До господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(відповідача-1) та дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(відповідача-2) про:

- зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 у відповідності до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VI від 12.05.2011 р. (3319-17) (далі -Закон) та постанови Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011 р. (984-2011-п) реструктуризувати заборгованість по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 2436280,05 грн.;

- зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 у відповідності до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VI від 12.05.2011 р. (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011 р. (984-2011-п) списати заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкції (3 відсотки річних та індекс інфляції) по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 288205,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на виконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VI від 12.05.2011 р. (3319-17) позивач звертався до відповідачів з проханням здійснити реструктуризацію основної заборгованості, а також надіслав їм протокол № 2 від 29.12.2011 р. про списання заборгованості за природний газ, у зв'язку з чим відповідачі в силу Закону повинні здійснити реструктуризацію та списання заборгованості, чого зроблено не було.

Ухвалою суду від 19.07.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-6/9806-2012.

Остаточна редакція позовних вимог позивачем викладена у заяві про їх уточнення, відповідно до якої позивача просить:

- зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 провести реструктуризацію заборгованості по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 2436280,05 грн. відповідно до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VI від 12.05.2011 р. (3319-17) (далі -Закон) та постанови Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011 р. (984-2011-п) ;

- зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 провести списання заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкції (3 відсотки річних та індекс інфляції) по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 288205,65 грн..

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (відповідач-1) позовні вимоги відхилила, зазначивши, що позивачем не доведено існування будь-яких правовідносин у господарській сфері між ними.

Дочірня компанія «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» (відподвіач-2) проти задоволення позову заперечила, посилаючись на те, що Законом не встановлено її обов'язку вчиняти будь-які дії, які б підтверджували погодження списання заборгованості позивача. Крім того, за твердженням відповідача, позивач вимагає списати заборгованість на підставі Закону, який 30.06.2012 р. втратив чинність.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.12.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (покупцем) та дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Черкаської філії (постачальником) укладено договір поставки природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору. За цим Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.12.2011 р. у позивача існувала заборгованість по Договору у сумі 2436280,05 грн., яка утворилась за спожитий природний газ у січні-березні 2010 року.

рішенням господарського суду Черкаської області від 14.04.2011 р. у справі № 09/11/1925 за результатами розгляду позову дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» вирішено стягнути з останньої дану заборгованість. Крім того. вирішено стягнути 220214,68 грн. пені, 28390,77 грн. інфляційних нарахувань, 39600,2 грн. трьох відсотків річних, всього -288205,65 грн..

12.05.2011 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) (далі -Закон № 3319-VI), дія якого поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону № 3319-VI підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 2.5 Закону № 3319-VI (3319-17) списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дія Закону № 3319-VI (3319-17) була встановлена до 30.06.2012 р. (з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.12.2011 р. № 4277-VI (4277-17) ). .

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. (894-2011-п) затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок), який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (3319-17) .

Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» і державне підприємство «Енергоринок»(далі - учасники процедури списання).

Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - компанія «Газ України») - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією «Газ України»- у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»не перебуває у правовідносинах з позивачем, не є його кредитором, та, відповідно, не є учасником процедури списання між останнім, у зв'язку з чим позов в цій частині пред'явлено не обґрунтовано і задоволенню стосовно НАК «Нафтогаз України»не підлягає.

Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Таким чином, виходячи з встановленого вище законодавством порядком, відповідний протокол комісії є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

01.01.2012 р. набрав чинність Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»щодо продовження терміну дії» від 22.12.2011 р., № 4277-VI (4277-17) , яким продовжено дію Закону № 3319-VI до 30.06.2012 р. (3319-17) .

Отже, враховуючи, що затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку мало місце у зв'язку з виконанням приписів Закону № 3319-VI (3319-17) , який надавав можливість в рамках строку його дії здійснити списання заборгованості, визначена Порядком процедура списання підлягає застосуванню протягом всього строку дії Закону № 3319-VI (3319-17) , тобто до 30.06.2012 р..

05.09.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» було створено комісію з питань списання заборгованості, до складу якої ввійшли керівник -генеральний директор, головний інженер, головний бухгалтер, головний економіст, юрист.

29.12.2011 р. даною комісією затверджено протокол № 2, відповідно до якого вирішено списати 288205,65 грн. заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), нарахованих на заборгованість з природного газу по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р..

30.12.2011 р. даний протокол надіслано позивачем на адресу Черкаської філії ДК «Газ України».

З огляду на викладене, оскільки, як зазначено вище, протокол комісії є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій, заборгованість позивача перед ДК «Газ України» є списаною з дати затвердження протоколу -з 29.12.2011 р..

Списання заборгованості свідчить про відсутність обов'язку його сплати, тобто про припинення зобов'язання з підстави, передбаченої законом, що допускається ст. 598 ЦК України.

Як зазначено вище, дана заборгованість була предметом судового розгляду і рішенням господарського суду Черкаської області від 14.04.2011 р. у справі № 09/11/1925 вирішено її стягнути.

Виконання судового рішення є однією із стадій господарського процесу, нормами якого врегульовані наслідки відсутності у боржника обов'язку на даній стадії. Зокрема, відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності у боржника обов'язку господарський суду визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, наслідком списання заборгованості є право позивача звернутися з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Вимога про зобов'язання ДК «Газ України»провести списання заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкції у розмірі 288205,65 грн. пов'язана з зобов'язанням останнього здійснити певні записи у своєму бухгалтерському обліку, що, в свою чергу, не має наслідком відновлення прав та охоронюваних інтересів позивача. За таких обставин позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання ДК «Газ України»провести реструктуризацію заборгованості по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 2436280,05 грн..

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Реструктуризація боргу -це зміна умов договору, відповідно до якої кредитор надає боржникові яку-небудь поступку або перевагу (збільшення термінів погашення, тимчасове відстрочення деяких чергових платежів, прийняття меншого платежу, ніж було обумовлено, тощо).

Таким чином, реструктуризація заборгованості по договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. у розмірі 2436280,05 грн. полягає у зміні умов договору щодо порядку оплати вартості отриманого газу. З огляду на це, обраний позивачем спосіб захисту як зобов'язання ДК «Газ України» провести реструктуризацію заборгованості не може бути задоволений, оскільки зміни до умов договору № 12/239/10 від 21.12.2009 р. щодо реструктуризації сторонами не внесено і відповідної вимоги суду не подано.