За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» про стягнення 122 620,11 грн. третя особа виробничо-комерційна приватна фірма «ОСС Плюс»

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача представник Сичов О.О. (довіреність від 13.08.2012 року)відповідачапредставник Гаджук П.П.(довіреність від 14.05.2012 року)третьої особине з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» про стягнення 122 620,11 грн. боргу за договором будівельного підряду №258 від 26.01.2007 року, укладеному третьою особою у справі та Відповідачем.

Позов обґрунтовано тим, що Позивач на підставі договору цесії набув право вимоги, яке мала Третя особа до Відповідача, який, в свою чергу, у встановлені договором №258 від 26.01.2007 року строки не розрахувався у повному обсязі за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року порушено провадження у справі №5011-23/10265-2012 та призначено її розгляд у судовому засіданні 14.08.2012 року.

Через відділ діловодства суду 10.08.2012 року Відповідачем надано клопотання про припинення провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні якого судом відмовлено з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

У зв'язку з неявкою представника третьої особи у судове засідання ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.09.2012 року.

У судовому засіданні Відповідачем заявлено усне клопотання про звернення до ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»про надання відповіді щодо встановлення строків та суми розрахунків з ТОВ «Солстрой». Суд відмовив в задоволенні заявленого клопотання з огляду на його невідповідність вимогам статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

Третьою особою у справі та Відповідачем 26.01.2007 року укладено контракт №258, згідно якого Третьою особою виконано роботи та надано обладнання загальною вартістю 12 140 032,71 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та акти виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за квітень-грудень 2007 року, січень та березень 2008 року. Відповідач за первісним позовом здійснив частковий розрахунок з третьою особою, перерахувавши йому загалом 12 071 412,60 грн. Сума заборгованості склала 122 620,11 грн.

Третьою особою та Позивачем 25.03.2010 року укладено договір №2 про відступлення права вимоги, яке мала третя особа до Відповідача за договором №258 від 26.01.2007 року.

У 2010 році Позивач (у даній справі) звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача (у даній справі) про стягнення заборгованості за договорами № 367/02-06-05, №258 та №14-07/02-6-Л.

рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року у справі №33/349 вимоги Позивача (у даній справі) задоволено повністю, у задоволенні вимог Відповідача (у даній справі) за заявленим ним зустрічним позовом -відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2011 року рішення суду першої інстанції змінено в частині задоволення первісного позову та відмовлено у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за договорами № 367/02-06-05, №258 та №14-07/02-6-Л.

Скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції встановив, у тому числі, факт виконання робіт Позивачем за договором №258 від 26.01.2007 року загальною вартістю 12 140 032,71 грн. та наявність заборгованості за цим договором у розмірі 122 620,11 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 12.05.2011 року.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено наявність права у Позивача на отримання 122 620,11 грн. вартості виконаних третьою особою робіт в порядку, встановленому договором №258 від 26.01.2007 року.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову у справі №33/349, апеляційна інстанція керувалась тим, що на час прийняття відповідного рішення у Відповідача (у даній справі) не виник обов'язок розрахуватись у повному обсязі, оскільки він не отримав відповідної оплати від замовника робіт.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт на час винесення постанови ще не настав, що в даному випадку відсутнє прострочення виконання Відповідачем (у даній справі) грошових зобов'язань у тому числі за договором №258 від 26.01.2007 року (абзац третій постанови від 16.03.2011 року у справі №33/349).

Встановивши наявність права на отримання винагороди Позивачем у повному обсязі господарський суд встановив відсутність порушення цього права до розрахунку замовника будівництва з Відповідачем, тобто встановлено відсутність однієї з підстав позову у зв'язку з передчасністю його подання.

Таким чином, твердження Відповідача, наведені ним у клопотанні про припинення провадження у справі, про те, що господарським судом вирішено спір по суті є помилковим. Цей висновок також підтверджується викладеними у постанові Вищого господарського суду від 23.04.2012 року у справі №33/49 висновками.

Виходячи з цього, Господарським судом міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про припинення провадження у справі на підставі статті 80 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються у тому числі письмовими і речовими доказами.

В матеріалах справи наявна копія відповіді замовника будівництва (лист №484/11 від 10.11.2011 року) на адвокатський запит, яким підтверджується здійснення повного розрахунку замовника з Відповідачем станом на 10.11.2011 року.

Цей факт не заперечувався Відповідачем в процесі розгляду справи.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Оскільки на час прийняття судового рішення Позивачем доведено факт проведення повного розрахунку замовника будівництва з генеральним підрядником та відсутність у нього претензій щодо якості виконаних робіт, що не спростовано Відповідачем в процесі розгляду справи, суд встановив, що у Відповідача виник обов'язок розрахуватись у повному обсязі. За таких обставин, позо підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»(02140, м. Київ, вулиця Б. Гмирі, будинок 1-А, ідентифікаційний код 30210582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього»(04205, м.Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А, ідентифікаційний код 32772477) 122 620,11 грн. (сто двадцять дві тисячі шістсот двадцять гривень 11 коп.) основного боргу та 2 454,41 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 41 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Дата підписання повного тексту: 12.09.2012 року.