділу 3 СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции". Ринкова вартість підрядних робіт станом на листопад 2009 р. становить 39200,40 грн., в т.ч. ринкова вартість матеріалів становить 14607,00 грн. Будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по АДРЕСА_1 Львівської області відповідно до проектної документації не закінчені.

При прийнятті рішення суд виходив також із наступного.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Нормою ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Як вбачається із п. 1.1 договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р. його предметом є саме будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по АДРЕСА_1.

Даний договір містить умови про предмет (п. 1.1), порядок розрахунків (п. п. 2.1, 2.2), термін виконання робіт (п. 3.1), зобов'язання сторін (п. п. 4.1, 4.2), права сторін (п. п. 5.1, 5.2), порядок здачі-приймання робіт (п. п. 6.1, 6.2), відповідальність сторін і вирішення спорів (п. 7.1), строк дії договору та інші умови (п. п. 8.1 - 8.6).

Проаналізувавши договір підряду № 29/09-09, суд дійшов висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, а не договором підряду на капітальне будівництво, а відтак сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов, що визначені законом як істотні і є необхідними для договорів даного виду.

При цьому, договір підряду відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: не суперечить актам цивільного законодавства України, моральним засадам суспільства, укладений правомочними сторонами, волевиявлення яких було вільним і відповідало їх внутрішній волі, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Отже, підстав визнавати даний договір недійсним не має.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4943 свідчить про те, що сторони спору вчинили дії, які свідчать про виконання договору, а тому твердження відповідача про те, що договір не відбувся не ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах закону.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що підряднику у випадку ненадання замовником матеріалу надається право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити.

Як встановлено в ході розгляду справи, будівельні роботи були розпочаті із матеріалу замовника і в подальшому виконувались в більшості випадків саме із матеріалів замовника, що підтверджується даними акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року. Тому зупинення позивачем виконання робіт через ненадання замовником необхідних матеріалів у листопаді 2009 року, що не заперечується сторонами, чітко вказує на обов'язок саме замовника надавати матеріали для виконання будівельних робіт для досягнення мети договору.

Що стосується тверджень відповідача про відсутність в договорі підряду положень про строк виконання зобов'язання замовником щодо оплати та необґрунтованість на цій підставі розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то слід зазначити, що в даному випадку термін виконання замовником обов'язку по оплаті проведених будівельних робіт не встановлений і визначений моментом пред'явлення вимоги. Тобто, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був виконати свій обов'язок по оплаті у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення 940,80 грн. трьох відсотків річних та 39,20 грн. інфляційних втрат. При цьому, суд виходив з того, що належним та допустимим доказом направлення відповідачу листа - вимоги про оплату за виконані будівельні роботи згідно договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р. є квитанція № 4/0081 0204 про надіслання відповідачу листа з описом вкладення від 15.11.2011 р. Відтак, враховуючи семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, передбачений ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України та триденний строк на поштовий перебіг, період нарахування інфляційних втрат становить із 01.12.2011 р. по 01.08.2012 р. (згідно розрахунку позивача), а період нарахування трьох відсотків річних із 26.11.2011 р. по 12.09.2012 р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду договір про представництво інтересів та надання правової допомоги від 20.08.2012р., укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ПП "Олвер 999" та додатком № 1, що є невід'ємною частиною даного договору. Підтвердженням надання правової допомоги адвокатом є довіреність від 20.08.2012 р., якою позивач уповноважив ОСОБА_2, який є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 24.12.2010 р. (копію долучено до матеріалів справи), представляти інтереси довірителя в усіх судах та здійснювати інші дії згідно довіреності. Про оплату виконаних робіт свідчить платіжне доручення № 469 від 18.09.2012 р. на суму 4000,00 грн. Враховуючи, що сума 4000,00 грн. підтверджена належними доказами та є співрозмірною до ціни позову, суд, у відповідності до с. 5 ст. 49 ГПК України, покладає ці витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи позивачем також долучено платіжне доручення № 173 від 12.01.2012 р. про оплату позивачем коштів в сумі 3525,00 грн. за проведення судової експертизи у даній справі. Ці витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів сплати основної суми боргу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4- 5, 4- 7, 12, 33, 34, 42, 43, 44, 48, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов (уточнений) Приватного підприємства «Олвер-999», м. Трускавець Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (82200, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Олвер-999" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стуса, 13/8; код ЄДРПОУ 30250871) 39200,00 грн. основного боргу, 940,80 грн. трьох процентів річних, 39,20 грн. інфляційних втрат, 2946,55 грн. витрат за проведення судової експертизи, 3343,60 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 335,86 грн. державного мита та 197,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.