( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs29718352) ) ( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs27763661) )

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

(01023, м.Київ, вул.Л.Українки,4)

(04116, м.Київ, вул. Шолуденка,3)

до Фізичної особи Пащенко Галини Анатоліївни

(99022, М.Севастополь,вул.Вітебська,9 )

про стягнення 47 168,01 грн,

за участю представників:

позивача (ТОВ "МТІ") - Терземана Д.В., довіреність № 2312/02-02.11 від 14.08.2012;

відповідача (ФОП Пащенко Галина Анатоліївна) - Лукаша О.А., довіреність № 1441 від 05.09.2012.

Суть спору:

24.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи -підприємця Пащенко Галини Анатоліївни про стягнення 47 168,01 грн. Позовні вимоги з посиланням на статті 530, 692, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 230, 231, 235, 237 Господарського кодексу України, мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору поставки товару в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Черговий розгляд справи у судовому засіданні призначено на 11.09.2012.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просив задовольнити.

Представник Відповідача позов не визнав, в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що підписи у видаткових накладних №20010760 від 19.05.2009 на суму 33 298,86 грн та №20010920 від 01.06.2009 на суму 28 898,70 грн не належать відповідачу, про що було своєчасно проінформовано Позивача. У зв'язку з зазначеним Відповідач не визнавав та не визнає боргового зобов'язання у розмірі 62 197,56 грн. Крім того, у своєму відзиві на позов представник Відповідача просив припинити провадження у справі у зв'язку з припиненням фізичною особою-підприємцем Пащенко Галиною Анатоліївною підприємницької діяльності (арк. с 64-64 зворотній бік). У судовому засіданні представник Відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 11.09.2012 замінено у справі №5020-837/2012 відповідача - фізичну особу-підприємця Пащенко Галину Анатоліївну на фізичну особу Пащенко Галину Анатоліївну.

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ»(Надалі - Позивач) та фізична особа-підприємець Пащенко Галина Анатоліївна, правонаступником якої є фізична особа Пащенко Галина Анатоліївна (Надалі -Відповідач), уклали 17 квітня 2009 року договір поставки товару на умовах відстрочки платежу за №372/09 (Надалі -Договір) (а.с.10-13)

Відповідно до пункту 1.1. Договору Позивач повинен поставляти у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняти товар та здійснити його оплату на умовах Договору. Згідно пункту 2.6. Договору асортимент та кількість товару і його остаточна ціна вказуються у видаткових накладних. Товар вважається поставленим з моменту передачі партії, що підтверджується підписанням накладних (пункт 2.10. Договору).

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що Відповідач повинен розрахуватися протягом 1000 днів.

Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 69622,20 грн., строк оплати за який настав з 25 лютого 2012 року. Відповідач на час подання позову сплатив лише 25 066,49 грн., що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що між Позивачем та відповідачем склалися правовідношення за Договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач поставив на умовах Договору Відповідачеві товар на загальну суму 69622,20 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.04.2009. за № 20010588, від 19.05.2009. за №20010760 та від 01.06.2009. за №20010920 (а.с.14-16)

Посилання Відповідача на невідповідність підпису у двох видаткових накладних, суд відхиляє як доказ, оцінюючи тотожні підписи у оригіналах договору та самих накладних. Факт визнання зобов'язання Відповідача перед Позивачем, суд вважає і наявну часткову сплату за товар на загальну суму 25066,49 грн. (а.с.17-18).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України закріплено: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».

Відповідач доказів підробки підпису або видаткових накладних не надав, а в судовому засіданні представник Відповідача заявив, що не бажає доказувати свою правову позицію, покладаючи обов'язок надання доказів заявленого позову на Позивача. (протокол судового засідання від 11.09.2012)

За викладених обставин, суд дійшов висновку що зобов'язання Відповідача перед Позивачем по сплаті заборгованості за поставлений товар за Договором в сумі 44 555,71 грн. є доведеними.

Крім суми боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2612,30 грн.

Пунктом 7.1.4. Договору закріплено, що за порушення строків розрахунків -покупець сплачує постачальнику на його вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, виходячи з суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, суд вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Стосовно заяви відповідача щодо припинення провадження по справі у зв'язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Пащенко Галиною Анатоліївною, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 46 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та юридичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що запис до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Пащенко Галини Анатоліївни внесено 07 вересня 2012. (а.с.74), тобто станом на 24 липня 2012 (момент звернення Позивача до господарського суду) Відповідач ще мав статус підприємця.

Статтею 52 Цивільного кодексу України закріплено, що Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Ця норма узгоджується і з частиною 2 статті 128 Господарського кодексу України де зазначено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Структурний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок, що фізична особа-підприємець відповідає за своїми господарськими зобов'язаннями всім майном, яке йому належить на праві власності як фізичній особі.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи (в передбачених законодавством випадках).

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже судом здійснено заміну фізичної особи-підприємця Пащенко Галини Анатоліївни на фізичну особу Пащенко Галину Анатоліївну як правонаступника.

Враховуючи норму частини 2 статті 25 Господарського процесуального кодексу України про те, що усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив, суд розглянув спір по суті.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд у постанові від 18.10.2011 по справі №12/116-2062.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи Пащенко Галини Анатоліївни (09.08.1980 року народження, податковий номер 2944113986, мешкає за адресою: 99022, м.Севастополь, вул. Вітебська,9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м.Київ, вул.Л.Українки,4, ЄДРПОУ 13669756, п/р №26001001318446 у ЗАТ «ОТП Банк»м Київ, МФО 300528) заборгованість за договором поставки товару №372/09 від 17.04.2009 в сумі 47 168,01 грн (сорок сім тисяч сто шістдесят вісім грн 01 коп.), у тому числі основної борг -44 555,71 грн та пеня -2 612,30 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,5 грн.