Позивач - Івано-Франківське обласне виробниче управління водних ресурсів, звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" заборгованість в сумі 1 139 464,28грн., з яких: 19 690, 80грн.- завищення оплати коштів на відрядження і нарахувань на заробітну плату, 895 102,70грн.- за не передачу на зберігання та за не закупівлю будівельних матеріалів на повний об"єм робіт згідно із робочим проектом "Ліквідація наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради", 162 013,59грн.- пені, 62 657,19грн. - штрафу.

В судових засіданнях 01.12.11р., 19.09.12р. оголошувались перерви до 14.12.11р., 21.09.12р.

Ухвалами суду від 14.12.11р., 24.04.12р. провадження у справі зупинялось до проведення судово - економічної експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (Соборна площа,7, м.Львів, 79008).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- невиконання відповідачем п. 2.2. Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору про виконання робіт за державні кошти №1.14 від 22.11.2010р., згідно умов якого, відповідач зобов"язався передати Тисівській сільській раді невикористані будівельні матеріали, придбані для ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради, внаслідок чого, позивач просить повернути кошти в сумі 895 102,70грн. та відшкодувати штрафні санкції в сумі 224 670,78грн. (62 013,59грн.- пеня, 62 657,19грн. - штраф), нараховані на підставі п. п. 7.1., 7.2. Договору №1.14 від 22.11.2010р.;

- акт КРУ в Івано-Франківській області № 07-21/12 від 25.08.11р., складений в результаті ревізії використання коштів, виділених Івано-Франківському обласному виробничому управлінню по меліорації і водному господарству на ліквідацію стихійного лиха що сталось 23-27 липня 08р. та травні - липні 10р. за період з 01.07.08р. по 01.07.11р. № 920-21/12 від 05.07.11р., яким встановлено завищення ПП "Галнафтогазмонтаж" розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн., зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4 за грудень 2010р. та порушення відповідачем договірних відносин, в частині передачі на зберігання Тисівській сільській раді залишків невикористаних будівельних матеріалів на суму 895 102,70грн.;

- ст.ст. 526, 610, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, вказують що позивач не навів правових підстави для повернення коштів. Позовні вимоги вважають безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення, звертають увагу суду на:

- те, що кошти в сумі 895 102,70грн. перераховані позивачем на підставі п.3.1 Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору, для виконання додаткових робіт щодо ліквідації наслідків повторного зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради. Додаткова угода №1 від 29.12.10р. до Договору не містить строку виконання додаткових робіт. Крім того, кошти в сумі 895 102,70грн. отримані ПП "Галнафтогазмонтаж" 29.12.10р., а строк дії Договору до 31.12.10р.;

- ухилення позивача від укладення угод на виконання додаткових робіт щодо ліквідації наслідків повторного зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради, для яких і була передбачена закупівля будівельних матеріалів на суму 895 102,70грн.;

- те, що факти викладені в акті ревізії КРУ в Івано-Франківській області № 07-21/12 від 25.08.11р. та довідці зустрічної перевірки №07/15 від 02.08.11р., щодо завищення ПП "Галнафтогазмонтаж" розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн. є суперечливими, необґрунтованими, документально не підтвердженими та не відповідають фактичним обставинам справи;

- виконання відповідачем як і умов Договору №1.14 від 22.11.2010р. так і Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору, на виконання яких, у відповідності до вимог податкового законодавства із суми 895 102,70грн. перерахованої на придбання матеріальних цінностей ним сплачено податки, що зафіксовано у податковій декларації, укладено з Тисівською селищною радою Договір відповідального зберігання №13-3 від 05.10.11р. та передано матеріальних цінностей на суму 277 560, 28грн., оплачено 126 715, 90грн. для придбання будівельних матеріалів, які знаходяться у процесі виготовлення.

Представники Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (викликані в судове засідання для дачі пояснень стосовно даного спору) вказали, що в ході проведення ревізії у позивача, виявили відсутність документального підтвердження використання ПП "Галнафтогазмонтаж" коштів в сумі 895 102,70грн. перерахованих позивачем відповідачу на придбання будівельних матеріалів необхідних для ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради та порушення відповідачем договірних відносин, в частині передачі на зберігання Тисівській сільській раді залишків невикористаних будівельних матеріалів. Вважають, що такі дії відповідача є невиконанням зобов"язань за Договором та Додатковою угодою, а тому, на підставі п. 7.2. Договору та ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України. ст. 883 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 224 670,78грн. Крім того, вказали на завищення ПП "Галнафтогазмонтаж" розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Івано-Франківським обласним виробничим управлінням водних ресурсів (Замовник/позивач) та Приватним підприємством "Галнафтогазмонтаж"(Учасник/відповідач) укладено Договір про виконання робіт за державні кошти №1.14 від 22.11.2010р.

Підставою для укладення цього Договору є: розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.10р. №1379-р (1379-2010-р) та Івано-Франківської облдержадміністрації від 29.07.10р. №465 на проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха що сталось 15-20 травня та 03-04 червня на території Івано-Франківської області.

Згідно п.1.2. Договору, учасник зобов"язується у 2010р. виконати роботи щодо "Ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради ", зазначені у завданні Замовника, в порядку та умовах визначених цим Договором, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Цей Договір набирає чинності з дати укладення і діє до 31.12.10р., включно (п.10.1 Договору).

29.12.10р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №1.14 від 22.11.2010р. Підставою укладення якої слугувало розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 28.12.10р. №899 "Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації від 29.07.10р. №465 ".

Пунктом 2.1 Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору передбачено, що учасник зобов"язується виконати додаткові роботи щодо ліквідації наслідків повторного зсуву на об"єкті "Ліквідації наслідків зсуву автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради" та закупити всі будівельні матеріали на повний об"єм робіт згідно з робочим проектом.

Невикористані будівельні матеріали, придбані для ліквідації зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради, передати на зберігання сільській раді для подальшого виконання робіт (п. 2.2 Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору).

Згідно п.3.1. Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору, ціна цього Договору визначена з урахуванням інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника від 07.10.10р. №07-4/1546, річного плану закупівель відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.10р. №1379-р (1379-2010-р) , розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 29.07.10р. №465 та від 28.12.10р. №899, рішення комітету з конкурсних торгів облводгоспу від 07.10.10р. Протокол №9 з цього питання і відповідно до кошторису становить: 3 560 430,00грн., в тому числі на 2010р. - 3 366 000, 00грн., в тому числі на закупівлю будівельних матеріалів для ліквідації наслідків повторного зсуву 895 102,70грн., в тому числі ціна Договору визначається з урахуванням Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) ПДВ 561 000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконано роботи з ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради, обумовлені Договором №1.14 від 22.11.2010р. Даний факт підтверджує довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., акти приймання виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4 за грудень 2010р. Слід зазначити, що виконані відповідачем роботи добровільно оплачені в повному обсязі позивачем, без жодних зауважень та/або застережень щодо їх вартості.

25.08.11р. КРУ в Івано-Франківській області проведено ревізію використання коштів, виділених Івано-Франківському обласному виробничому управлінню по меліорації і водному господарству на ліквідацію стихійного лиха що сталось 23-27 липня 08р. та травні - липні 10р. за період з 01.07.08р. по 01.07.11р. № 920-21/12 від 05.07.11р., про що складено акт № 07-21/12, яким встановлено завищення ПП "Галнафтогазмонтаж" розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн. зазначених в акти приймання виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4 за грудень 2010р. А також, відсутність документального підтвердження використання ПП "Галнафтогазмонтаж" коштів в сумі 895 102,70грн., перерахованих позивачем відповідачу, платіжним дорученням №1833 від 29.12.10р., на придбання будівельних матеріалів необхідних для ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради та порушення відповідачем договірних відносин, в частині передачі на зберігання Тисівській сільській раді залишків невикористаних будівельних матеріалів.

При розгляді судом матеріалів справи, суд встановив наявність фактів, які потребують дослідження відповідним спеціалістом, у зв"язку з чим, ухвалами суду від 14.12.2011р., 24.04.12р. призначено судово - економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається з тексту висновку Львівського науково-дослідного інституту № 4979 від 02.04.12р., неможливість експерта провести дослідження і дати відповіді на запитання зумовлене відсутністю всіх необхідних експерту для дачі висновку документів.

Водночас у висновку № 4979 від 02.04.12р., експертом встановлено, що в акті ревізії КРУ в Івано-Франківській області № 07-21/12 від 25.08.11р. та довідці зустрічної перевірки №07/15 від 02.08.11р., відсутнє документальне обґрунтування висновку про те, що Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству проведено завищену оплату коштів на відрядження ПП "Галнафтогазмонтаж" в сумі 18 795,60грн., за час проведення робіт, передбачених Договором про виконання робіт за державні кошти №1.14 від 22.11.2010р., а також відсутнє документальне обґрунтування висновку про те, які саме порушення законодавства України, щодо оплати праці, призвели до завищення розмірів нарахувань на заробітну плату, в результаті чого було завищено вартість будівельних робіт на суму 895,20грн.

Суду не надано таких доказів, які б спростували дослідження експерта, викладених у висновоку № 4979 від 02.04.12р., як і не надано доказів в підтвердження факту завищення ПП "Галнафтогазмонтаж" розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн., зазначених в акти приймання виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4 за грудень 2010р.

В контексті суперечливості акту ревізії КРУ в Івано-Франківській області № 07-21/12 від 25.08.11р. та довідки зустрічної перевірки №07/15 від 02.08.11р., враховуючи дослідження експерта викладені висновку № 4979 від 02.04.12р., доводи та заперечення сторін, а також відсутність документального підтвердження факту завищення, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача завищення розміру нарахувань на заробітну плату в сумі 895,20грн. та оплати коштів на відрядження в сумі 18 795,60грн. є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про повернення відповідачем коштів в сумі 895 102,70 грн.- за не закупівлю будівельних матеріалів на повний об"єм робіт згідно із робочим проектом "Ліквідація наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради", суд приходить до висновку, що позивач помилково застосував до даних спірних правовідносин такий спосіб захисту, як повернення коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до імперативних приписів ч. ч. 1,2 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Частиною 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору, із перерахованої позивачем суми 895 102,70грн., відповідачем сплачено податки, що підтверджує додаток 5 до податкової декларації, реєстр отриманих та виданих податкових накладних (т.3 а.с. 88-94), укладено з Тисівською селищною радою Договір відповідального зберігання №13-3 від 05.10.11р. (т.2 а.с. 89-90), придбано та передано Тисівській селищній раді матеріальні цінності на суму 166 537,86грн. (всього з витратами 277 560, 28грн.), що підтверджується видатковими накладними від 18.05.12р., 25.05.12р., 07.06.12р. (т.3 а.с.48-51), актами прийому передачі будівельних матеріалів від 22.05.12р., 28.05.12р., 29.05.12р., 30.05.12р., 31.05.12р., 01.06.12р., 08.06.12р. (т.3 а.с.52-59). Крім того, витрачено кошти на загальну суму 126 715, 90грн. для придбання будівельних матеріалів, з яких оплачено 46 651,80грн., (платіжне доручення №632 від 18.09.12р., т.3 а.с. 64) - за матеріали, які на даний час, знаходяться у процесі виготовлення.

В спірному випадку судом враховано, що згідно приписів ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Поняття збитків наведено у ст. 22 Цивільного кодексу України, так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Проте, в судовому засіданні не встановлено, що у відносинах сторін мало місце знищення або пошкодження майна на суму 895 102,70грн., як і не встановлено, що позивачем зроблені або мають бути зроблені витрати, на цю суму, які пов"язуються із відновленням порушеного права (реальні збитки), також і не встановлено що ця сума є упущеною вигодою чи вартістю додаткових робіт, як і вартістю додатково витрачених матеріалів.

Відтак, безпідставне повернення коштів не є такими витратами позивача, які мають компенсуватись шляхом відшкодування збитків, із встановлених судом обставин справи не вбачається, що заявлена до стягнення сума носить такий компенсаційний характер як збитки.

При цьому, сторони не позбавлені права врегулювати свої правовідносини у відповідності до положень цивільного законодавства.

Отже, із встановлених правовідносин сторін та наведених норм права вбачається, що стягувана позивачем сума не є збитками, а вбачається наявність у позивача права вимагати виконання зобов"язання, відтак позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав у частині повернення коштів в сумі 895 102,70грн.

На підставі викладеного слід зробити висновок, що звертаючись із вимогою до відповідача про повернення коштів у сумі 895 102,70грн., з посиланням на норми ст.ст. 526, 610, 883 Цивільного кодексу України, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки такий спосіб не відповідає вимогам цивільного законодавства, умовам Договору та Додатку до нього.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 162 013,59грн.- пені, 62 657,19грн. - штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, за своїм правовим характером укладений між сторонами Договір про виконання робіт за державні кошти №1.14 від 22.11.2010р., є Договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням іншої сторони (замовника) з її або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. (ст.ст. 332, 837, 839, 840 Цивільного кодексу України).

При цьому, слід зазначити, що виконання додаткових робіт щодо ліквідації наслідків повторного зсуву на об"єкті "Ліквідації наслідків зсуву на автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради " та закупівля будівельних матеріалів не слід ототожнювати, оскільки в наявності два види зобов"язання: виконання робіт та надання послуг (закупівля будівельних матеріалів на повний об"єм робіт згідно з робочим проектом), при чому в першому випадку договором встановлена відповідальність за порушення строків їх виконання, а в другому випадку за порушення строків відповідальність умовами Договору не встановлена.

Договором № 1.14 від 22.11.2010р. встановлений термін виконання робіт (влаштування залізобетонної підпірної стінки) грудень 2010р., включно (п.п.1.3., 5.1.Договору), а предметом Додаткової угоди №1 від 29.12.10р., є виконання додаткових робот щодо ліквідації наслідків повторного зсуву на об"єкті "Ліквідації наслідків зсуву автодорозі в с.Тисів Болехівської міської ради", закупівля всіх будівельних матеріалів на повний об"єм робіт згідно з робочим проектом (п.2.1, 2.2. Додаткової угоди).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобов"язань договору виконання робіт за державні кошти (в тому числі не відпрацювання авансу відповідно до ст. 26 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2010р." від 27.04.10р. №2154- VI) Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте, ні умови Договору №1.14 від 22.11.2010р. ні умови Додаткової угоди №1 від 29.12.10р. до Договору не встановлюють терміну для закупівлі будівельних матеріалів, як і не встановлюють відповідальності за порушення такого зобов"язання.

Разом з тим, з аналізу ст.ст. 332, 837, 839, 840 Цивільного кодексу України та аналізу принципів договірних зобов"язань вбачається, що для застосування до відповідача відповідальності за невиконання зобов"язання, що стосується закупівлі будівельних матеріалів, така відповідальність встановлюється договірними умовами.

Таким чином, на основі вище зазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 162 013,59грн.- пені, 62 657,19грн. - штрафу не підлягає задоволенню.

Дослідивши акт ревізії КРУ в Івано-Франківській області № 07-21/12 від 25.08.11р., суд не може вважати його як безумовний доказ, оскільки обставини вказані в акті не підтверджені належними доказами у відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, а тому судом до уваги не приймається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище вказаного, вимоги позивача визнаються судом документально не підтвердженими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак, позов не підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 14, 22, 509, 525, 526, 332, 611, 653, 837, 839, 840 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в позові Івано-Франківського обласного виробничого управління водних ресурсів, вул. Сахарова, 23а, м.Івано-Франківськ,76000, до відповідача Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж", вул. К.Данила, 16Б/10, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 1 139 464,28грн. - відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.