За позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Термобудмонтаж»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

Державна фінансова інспекція України

про стягнення безпідставно одержаних коштів в сумі 120454, 80 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Галась О.М. посвідчення №58 від 04.06.2009

від позивача: Краснощок О.В. в.о. начальника -розпорядження № 107-к від 16.05.2012

від відповідача: Лазаренко В.Л. довіреність № 09/04-12 від 09.04.2012

від третьої особи 1: не з'явилися

від третьої особи 2: Троніц М.І. довіреність №25-17/68 від 19.10.2011

Суть спору: Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж" про стягнення безпідставно одержаних коштів в сумі 120 454,80 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник прокурора посилається на те, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2009 по 01.06.2011 Головним контрольно-ревізійним управлінням України виявлено безпідставне отримання ТОВ «НВП «Термобудмонтаж»коштів державного бюджету, оскільки було завищено вартість підрядних робіт на загальну суму 120 454,80 грн., про що складено акт № 06-21/65 від 29.07.2011.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що в довідці № 08-20/053 від 08.07.2011 та таблицях відхилень, складених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2009 по 01.06.2011, відсутні будь-які нормативні обґрунтування наявності відхилень чи порушень щодо визначення вартості будівництва.

Третя особа-1 в письмових поясненнях №15-33/13-411 від 06.08.2012 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на те, що дебіторська заборгованість позивача не зареєстрована, зареєстрована лише кредиторська заборгованість позивача за 2 півріччя 2011 та за 1 півріччя 2012. В органах державної казначейської служби підлягає лише обов'язкова реєстрація кредиторської заборгованості бюджетної установи, яка в ній обслуговується за відповідні звітні періоди.

Третя особа-2 в письмових поясненнях б/н та дати позовні вимоги також підтримала в повному обсязі посилаючись на те, що роботи, які зазначені в акті виконаних робіт на суму 120 454,80 грн. договором не передбачені, а отже відповідачем безпідставно отримані грошові кошти в сумі 120 454,80 грн., у зв'язку з чим останній зобов'язаний їх повернути в порядку ст. 1212 ЦК України.

В судовому засіданні 10.09.2012 за результатами розгляду клопотання заступника прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог відмовлено в його задоволенні, з підстав того, що заявником в порушенням вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

До того ж, заявник просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача одночасно, тоді як вимогами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи -2 в судовому засіданні 10.09.2012 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2012 проти позовних вимог заперечив.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась, втім в письмових поясненнях від 06.08.2012 №15-33/13-411, які подані суду 06.08.2012 через відділ діловодства, просила суд розглядати справу без участі її представника.

В судовому засіданні 10.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, які приймали участь в розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме з договорів та інших правочинів.

25.11.2010 між головним управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Термобудмонтаж»(виконавець, відповідач) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти з реконструкції та технічного переоснащення систем теплопостачання в рамках реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки № 41-11, за умовами п 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2010 році виконати замовникові роботи з реконструкції та технічного переоснащення систем теплопостачання котельні, що розташована за адресою вул. Красовського, 2/1, м. Бровари, Київська область, а замовник - прийняти та оплатити роботи.

Розділом 2 договору сторони визначили, що виконавець повинен виконати роботи передбачені договором у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами в строк до 25.12.2010 р. (п. 5.1 договору).

В свою чергу, замовник за умовами п. п. 6.2.2, 6.2.4 договору має право контролювати виконання робіт у строки встановлені договором та має право відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкту відповідно до мети або вимагати усунути виявлені недоліки.

Пунктами 3.1, 3.2 ціна договору встановлена в сумі 2855010,00 грн. і може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт (форми №КБ-2в, №КБ-3) складених за кошторисними нормативами по мірі надходження коштів з державного бюджету (п. 4.1).

З наявного в матеріалах справи, акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за грудень 2010 р. №1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2010 р., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені їх печатками, встановлено, що відповідач виконав передбачені умовами договору роботи, а позивач прийняв роботи на загальну суму 2802462 грн.00 коп.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором свідчить і відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення умов договору.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень №480 та №481 від 28.12.2010 позивач провів оплату виконаних робіт в повному обсязі, що не заперечується і учасниками судового процесу.

29.07.2011 Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації, за результатами якої складено акт №06-21/65.

Згідно акту ревізії в ході перевірки виявлено завищення вартості виконаних підрядних робіт за договором на суму 120454,80 грн.

З цих підстав заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж" безпідставно одержаних коштів в сумі 120454,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, відповідно до наведеної норми обов'язковою умовою набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

В даному випадку, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором підряду, і в ньому сторони визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, строки виконання, їх вартість та порядок оплати.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України (435-15) ). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За умовами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, за умовами ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору, встановлюється вона за домовленістю сторін і її зміна у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України після його виконання не допускається.

Умовами п. п. 3.1, 3.2 договору сторони встановили ціну договору в сумі 2855010,00 грн. і передбачили, що вона може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зобов'язання за договором сторонами виконані повністю, приймання-передачу робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідним актом, який підписаний та скріплений печатками сторін та позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що спірний договір в частині визначення ціни було визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення, чи до нього були внесені відповідні зміни.

Посилання прокурора та позивача на складений Головним контрольно-ревізійним управлінням України акт ревізії фінансово-господарської діяльності головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації від 29.07.2011 №06-21/65, як на доказ безпідставного отримання відповідачем спірної суми, не приймається судом до уваги, оскільки вказаний акт не може обмежувати права та обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за договором і змінювати умови договору, в тому числі щодо ціни договору, а також не може свідчити про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується.

Тобто, довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Сама лише довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки не визначені законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення.

(Аналогічна правова позиція викладена в постанова Вищого господарського суду України №8/5009/3354/11 від 07.03.2012, № 54/174-10 від 02.02.2011, № 53/73(5021/42/2011) від 28.09.2011).

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що акт виконаних будівельних робіт сторонами підписано без зауважень та заперечень, оплата проведена в повному обсязі, а прокурором та позивачем не надано суду належних доказів допущення відповідачем порушень договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про безпідставне отримання відповідачем грошових коштів в сумі 120454,80 грн. є недоведеними, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В задоволенні позовних вимог відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.