про визнання недійсним п.2 рішення тендерного комітету Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 15.12.2005р., в частині вибору переможцем ТзОВ «Компанія «Розточчя» на закупівлю за державні кошти житла площею 1085,52м2 та визнання недійсним Договору №3 на інвестування житла від 23.12.2005р., укладеного між ТзОВ «Компанія «Розточчя» та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації

Представники:

від позивача - Садовий В.С., керівник;

від відповідача 1 -Садовий В.С., керівник;

від відповідача 2 -не з'явився;

від прокурора -Цинайко Н.І., прокурор прокуратури м.Львова

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Неотехінформ»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача 1 -товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»та відповідача 2 - Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсними договору на інвестування житла та визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленного протоколом.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 07.06.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15год. 10хв. 18.06.2012р.

Згідно заяви про доповнення, уточнення та зміну позовних вимог від 18.06.2012р., Позивач просить визнати недійсним п.2 рішення тендерного комітету Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом від 15.12.2005р., в частині вибору переможцем ТзОВ «Компанія «Розточчя» на закупівлю за державні кошти житла площею 1085,52м2 та визнати недійсним Договір №3 на інвестування житла від 23.12.2005р., укладений між ТзОВ «Компанія «Розточчя» та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації. Заява подана до початку розгляду справи по суті та прийнята судом.

Крім того, згідно заяви від 30.08.2012р. у справу вступив заступник прокурора Київської області.

Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 18.06.2012р., 02.07.2012р., 16.07.2012р., 24.07.2012р., 22.08.2012р. Строк розгляду спору продовжено на 15 днів за клопотанням представника Позивача відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 24.07.2012р. В судовому засіданні 20.09.2012р. оголошувалась перерва в межах дня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.08.2012р. за ініціативою суду призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Згідно даних автоматизованої системи документообігу господарського суду Львівської області, утворено колегію у складі суддів: Фартушок Т.Б. (головуючий-суддя), Сухович Ю.О., Мазовіта А.Б.

Представникам Учасників судового процесу по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скерована чи оголошені Учасникам процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід складу суду не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну, доповнення та уточнення позовних вимог, підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: копію протоколу зборів учасників №25 від 02.06.2009р.; заяву про доповнення, уточнення та зміну позовних вимог від 18.06.2012р. з додатками згідно опису; клопотання про залучення третьої особи (від клопотання в судовому засіданні представник Позивача відмовився та просив не розглядати по суті); клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 07.06.2012р., 08.06.2012р. з додатками згідно опису; клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів; клопотання про відкладення розгляду справи від 18.06.2012р.; копію витягу (з представленням оригіналу для огляду) Вісника Державних Закупівель №3(224)/01.2006; заяву про виправлення описки у позовній заяві та заяві про доповнення, уточнення та зміну вимог позовної заяви (уточнені дані ідентифікаційного коду Відповідача 2) від 23.07.2012р.; копію акту приймання-передачі від 28.04.2006р.

Представник Відповідача 1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав повністю, наголосив, що у випадку задоволення позову недопустимо застосовувати наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано суду наступні документи: клопотання від 23.07.2012р. про долучення до матеріалів справи копії постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2012р. у справі №3/043-11; оригінал платіжного доручення №31 від 06.03.2006р. з відміткою банку про сплату; пояснення від 16.07.2012р. з додатками згідно опису; копію платіжного дорученя №137 від 22.12.2005р. з відміткою банку про сплату.

Відповідач 2 явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву, не виконав.

19.06.2012р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Також, 09.07.2012р. та 16.07.2012р. до господарського суду Львівської області надійшли клопотання Відповідача 2 про винесення окремої ухвали та визнання Відповідача 2 неналежним відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю правовідносин між Позивачем та Відповідачем 2. Клопотання не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю підстав для винесення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України. Крім того, в клопотаннях не наведено достатніх доводів для здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України. Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до ухвали суду по даній справі від 24.07.2012р. розгляд клопотання від 16.07.2012р. відкладався з метою надання Відповідачу 2 можливості надати письмові обгрунтування заявленного клопотання. Проте, станом на час вирішення спору такі від Відповідача 2 не надійшли.

Крім того, 09.07.2012р. до господарського суду Львівської області надійшов лист Відповідача 2 про неотримання копій ухвал. З даного приводу суд зазначає, що копії ухвал по даній справі отримані Відповідачем 2, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Також, судом відмовлено в клопотанні Відповідача 2 про залучення прокуратури Київської області з підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 24.07.2012р. Поряд з цим суд зазначає, що копії ухвал скеровано в прокуратуру Київської області.

Крім того, 27.08.2012р. та 17.09.2012р. до господарського суду Львівської області надійшли клопотання Відповідача 2 про зупинення провадження у справі до вирішення справи №3/043-11/20-12 по суті в господарському суді Київської області.

З приводу даних клопотань суд зазначає наступне:

- клопотання мотивовані розглядом двох різних справ (справи, що розглядається №5015/2284/12, та справи №3/043-11/20-12), які, згідно доводів Відповідача 2, мають однаковий предмет спору, - Договір №3 від 25.12.2005р., та результат розгляду справи №3/043-11/20-12 може суттєво вплинути на розгляд справи в господарському суді м.Київа. Проте, у справі №3/043-11/20-12 предметом спору є визнання права власності та зобов'язання передати майно;

- крім того, Відповідачем 2 не наведені доводи неможливості розгляду справи №5015/2284/12 до вирішення господарським судом м.Києва;

- щодо зазначених у клопотаннях доводів необхідності зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що рішення суду у справі №3/043-11/20-12 буде безспірним доказом неналежності Відповідача 2 у справі №5015/2284/12 суд зазначає, що Відповідачем 2 не наведено доводів в обгрунтування зазначених у клопотанні підстав, та в суду відсутні правові підстави в розумінні ст. 79 ГПК України зупиняти провадження у справі до вирішення іншої справ з метою отримання доказів належності чи неналежності відповідача;

- також, у клопотаннні від 17.09.2012р. Відповідач 2, посилаючись на ст. 16 п.2 ГПК України зазначає, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються за місцем вчинення порушення. Проте, справа, що розглядається, відповідно до предмету, не є спором з питань інтелектуальної власності чи спором, зазначеним у ч.2 ст. 16 ГПК України.

З врахуванням вищенаведеного суд відмовляє в задоволенні клопотання за необгрутованістю та безпідставністю.

Прокурор в судове засідання з'явилась, проти позову усно заперечила, пояснивши, що протягом тривалого проміжку часу Позивач та Відповідач 1 не оспорювали рішення тендерного комітету та укладений договір.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язано надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, судом надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до публікації в інформаційно-аналітичному бюлетні «Віснику Державних Закупівель»№47(216) від 21.11.2005р. (оголошення №16529), Відповідачем 2 проводитимуться відкриті торги із закупівлі житла площею 1064,04м2 у грудні 2005р. Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій №13, в переліку тендерних пропозицій зазначено 5 пропозицій, в тому числі пропозиції ВАТ «МПМК-35», Відповідача 1 (житловий будинок в смт.Тараща) та Соботюк О.П.

Відповідно до повідомлення Відповідача 2 №05-56-12920-3 від 15.12.2005р. Відповідачу 1 про акцепт тендерної пропозиції, тендерна пропозиція Відповідача 1 акцептована та протягом 5-ти днів буде укладено договір на закупівлю житла.

23.12.2005р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір №3 на інвестування житла (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Відповідач 2 доручає Відповідачу 1 вчинити дії з будівництва житла (житло в багатоквартирному житловому будинку, що розташований за адресою: 09500, Київська обл., м.Тараща, вул.Білоцерківська, 92-а, загальною площею 1085,52м2), яке в подальшому Відповідач 1 передає Відповідачу 2.

Згідно п.2.1 Договору, Відповідач 2 здійснює в строк до 27.12.2005р. попередню оплату вартості в розмірі 1978631,58грн.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до повідомлення №00823 Відповідача 2, опублікованого в інформаційно-аналітичному бюлетні «Віснику Державних Закупівель»№3(224)/01.2006 сторінка 76, наведено інформацію про закупівлю -житло 1064,04м2, оголошення №16529, «ДВЗ»№47(216) від 21.11.2005р., дата акцепта 15.12.2005р., переможець торгів, вартість договору, дата укладення договору: ВАТ «МПМК-35», 106600грн., 23.12.2005р.; ТзОВ «Компанія «Розточчя», 1978632,12грн., 23.12.2005р.; ФО Соботюк О.П., 3477,24грн., 23.12.2005р.

1. Як зазначено вище, відповідно до публікації в інформаційно-аналітичному бюлетні «Віснику Державних Закупівель»№47(216) від 21.11.2005р. (оголошення №16529), Відповідачем 2 проводитимуться відкриті торги із закупівлі житла площею 1064,04м2 у грудні 2005р. Можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти) Відовідачем 2 не передбачалась.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій №13 від 13.12.2005р., в переліку тендерних пропозицій зазначено 5 пропозицій, в тому числі пропозиції ВАТ «МПМК-35», Відповідача 1 (житловий будинок в смт.Тараща) та Соботюк О.П.

Відповідно до повідомлення №00823 Відповідача 2, опублікованого в інформаційно-аналітичному бюлетні «Віснику Державних Закупівель»№3(224)/01.2006 сторінка 76, переможцями торгів визнано: ВАТ «МПМК-35», 106600грн.; ТзОВ «Компанія «Розточчя», 1978632,12грн.; ФО Соботюк О.П., 3477,24грн. З наведеного вбачається, що по одному запропонованому замовником (Відповідачем 2) лоту переможцями визнано трьох учасників процедури закупівлі.

Крім того, в протоколі №14 від 15.12.2005р. зазначено наступне: вирішено виплатити компенсацію за самостійно придбане житло Соботюк О.П. в сумі 3477,24грн.; переможцями тендеру на закупівлю житла визнано пропозиції, які були надані ВАТ «»МПМК-35»в сумі 106600грн. та для остаточного використання бюджетних коштів, виділених для придбання житла, визначено переможцем торгів і Відповідача 1.

При цьому суд зазначає, що наведені публікації в інформаційно-аналітичному бюлетні "Вісник державних закупівель" є офіційними згідно «Порядку приймання та публікування оголошень щодо державних закупівель в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель", затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 травня 2003 р. N128 (z0438-03) , та чинного на момент їх здійснення.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(Закон в данному випадку та в подальшому наводиться в діючій редакції на момент надання повідомлення про проведення торгів, розкриття тендерних пропозицій, акцепту пропозицій та укладення спірного Договору) (далі -Закон), у разі, коли замовником не передбачалася можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), замовник може визначити лише одного переможця процедури закупівлі.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі того, що замовником торгів не передбачалась можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), суд зазначає про порушення вимог ст.26 Закону при проведенні процедури закупівлі, оскільки переможцями торгів визначено більше одного учасника.

2. Крім того, порушення вимог законодавства при проведенні процедури закупівлі (торгів) полягає також в наступному.

Так, згідно ст.2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»(Закон наводиться в діючій редакції на момент надання повідомлення про проведення торгів, розкриття тендерних пропозицій, акцепту пропозицій та укладення спірного Договору), інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій; інвестиційна діяльність здійснюється на основі: інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами; спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави; інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування; інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що інвестору повинно належати право розпорядження цінностями (речами), що залучаються до інвестицій.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу державного майна незавершенного будівництва, що продано на аукціоні від 13.06.2003р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Продавець) та Відповідачем 1 (Покупець) (далі -Договір купівлі-продажу), Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві об'єкт незавершенного будівництва -«24 квартирний будинок», який знаходиться за адресою: 09500, Київська обл., м.Тараща, вул.Білоцерківська, 92-а (далі -Об'єкт). Будинок передано Покупцю (Відповідачу 1) згідно акту приймання передачі від 03.07.2003р.

Згідно п.5.1.9 укладеного Договору купівлі-продажу, Покупець (Відповідач 1) зобов'язаний не відчужувати Об'єкт та земельну ділянку, на якій він розташований, до завершення будівництва та прийняття в експлуатацію.

Відповідно до свідоцтва №10000837 від 07.12.2009р. про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого заступником начальника інспекції ДАБК у Київській області, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: 24-х квартирного житлового будинку по вул.Білоцерківська, 92 у м.Тараща Київської області. Відтак, будівництво спірного Об'єкту завершено у 2009р.

Відповідно, станом на час публікації про проведення торгів, прийняття, розкриття, акцептування тендерних пропозицій та укладення спірного Договору інвестування у спірний Об'єкт, в силу вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», не могло відбутись, оскільки в силу п.5.1.9 Договору купівлі-продажу Відповідачу 1 заборонялось віджучувати Об'єкт (незавершене будівництво 24-х квартирного житлового будинку) до завершення будівництва та прийняття в експлуатацію.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що тендерні пропозиції Відповідача 1 не відповідали умовам тендерної документації, та, відповідно, проведення тендеру та прийняття рішення, оформленного протоколом №14 від 15.12.2005р., в частині визнання переможцем торгів Відповідача 1 не відповідає вимогам ст.ст.15, 26 Закону, і в порушення вимог ст.27 Закону тендерні пропозиції Відповідача 1 не були відхилені.

3. Також суд зазначає, що відповідно до публікації в інформаційно-аналітичному бюлетні Віснику Державних Закупівель №47(216) від 21.11.2005р. (оголошення №16529), Відповідачем 2 проводитимуться відкриті торги із закупівлі житла площею 1064,04м2.

Відповідно до повідомлення №00823 Відповідача 2, опублікованого в інформаційно-аналітичному бюлетні Віснику Державних Закупівель №3(224)/01.2006 сторінка 76, наведено інформацію про закупівлю -житло 1064,04м2. Проте, відповідно до зазначення у повідомленні №00823 загальної вартості житла, що знайшла своє відображення в подальшому і в п.2.1 оспорюваного Договору, загальна вартість по Відповідачу 1 становить 1978632,12грн., що, з урахуванням ціни тендерних пропозицій Відповідача 1 (1822,7грн. за м2) (протокол №13 від 13.12.2005р.) складає 1085,55м2. Відповідно і до п.2.1 оспорюваного Договору та Додатку №1 до нього, загальна площа житла, що передається, становить 1085,52м2.

З наведеного вбачається невідповідність прийнятого рішення тендерним комітетом вимогам тендерної документації в частині однієї з основних умов, - площі приміщень, яка була завищена в порівнянні з інформацією про закупівлю, відтак, порушення вимог ст.ст.26-29 Закону.

Крім того, в протоколі №14 від 15.12.2005р. зазначено наступне: вирішено виплатити компенсацію за самостійно придбане житло Соботюк О.П. в сумі 3477,24грн.; визначено переможцями тендеру на закупівлю житла визнано пропозиції, які були надані ВАТ «»МПМК-35»в сумі 106600грн. та для остаточного використання бюджетних коштів, які були виділені для придбання житла, визначено переможцем торгів і Відповідача 1. Відтак, в рішенні взагалі відсутня інформація про площу житла та ціну, за якою таке купуватиметься.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що п.2 рішення тендерного комітету Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 15.12.2005р., в частині вибору переможцем ТзОВ «Компанія «Розточчя» на закупівлю за державні кошти житла прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки:

- замовником торгів не передбачалась можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), а по одному лоту визнано кілька переможців, - відтак наявне порушення вимог ст.26 Закону;

- станом на час публікації про проведення торгів, прийняття, розкриття, акцептування тендерних пропозицій та укладення спірного Договору інвестування у спірний Об'єкт, в силу вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», не могло відбутись через те, що в силу п.5.1.9 Договору купівлі-продажу Відповідачу 1 заборонялось віджучувати Об'єкт (незавершене будівництво 24-х квартирного житлового будинку) до завершення будівництва та прийняття в експлуатацію, - відтак проведення тендеру в частині Відповідача 1 не відповідає вимогам ст.ст.15, 26 Закону, та в порушення вимог ст.27 Закону тендерні пропозиції Відповідача 1 не були відхилені;

- прийняте тендерним комітетом рішення не відповідає одній з основних умов тендерної документації - площі приміщень, яка була завишена в порівнянні з інформацією про закупівлю, - відтак, наявне порушення вимог ст.ст.26-29 Закону.

15.12.2005р. між ТзОВ «Містобудінвест»(правонаступником якого є Позивач) та Відповідачем 1 укладено попередній договір купівлі-продажу (далі -Попередній договір), відповідно до п.1 якого, Сторони зобов'язуються в майбутньому, в обумовлений п.6.1 цього Договору строк, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (адреса: Київська обл., м.Тараща, вул.Білоцерківська, 92а) на умовах і в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п.5.1 Попереднього договору, в рахунок належних за Основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі нерухомого майна та своєї платоспроможності, Позивач перераховує Відповідачу 1 завдаток у розмірі не меншому, як 50% від вартості нерухомого майна, що визначена п.2.1 цього Договору (163520грн.).

Згідно п.6.1 Попереднього договору, за домовленістю Сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюється протягом 30-ти календарних днів з моменту введення будівлі в експлуатацію.

Відповідно до платіжного доручення №31 від 06.03.2006р. з відміткою банку про сплату та виписки з банківського рахунку Відповідача 2, Позивачем перераховано Відповідачу1 139000грн. за житло згідно Попереднього договору.

Відповідно до листа Позивача №35 від 08.02.2012р., адресованого Відповідачу 1, Позивач зазначає про те, що Відповідач 1 ухиляється від виконання зобов'язань щодо укладення Основного договору та передачі житлових приміщень у вищевказаному будинку та просить надати документально підтверджену інформацію про причини, які зумовлюють прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до відповіді Відповідача 1 Позивачу №01-30/03 від 30.03.2012р., наданій на вищезгаданий лист Позивача, Відповідачем 1 в грудні 2009р. введено в експлуатацію житловий будинок по вул.Білоцерківській, 92 (попередня адреса Білоцерківська, 92а, - згідно листа Таращанської міської ради б/н від 09.09.2009р.); 7 квартир у будинку продані та право власності оформлене на покупців; на інші 17 квартир 23.12.2005р. укладено договір №3 на інвестування житла, на які претендує Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (Відповідач 2).

Згідно ч.5 ст. 182 Господарського кодексу України, відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч.3 ст. 635 Цивільного кодексу України, попередній договір встановлює взаємні зобов'язання для Сторін.

Крім того, відповідно до п.1.1 договору про спільну діяльність від 18.03.2004р. (далі -Договір про спільну діяльність), укладеного між Відповідачем 1 та ТзОВ «Містобудінвест»(правонаступником якого є Позивач), Сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти для досягнення таких господарських цілей: завершення будівництва із залучення фінансування для виконання робіт по побудові 24-х квартирного житлового будинку, що знаходиться по вул.Білоцерківська, 92а у м.Тараща Київської області.

Згідно п.2.1 Договору про спільну діяльність, визначення долей Сторін у спільній діяльності визначатиметься пропорційно виконаним роботам, наданим матеріалам тощо.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.04.2006р., на виконання умов Договору про спільну діяльність Позивачем передано Відповідачу 1 матеріали загальною вартістю 23133,36грн. для добудови вказаного будинку.

Згідно ч.1 ст. 1130, ст. 1131 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі; умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що доводи Позивача щодо невиконання Відповідачем 1 зобов'язань за Попереднім договором та Договором про спільну діяльність можуть бути підставою для звернення за захистом порушенного права чи інтересу в силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України. Вчинення ж Відповідачем 1 юридично значущих дій щодо предмету Попереднього договору та Договору про спільну діяльність, які можуть вплинути на права Позивача, що випливають з Попереднього договору та Договору про спільну діяльність, є підставою для оскарження таких як спосіб захисту свого порушенного права чи майнового інтересу.

Відтак, беручи до уваги наведений вище предмет закупівель в частині, де переможцем визнано Відповідача 1, враховуючи предмет оспорюваного Договору та предмет Попереднього договору і Договору про спільну діяльність, які, як зазначено вище, стосуються прав на житлові приміщення у будинку №92 (92а) по вул.Білоцерківській у м.Тараща Київської обл., в тому числі в частині розпорядження даними приміщеннями, суд зазначає, що у Позивача наявне право на звернення до суду з наведеними позовними вимогами, та права Позивача порушуються як оскаржуваним рішенням тендерного комітету, так і укладеним оспорюваним Договором, оскільки Позивач втрачає можливість отримання майнових благ за Попереднім договором та Договором про спільну діяльність, та взяття участі і розподілів результатів продукту спільної діяльності.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.36 Закону, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника замовнику або Комісії, або до суду згідно з цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(Закон в данному випадку та в подальшому наводиться в діючій редакції на момент надання повідомлення про проведення торгів, розкриття тендерних пропозицій, акцепту пропозицій та укладення спірного Договору) (далі -Закон), державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: максимальна економія та ефективність; добросовісна конкуренція серед учасників; відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель.

Згідно ст.1 Закону, торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону, рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції.

Згідно ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З наведенного вбачається, що торги (тендер) на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, оскільки спрямовані на набуття цивільних прав, є за своєю правовою природою правочином.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що, згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ч.1 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.34 Закону, укладений договір вважається недійсним, якщо договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статей 4-1, 4-2, 8, 17, 18-1, 19, 26, 29, 29-1 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону, укладений договір вважається недійсним, якщо договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що 1) замовником торгів не передбачалась можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), а по одному лоту визнано кілька переможців, - відтак наявне порушення вимог ст.26 Закону; 2) станом на час публікації про проведення торгів, прийняття, розкриття, акцептування тендерних пропозицій та укладення спірного Договору інвестування у спірний Об'єкт, в силу вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», не могло відбутись через те, що в силу п.5.1.9 Договору купівлі-продажу Відповідачу 1 заборонялось віджучувати Об'єкт (незавершене будівництво 24-х квартирного житлового будинку) до завершення будівництва та прийняття в експлуатацію, - відтак проведення тендеру в частині Відповідача 1 не відповідає вимогам ст.ст.15, 26 Закону, та в порушення вимог ст.27 Закону тендерні пропозиції Відповідача 1 не були відхилені; 3) прийняте тендерним комітетом рішення не відповідає одній з основних умов тендерної документації - площі приміщень, яка була завишена в порівнянні з інформацією про закупівлю, - відтак, наявне порушення вимог ст.ст.26-29 Закону; 4) недійсність спірного Договору випливає з недійсності оформленного протоколом №14 від 15.12.2005р. рішення, відтак, Договір суперечить вимогам законодавства; 5) зміст укладеного Договору суперечить вимогам тендерної документації, в тому числі в частині площі житла та його загальної вартості; 6) права Позивача порушені як оскаржуваним рішенням тендерного комітету, так і укладеним оспорюваним Договором, оскільки Позивач втрачає можливість отримання майнових благ за Попереднім договором та Договором про спільну діяльність, та розподіл результатів спільної діяльності відбувся без участі Позивача, - суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що у відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Проте, судом зазначалось в ухвалах суду по даній справі, що права сторін визначені, в тому числі ст. 38 ГПК України, яка передбачає і право заявляти клопотання про витребування судом доказів.

Крім того, ухвалою гоподарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на необхідність виконання вимог якої вказувалось в подальших ухвалах суду по даній справі, зобов'язувалось Відповідачів подати відзив на позовну заяву.

Враховуючи вищенаведене, судом надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів.

Проте, Відповідач 2 своїм правом на подання відзиву чи представлення доказів по справі не скористався.

Відповідно ж до вимог ч.ч.1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до платіжного доручення №137 від 22.12.2005р. з відміткою банку про сплату, на виконання умов Договору та оспорюваного рішення тендерного комітету Відповідачем 2 перераховано Відповідачу1 1978631,58грн.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне застосувати реституцію та зобов'язати Відповідача 1 повернути Відповідачу 2 отримане за визнаним недійсним Договором.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

20.09.2012року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.09.2012року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідачів в рівних частинах.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4, 4- 5, 4- 7, 33- 36, 43, 49, 75, 82- 87, 115- 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 202, 203, 215, 216, 635, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, ст. 182 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 21, 12, 15, 26-29, 34, 36 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», ст.ст.2, 4, 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», суд -

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним абзац 2 пункту 2 рішення тендерного комітету Управління у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04119, м.Київ-119, вул.Мельникова, 40, ідентифікаційний код 22883299), оформлене протоколом засідання тендерного комітету №14 від 15.12.2005р., в частині визначення переможцем торгів товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»(81054, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул.С.Бандери, 30, ідентифікаційний код 20776004).

3. Визнати недійсним договір №3 від 23.12.2005р. на інвестування житла, укаладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»(81054, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул.С.Бандери, 30, ідентифікаційний код 20776004) та Управлінням у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04119, м.Київ-119, вул.Мельникова, 40, ідентифікаційний код 22883299).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»(81054, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул.С.Бандери, 30, ідентифікаційний код 20776004) на користь Управління у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04119, м.Київ-119, вул.Мельникова, 40, ідентифікаційний код 22883299) 1978631,58грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»(81054, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул.С.Бандери, 30, ідентифікаційний код 20776004) на користь товариства з обмеженою відповідальінстю «Неотехінформ»(81053, Львівська обл., м.Новояворівськ, вул.Львівська, 4, ідентифікаційний код 31332279) 536,50грн. сплаченого судового збору.

6. Стягнути з Управління у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04119, м.Київ-119, вул.Мельникова, 40, ідентифікаційний код 22883299) на користь товариства з обмеженою відповідальінстю «Неотехінформ»(81053, Львівська обл., м.Новояворівськ, вул.Львівська, 4, ідентифікаційний код 31332279) 536,50грн. сплаченого судового збору.